Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

ЄС остаточно скасував мита для українських товарів на один рік

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Рада Європейського Союзу погодила режим лібералізації торгівлі з Україною, в межах якого протягом року українські товари ввозитимуться в ЄС без мит.

Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.

«Це означає, що протягом одного року ввізне мито на весь український експорт до Європейського Союзу не сплачуватиметься. Завдяки цим заходам ЄС зможе суттєво підтримати економіку України», – йдеться у заяві.

Згідно з ухваленим ЄС рішенням, лібералізація торгівлі стосується:

  • усіх мит відповідно до поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, які ще не були лібералізовані, зокрема: товарів промисловості, мита на яких мали поступово зникнути до кінця 2022 року, овочі та фрукти, а також товари сільського господарства;
  • збору антидемпінгових мит на товари українського походження;
  • застосування загальних правил імпорту щодо товарів українського походження.

Тепер рішення має бути оприлюднене в Офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня після публікації.

У Брюсселі також зазначили, що загарбницька війна Росії проти України мала руйнівний вплив на виробничі потужності країни, транспортну інфраструктуру та вихід до Чорного моря, а також на її ширші можливості торгівлі з рештою світу.

Нагадаємо, раніше Європейський Союз затвердив четвертий транш військової допомоги Україні на суму 500 млн євро. 

Фото: dw.com.

Читати далі

Економіка

На Прикарпаття переїхали майже пів сотні українських підприємств, 25 із них вже працюють

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У межах програми релокації бізнесу до Івано-Франківської області переїхали 47 підприємств, а 25 з них уже повноцінно запустили виробництво.

Про це повідомила керівниця Івано-Франківської обласної держадміністрації Світлана Онищук.

«Станом на сьогодні більш як 1️50 суб’єктів господарювання розглядають можливість переїхати на Івано-Франківщину. З них 47 – вже перевезли обладнання, зокрема 2️5 — уже працюють і здійснюють випуск продукції», — написала вона у телеграмі.

За її словами, до області переїхали підприємства різного профілю:

  • пошиття одягу,
  • виготовлення матраців,
  • будівництво модульних будинків,
  • виробництво кондитерських та м’ясних виробів,
  • машинобудування та металообробка.

Онищук додала, що на державну підтримку у перевезенні техніки і обладнання очікують ще 9 підприємств, а загальна кількість охочих переїхати до області збільшується.

«Ми пропонуємо вільні виробничі та складські площі, паралельно сприяємо у розміщенні людей, які змушені були покинути рідні домівки», — зазначила вона.

Читайте такожТакмед, аптечки та гуманітарне розмінування. Як «Соломʼянські котики» з Києва рятують життя українських бійців

Нагадаємо, в Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині ферма «Устриці Скіфії» відновила роботу і запрошує на екскурсії.

Фото: kadrovik01.com.ua.

Читати далі

Економіка

В Україні скасовують ПДВ для українських аудіокниг

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні звільнили від податку на додану вартість (ПДВ) постачання україномовних аудіокниг. Відповідний законопроект №5876 у неділю, 22 травня, підтримали у Верховній Раді.

Про це повідомила народна депутатка України Олена Шуляк у своєму телеграм-каналі.

Зазначається, що цим рішенням народні обранці хочуть насамперед популяризувати українську мову серед громадян. Також — аудіокниги стають дедалі затребуваніші, тому в країні цей напрямок потрібно розвивати.

Так, законопроектом пропонується звільнити від податку на додану вартість постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження україномовних аудіокнижок.

Також закон діятиме на постачання електронних примірників та надання доступу до україномовних аудіокнижок, крім видань еротичного характеру.

Дивіться відео: Волонтер врятував поранену жінку у Харкові, прикривши її собою

Читайте також: Читати навіть під час війни. 12 видавництв, які пропонують безкоштовні книжки

Нагадаємо, українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart.

Також назвали ТОП-10 найпопулярніших серед українців аудіокнижок.

Як ми повідомляли раніше, київський актор створив телеграм-канал із казками для дітей, які переховуються у бомбосховищах.

Фото: vydra.net.ua.

Читати далі