Суспільство
Фасад закинутого 120-річного будинку в Києві перетворять на фотогалерею
Фасад закинутого будинку в Києві 3 грудня перетвориться на галерею.
У вікнах 120-річної «Кам’яниці з драконами» на бульварі Тараса Шевченка, 19 відкриється фотовиставка «Будинок, що спить», передає Хмарочос.
Що відомо про виставку?
Архівні портрети українців у традиційному одязі фотографа Івана Карпова будуть інтегровані у вікна закинутої історичної будівлі. Виставка присвячена річниці від дня народження відомого українського філософа-містика, богослова та поета Григорія Сковороди.
Читайте також: На Львівщині реставрують дерев’яну святиню лемківського стилю, якій майже 200 років
Інсталяція є продовженням проєкту «Зазираючи у вікна» 2013-2014 років. Проєкт реалізовано Українською асоціацією професійних фотографів у співпраці з ГО «Мапа Реновації».
Читайте також: У Франківську відреставрували “будинок з химерами” (ФОТО)
Яка мета проєкту?
Заплющені за допомогою комп’ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності і поринають у світ, створений медіа та рекламою, пояснюють автори. Головним елементом експозиції стане великий портрет Григорія Сковороди.
«”Зазираючи у вікна” – проєкт, який дає можливість не тільки поглянути в обличчя давно минулої епохи, а й нагадати про фотографів початку попереднього століття, імена яких відомі тільки знавцям архівної фотографії», – розповів автор проєкту Мстислав Чернов.
Мета проєкту – привернути увагу суспільства і влади до проблеми занепаду цінних будівель, популяризувати творчість українських фотографів та історію української фотографії.
Читайте також: У старовинній ратуші на Львівщині зроблять хостел для туристів
За словами Дар’ї Корби, голови ГО «Мапа Реновації», «кожен такий закинутий будинок приховує за сторічною цеглою багаторівневі нашарування історії. Перетворюючи фасад будівлі на галерею, ми прагнемо розбурхати застиглу історію будівлі».
Історія «Кам’яниці з драконами» починається 1894 року, наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хільчевський. До садиби Хільчевського, окрім кам’яниці з драконами, входила кам’яниця з левами на розі вулиці Симона Петлюри.
Фото: Дар’я Корба
Суспільство
У Києві на Троєщині в 24-му мікрорайоні відкриють дитячий садочок № 327 по вулиці Радунській, 7-Б.
Про це повідомляє пресслужба Деснянської РДА.
Тут вже завершилось будівництво і різнокольорова триповерхова будівля вже готова до прийняття малюків.
Будівля повністю енергоефективна – з сучасними системами вентиляції та опалення. Все освітлення в садку – енергозберігаюче.
“В дитячому закладі є відеоспостереження – як внутрішнє, так і зовнішнє, охоронна сигналізація, домофонний зв’язок на вході на територію і в будівлю», – розповіла начальниця районного Управління освіти Тамара Постолюк.
Читайте також: У Києві на Березняках реконструювали дитячий садочок (ФОТО)
Розрахований заклад дошкільної освіти на 260 місць – 14 груп. Це сучасний садок з басейном, спортивними та актовими залами, кабінетами логопеда і психолога. Територія садочка облаштована та озеленена для прогулянок та ігор дітей на свіжому повітрі.
Читайте також: На місці пустиря на Херсонщині збудували новий дитячий садочок (ФОТО)
Дитячий садочок побудовано на місці колишньої стихійної парковки. Є кабінети діловода, логопеда, англійської мови з іграшковими «Біг Беном» та двохярусним автобусом, кімнату релаксації.
Фото: desn.kyivcity.gov.ua
Суспільство
Український інститут національної пам’яті випустив книгу Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: Сила небайдужих» про російсько-українську війну і різні волонтерські долі.
Як пише armyinform.com.ua, книгу надрукували у тернопільському видавництві «Джура» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Читайте також: Бібліотеку Софії-Мудрості виклали у відкритий доступ
Зазначається, що до книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.
«Слово «волонтер» в останні роки надійно увійшло в наш лексикон. І не буде перебільшенням сказати, що саме волонтерський рух, ця всенародна підтримка, стала одним із вирішальних факторів спротиву російській агресії. У багатьох моментах саме волонтери замінили собою державні механізми, виявилися оперативнішими, креативнішими, відповідальнішими. І саме завдяки волонтерам наша армія стала такою, як вона є. І йдеться тут не лише про харчі чи бронежилети, які масово возилися на передову у 2014-2015 роках. Ідеться передусім про моральний дух армії. Волонтери, які стали зв’язковим механізмом між передовою та тилом і реальним свідченням, що «своїх не кидають», підтримували у бійців розуміння, за що вони воюють, а у населення – що вони під надійним захистом. І це, мабуть, їхня найголовніша місія. Хочеться, щоб ми про це ніколи не забували», – говорить авторка книги, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Наталка Позняк-Хоменко.
Читайте також: 7500 графіті Софії Київської описали у книгах
Хто герої книги?
Героями книги стали як відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го, голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках, засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула, так і, можливо, менш відомі широкому загалу, але від того не менш цікаві особистості. Такі, як підприємці з Володимира-Волинського та Сарн Костянтин Зінкевич та Сергій Лаврущенко, які з колегами взяли опіку над військовими частинами і за короткий час відремонтували значну частину військової техніки, як письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя чи Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії. Як Іванна Поровська чи Тамара Горіха Зерня (авторка роману «Доця» про патріотів Донбасу), які одного разу вирішили, що всі їхні особисті заощадження мають піти на допомогу іншим, бо, якщо не буде країни, то й гроші не допоможуть. Як Наталя Герасименко («Ельф»), яка стала прототипом головної героїні роману «Доця» чи Наталя Чекмарьова («Сонечко»), яка «повернулася з війни» завдяки програмі психологічної реабілітації ветеранів, а нині допомагає побратимам віднайти себе в нових реаліях.
Завантажити книгу можна за посиланням.
Фото: uinp.gov.ua
Суспільство
Франківські музиканти перші в Україні створили трубофон. Пошуки оригінального звучання привели їх у будівельний магазин.
Про це повідомляє Курс з посиланням на видання Вежа.
Трубофон – інструмент із каналізаційних труб, які розміщені так, що кожна видає свій звук.
Читайте також: Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”
Загальна довжина цих труб близько 40 м, але кожна з них має свій початок та своє закінчення, щоб звук лунав чітко. Інструмент отримав дві октави. Труби однакового діаметра, але довжина труби відповідає певній ноті. Так і отримують мелодію.
Що відомо про музикантів?
Віталій Тарів та Костя Василів, які об’єднались у гурт “Drumen”, знаються на музиці, адже обидва поринули в це мистецтво.
Віталій тривалий час виступав у складі музичних гуртів, гастролював за кордоном і навіть працював у Китаї. Саме там вперше побачив трубофон – музичний інструмент, який дивує своїм виглядом та звучанням. Повернушись додому, хлопець знайшов однодумців, і оригінальний трубофон з’явився в Івано-Франківську. Цим товаришем став Костя – музикант за освітою, який теж плекав бажання створити такий інструмент.
Читайте також: DakhaBrakha, Alina Pash, Ivan Dorn: хто увійшов до лонг-листу Aprize Music Awards
“Нелегким завданням було відтворення трубофону. Потрібно, щоб він звучав, а звук нагадував той, який я чув у Китаї. Це ж не просто поскладати труби. В Україні нема такого інструменту, щоб ми могли підглянути чи вивчити його будову. Тож ми звернулись до свого музичного наставника Богдана Ткачука, який є диригентом Франківського драмтеатру. Йому дуже сподобалась наша ідея, і ми почали її втілювати”, – розповів Віталій.
Як звучить трубофон
Трубофонне звучання підходить під будь-який стиль музики. Також його можна поєднувати з іншими музичними інструментами. Це таке універсальне музичне знаряддя, кажуть музиканти. Сольна мелодія теж дуже цікава, бо є й басове, й верхнє звучання.
Читайте також: Українські військові виконали “Щедрик” (ВІДЕО)
“Цей проєкт ми виношували менше року. Ми постійно щось додумували, вигадували, переробляли. На жаль, карантин не дав змоги стартувати так, як ми планували. До нас вже навіть надходили запрошення на виступ, але через карантинні обмеження ми не змогли виступати. Думаю, все ще попереду, а за цей час ми експериментуємо. Втім, реакцію людей ми вже відстежили. Знімали відеоролик на вулиці, і люди підходили, слухали, дивились, запитували, що це. Деякі навіть пропонували декілька гривень на розвиток групи. А коли ми казали, що це перший в Україні трубофон, то люди так дивувались, що це складно було не побачити”, – кажуть музиканти.
Зараз музиканти створюють кавер-версії відомих хітів, пишуть свою музику для трубофону. Скоро презентують авторську композицію на цьому інструменті. Кажуть, що це буде драйвова музика в електронному стилі.
На Різдво записали кавер-весрію “Щедрика” на трубофоні.
Фото, відео: vezha.org