Технології
Львівський стартап відтворює у 3D історичні замки України
Стартап зі Львова Chameleon Age створив технологію відтворення памʼяток, за допомогою якої можна відвідувати історичні замки.
Про це пише Liga.net.
Проєкт вже відновив Високий замок, Краківську браму у Львові та Хустський замок. Їх можна побачити у доповненій реальності на екрані смартфона чи планшета.
Як працює?
Співзасновник Chameleon Age Ігор Ковалишин розповідає, що вони роблять історично достовірні моделі: на реальному місці руїн, в реальному часі і в реальному просторі із залученням експертів.
«Ви наводите камеру телефона або планшета на зруйнований об’єкт. І через екран можете побачити, як він виглядав в період свого розквіту. Далі можна зробити знімок зі спорудою, поділитися ним у соціальних мережах. За поширення цих фото ви отримуєте монети. Завдяки їм вам відкривається додатковий унікальний контент», — пояснює Ковалишин.
Розробники використовують технологію доповненої реальності. Наприклад, якщо від храму Артеміди залишилася одна єдина колона, то застосунок доповнює лише сам храм, а все середовище – погода, поверхня, небо – залишаються такими ж.
Читайте також: «Бандеру замовляють і школярі, і військові». Як волонтер Олег Божик створює бюсти видатних українців та популяризує історію
Технічний директор стартапу Денис Комисар розробив унікальну технологію, яка сантиметр за сантиметром допомагає відтворити кожен елемент руїн.
«Якщо там була зруйнована стіна, вона доповниться ідеально точно. І це викликає у людей неймовірні враження», — каже співзасновник стартапу.
Як виникла ідея?
Ідея стартапу Chameleon Age виникла у Ігоря Ковалишина ще на стику 2016-2017 років.
«Я дивився на YouTube конкурс. Один зі стартапів відновлював пам’ятки. І я подумав: “Чому б не зробити щось подібне у нас за допомогою технології доповненою реальності», – розповідає Ігор.
Тоді він навчався на історичному факультеті в Львівському університеті імені Івана Франка, тому цікавився цією темою ще зі шкільних років.
Він довго виношував ідею і за рік вперше презентував її на Стартап Депо у Львові.
«Презентація була жахлива. Люди не могли зрозуміти: “Як можна побачити Високий замок через телефон?”. Доводилося віджартовуватися. Я неправильно презентував – вони неправильно сприйняли», – згадує Ковалишин.
Читайте також: У Луцьку мурали «ожили» (ВІДЕО)
Поштовхом став конкурс стартапів при Львівській політехніці. Ковалишин виступив там з оновленою презентацією та посів друге місце.
IT-фахівці казали, що це неможливо
IT-фахівці, до яких звертався засновник, казали, що втілити цю ідею в життя нереально і така технологія буде доступна не раніше 2025 року.
«Якщо поставити песика на підлогу в доповненій реальності, то він глючить. Уявляєш, якщо ти цілий замок будуєш? Це неможливо», — так казали Ігорю ІТ-спеціалісти.
Інші IT-компанії ставили такий цінник, що Ігор змушений був відмовитися сам. Щоб заробити гроші, Ковалишин паралельно працював менеджером з продажу м’ясної продукції.
Лише у липні 2021 року йому вдалося знайти розробника, який зумів це реалізувати.
Це Денис Комисар, який став одним з співзасновників стартапу. Зараз він у Chameleon Age на посаді технічного директора.
«Це просто молодий Тоні Старк. Геній. Студент. Наша конкурентна перевага в тому, що ми працюємо трохи по-іншому ніж ринок. Це наш технологічний секрет», – каже про свого партнера Ковалишин.
Як знайшли гроші?
Знайти фінанси для стартапу було шаленою проблемою. Все, що мав Ігор Ковалишин, він інвестував в проєкт.
Зараз третя частина грошей, вкладених у стартап, – кошти команди, ще дві третини – інвесторські.
Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів
«Нас підтримав Богдан Шерегій – голова благодійного фонду “Відродження. Замок Хуст”, один з найкращих спеціалістів зі середньовічної фортифікації у східній Європі», – каже Ігор.
Він став третім співзасновником стартапу та його науковим директором. Богдан допомагає моделерам, художникам, створити максимально історично достовірну модель споруди.
Відтворили Високий замок
Першою локацією став Високий замок. Історик-стартапер мріє, щоб гості міста побачили на цьому місці щось цікавіше за шматок стіни.
Загалом зараз у застосунку Chameleon Age доступні чотири споруди у Львові:
- Високий замок,
- Краківська брама,
- синагога «Золота Роза»,
- ратуша.
Крім цього були зроблені Хустський замок та Дикий сад, віртуальну прогулянку по якому минулого року можна було здійснити у Миколаєві.
Уявляєте, навіть миколаївці не знали, що у них у центрі міста є Дикий сад (залишки стародавнього кіммерійського поселення, яке існувало за 1200 років до нашої ери). Коли вводиш “Дикий сад”, тобі насамперед вибиває назву інтернет-провайдера. Наша мета – змінити це ставлення. Війна показує, що культурна спадщина, історія та традиції – це важливо. Треба вдихнути в ці пам’ятки нове життя, – розповідає історик.
Також Chameleon Age оцифрували артефакти цього музею та, щоб захистити інтелектуальну власність, перетворили їх на NFT. Таким чином кожен може ознайомитися з цими артефактами.
Як на стартап вплинула війна
Війна внесла дуже серйозні корективи в роботу стартапу.
«У січні ми запустили львівський маршрут, протестували продукт b2b. А 24 лютого зранку мене будить наш розробник, каже, що літають ракети і вертольоти у Гостомелі», – згадує Ковалишин.
Зберегти стартап допомогло те, що до війни ідею підтримав той самий Богдан Шерегій, який опікується Хустським замком – взяв його в управління і за ним доглядає.
Ми плануємо зробити в нашій аплікації розділ, де ви зможете побачити, як історичні споруди виглядали до війни і які вони зараз розбомблені
У планах – Колізей
Наразі технічні можливості стартапу дозволяють за місяць-два відтворити будь-яку легендарну пам’ятку в світі. Зараз команда працює над Колізеєм. Він готовий на 60% і скоро всі зможуть його побачити. Також зараз в роботі Низький замок у Львові.
«Ще одна розробка нашого СТО – тактильна рукавиця. Це зовсім інший рівень взаємодії. Ви берете предмет і відчуваєте, що щось тримаєте – його температуру або якісь фізичні властивості», – каже Ковалишин.
Нагадаємо, львівські лікарі вперше в Україні виконали операцію за допомогою методики віртуальної реальност.
Також українські розробники створили мобільний додаток, який дозволяє «ожити» книжкам.
Фото: facebook.com/ARChameleon.
Українська інженерна компанія XTI Engineering почне серійне виробництво важкого дистанційного комплексу розмінування «ГАРТ 5100». Це перша вітчизняна машина такого типу, яка пройшла необхідну державну сертифікацію.
Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Характеристики комплексу
«ГАРТ 5100» призначений для знешкодження мін та вибухонебезпечних предметів шляхом їх детонування або руйнування за допомогою ланцюгового агрегату чи фрези. Комплекс керується дистанційно на відстані до 600 метрів, а з ретранслятором — понад кілометр. Машину оснастили камерами з широким кутом огляду.
Читайте також: Help Ukraine Now задонатила понад 5,5 мільйонів гривень на розмінування України
За один світловий день «ГАРТ 5100» здатен розмінувати понад два гектари території з глибиною до 30 сантиметрів. Під час роботи фахівці можуть замінювати обладнання, аби використовувати машину для різних типів ґрунтів.
Всі етапи виробництва здійснюють в Україні, що спрощує логістику та обслуговування. Техніка пройшла сертифікацію у Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
Нагадаємо, що український сапер, який втратив ногу, повернувся до розмінування Харківщини.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології
Робот «Змій» — мобільний розміновувач, створений компанією Rovertech у межах платформи Brave1. Він здатен ефективно очищувати заміновані ділянки фронту задля безпечного просування піхоти й техніки.
Про це розповів очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.
Модель «Змій» v1.2 вже працює на передовій, а також бере участь у гуманітарному розмінуванні на Харківщині, Херсонщині та Миколаївщині. Робот витримує підрив двох протитанкових мін, після чого може продовжувати виконання завдання. Він ефективний у складних умовах — на лісистій, пересіченій і зарослій місцевості.
Розміновувач здатен очищати до 2,5 гектарів щодня. Він використовує шість літрів пального на 1,2 години роботи. Запуск займає не більше трьох хвилин, а для підвищення точності «Змій» працює у парі з дроном. У порівнянні з традиційними методами, використання робота в 40 разів дешевше.
Читайте також: Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розміновує найскладніші ділянки фронту — як працює робот «Змій» від учасника Brave1 Робот витримує підрив двох протитанкових мін та може виконувати завдання в найскладніших умовах. Мобільний багаторазовий розміновувач «Змій» v1.2 створив учасник Brave1 — Rovertech. Головне завдання — бойове розмінування. Він знешкоджує вибухівки на замінованих ділянках фронту та очищає шлях для піхоти й техніки. Також робот бере участь у гуманітарному розмінуванні Харківщини, Херсонщини та Миколаївщини. «Змій» у 40 разів дешевший у використанні, ніж традиційне розмінування. Щоб почати роботу, треба лише три хвилини, а для максимальної точності він працює у звʼязці з дроном. Робот ефективний на складному ландшафті, густій рослинності та лісах. Він очищає до 2,5 га площі щодня, витрачаючи лише 6 літрів на 1,2 години роботи. Учасники Brave1 уже створюють інновації майбутнього, які рятують життя. Якщо маєте ідеї, які допоможуть фронту, долучайтеся до Brave1 — держава підтримає.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 7 травня 2025 р.
Нагадаємо, що ГУР МО презентує фільм про застосування морських дронів Magura (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Brave inventors
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання у Збройних силах наземний роботизований комплекс українського виробництва «Віслюк». Його розробили вітчизняні інженери на запит військових підрозділів.
Про це повідомили в Міноборони.
Характеристики НРК
«Віслюк» — багатоцільова автономна платформа, здатна перевозити до 200 кілограмів вантажу складною місцевістю, зокрема піском і болотом. Робот має електричні двигуни, гусеничну базу та низький рівень шуму.
Він придатний до використання у будь-яку погоду і автономно функціонує кілька годин. Тяглового зусилля «Віслюка» достатньо і для евакуації транспорту, що застряг, наприклад, позашляховика.
Читайте також: Українці задонатили на морський дрон ГУР, яким знищили російський Су-30
Комплекс виготовляють у декількох модифікаціях — для логістики, евакуації, мінування, встановлення загороджень, а також для розміщення ретрансляторів чи спостережних модулів. Інженери оснастили його каналами управління, що стійкі до засобів РЕБ. Також він може працювати з оптоволоконним модулем.
Нагадаємо, що в Україні запустили маркетплейс оборонних технологій для військових: як він працює.
Фото обкладинки: сайт Міноборони
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...