Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

 

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

Українці вигадали альтернативу шкідливим чіпсам

Опубліковано

Український бренд hiSnack виставив на полички альтернативу шкідливим картопляним чіпсам – сушені снеки з фруктів та овочів, пише newfood.media.

Здорова їжа представлена безліччю смаків – від нейтрально овочевих до солодких.

«Ми нічого не вигадуємо, тільки перетворюємо те, що створила природа, в смачний і корисний перекус», – говорять у компанії.

Олександр Янов, засновник бренду hiSnack, розпочав своє виробництво 4 роки тому. Говорить, що після численних спроб і невдач нарешті отримав гідний продукт.

 

«Ми впорались та активно продовжуємо рухатись далі, – каже він. – Дуже хочеться, щоб нашу продукцію з надписом Made in Ukraine можливо було купити в будь-якому куточку земної кулі».

Читайте також: З кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів

Влітку 2020-го у рамках проєкту «Бізнес-трамплін» компанія отримала призовий фонд, який направить на автоматизацію пакування снеків.

У компанії додають, що hiSnack – це лише натуральні продукти, без барвників, консервантів, цукру та з мінімум калорій.

Отже, вони ідеально підійдуть тим, хто дбає про здоров’я, але полюбляє солоденьке.

Нині у асортименті здорової їжі – перекуси з яблука, груші, ананасу, манго, кокосу, полуниці, буряку, та навіть помідорів. Ймовірно, пізніше з’явиться батат та кабачки.

Читайте такожПоказали рецепти, за якими українці готували 100 років тому

Нагадаємо, презентували гастрономічну книгу «Україна. Їжа та історія»: доступна онлайн

Усі фото: facebook.com/hisnack.

Читати далі

Економіка

Український стартап зібрав $450 тис. інвестицій

Опубліковано

Українська платформа Watched, що допомагає оцінювати ефективність відеоконтенту, привернула $450 тисяч інвестицій від венчурного фонду QPDigital.

Про це пише Аin.ua.

Як повідомили в QPDigital, інвестиції підуть на масштабування продажів, маркетинг і розширення команди.

«Watched зацікавив нас своєю глибокою технологічністю, величезним потенціалом до масштабування і тим, що розвивається в найбільш трендових технологічних напрямках 2021 року, згідно з Gartner, а саме – Internet of Behaviors і ІІ-інжиніринг», – прокоментував угоду керуючий партнер QPDigital Юрій Серещенко.

 

Читайте також: Як заощаджувати та інвестувати? П’ять корисних блогів про власні фінанси

Watched використовує машинне навчання, щоб оцінити ефективність відео через аналіз реакції глядача. Платформа допомагає компаніям оцінювати рівень емоційного залучення і уваги цільової аудиторії. Її використовують онлайн-кінотеатри, відеопродакшн, телеканали і рекламні агентства.

Компанію Watched заснували Олексій Шалденко (СEO) ​​і Артем Мельниченко (CTO). Роботу над проектом почали ще в 2019-му. У команді сім працівників і чотири едвайзери. Штат планують розширити до 14 фахівців.

Нагадаємо, українська компанія Scalarr, що розробляє сервіс проти шахрайства з мобільною рекламою, залучила $7,5 млн інвестицій.

Як ми повідомляли раніше, українцям збільшили ліміт для інвестицій за кордон до €200 тис. на рік.

Головне фото: repeconomy.info.

Читати далі

Економіка

Ринок Японії відкрили для молочної продукції з України

Опубліковано

Ринок Японії поновив дозвід та відчинив свої двері для експорту молочної продукції з України.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважений Посол України у Японії Сергій Корсунський.

«Поновлено доступ на ринок Японії молочної продукції з України. Ще одні двері відкриті. Ласкаво просимо!», – написав пан Посол.

Читайте такожЧому варто підтримати #ШоТам: наша сила – у розмаїтті

 

Нагадаємо, у лютому Україна також отримала змогу експортувати молоко до Лівану.

Як ми повідомляли раніше, молокопереробне підприємство Полтавщини вийшло на ринок Молдови.

Головне фото: costalestenews.com.br.

Читати далі