Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Щосуботи діти з Лозівської громади на Харківщині приходять на майстер-класи до простору, де можуть навчатись та розважатись одночасно. Там вони малюють, роблять ляльки-мотанки чи самостійно розписують шопери.
«Я — мама двох дітей, тому розумію, наскільки для них важливе спілкування з однолітками, особливо коли навчання дистанційне», — каже Юлія Зайцева, яка заснувала з Дариною Рибалкою благодійний фонд «Спільно з тобою» на початку цього року.
Для ШоТам жінки розповіли, як допомагають дітям громади проживати війну.
З перших днів взялися допомагати іншим
Юлія Зайцева та Дарина Рибалка знайомі вже багато років. До початку повномасштабної війни обидві працювали у сфері торгівлі в Харкові. Дарина родом із селища Панютине Лозівської громади, куди виїхала в перший день вторгнення. Рідне село Юлії на Харківщині з першого дня було окуповане, тому Дарина запросила її з сім’єю до себе.
Жінки одразу почали роздавати гуманітарну допомогу, яку благодійники привозили в громаду. Згодом ця робота переросла у великий волонтерський центр «Разом нас багато», який допомагав 16 старостинським округам Харківщини.
Юлія Зайцева ліворуч і Дарина Рибалка праворуч розвантажують гуманітарну допомогу в перші місяці повномасштабної війни. Фото з соцмереж Дарини Рибалки
Дарина каже, що тоді вони контактували з багатьма благодійними організаціями, які надсилали їжу, предмети гігієни чи побутову хімію. З одягом для людей багато допомагав Центральний парк у Харкові.
Крім місцевих жителів громади, волонтерський центр допомагав також військовим і людям на прифронтових територіях. Жінки відвідували Херсонщину, Торецьк, Бахмут, їздили з допомогою на фронт.
Вирішили створити благодійний фонд для дітей
Коли Юлія та Дарина видавали гуманітарну допомогу переселенцям, то завжди приділяли особливу увагу дітям — вітали їх з днем народження, дарували іграшки чи влаш,товували символічні свята. Якось навіть привітали іменинника тортом і кульками.
На початку 2024 року жінки вирішили, що варто робити більше, тому створили благодійний фонд для дітей. Розпочати роботу допоміг грант від Української волонтерської служби. За ці кошти Юлія та Дарина облаштували приміщення хабу, яке виділила громада, а також закупили кольорові пуфи й іграшки.
Дарина та Юлія граються з дітьми в приміщенні благодійного фонду. Фото з соцмереж «Спільно з тобою»
«Я — мама двох дітей. Син досі навчається в харківській школі дистанційно, тому я розумію, наскільки для них важливе спілкування з однолітками», — каже Юлія.
Коли фонд почав роботу, то багато місцевих підприємців допомогли іграшками та канцелярією. Також там почали співпрацю з Панютинською бібліотекою, куди приводили дітей. Харківська організація «Хаб Вокзал» постачає матеріали для майстер-класів, а Фонд громади Харкова «Толока» закупив меблі, техніку та портативну колонку.
Дітей запрошують на заходи в закритому чаті та через гугл-форми, дбаючи про безпеку зібрань. У середньому долучаються 15-20 дітей, які приходять у центр щосуботи.
Юлія Зайцева проводить майстер-клас для дітей із села Панютине. Фото з соцмереж фонду «Спільно з тобою»
«Ми не ліземо в психологію та не лікуємо дітей, проте даємо їм можливість взяти участь у чомусь цікавому, розвинути критичне мислення та погратися. Ми просто даємо їм можливість бути дітьми, бо в них зараз це забирають», — розповідає Дарина.
Співпрацюють з місцевою владою
Фонд співпрацює зі старостами Лозівської та сусідніх громад. У перший рік повномасштабного вторгнення ті координували роботу волонтерських центрів і організовували видачу гуманітарки.
Діти та підлітки на майстер-класі від «Спільно з тобою». Фото з соцмереж фонду
Дарина каже, що вони з фондом часто виїжджають у сусідні села та спілкуються з людьми про їхні потреби:
«Ми питаємо дітей, чим би вони хотіли займатися. От нещодавно організували змагання з волейболу на їхнє прохання. Дуже хочемо виховати активну та відповідальну молодь, яка в майбутньому теж проводитиме активності для інших».
Допомагає й місцева телерадіокомпанія, яка повідомляє про заходи благодійного фонду і висвітлює його роботу. Про фонд також пише місцева влада у своїх соцмереж.
Міський голова Сергій Зеленський каже, що робота благодійного фонду «Спільно з тобою» важлива для Лозівської громади.
«Дітям бракує живого спілкування, тому такі заняття та розваги допомагають їм соціалізуватися, відволіктися та знайти друзів. Ініціаторка дитячого простору Дарина Рибалка водночас є головою ради з питань внутрішньо переміщених осіб нашої громади. Тому фонд допомагає дітям, які були вимушені залишити рідний дім, адаптуватися на новому місці. Громада ж вдячна небайдужим волонтерам за їхній внесок та готова у всьому підтримувати надалі», — каже Сергій Зеленський.
Також місцева влада разом з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» провели у громаді понад 70 заходів з тем, які стосуються участі молоді в житті громади, просторового планування тощо.
«Зараз органам місцевого самоврядування складно працювати через війну, але завдяки допомозі та підтримці благодійників маємо більше можливостей для розвитку», — додає секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір.
Зараз співзасновниці фонду здобувають вищу освіту у сфері соціальної роботи, адже розуміють, що робота з дітьми потребує певних фахових знань.
«За ці понад два роки діти в громаді виросли на наших очах. Я можу просто йти вулицею, а до мене хтось підбігає і розповідає, що в нього нового», — каже Юлія Зайцева.
Юлія та Дарина зі своїми маленькими відвідувачами. Фото з соцмереж фонду «Спільно з тобою»
Жінка каже, що батьки дітей з громади дуже вдячні за те, що роблять в організації. Після кожного заходу керівниці чують багато подяк за те, що допомагають дітям проживати війну.
До роботи фонду долучені діти Юлії — 20-річна Софія, яка відповідає за комунікації в соцмережах, і 10-річний Микита, який теж приходить на заняття та спілкується з дітьми.
Дарина Рибалка та Юлія Зайцева з донькою Софією. Фото з соцмереж Дарини Рибалки
Дарина пишається тим, що їм вдалося у прифронтовій громаді облаштувати простір для дітей: «У нашому хабі ми маємо все необхідне, аби діти почували себе комфортно та безпечно навіть в таких умовах».
«У нас складна робота, але я дуже пишаюся командою та кожною дитиною, яка до нас приходить і може разом з нами відволікатися від тяжкої реальності», — додає Юлія.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі