Деколи під час повітряної тривоги школярам доводиться залишатися в укритті на кілька уроків підряд. Переважно шкільні укриття — це просто класичні сховища без особливих зручностей.
Натомість багато шкіл створюють справжні зони комфорту, де можна й навчатися, й відпочивати, і гратися з друзями. Вчителі зізнаються, що іноді школярі просять проводити уроки саме в укриттях, а не у звичайних класах. ШоТам показує вісім захисних приміщень, у яких зручно залишитися надовго.
Малюнки котиків та м’які крісла-мішки на Черкащині
У Черкаському навчально-виховному комплексі №34 зробили укриття зі зручними кріслами-мішками та кольоровими ігровими кубиками й прикрасили його яскравими малюнками. Кожен елемент продуманий, щоб дітям було весело — навіть в умовах тривоги вони можуть відволіктися, погратися або просто відпочити.
«Немає окремо кабінету географії чи кабінету фізики, наприклад, тому тематика оформлення укриття — загальношкільна та котяча, бо діти й учителі люблять котиків», — пишуть на фейсбук-сторінці закладу.
Так виглядає один з кабінетів укриття в закладі. Фото: фейсбук Черкаського навчально-виховного комплексу №34
Раніше це укриття виглядало досить просто — білі стіни та парти. Однак завдяки співпраці з UNICEF школа отримала меблі, лампи та сучасні системи вентиляції.
Коридор в укритті НВК №34. Фото: фейсбук Черкаського навчально-виховного комплексу №34
І поспати, і у волейбол пограти на Київщині
Укриття в Академічному ліцеї №2 в Українці на Київщині виконує роль сучасного спорткомплексу — там можна проводити уроки й займатися спортом, адже в укритті є велика зала з необхідним обладнанням.
Якщо тривога довга, а діти втомилися, у сховищі є м’які ліжечка, на яких можна відпочити.
Приміщення для відпочинку школярів в укритті ліцею. Фото: Київська обласна військова адміністрація
Місця там вистачає для майже 800 людей. Укриття обладнане автономною системою життєзабезпечення, тобто в ньому є індивідуальний тепловий пункт і резервне живлення. Крім того, туди можуть спуститися учні або педагоги на кріслах колісних.
Евакуаційне крісло колісне зі спеціальними колесами та ременями для безпечного спуску по сходах. Фото: Київська обласна військова адміністрація
Повноцінна «підземна школа» на Миколаївщині
Через відсутність укриття учні Миколаївського ліцею №55 були змушені навчатися дистанційно, а грошей на облаштування захисного приміщення в закладу не було. Тому команда savED започаткувала літню кампанію, яку символічно назвала «До школи знов», і допомогла відремонтувати укриття. Благодійна організація Шона Пенна CORE Response додала ще 4 мільйони гривень на підтримку проєкту, освітянська спільнота Львова зібрала понад мільйон гривень, а сервіс із пошуку авіаквитків Kiwi виділив близько 800 тисяч гривень на закупівлю меблів.
Навчальний кабінет в укритті ліцею. Фото: Миколаївська обласна державна адміністрація
Укриття займає площу 900 м² і розраховане на понад 1000 учнів. Окрім виконання звичайних функцій сховища, воно оснащене автономною системою життєзабезпечення: власною свердловиною з системою очищення води та двома зарядними станціями, що забезпечують електроенергію в разі відключень.
Навчальний кабінет в укритті ліцею. Фото: Миколаївська обласна державна адміністрація
Також укриття має окремі санвузли, медпункт і систему пожежної безпеки.
Крім того, там є проєктор, інтерактивна дошка, настільні ігри й набори для творчості. Вчителі зізнаються: іноді школярі просять проводити уроки саме в укриттях, а не у звичайних класах.
Із занедбаного приміщення в сучасний освітній центр на Чернігівщині
Укриття Анисівського ліцею в Іванівській громаді Чернігівської області було занедбане — обшарпані стіни, вкрита потрісканою цеглою підлога. Приміщення слугувало радше як склад для будівельних матеріалів — там зберігали мішки з цементом і дерев’яні піддони.
Так виглядало укриття Анисівського ліцею до ремонту. Фото: ШоТам
У березні 2022 року Збройні сили України звільнили Чернігівську область від окупантів. Хоча навчальний заклад не зазнав прямих ударів, поруч вибухали снаряди, що призвело до тріщин у стінах і вибитих вікон. Тоді директорка ліцею вирішила його відбудувати: спочатку знайшла інвесторів, завдяки яким вдалося поміняти опалювальну систему й вікна, а пізніше звернулася до благодійного фонду savED, який допоміг зробити сучасне укриття.
Жінка розповіла ШоТам, що роботи в сховищі було дуже багато, адже довелося повністю перебудовувати каналізацію. Зараз приміщення обладнане, як справжній сучасний освітній центр: тут є зручні меблі, ноутбуки для кожного учня, а на стіні висить великий екран, за допомогою якого можна вчитися, проводити презентації або навіть кіносеанси.
А так укриття ліцею в Анисові виглядає після ремонту. Фото: ШоТам
Куточок з м’якими кріслами-мішками став місцем для відпочинку або неформальних зустрічей. Полиці шафок заповнені книгами та настільними іграми, тож учні мають чим зайняти себе під час тривог або можуть використовувати ці ресурси для навчання.
Бомбосховище в стилі будиночка гобітів на Київщині
На території єдиної початкової школи в Гостомелі під час тривог діти ховаються в бомбосховище в стилі будиночка гобітів. Hobbit House із книжки видатного англійського письменника Джона Толкіна став справжньою родзинкою не тільки школи, але й усього району. Ідея полягала в тому, щоб створити для дітей простір, який мінімізує стрес під час повітряних тривог.
«Ми відновили приміщення школи, але вона не могла існувати без укриття, тому ми взялися за його створення. Ідея зробити укриття в стилі «Будинку гобітів» належить мені. Я дуже люблю письменника Джона Толкіна та режисера трилогії «Володар перснів» Пітера Джексона. У нас тут дуже яскраві кольори, стильні малюнки та вирізьблені дерев’яні двері з декором», — розповів ШоТам засновник благодійного фонду Gurtum Олександр Кагал, який займався відбудовою закладу.
Вхід до бомбосховища початкової школи в Гостомелі. Фото: фейсбук Gurtum Charity Foundation
Це перший проєкт, який фонд реалізував з нуля. Hobbit House розрахований на 55 осіб, але на святкуваннях тут легко розміщують понад 70 дітей і дорослих. Внутрішні стіни розписані тематичними малюнками, а сам простір наповнений дрібницями, що створюють справжню казкову атмосферу — є навіть імітація каміна та капелюх гобіта.
Мурали на стінах бомбосховища початкової школи в Гостомелі. Фото: фейсбук Gurtum Charity Foundation
«Споруд такого типу тут ще ніхто не будував. Учням школи завжди в радість іти в укриття, адже всі хочуть швидше потрапити в казку», — зазначають на фейсбук-сторінці Gurtum Charity Foundation.
Підземна школа в метро у Харкові
А от у Харкові запустили повноцінну школу під землею — в метро. Вона має 20 кабінетів і здатна прийняти до 900 учнів у дві зміни. Навчальні класи розташували не на рівні колій, а в підземних переходах між станціями — їх частково закрили для пасажирів.
Навчальні класи в харківському метро. Фото: фейсбук мера Харкова Ігоря Терехова
У метрошколі є хороше технічне оснащення: дошки, проєктори, майже в кожному класі стоїть екран, телевізор. Для першокласників тут проводять уроки читання, математики та письма, а для учнів середніх класів — української мови та літератури, математики й історії.
На деяких станціях, де є достатньо місця, створили ігрові зони з різнокольоровими килимками та іграшками.
Кабінет для наймолодших школярів. Фото: фейсбук мера Харкова Ігоря Терехова
Крім того, для школярів організували харчування — у метро вони отримують прості перекуси, як-от булочку з відбивною, консервовану кукурудзу та сік.
Крім навчальних приміщень і їдальні, у школі-укритті є медичний пункт і туалети. Тут встановлені фільтри, очищувачі повітря та протирадіаційні двері.
Рятує не тільки від ракет, а й від радіації сховище на Київщині
У ліцеї «Ерудит» в Новосілках на Київщині зробили не просто бомбосховище, а ціле протирадіаційне укриття площею близько 1075 м². У разі аварії на атомній станції або застосування ядерної зброї там можуть одночасно сховатися 590 людей. В укритті продумано все — від вентиляційної системи, яка підтримує циркуляцію свіжого повітря, до заповнених запасами бутильованої води та продовольства приміщень, що дозволяють людям залишатися в безпеці до 48 годин.
Кабінет фізкультури в бомбосховищі ліцею на Київщині. Фото: фейсбук голови Київської ОДА Руслана Кравченка
Цей простір не тільки функціональний, але й комфортний: тут є радіатори з термостатами, централізоване водопостачання, медпункт. Навіть вхід для маломобільних людей продуманий до деталей, щоб забезпечити доступність для всіх.
Кімната для відпочинку в укритті ліцею «Ерудит». Фото: фейсбук голови Київської ОДА Руслана Кравченка
Укриття працює не тільки під час тривог — у вільний час його можна використовувати для проведення гуртків або спортивних секцій.
Укриття-музей у Житомирі
У Житомирі під час повітряної тривоги діти можуть вирушити в справжню подорож у часі на 200 років назад, адже шкільне бомбосховище там перетворили на музей. Учитель Олег Земнухов, який працює в Житомирській спеціальній школі, знайшов у старовинній будівлі закладу кількасотлітнє каміння та цеглини та вирішив залишити ці історичні елементи на видноті, розташувавши їх в укритті. Також Олег приніс різні інструменти для народних ремесел з власної колекції, на яких діти можуть навчитися стародавніх технологій.
Інструменти для народних ремесел в укритті-музеї Житомирської спеціальної школи. Фото: фейсбук Олега Земнухова
Але це ще не все! Під час тривог діти не просто ховаються в цьому музеї — вони беруть участь у волонтерських проєктах, наприклад, виготовляють маскувальні елементи та кавери-нашоломники для військових.
Укриття-музей в Житомирській спеціальній школі. Фото: фейсбук Олега Земнухова
В укритті є все необхідне: вентиляція, запаси води, меблі, розкладачки для ночівлі. Також тут є простори, де діти можуть погратися конструктором, «Лего» або іграшками, які вони принесли з дому.
У Барселоні пройшов масштабний книжковий ярмарок «Liber». У ньому взяли участь понад 250 видавців з 13 країн світу, а кількість відвідувачів сягнула понад 6,5 тисяч осіб. Цього року Україна вперше представила власні літературні доробки на головній іспаномовній платформі в Європі.
Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій
Фото: Ірина Каламурза
Український стенд на ярмарку
Для заходу підготували Український національний стенд, на якому презентували 13 вітчизняних видавництв.
Представники України в «Liber» розповідали про діяльність книговидавництва в умовах великої війни, продемонстрували переклади українських творів іспанською, запропонували нові книжки для видання та налагоджували міжособистісні контакти з професіоналами іспаномовного книговидавництва.
Прикладом співробітництва став нещодавній перший переклад роману Сергія Жадана «Інтернат» каталонською мовою.
Під час ярмарку відбулася панельна дискусія на тему «Чи може література щось змінити?»за участю іноземних та українських авторів. Модерувала дискусію виконавча директорка PEN Ukraine, журналістка й культурна менеджерка Тетяна Терен.
«Учасники поспілкувалися про роль пропаганди і дезінформації у війні, розуміння історичного минулого та роботу з пам’яттю, чому важливо зважати на мову та прагнути, щоби вона об’єднувала, а не розділяла суспільство, а також про літературу як зброю свободи, що допомагає боротися з брехнею і тиранією», — написали у пресслужбі міністерства.
Фото: Ірина Каламурза
Наступний книжковий ярмарок «Liber» відбудеться з 1 по 3 жовтня 2025 року в Мадриді.
Нагадаємо, що в Україні випустили видання, присвячене спадщині кримських татар (ФОТО).
Управління туризму та промоцій КМДА і Київський центр розвитку туризму підготували для містян і гостей столиці 7 безплатних екскурсій, зокрема одна з них адаптована для людей із порушеннями зору.
Заходи відбудуться з четверга до неділі. Екскурсійні маршрути розробили так, що у разі оголошення повітряної тривоги всі учасники екскурсії зможуть пройти в укриття, розташовані неподалік.
Екскурсія «Старим Подолом»
Під час прогулянки знаменитою вулицею Петра Сагайдачного учасники довідаються, як змінювався Поділ від початку розбудови до сьогодення, ознайомляться з унікальними архітектурними об’єктами, серед яких: найстаріший будинок Києва, Аптека-музей, Києво-Могилянська академія (заснована 400 років тому) та старовинні храми.
Під час прогулянки учасники пройдуть вулицями мікрорайону Нивки та дізнаються про цю історичну місцевість, видатних політиків і науковців, які тут жили й працювали, та чиїми іменами названі вулиці. Також учасники побачать твір мистецтва відомої художниці-шістдесятниці.
Ця екскурсія адаптована для людей із порушеннями зору. На ній учасники ознайомляться з історією воєнного Києва: з часів Другої світової війни до повномасштабного вторгнення.
У КМДА зазначили, що важливо, аби з людиною з порушеннями зору була людина, яка її супроводжуватиме.
Протягом екскурсії відвідувачі дізнаються про створення та розбудову Святошинського району: від невеликого курортно-дачного передмістя Києва до густонаселеного житлового масиву. Також учасники почують про життя й діяльність видатних особистостей, які мешкали в Академмістечку.
Під час активної інтелектуальної гри можна буде розкрити не лише таємниці та цікавинки одного з наймальовничіших історичних куточків столиці, а й наблизитися до джерела милосердя, яке є таким необхідним під час війни.
Містяни та гості Києва почують про боротьбу за незалежність України та відвідають місця, які зберігають пам’ять про героїв та героїнь війн, революцій, визначних діячів і діячок громадсько-культурного руху, талановитих вчених і митців.
Реєстрація на екскурсії — обов’язкова, кількість місць обмежена. Учасники й учасниці отримають підтвердження реєстрації повідомленням на електронну пошту та телефонним дзвінком.
Нагадаємо, що у Києві відбудеться фотовиставка World Press Photo: де та коли.
На українському телебаченні вийшов серіал «Прикордонники», присвячений курсантам Національної академії Державної прикордонної служби України. Проєкт створила команда Далі буде філмз спільно з телеканалом НТН.
Режисером фільму став Олексій Єсаков. Він зазначає, що зйомки були фізично виснажливими, адже влітку знімали зимові сцени. Сценарій написали Микола Куцик, Ярослав Стень, Богдан Гациляк та Кирило Тимченко, які консультувалися з військовими та прикордонниками.
Фото: вебсайт ДПСУ
Головну роль зіграв військовий Володимир Ращук, який також був консультантом з військових питань.
Історія розпочинається напередодні повномасштабної війни. Курсанти знайомляться зі своїм суворим наставником — героєм АТО Іваном Криницьким, який готує їх до можливих викликів.
Фото: вебсайт ДПСУ
Олексій Єсаков додає: «Дякую всім, хто брав участь у створенні цього проєкту. Ми вклали в нього душу і сподіваємось, що історія знайде відгук у серцях глядачів».
Нагадаємо, що в Києві відбудеться кар’єрний день для роботодавців та ветеранів/ветеранок.
Коментарі