Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Підтримай ШоТам

Економіка

Заснований українцем стартап GitLab провів ІРО на $11,3 млрд

Опубліковано

Підтримай ШоТам

14 жовтня 2021 року компанія GitLab із українцем-засновником вийшла на успішне IPO, пише AIN.ua.

Зазначається, що до початку торгів вартість акцій компанії склала $77 за штуку, хоча ще тиждень тому всі говорили про $55 за акцію.

Таке зростання свідчить про великий попит на акції компанії. За попередніми оцінками TechCrunch, компанія під час першого публічного розміщення може вирости до оцінки $11,3 млрд.

Читайте також: Відомий ізраїльський ІТ-коледж відкриває філію у Дніпрі

Такі ж цифри наводить Bloomberg на основі інформації, що компанія продасть 10,4 млн акцій по $77 за штуку. Торги стартували о 19:00 за Києвом, через годину ціни за акцію вже виросли до $94-95. Відповідно зростає і вартість компанії.

Ще в 2019 році представники GitLab говорили, що планують вийти на IPO в 2020 році. Плани порушила пандемія і розміщення перенесли на рік.

Читайте також: Інвестиції в український IT перевищили 500 мільйонів доларів

Засновником стартапу є харків’янин Дмитро Запорожець. Він почав створювати стартап GitLab в 2011 році, маючи постійну роботу. У 2013 році до стартапу приєднався другий фаундер – нідерландський підприємець Сід Сібранджі. З цього моменту вони почали працювати над GitLab фултайм.

GitLab пропонує сервіси для спільної розробки програмного забезпечення, має власну вікі та систему відстеження помилок.

Нагадаємо, ми писали місяць тому, що український стартап GitLab виходить на IPO – його оцінюють у $6 млрд.

Головне фото: cnbcfm.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Економіка

Нова пошта інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального термінала на Київщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Група компаній “Нова пошта” інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального термінала біля міжнародного аеропорту “Бориспіль” на Київщині.

Про це пише Інтерфакс Україна з посиланням на слова СЕО компанії Олександра Бульби.

Планується, що новий термінал зможе сортувати до 100 тис. посилок за годину.

Особливість нового термінала

Загальна площа термінала становитиме 35 тис. кв. м. На ньому буде розташована:

  • сортувальна станція “Нова пошта Глобал” для міжнародних відправлень,
  • внутрішній фулфілмент,
  • посилковий і вантажний корпуси з високим рівнем автоматизації та роботизації.

Термінал також буде оснащений злітно-посадковою смугою для безпілотних літальних апаратів.

Для сортування посилок використовуватимуть шість триповерхових автоматизованих ліній від нідерландської компанії Vanderlande і литовської компанії Equinox. На останніх сортуватимуть невеликий вантаж до 2 кг. Завдяки спеціальній технології автоматичної викладки посилок на конвеєр сортування дрібного вантажу відбуватиметься без використання людської праці.

Додатково на терміналі буде впроваджено технологію відеоаналізу, яка максимально чітко розпізнаватиме посилки з пошкодженим маркуванням. Це допоможе поліпшити якість і цілісність доставки клієнтам.

Читайте також: Мочалки, що ростуть із землі. Як 50 насінин перетворилися на найбільшу в Україні ферму люфи та екобізнес

На вантажному терміналі діятимуть робовізки для транспортування вантажу терміналом. Їх уже використовують на терміналах у Львові, Києві, Харкові та Дніпрі.

На терміналі одночасно зможуть розвантажуватися і завантажуватися 220 автомобілів, які стануть частиною ланцюжка естафетної логістики. Для зниження викидів СО2 буде імплементовано систему “розумного” завантаження контейнерів посилками Smart pack.

Як повідомив СЕО “Нової пошти”, на терміналі буде створено 300 робочих місць. Для працівників передбачено розвезення, харчування, а також медичну страховку. Крім того, для запобігання поширенню вірусних захворювань буде встановлено спеціальне обладнання – камери моніторингу температури і фізичного стану працівників під час входу й виходу.

Будівництво відбуватиметься в три етапи. Першу чергу планується запустити до кінця 2022 року.

Довідка

Група компаній “Нова пошта” охоплює, зокрема, компанії “Нова пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова пошта Глобал”. Мережа компанії налічує понад 8 700 відділень у всій Україні, а кількість відправлень лише за 2020 рік перевищила 327 млн. За 2020 рік група компаній перерахувала до бюджету України 5 млрд грн податків і зборів.

Нагадаємо, Нова пошта запускає власну авіакомпанію.

Головне фото: interfax.com.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Економіка

Wizz Air відкриє 26 нових маршрутів із України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air відкриває 26 нових маршрутів із України, пише lowcostavia.com.ua.

Також компанія збільшує частоту рейсів на 25-ти вже наявних маршрутах.

Про відкриття нових рейсів і масштабне розширення авіакомпанія оголосила 13 жовтня, наступного дня після підписання Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та Європейським Союзом.

Щоб забезпечити виконання всіх цих рейсів, Wizz Air планує розмістити в Україні ще сім літаків, збільшивши їхню загальну кількість з 4 до 11.

Читайте такожЩо робити з тлінням териконів? Сценарії порятунку територій біля шахт Донбасу

П’ять нових літаків базуватимуться у Києві, додатково до трьох уже наявних у столиці. Ще два літаки отримають базу у Львові, додатково до одного, який уже там базується.

Інше профільне видання ЦТС пише, що після запуску нових маршрутів Wizz Air буде літати в 22 країни замість нинішніх 18, а загальна кількість рейсів збільшиться до 117-ти.

“Ми розраховуємо, що нові маршрути збільшать наш пасажиропоток з України на 120%”, – заявив Роберт Кері, президент авіакомпанії Wizz Air.

Нагадаємо, Wizz Air запускає новий маршрут «Київ – Стокгольм».

Як ми повідомляли раніше, український лоукостер Bees Airlines запускає нові міжнародні авіарейси з Києва й Одеси.

Головне фото: lowcostavia.com.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі