Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

Одеський аеропорт отримав нову злітно-посадкову смугу (ВІДЕО)

Опубліковано

Одеський аеропорт отримав нову злітно-посадкову смугу, яку спорудила компанія «Автомагістраль – Південь».

Про це пишуть Крила.

Реалізація масштабного проєкту завершилась влітку, після 31-го місяця важкої роботи. Для будівництва нової смуги створили виробничо-технічну базу на території аеропорту та використовували найсучасніші технології, зокрема унікальний бетоноукладальний комплекс Gomaco GP4.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Довжина нової злітно-посадкової смуги складає 2800 метрів, а ширина – 45 метрів. Конструктив ЗПС має товщину 105 см, і з них 40 см – «важкий бетон».

Влаштування бетону велось без стаціонарної опалубки на проєктну ширину 8 метрів за один прохід. Наразі триває сертифікація та отримання дозволів на експлуатацію ЗПС.

Також проводиться випробування світлосигнального, радіонавігаційного та метеорологічного обладнання.

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Несуча спроможність нової ЗПС дозволить приймати майже в два рази більше літаків. Нова ЗПС відчинить небо для лоукостерів та літаків категорії D, щоби мандрувати у будь-якому напрямку.

Нагадаємо, Мінінфраструктури готується передати в концесію термінали в порту Чорноморська.

Як ми повідомляли раніше, аеропорт «Бориспіль» запустив опитування задля покращення навігації.

Головне фото: wing.com.ua.

Читати далі

Економіка

Нібулон спустив на воду 90-метрову баржу (ФОТО)

Опубліковано

Компанія «НІБУЛОН» спустила на воду нове замовлення – несамохідне судно проєкту NBL-91.

Про це повідомили у пресслужбі «НІБУЛОНу».

Спуск цього судна на воду є результатом реалізації будівництва вже другої серії несамохідних суден проєкту NBL-91, яка передбачає зведення двох одиниць.

Читайте також«Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Будівництво першої серії відбулося протягом 2015–2016 рр., у результаті чого «НІБУЛОНівський» флот поповнився чотирма такими несамохідними суднами. Ця подія стала насправді історичною, адже головна особливість цих суден – експлуатація на мілководних ріках. Таким чином, «НІБУЛОН» почав створювати спеціальний флот, метою роботи якого стало відродження судноплавства на річці Південний Буг. 

Читайте такожБа та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Головні характеристики несамохідного судна:

  • довжина – 90 м, ширина – 16 м,
  • висота борту – 4,2 м,
  • осадка – 2,7 м,
  • вантажопідйомність – 3 000 т,
  • загальна місткість вантажних трюмів – 5050 куб. м.

Конструкція судна дозволяє транспортувати генеральні та навалювальні вантажі у будь-який період року, і навіть у період льодового стану.

Окрім того, що несамохідні судна проєкту NBL-91 збудовані під особливості експлуатації на головній водній артерії півдня країни, вони успішно працюють й на Дніпрі, тобто є універсальними для роботи на внутрішніх водних шляхах України. А також завдяки своїм розмірам судна перевозять значну кількість вантажів. За один стандартний рейс баржо-буксирний склад із двома несамохідними суднами проєкту NBL-91 транспортує 6 000 тонн збіжжя, що кожного разу заміняє роботу 250 вантажівок. 

Відразу після спуску судна на воду суднобудівники приступили до проведення добудовчих робіт на ньому. Після їх завершення та успішних швартовних випробувань замовлення буде передано судноплавній компанії, що також підвищить ефективність роботи «НІБУЛОНівського» флоту. 

Нагадаємо, «Нібулон» спустив на воду новий буксир.

Як ми повідомляли раніше, на “Нібулоні” почали збирати міцний корпус нового судна.

Усі фото: nibulon.com.

Читати далі

Економіка

В ОТГ на Рівненщині стартував проєкт вирощування органічної малини

Опубліковано

В ОТГ на Рівненщині вирощують органічну малину. Почали з ділянки 1,8 га та планують збільшити площу і створити кооператив.

Проєкт запустили у Бугринській сільській раді, що в Гощанському районі, пише agronews.ua.

Зазначається, що фахівці сільської ради розробили можливий алгоритм використання власних ресурсів під час реалізації проєкту. Він передбачав передачу земельної ділянки відповідного обсягу місцевому комунальному підприємству «Бугринський добробут», придбання необхідної техніки, супутніх матеріалів, саджанців.

Читайте також: Фермер вирощує під Одесою екзотичну кассабанану

Звідки фінансування?

Проєкт отримав фінансування у співвідношення 90% до 10%. Загалом на реалізацію проекту з вирощування органічної малини Рівненська ОДА виділила 150 тис. грн, а Бугринська сільська рада — 15 тис. грн.

Читайте також: Підприємець з Миколаївщини заснував успішний “холодний” бізнес

За кошти, передбачені на реалізацію проєкту, було придбано бензинову косу, систему поливу, ємності для води, фрезу до трактора і, звісно, саджанці ремонтантної малини сорту «Полана».

«Нещодавно спільними зусиллями працівників КП «Бугринський добробут» під керівництвом директора Олега Святецького, сільської ради, КУ «Центр надання соціальних послуг», пожежної команди, працівників культури й медицини було висаджено 10 тисяч саджанців малини сорту «Полана», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: У ботсаду Одеси дозрів урожай полуничного дерева (фото)

Масштабні перспективи

Нарощувати в перспективі обсяги виробництва у сільській раді також планують за рахунок об’єднання зусиль із фермерами з сусідніх районів. Тобто обговорюють можливість створення кооперативного підряду. Тоді за рахунок обсягу можна й на ціну вищу розраховувати.

Крім того, до проєкту долучились й інші громади області. На умовах угоди співпраці вони проходитимуть навчання на базі Бугринської сільської ради, перейматимуть досвід.

Фото: agropolit.com

Читати далі

Економіка

В Україні з’явився новий поштовий оператор

Опубліковано

На території України запрацював новий поштово-логістичний оператор – “АЛЛО Express”.

Про це свідчить запис у Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, передає Економічна правда.

Зазначається, що компанія Алло буде надавати послуги з доставки та видачі посилок інтернет-замовлень з сайту allo.ua

“Відділення поштового оператора АЛЛО Express будуть розташовуватися в діючих магазинах АЛЛО в 140 містах України”, – йдеться у пресрелізі.

Читайте також: Україна підписала Угоду з ЄБРР на залучення €63 млн для Укрпошти

Окрім класичних поштових послуг, АЛЛО Express планує надавати комплекс фінансових сервісів у партнерстві з ТОВ “ЕЛЕКТРУМ ПЕЙМЕНТ СІСТЕМ”: переказ грошових коштів без відкриття рахунків та інші фінансові послуги в межах платіжної системи “ЕЛЕКТРУМ” та інших платіжних систем.

“Уже в найближчому майбутньому цей сервіс буде доступний у всіх відділеннях поштового оператора”, – додали в компанії.

Розвивати сервіс доставки планують за двома напрямками: доставка інтернет-замовлень у будь-яке відділення АЛЛО Express, а також – адресна кур’єрська доставка покупцю.

Читайте також: “Нова пошта” шукає 2,5 тисячі співробітників по всій країні

Також планують розвивати кілька форматів поштових відділень, у тому числі й за межами діючих магазинів АЛЛО.

Нагадаємо, український Ан-124 «Руслан» авіакомпанії «Авіалінії Антонова» доправив на Філіппіни відразу п’ять гелікоптерів Black Hawk, вироблених в Польщі на підприємстві PZL Mielec.

Фото: nikvesti.com

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.