Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кава зі смаком сміливості: кав’ярні Львова, які відкрили переселенці

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про жінок-лідерок із сільської місцевості.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про жінок-лідерок із сільської місцевості.
Після початку повномасштабної війни в нашій країні склалася унікальна ситуація: вперше за багато років мільйони російськомовних православних українців поселилися поруч з україномовними католиками на Галичині та Закарпатті. Трохи відчувається напруга, чи не так?

Тому в цьому проєкті ми розповідаємо про переселенців, які, попри ці релігійні та культурні розбіжності, успішно адаптувалися та інтегрувалися в життя регіону й допомагають зробити це іншим.

Аби відкрити кав’ярню в кавовій столиці України, підприємцям потрібно мати достатньо сміливості. А якщо робити це в часи повномасштабної війни, бувши переселенцем з іншого регіону, то годі й казати. У 2023 році у Львові відкрилося 75 закладів різного формату. Натомість 15 — не витримали конкуренції та вже не працюють. 

У ШоТам зібрали карту з кавовими закладами в різних районах Львова, до яких можна завітати на щось смачненьке й тим самим підтримати підприємців-смілівців, які продовжують свою справу.

Заклади з кавою у Львові, які відкрили переселенці

Карта з кав'ярнями у Львові, які відкрили переселенці

Кав’ярня у вікні «КІІТ» з Київщини та Чернігівщини

📍Де:

  • вул. Руська, 3
  • вул. Б. Лепкого, 6

🗓Коли працює: щодня з 8:00 до 22:00 

Цю кав’ярню to-go заснували троє друзів: Сергій з Ірпеня, Іван з Бородянки та Дарина з Ніжина. У перші дні повномасштабного вторгнення хлопці евакуювалися до Львова, а Дарина — за кордон. Кілька тижнів Сергій та Іван волонтерили: вранці допомагали будувати блокпост, а потім працювали в гуманітарному центрі.

 «Я ходив вулицями Львова й шукав роботу. На той момент ми з другом ночували в підвалі в абсолютно незнайомих людей. Гроші закінчувалися, і потрібно було щось робити. Не пам‘ятаю, як саме, але все сталося буквально в одну секунду — я побачив зачинене віконце й зрозумів, що відкрию «КІІТ» з кавою та їжею»,розповідає співзасновник Сергій Стоян.

Мрія відкрити власну кав’ярню в Сергія зріла давно: він давно пік пироги і показував як це робити на YouTube, а Іван вмів варити каву. То й вирішили — що втрачати? На двох у них назбиралася сума до 10 000 гривень. Трошки додала Дарина, яка повернулася з Польщі. Ще частину грошей взяли у борг. Так і з’явилося перше віконце «КІІТ», а потім і друге.

Назву взяли на честь Сергієвого кота, якого звали Містер Кіт. Він зник під час окупації Ворзеля. У будинку, де він жив, від вибуху вибило вікна, й той утік. Хлопець досі шукає свого улюбленця.

Більше про цю історію читайте за посиланням.

☕️Що пити: кава — 100% арабіка, ціни стартують від 21 гривні за еспресо.

🧁Що їсти: шматочок пирога із сиром та шпинатом, з куркою та грибами чи цибулею коштує 39 гривень. 

На першому фото — Іван, Дарина та Сергій на тлі одного з віконець «КІІТ». На другому — Сергій та Містер Кіт до повномасштабної війни. Джерело: інстаграм закладу.

Sova coffee з Маріуполя

📍Де: вул. Пекарська, 14 

🗓Коли працює: щодня з 8:00 до 21:00

Світлана Чавка відкрила своє перше Sova Cafe в Маріуполі у 2018 році, а на початку 2022 — ще й власну пекарню. Та 24 лютого Світлані довелося залишити все та рятувати своє життя. У перші дні великої війни вони з чоловіком виїхала до Запоріжжя, а потім до Львова, бо тут мешкає їхня донька.

У новому місті було складно, а особливо тяжко переживали втрату власної справи: в Маріуполі заклади розтрощили та розграбували. Зрештою, подружжя зважилося відродити Sova Cafe у форматі кав’ярні — наново відкритися допомогли друзі, які позичили чи просто дали гроші. 

У львівському закладі відтворили дизайн та атмосферу маріупольського — навіть посуд купили такий самий. Неймовірно, але люди з Маріуполя знайшли та надіслали поштою дві м’які іграшки-сови з минулого закладу.

«Не знаю як, просто написали, що «знайшли ваші дві сови», розповідає підприємиця.

Зараз у новому Sova coffee тепло зустрічають місцевих, туристів і маріупольців, які часто заходять до кав’ярні, аби підтримати краян. Коли ЗСУ звільнять місто, Світлана та її чоловік планують повернутися.

☕️Що пити: у меню багато стандартних та авторських позицій кави. Так капучіно коштує від 49 гривень, а раф солена карамель 65. Ще тут є «дитяча кава» за 43 гривні. 

🧁Що їсти: у Sova coffee є сніданки, які подають цілий день — це сендвічі (від 78 гривень), тости, омлети (від 135 гривень) та «щасливі сирники» (125 гривень). Також у кав’ярні можна поласувати десертами.

На першому фото — кава та тематичний посуд кав’ярні. На другому — неонова вивіска та вітрина з десертами. Джерело: інстаграм закладу.

«Дзендзик» з Бердянська

📍Де: вул. Пекарська, 31

🗓Коли працює: з понеділка до суботи — 8:00-20:00, неділя — 10:00-20:00

«Дзендзик» — маленька кав’ярня формату to-go, де відвідувачів зустрічає намальований на всю стіну біло-червоний маяк. Така споруда розташована поблизу Бердянська, та інколи її промені освітлюють острів Дзендзик — саме тому для кав’ярні обрали таку назву. 

У 2022 році власниця Ксенія Клейнос понад місяць провела в окупації, а потім поїхала з міста на Захід України. У жінки вже був досвід підприємництва вона створила в Бердянську антикафе, що було креативним соціальним простором для місцевих. Вже у Львові жінка подалася на грант через «Дію», в кінці 2022 року отримала кошти, а в березні 2023 відкрила кав’ярню. З нею разом працюють також переселенки з Бердянська Альона та Віра.

Тепер у «Дзендзику» роблять каву, проводять зустрічі та майстер-класи. А ще продають хендмейд вироби від бердянців, кошти з яких передають ЗСУ.

«Ми тут ніби вдома та можемо торкнутися нашого Бердянська, який у нас забрали», — говорить відвідувачка Катерина Шеховцева. 

☕️Що пити: серед стандартних кавових позицій: лате класичне коштує 60 гривень, а з додатками, як-от гарбузове, 89 гривень. У кавʼярні зроблять 10% знижки, якщо попросите налити каву у ваше горнятко.
🧁Що їсти: до кави тістечка й макаруни (від 70 гривень).

Більше про заклад читайте за посиланням.

На першому фото — біло-червоний маяк на стіні кав’ярні «Дзендзик». На другому— зустрічі книжкового клубу. Джерело: соцмережі закладу, Ксенія Клейнос.

Мережа кав’ярень «Я — це KAVA» з Харкова 

📍Де:

  • просп. В’ячеслава Чорновола, 25
  • вул. Володимира Великого, 75
  • вул. Гетьмана Мазепи, 1Б
  • вул. Замарстинівська, 55Е
  • пл. Кропивницького, 9
  • вул. Ярослава Гашека, 15

🗓Коли працює: будні — з 8:00 до 22:00, вихідні — з 9:00 до 23:00.

Костянтин Куратник з партнерами розвивав мережу кав’ярень у Харкові. Та у 2022 році, після перших прильотів по місту та закладах, вирішив евакуювати частину команди до Львова. Тут вони продовжили робити те, що вміють найкраще.

«Був такий запит до самого себе: якщо ти хочеш допомогти державі, то роби те, що ти краще за все вмієш. Умієш робити каву роби», говорить співвласник кав’ярень «Я — це KAVA».

Так за час повномасштабної війни у Львові відкрили вже 6 закладів. Тут не просто варять каву, а й підходять до роботи креативно: гості отримують своє замовлення to-go в паперовому горнятку з персональним портретом. Малюнок створює художник в самому закладі. Команда художників таємно мандрує кав’ярнями мережі, чергуючи їх. А ще в кав’ярні на вул. Замарстинівській можна зіграти на 100-річному роялі. 

Наразі мережа кав’ярень працює у двох містах: у Львові та у Харкові, де заклади знову відкрили для відвідувачів.

☕️Що пити: у «Я — це KAVA» велика кавова карта на будь-який смак: зерно з Бразилії, Ефіопії та інших країн-постачальників. Американо коштує від 35 гривень, а мигдальний лате — від 60. Також у меню є вино та коктейлі.
🧁Що їсти: здебільшого тут пропонують десерти. Наприклад, штрудель коштує 60 гривень, а фісташковий чизкейк — 90.

На першому фото художниця закладу малює відвідувачів. На другому відвідувачі «Я — це KAVA» роблять замовлення. Джерело: інстаграм закладів

Кав’ярня-пекарня «Кримська перепічка» із Сімферополя

📍Де:

  • пр. Червоної Калини, 72
  • вул. Стрийська, 111Б
  • вул. Зелена, 263
  • вул. Садова, 2Е

🗓Коли працює: з понеділка по суботу — 8:30-20:30, у неділю — 9:00-20:00

«Наш куточок Криму у Львові» — так про свій бізнес розповідають сестри Світлана Лопатіна та Оксана Новікова. Перший заклад переселенки відкрили у Львові у 2015 році, до якого переїхали за рік до цього.

У Криму Оксана займалася оптовою торгівлею інгредієнтів для кондитерських та хлібобулочних виробництв, тому свою справу сестри починали з деякими знаннями:

«Моя сестра мріяла створити маленьку пекарню. Але так сталося, що пекарня вийшла не дуже маленька й цікавого формату — пекти вироби й одразу їх продавати. Ми знайшли приміщення на Сихові (район у Львові — прим. авт.), де багато дітей, молоді, і створювали не лише пекарню, а простір для спілкування, куди можна приходити сім’ями», згадує Оксана.

Тепер у сестер є три пекарні з виробництвами та кав’ярня в центрі. Заклади з часом стали популярними серед місцевих: сюди часто приходять родинами, аби випити кави з булочкою та купити щось для дітей. 

Попри успіх закладів, Оксана зазначає: «Кримська перепічка» — це не про масштабування в інші міста й точно не про франшизу. Це про шматочок дому, що не продається.

☕️Що пити: стандартні позиції кави — від 40 гривень, чаї з додатками — від 45.
🧁Що їсти: багато солоної та солодкої свіжої випічки, пироги, торти на замовлення, тістечка. Ціни дуже різні, наприклад, круасани коштують від 35 гривень. 

На першому фото — солодкий пиріг у закладі на вул. Стрийській. На другому — вітрина з випічкою та написом «Крим — це Україна». Джерело: сторінка пекарні у фейсбуці.

Кавотяг з Херсона

📍Де: Скнилівський парк, Парк культури
🗓Коли працює: графік роботи залежить від світлового дня. Наразі кавотяг можна зустріти щодня з 9:00 до 17:00 

Херсонець Дмитро Сивак до повномасштабного вторгнення займався туризмом та організував походи для українців. Досвід походів і допоміг йому, дружині та двом донькам в перший день великої війни миттєво спакувати речі, завантажити авто спальниками та консервами й вирушити на Захід України.

Уже у Львові Дмитро вступив до лав тероборони та патрулював місто. Коли необхідності в цьому більше не було, вирішив створити власну справу, яку про яку мріяв уже кілька років. Так херсонець розробив велосипед-кавотяг невелику пічку-тумбочку з дровами та кавою. А потім ще один. Тепер вони разом з дружиною готують для місцевих каву в джезві на піску.

«Зізнаюся, місцеві мешканці сприйняли нас не одразу. Можливо, тому, що ми прийшли в столицю кави з власною продукцією. Та поступово люди почали дізнаватися про нас і шукати той самий кавотяг на колесах», — розповідає Дмитро.

Чоловік продовжує волонтерити збирає кошти на тепловізори й інші потреби для бригад на лівому березі Херсонщини. Дмитро із сім’єю впевнені, що повернуться до мирного Херсона. Він жартує, що навіть свій бізнес зробив мобільним, аби той також міг поїхати додому.

На першому фото — кавотяг у Скнилівському парку. На другому — процес виготовлення кави в джезві. Джерело фото: інстаграм кавотяга.

☕️Що пити: в меню, що називається «Розклад руху поїздів», є «НАДзвичайна» кава за 35 гривень та «спеціальна» (з мускатним горіхом, коріандром чи перцем) за 40 гривень.
🧁Що їсти: «Додаткові поїзди» — пундики та мандибрики за 20 гривень. Це солодке печиво, яке власноруч випікає дружина Дмитра.  

Заходьте до цих закладів у гості та пишіть нам у коментарях в соцмережах або на пошту shotam.info@gmail.com, які ще ви знаєте заклади від переселенців у Львові ​​🙌

Суспільство

В Україні хочуть створити Єдиний реєстр адрес: у Мінвідновленні пояснили його функцію

Опубліковано

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури починає впровадження Єдиного державного реєстру адрес в регіонах. Інформація з ЄДРА забезпечуватиме взаємодію між інформаційними системами на різних рівнях управління.

Про це повідомляє Міністерство відновлення України.

Це дасть змогу громадянам мати достовірні дані в реєстрі та отримувати низку потрібних соціальних і адміністративних послуг: реєстрацію місця проживання, отримання пільг чи субсидії. Також даний реєстр убезпечить від шахрайства щодо прав власності на нерухомість.

Наразі, в результаті підготовчої роботи сформовано 24 команди «менторів» (в кожній області) з 73 фахівців обласних військових адміністрацій, райдержадміністрацій та громад.

Як повідомили у Мінвідновленні, навчено 1 099 фахівців органів місцевого самоврядування, які отримали відповідний сертифікат про готовність до роботи й підтвердили навички.

Читайте також: За рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок

“Більше 800 навчених громад найближчим часом почнуть роботу з наповнення ЄДРА, а ще 412, які знаходяться на фінальній стадії навчання, доєднаються відразу після його завершення та підтвердження отриманих навичок”, – зазначили у Міністерстві.

Довідка

Нещодавно Уряд України ухвалив Постанову про створення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА). Його мета полягає в систематизації адресної інформації та створенні єдиного достовірного джерела адресних даних, де буде міститися інформація про кожен населений пункт, кожну вулицю і кожен номер будівлі. ЄДРА є одним із базових реєстрів відповідно до Закону України “Про публічні електронні реєстри”.

Нагадаємо, Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Фото: Міністерство відновлення України

Читати далі

Суспільство

Як надати першу психологічну допомогу: в Україні проведуть майстерклас

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України, у співпраці з Товариством Червоного Хреста України та за підтримки Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, організувало серію онлайн-тренінгів з першої психологічної допомоги для викладачів мистецьких шкіл у Миколаєві та Запоріжжі. Тренінги відбулися відповідно 19 та 26 квітня.

Про це повідомляє Мінкульт.

Це перші два тренінги другого етапу циклу тренінгів з першої психологічної допомоги. Вони проводяться в рамках реалізації пріоритетного проєкту МКІП «Мистецтво допомагати» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». 

Основною метою тренінгів є: 

Читайте також: Завдяки ШІ підлітків з українського прикордоння зробили героями картин Айвазовського й Малевича

  • підвищення обізнаності викладачів про те, як вчасно та правильно надавати першу психологічну допомогу; 
  • як підтримувати емоційний стан студентів, які цього потребують; 
  • як визначати наявність у студента гострого чи накопиченого стресу;
  • як піклуватися про власне психічне здоров’я та психічне здоров’я оточуючих.

По закінченню тренінгу учасники здобули знання щодо: 

• розуміння чим є та чим не є ППД; 

• як дотримуватись принципу “Не нашкодь”; 

• розпізнавання реакцій на дистрес, різниця між загальними та складними реакціями; 

• методи активного слухання та заспокоєння людей в дистресі; 

• розуміння важливості з надання доступу до інформації та інших соціальних послуг; 

• стратегії турботи про себе до, під час та після надання допомоги.

Нагадаємо, США оголосили про оборонний пакет допомоги для України на 1 млрд доларів.

Фото: Мінкульт

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця виготовила ще два медичних евакуаційних вагони для ЗСУ

Опубліковано

Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Про ініціативу

Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.

Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)

Про потяги

Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.

“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.

Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.

Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.

Фото: УЗ

Читати далі