Суспільство
Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
Екологічним бути модно і все більше людей усвідомлює, наскільки це необхідно. Проте й досі не всі розуміють, як правильно сортувати сміття, яка продукція є справді екологічною та що купувати, щоб зберегти довкілля. Ми зібрали для вас екоблогерів в Інстаграм, які своїм прикладом надихають на захист навколишнього середовища та свідоме споживання. Завдяки їм можна трохи більше розібратись у тому, куди здавати пластик і скло, чому екоторбинки – це добре та чому потрібно мати горнятка для кави з собою.
1. Маріанна Бойко – надихає відмовитись від пластику
“Сталість, свідомість, екологічність, zero waste. Ці поняття впевнено входять в реалії нашого життя. Тепер не достатньо викинути сміття в сміттєвий контейнер. Потрібно розуміти, з чого складаються ці види відходів, чи можна їх правильно утилізувати, чи можна було взагалі їх уникнути”, – каже Маріанна Бойко, тренерка з екологічного стилю життя.
Вона веде свій блог в Інстаграмі та має сайт, де розповідає про екозвички, компостування та сортування відходів, навчає піклуватись про навколишнє середовище. Наприклад, блогерка радить користуватись бамбуковою щіткою та сухим шампунем, не купувати зайвого та завжди носити з собою торбу з тканини. Крім того, Маріанна зможе вас навчити, як виростити люфу (екологічна губка для миття посуду) власноруч!
Блогерка має свій магазин, де продає стильні екосумки. Також Маріанна є авторкою книги “104 дні без поліетилену”, у якій надихає відмовитись від пластику у побуті та почати компостування на балконі.
2. Еколайфхаки в Інстаграм у Ольги Матюшенко
Це відома екотренерка, яка навчить вас правил сортування, розкаже, де придбати екотовари, а також як позбутися пластику у повсякденному житті. Ольга веде свій блог в Інстаграм та на Youtube, де розвінчує міфи. Наприклад, на її сторінках можна знайти багато інформації про те, чи екологічні феєрверки, що відбувається з повітряними кульками, які запускають у небо та чи дійсно в Австралії все так погано з пожежами. А ще у своєму блозі Ольга веде постійну рубрику “прийму – віддам”, де люди можуть обмінятись речами, або просто віддати непотрібне.
Вперше про сортування сміття та переробку Ольга дізналась з підручника фінської мови. А також дівчина побувала у Фінляндії та на власні очі побачила, як там відповідально ставляться до питань екології. Тоді ж вирішила почати сортувати сміття і в Україні. Тепер Ольга веде екологічний спосіб життя та навчає цьому майже 15 000 підписників.
Читайте також: Карантин – час жити екологічно. 8 побутових екотоварів на кожен день
На її сторінці можна знайти багато еколайфхаків – як зробити фестивалі екологічними, які мобільні додатки допоможуть зберегти довкілля та які фільми та книги подивитись, щоб стати більш екосвідомими.
3. Лєра Кіт – про проблеми відходів у Львові
“Живу в стилі екологічного мінімалізму і переконана, що мінімізувати можна все від речей до відходів”, – каже про себе екоблогерка Лєра Кіт. Жінка веде екологічний спосіб життя та розповідає екопринципи своєї родини у блозі в Інстаграм та на власному сайті. Крім того, Лєра займається проблемою відходів у Львові разом із “Zero Waste Lviv”. Тому пости про екологію від блогерки можна почитати і на сторінці організації. У блозі можна знайти багато корисного, наприклад, як зменшити кількість пластику у власному домі, де купити екологічні товари, як вибрати екоподарунок.
“Кількість викидів в атмосферу від домогосподарств (так-так, це коли ви свою хатку опалюєте чи освітлюєте), промисловості, транспорту, сільського господарства, спалення відходів та викидання органічних відходів у загальні смітники вже перевищує всі допустимі норми. Що ми з вами можемо зробити:
- Вимикайте світло, коли в ньому немає потреби.
- Закривайте кран, коли вам не потрібна вода (наприклад, під час чищення зубів).
- Користуйтесь електротранспортом.
- Пересувайтеся містом на велосипеді чи пішки.
- Зменште споживання м‘яса (хоч трошки).
- Компостуйте органічні відходи.
- Якщо побачите, як хтось палить траву чи листя, зупиніть і поясніть чому це погано
- Мінімізуйте кількість відходів. Можна почати з одноразового пластику, який не переробляється, бо спалення – не вихід з ситуації”, – пише Лєра у своєму блозі.
Крім того, блогерка разом із чоловіком створила проєкт “NABAZARI”, де продають органічні крафтові та фермерські продукти.
4. Наталі Литвин – сортування сміття у власній квартирі
Наталі Литвин – відома тернопільська блогерка, за життям якої щодня спостерігає 1 млн підписників. Дівчина пише про моду, лайфстайл, подорожі, а також часто підіймає у блозі важливу тему – екологію. На початку карантину Наталі почала сортувати сміття. У власній квартирі разом з чоловіком блогерка розмістила коробки для пластику, паперу та скла. Перед відправкою сміття у спеціально відведені місця, подружжя миє пластик та упаковки і лише після цього відправляє на перероблення чи знищення. Весь процес Наталі демонструє у своєму блозі, тим самим спонукаючи підписників до екологічного способу життя.
Читайте також: Україномовні блогерки-мільйонники: на кого варто підписатись в Інстаграм
“Я прагну до #zerowaste. І це не про сортування сміття, це про НУЛЬ відходів. Це такий набір принципів, які спрямовані на зведенні до мінімуму кількості сміття шляхом повторного використання речей чи відмови від них. Звісно, не від усього можна відмовитись. Але є те, що кожному під силу. Наприклад, брати какао з собою можна не в одноразовий паперово-пластиковий стаканчик, а у свою термочашку; пити коктейль можна без трубочки або носити свою металеву; непотрібні речі не у смітник, а потребуючим людям, на olx, гаражний розпродаж; пляшка для води може бути використана безліч разів”, – пише Наталі у своєму блозі.
Крім того, дівчина разом з партнеркою по бізнесу запустила власний екобренд. Це одяг, який на 100% складається з натуральних або перероблених матеріалів – ґудзики – зі шкаралупи кокоса, з мушлі, з переробленого пластику, тканина – з переробленого океанічного сміття та листя евкаліпту, шкіра – з ананаса, бирка – з океанічного сміття.
5. Лада Полтавська – про свідоме споживання і еконовини
Блог Лади Полтавської про усвідомлене споживання і slow living – рух про розмірений спосіб життя, який закликає людей вчитися заново радіти простим речам. Екоактивістка має свій відомий телеграм-канал @myecoroutine, а також блог в Інстаграм.
Лада почала говорити про екологію у 2013 році. До цього часто писала про моду, етичність. У її блогах може знайти купу інформації, яка допоможе вам у прагненні до екологічності. Тут і про власний досвід ведення свідомого життя, і про останні еконовини, і про лайфхаки, які допоможуть довше зберігати овочі свіжими, і про способи запобігання імпульсивних покупок, і про корисні посилання.
Читайте також: Як стати еко-френдлі: правило “п’яти R”
Блог Лади – приклад того, як жити комфортно без зайвих речей. Вона часто пише про eco-friendly заклади, вінтажні, благодійні магазини та майстерні у столиці та в інших європейських містах. Також на телеграм-каналі Лади можна знайти інформацію про закордонний досвід переробки та повторного використання речей. Загалом, дуже корисний екологічний блог.
6. 100 екозвичок разом з Олесею Вершигорою
Олеся Вершигора – відома екоактивістка, засновниця бренду AVOSKA, керівниця sustainable-консалтингу в Ozero. Блогерка веде екологічний спосіб життя, виступає за свідоме споживання та розказує про це іншим на своїй сторінці в Інстаграм.
“Якщо ви вирішили перейти на сторону екологічного способу життя, саме ці 10 zero waste товарів стануть вам у пригоді: багаторазова чашка, авоська або шопер, багаторазові тканеві мішечки, багаторазова захисна маска, носовичок бавовняний, твердий шампунь, паста в пігулках, багаторазова пляшка, бамбукова зубна щітка, люфа”, – пише Олеся на своїй сторінці в Інстаграм.
Читайте також: Не гірша за корейську. Шість брендів української натуральної косметики
У блозі Олесі можна знайти практичні поради, як прикрасити стіл без пластику, як утилізувати батарейки та де придбати екологічні товари. Крім того, дівчина веде свій гайд #мої100екозвичок, де майже щодня ділиться з аудиторією про своє екологічне життя. Наприклад, відмовитись від шкіри, дарувати живі квіти, купувати тільки базовий гардероб, користуватись безфосфатними пральними засобами чи не покривати нігті гель лаком.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
