Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Львівщині реставрують дерев’яну святиню лемківського стилю, якій майже 200 років

Опубліковано

На Львівщині завершують реставрувати храм у селі Глиниці на Яворівщині. Це  дерев’яна церква 1821 року, яка має дві посвяти –  Св. Апостолів Петра і Павла та  (першу) Різдва Пресвятої Богородиці.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Як розповів настоятель церкви отець Степан Грицан, святиня, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, була сильно пошкоджена під час Другої світової війни. Місцеві майстри відновлювали храм, але на той час не мали якісної деревини і відповідно реставрація не була фаховою. З роками церква похилилась у західному напрямку, стіни бабинця прогнили до низу і деформувались.

Унікальний стиль

Сам храм є унікальним  за своїм стилем, а ще у ньому зберігся старовинний іконостас.

“Цей іконостас має понад двісті років, усі ікони зображені на дереві. На сьогодні він перебуває у задовільному стані, але реставрації теж потребує. Що цікаво, його, мабуть, перенесли з іншої церкви, бо помітні елементи, які використані з іншого іконостасу. А сам вигляд церкви притаманний лемківському стилю і в цьому теж її особливість”, – розповів отець Степан Грицан.

Читайте також: Перший онлайн-священник на Луганщині відпускає гріхи телефоном та сповідає через Facebook (ВІДЕО)

Як триває реставрація

Будівельники розпочали реставраційні роботи у 2017 році. Відтак, за гроші обласного бюджету (200 тис грн) і Краковецької селищної ради (600 тис грн), виконали перший етап реставраційних робіт.

“Тут здійснили протиаварійні роботи на куполі храму, відреставрували несучі конструкції центрального барабану і купола, розпочали реставрацію фасадів, відновили втрачені елементи хреста та виконали гідроізоляцію фундаменту. У 2018 році виділили фінансування – понад 800 тисяч гривень з різних джерел. За ці кошти фахівці завершили реставрацію центрального куполу і  повністю покрили його міддю,  замінили підвалини, відреставрували вікна і двері та розпочали реставрацію несучих стін бабинця”, – зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко.

Як розповіли підрядники, купол був в аварійному стані не лише як сам купол, але й основа, на яку він опирався, оскільки стіни прогнили і пішла деформація. Роботи здійснювалися поетапним методом, не розкриваючи усього храму. У першу чергу робили усе для того, щоб накрити храм, аби він не промокав.

Читайте також: На Львівщині завершують реставрацію дерев’яної церкви, якій понад 250 років (ФОТО)

У 2019 році для продовження реставраційних робіт передбачили мільйон гривень з обласного і місцевого бюджетів. Відтак, завершили реставрацію бабинця, накрили його міддю та розпочали реставрацію вівтарної частини храму.

“На цей рік для реставраційних робіт скерували близько двох мільйонів з місцевих бюджетів. З них 250 тисяч гривень – кошти  Краковецької селищної рада. Станом на сьогодні завершують реставрацію вівтарної частини храму, наступного тижня покриватимуть піддашшя ґонтою”, – додав Юрій Бучко.

Попри реставрацію святині, місцеві священники здійснюють там постійно богослужіння.

Зазначимо, що на порятунок і реставрацію старовинної архітектури на цей рік з обласного бюджету виділили 22 мільйони 200 тисяч гривень.

Фото: loda.gov.ua

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі

Суспільство

У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Опубліковано

16 квітня, у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста». Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева».

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко.

Читайте також: Сніг посеред квітня: у гори Буковини повернулася зима – фото

Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року. 

«Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Партнери проєкту: Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, Novikova Agency, ТРЦ Gulliver, кіномережа «Оскар», ТМ «Моршинська», журнал VIVA.

Нагадаємо, актори з Франківського театру виступатимуть у Великій Британії.

Фото: Міністерства культури та інформаційної політики

Читати далі

Суспільство

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Опубліковано

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів — південних плавунів та записати їхні звуки. Дослідження проводили за участі українського судна “Ноосфера” в протоці Джерлаш, де найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами.  

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік і обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Для запису використовували спеціальну акустичну систему, що складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Читайте також: Продавчиня із деокупованої Іванівської громади проходить курси з домедичної допомоги (ВІДЕО)

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів — попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. 

Акустичні дослідження на “Вернадському” виконують з 2021 року. 

Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції. 

Також вже другий рік поспіль досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу — декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановили поблизу острова Анверc і вони працюють цілорічно.

Пасивний акустичний моніторинг дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. 

Нагадаємо, Україна буде виробляти компоненти для малих ядерних систем.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: