Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кавову традицію кримських татар внесли до нематеріальної культурної спадщини України

Опубліковано

Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився новим елементом — кавова традиція кримських татар.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.

Поширення саме цієї традиції напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Більшість кримських татар проживають в Автономній Республіці Крим. Кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.

Традиція пригощати кавою

В усі часи кримські татари славились своєю гостинністю. Народ має давнє повір’я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь-який дім.

Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати і допомагати в дорозі. Адже його прихід – це неодмінно щастя та удача в родині. З давнини до сьогодення в кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов’язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє.

Читайте також: Кава зі смаком сміливості: кав’ярні Львова, які відкрили переселенці

Як приготувати кримськотатарську каву

Для приготування кримськотатарської кави необхідно дрібно змолоти смажені кавові зерна з допомогою ручного млинка, насипати у розігріту мідну джезву, покласти на дно джезви кілька крупинок солі (але це не обов’язково), а потім залити холодною водою. Орієнтовна пропорція – одна повна чайна ложка меленої кави на 1 фільджан води. Поставлену на вугілля, гарячий пісок чи плиту каву в джезве доводять до кипіння, поки не з’явиться густа та запашна пінка – індикатор готовності напою.

Читайте також«Кримом усе почалося, Кримом має й закінчитися». Дев’ять років спротиву окупації півострова в історіях киримли

Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони використовують слово «налякати» каву, що означає не кип’ятити її, а коли пінка підіймається над верхнім краєм джезви, прибирати з вогню. Це вимагає концентрації та уваги господині.

Як правильно подати каву

Каву подають у кавових чашках невеликого розміру, розташованої на блюдці. Спочатку у кожну чашку кофейною ложкою господиня дбайливо викладає кавову пінку, а потім наливає каву.

Гостя обов’язково потрібно запитати, яку каву він воліє – чорну, молочну або каву з вершками.

Молочна кава означає додавання молока до кави. Кава з вершками має свою особливість. Для приготування вершків незбиране свіже молоко з вечора кип’ятять 5-7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, закривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою. При кип’ятінні молоко переливають за допомогою черпака кілька разів особливим чином, щоб пінка була пишною і товстою. Каймак, що утворився, з вершками товщиною 1,0-1,3 см обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.

Читайте також: Кавові свічки з ароматом Донецька та Криму. Бренд Rekava створює унікальну екопродукцію з кавової гущі

При подачі кави, на поверхню налитої кави у фільджан викладається чайна ложка каймак, який від гарячої кави розм’якшується, з неї виступають невеликі жовті краплі молочного жиру і красиво розтікаються серед кавової пінки. Кава має м’який вершковий присмак.

Зазвичай не заведено додавати у каву цукор. Каву п’ють прикушуючи дрібно колотим молочним цукром або твердим цукром домашнього приготування.

У кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.

Найчастіше каву готують і подають молоді члени сім’ї (невістка чи старші дочки). Представники старшого покоління приймають гостей та неквапливо ведуть бесіди.

Діти також можуть взяти участь в приготуванні кави, доросли своєю чергою адаптують цей процес до віку дітей – перенести на стіл посуд із солодощами, підготувати фільджани, насипати перемелену каву. Найцікавіше для дітей, поки мама зайнята іншими процесами по кухні  – стежити за підняттям кавової пінки в джезві.

Нагадаємо, географічним назвам у тимчасово окупованому Криму повернуть історичні найменування кримськотатарською мовою.

Також у Києві розробили інтерактивну екскурсію «Кримськотатарське весілля – урочистість традицій».

Фото: МКІП.

Суспільство

«Житній буде жити»: киян запрошують долучитися до проєкту відновлення ринку

Опубліковано

Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.

Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.

Громада вирішує, як виглядатиме ринок

Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.

«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.

Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором

До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.

За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.

Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.

Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).

Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»

Читати далі

Суспільство

Захисник повернувся з полону та дізнався, що в нього народився син (ВІДЕО)

Опубліковано

Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.

Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.

У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.

«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.

Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині розробили проєкт відновлення площі, в яку влучила ворожа авіаційна бомба

Опубліковано

У Малині на Житомирщині розробили проєкт відновлення центральної площі. У березні 2022 року внаслідок влучання авіаційної бомби її було пошкоджено та частково зруйновано.

Про це повідомили в організації «U-LEAD з Європою».

Відремонтують та покращать

Малинська громада у співпраці з «U-LEAD з Європою» розробила проєкт, у якому площу Соборну відновлять та зроблять зручнішою для містян.

Планують не лише реконструкцію, а й:

  • зміну організації дорожнього руху у бік пріоритетності пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
  • збільшити в 5 разів озеленення;
  • облаштувати паркомісця, у тому числі, для осіб з інвалідністю;
  • відновити та покращити вуличне освітлення.

Читайте також: Київські студенти презентували концепцію відновлення річки Либідь

Про Соборну

Соборну оточують вулиці з інтенсивним рухом як транспорту, так і пішоходів, тут є і велосипедний рух. Через центральну площу проходять усі маршрути міського громадського транспорту, а також проміські та міжміські маршрути. Активними користувачами площа є не тільки мешканці міста Малина, чисельністю — 27 тис. особи, а ще додатково 7,5 тис. осіб населення громади. 

Нагадуємо, що в Києві створили мобільну копію мозаїки Алли Горської. Панно повезуть в турне.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «U-LEAD з Європою»

Читати далі

Шопочитати

Військо2 дні тому

Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»

Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...

Суспільство4 дні тому

Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті

Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...

Можливості1 тиждень тому

Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах

Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...

Економіка і бізнес2 тижні тому

Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району

Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...