Економіка і бізнес
Держмитниця запустила пілотний проєкт з постмитного контролю
Державна митна служба почала реалізацію рекомендаційно-технічного пілотного проєкту щодо здійснення постмитного контролю.
Про це повідомили у пресслужбі відомства.
Зазначається, що проведення постмитного контролю полягає у перевірці інформації, зазначеної в митній декларації, та поданих документів. Водночас постмитний контроль не проводиться щодо всіх митних оформлень.
Проведення постмитного контролю конкретних митних оформлень здійснюється митницею за результатами застосування системи управління ризиками.
Також здійснення постмитного контролю можливе лише щодо митних декларацій, оформлення яких завершено не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку здійснення постмитного контролю.
Читайте також: «Індекс допомагає молоді бути почутою». Як завдяки опитуванню змінюються українські міста
Зокрема митниця може запитати документи, які не подавались до митного оформлення, але містять відомості, що дозволяють перевірити заявлені у митній декларації дані.
«Слід зазначити, що постмитний контроль не є документальною перевіркою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи. Податкові повідомлення-рішення за результатами проведення постмитного контролю не виносяться», – йдеться у повідомленні.
Водночас результати постмитного контролю враховуються системою управління ризиками та під час відбору підприємств для проведення документальних перевірок надалі.
Основні напрямки здійснення постмитного контролю
- контроль за правильністю визначення бази оподаткування;
- контроль за правильністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД;
- контроль за визначенням країни походження товарів;
- контроль за наданням пільг в оподаткуванні, повнотою та своєчасністю сплати митних платежів;
- контроль за правдивістю декларування вагових, кількісних та якісних показників, технічних та фізико-хімічних характеристик товарів, що впливають на рівень оподаткування;
- контроль за дотриманням визначених МКУ вимог митних режимів;
- контроль за дотриманням суб’єктами ЗЕД положень законодавства з питань нетарифного регулювання.
У разі виявлення помилок та/або невідповідностей даних, митниця інформує декларанта про такі невідповідності.
Нагадаємо, в Україні спростили ввезення коптерів, тепловізорів, приладів нічного бачення та рацій.
Також ми повідомляли, що Київська митниця зібрала пів мільйона гривень на БПЛА «Кажан» для ССО.
Фото: Держмитниця/фейсбук.
Київщина та канадська провінція Онтаріо встановлюють партнерство за кількома напрямками. Наразі сторони створюватимуть робочі групи для втілення спільних проєктів.
Про це повідомили в Київській обласній військовій адміністрації.
Як співпрацюватимуть регіони
У межах встановлення партнерства начальник управління міжнародного співробітництва КОВА Микита Геращенко провів онлайн-зустріч із представниками адміністрації Онтаріо.
Під час зустрічі сторони обговорили співпрацю за такими головними напрямками:
- охорона здоров’я;
- освіта;
- економіка;
- культура;
- співпраця між громадами;
- енергетика.
«За кожним із цих напрямків досягнуто домовленості про створення окремих робочих груп, до складу яких будуть залучені відповідні фахівці з обох сторін», — написали в КОВА.
Нагадаємо, що київська митниця передала музею вилучені скіфські наконечники та козацькі сокири (ФОТО).
Також ми писали, що в Києві завершує навчання перша жінка-машиністка метро.
Фото: сайт КОВА
Міністерство економіки України працює над впровадженням штучного інтелекту (ШІ) для пошуку роботи безробітним. Цей підхід — один із дев’яти напрямів, які презентував Інститут Тоні Блера для посилення ринку праці.
Про це повідомляє Міністерство економіки.
ШІ допоможе шукати вакансії та кадри
За словами заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, використання ШІ стане одним із ключових інструментів у боротьбі з безробіттям. Технологія пришвидшить пошук вакансій для українців і дозволить роботодавцям ефективніше знаходити потрібних спеціалістів.
«Ми залучаємо провідні інституції з багатим міжнародним досвідом, щоб запроваджувати найефективніші практики розвитку ринку праці. Інститут Тоні Блера запропонував дев’ять напрямів для збільшення зайнятості населення як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі», — зазначила Тетяна Бережна.
Читати також: «Січ» випустила турнікети, що зупиняють кровотечу при вогнепальних пораненнях живота
Три ключові напрями
Наразі Мінекономіки зосередило зусилля на трьох основних напрямах:
- Залучення штучного інтелекту для пошуку вакансій і кадрів.
- Подолання бар’єрів для працевлаштування жінок.
- Перенавчання та опанування нових професій.
За даними дослідження, проведеного Інститутом Тоні Блера, 37% безробітних українців готові змінити професію або пройти перенавчання. Минулого року в Україні близько 100 000 людей опанували нові спеціальності або підвищили свою кваліфікацію в межах державних програм.
Нагадаємо, що уперше в історії українське судно проводить для США дослідження в Антарктиці (ФОТО).
Фото: Freepik.
Економіка і бізнес
Український стартап HIMERA, який спеціалізується на розробці інноваційних систем тактичного зв’язку для цивільного використання та надзвичайних ситуацій, отримав $150 000 у другому раунді інвестицій від українського ангельського клубу United Angels Network.
Про це представники компанії повідомили виданню Vector.
Цей раунд доповнив попередню інвестицію у $225 000, здійснену UAN у березні 2024 року. Таким чином, загальний обсяг фінансування від United Angels Network досяг $375 000.
Підтримка інновацій для оборони
«Ми пишаємося тим, що учасники United Angels Network інвестують у компанії, які змінюють реальність та роблять вагомий внесок у захист України. HIMERA — це приклад стартапу, який перетворює інвестиції на критично важливі продукти для наших захисників», — зазначив засновник United Angels Network та військовослужбовець ППО Іван Дмитрасевич.
Читати також: Демонтовані у Києві МАФи передають військовим для оборони
Пріоритети розвитку
Отримані кошти HIMERA спрямовує на два ключові напрями:
- розробка нових продуктів у рамках системи тактичного зв’язку;
- розширення бізнесу на українському та міжнародному ринках.
Співзасновник HIMERA Міша Рудомінський підкреслив важливість цієї підтримки: «Інвестиції дозволяють нам постачати до Сил оборони України найбільш актуальні й сучасні системи зв’язку, зберігаючи їх доступність. Кожна додаткова рація — це можливість для наших захисників отримати життєво важливу інформацію у найскладніший момент, що буквально рятує життя».
Нагадаємо, що уперше в історії українське судно проводить для США дослідження в Антарктиці (ФОТО).
Фото: HIMERA.
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста
Як змінити українські міста, щоб вони стали комфортними, естетичними та зручними для життя? Ці українці...
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...
«Після 24 лютого жодного разу не зустрічав Новий рік удома». Про що мріють військові у 2025 році
Для військових 31 грудня — це ще один день боротьби. Хтось зустрічає Новий рік в...