Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук

Фермер з Херсонщини Степан Горбияк, який понад 25 років займається фермерством, був змушений покинути свій дім через окупацію. Однак, незважаючи на втрату звичного середовища, він не припинив свою справу і продовжує розвивати фермерську діяльність на Львівщині.

Його історію та шлях до нового врожаю можна детальніше побачити у відео на «ШоТам».

Переселення та нові виклики

Переїхавши на Львівщину, Степан Горбияк зіштовхнувся з труднощами, пов’язаними з кислотністю ґрунтів у новому регіоні. Проте це не зупинило його від бажання продовжувати улюблену справу — вирощування кавунів. Орендувавши поля, він почав новий етап у своїй фермерській кар’єрі, експериментуючи з посівами та методами вирощування.

Читати також: Учителька облаштувала спортивний майданчик для дітей з шести сіл Доманівської громади (ВІДЕО)

Перші успіхи на новому місці

Попри всі перешкоди, Степан зумів успішно виростити кавуни і щедро поділився своїм урожаєм з місцевою громадою та прикордонниками. Фермер зазначає, що його робота не лише підтримує місцеве населення, а й демонструє, що, маючи досвід і бажання, можна долати будь-які труднощі.

Плани на майбутнє

Після перших успішних результатів на нових полях, Степан Горбияк планує розширити свої кавунні плантації до 12 гектарів наступного року. Він упевнений, що його досвід допоможе йому адаптуватися до нових умов та вивести якісні плоди навіть на Львівщині.

Історія Степана Горбияка надихає багатьох, адже він не лише зміг подолати труднощі переселення, а й продовжує ділитися плодами своєї праці з іншими. Подробиці про його фермерське життя та виклики можна побачити у відео на платформі «ШоТам».

Нагадаємо, що активісти реставрують мозаїку на дитячій художній студії імені Осташинського: фото та як подопомгти.

Фото: ШоТам.

У Харкові вже вшосте розпочався «ХарківПрайд», який триватиме до 15 вересня 2024 року. Цьогоріч захід проходить під гаслом «Разом до рівності та перемоги», яке також використовували на «КиївПрайді-2024» та закордонних подіях на підтримку ЛГБТК+ спільноти.

Про це повідомляють організатори.

Програма «ХарківПрайду-2024»

8 вересня — Благодійний «ПрайдФест». Відвідувачі можуть взяти участь у ярмарку, безплатній барахолці, майстернях, лекціях, тренінгу з тактичної медицини, а також плести маскувальні сітки. Подія триватиме до 20:30. Для участі необхідно зареєструватися за посиланням.

13 вересня — Відкриття «ПрайдХабу».

14 вересня — Вшанування пам’яті загиблих ЛГБТК+ військових.

15 вересня — Марш «ХарківПрайд». Захід відбудеться у форматі «АвтоПрайду», що є одним з найбільш безпечних варіантів. Для участі необхідно мати автівку або близьких з автівкою та зареєструватися.

Читати також: В Одесі активісти демонтували зображення Леніна: «Не має жодної культурної цінності»

Благодійний збір на підтримку українських військових

У межах «ХарківПрайду-2024» запустили збір коштів для благодійного фонду «Волонтерська» на комплектуючі для дронів БпАК «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади та Mavic 3T для ССО на кордоні Сумщини. Підтримати збір донейтом можна за посиланням.

Більше інформації про події та реєстрацію можна знайти на офіційних ресурсах організаторів «ХарківПрайду-2024».

Нагадаємо, що активісти реставрують мозаїку на дитячій художній студії імені Осташинського: фото та як подопомгти.

Фото: «ХарківПрайд-2024».

Кабінет Міністрів України 6 вересня ухвалив рішення про приєднання трьох українських університетів до експериментального проєкту з перезапуску наглядових рад.

Про це повідомив член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук у Facebook.

Університети-учасники проєкту

1. Запорізький національний університет (ЗНУ)
2. Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника
3. Національний авіаційний університет (НАУ)

З початку 2024 року експеримент з корпоративного управління розпочався виключно у НАУ. Тепер до нього долучилися ще два виші, що дозволить наглядовим радам цих закладів мати реальні повноваження в управлінні та ухваленні кадрових рішень.

Читати також: Як військовим оскаржити рішення військово-лікарської комісії: покрокова інструкція

Нововведення та реформи

• Наглядові ради у зазначених університетах отримають більше прав та повноважень, що сприятиме прозорості та ефективності управління.
• Зміна організаційно-правової форми НАУ: університет переходить у статус державного некомерційного підприємства замість бюджетної установи. Це забезпечить більше фінансової свободи, дозволить краще розпоряджатися власними надходженнями та інвестувати в розвиток навчального закладу.

Контекст реформи

Перезапуск наглядових рад, новий підхід до фінансування університетів, створення індивідуальних освітніх траєкторій для студентів та інвестиції в сучасне лабораторне обладнання — основні компоненти реформи вищої освіти в Україні. Очікується, що такі зміни дозволять університетам більш гнучко реагувати на виклики та забезпечувати високу якість освіти.

Нагадаємо, коли в українських школах будуть канікули: рекомендації МОН.

Фото: Запорізький національний університет (ЗНУ).