Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

 

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

Україна спільно з Канадою створять завод з виробництва патронів для стрілецької зброї

Опубліковано

«Укроборонпром», державна компанія «Артем» спільно з канадськими компаніями Waterbury Farrel та GL Munitions INC запустять підприємство з виробництва боєприпасів для стрілецької зброї.

Про це повідомила пресслужба «Укроборонпрому».

Зазначається, що компанії вже підписали меморандум про співпрацю. Ще 1 червня «Укроборонпром» і компанія «Артем» підписали з канадськими партнерами Угоду щодо співпраці в питаннях виробництва боєприпасів для стрілецької зброї. Це дозволить разом побудувати завод, де вироблятимуть патрони.

 

Компанію Waterbury заснували в 1851 році. Вона є підрозділом Magnum Integrated Technologies Inc. Наразі Waterbury Farrel бере участь одразу в декількох великих міжнародних проєктах в оборонній галузі.

Співпраця з міжнародними партнерами

«Укроборонпром» останні 5 років тісно співпрацює з іноземними партнерами й укладає домовленості про розгортання виробництва на території України.

Читайте такожВетеран війни на Сході України виготовляє тортики та арахісову пасту (ВІДЕО)

У вересні 2015 року «Укроборонпром» домовився про співпрацю з американською компанією Textro у сфері виробництва важкої броньованої техніки.

А вже наступного року підприємство «Антонов», яке входить до Концерну, та аравійська компанія Taqnia домовилися про кооперацію стосовно зведення літакобудівного комплексу та організації виробництва літаків Ан-132 у Королівстві Саудівська Аравія. 

Нагадаємо, Міноборони проводить випробування великокаліберної стрілецької зброї українського виробництва.

Головне фото: defence-ua.com.

Читати далі

Економіка

В Одесі відкрили центр Дія.Бізнес з безкоштовними консультаціями для підприємців

Опубліковано

Мінцифра відкрила новий центр підтримки підприємців Дія.Бізнес в Одесі, повідомили у пресслужбі відомства.

Зазначається, що відтепер підприємці Одещини можуть отримати безкоштовні консультації з питань переведення бізнесу в онлайн, маркетингу, фінансів, HR, продажів, юридичної підтримки, фандрейзингу тощо.

Центр Дія.Бізнес в Одесі розташований за адресою: вул. Грецька, 1а.

 

Читайте такожAкустична система з кокоса, або Як одеський фізик став партнером світового техгіганта

Крім отримання консультацій, підприємці Одещини можуть: 

  • брати участь у бізнес-конференціях та освітніх заходах
  • орендувати простір для власних подій 
  • протестувати продукт на pop-up локації перед виходом на ринок
  • обмінятися досвідом із іншими підприємцями, встановити нові бізнес-зв’язки, знайти інвестиції для бізнесу.  

Партнер — Odessa Business Club. Технічний партнер — ХУАВЕЙ УКРАЇНА.

Партнери-компанії:

  • ПТК «Шабо», Гіоргі Іукурідзе 
  • ТОВ «Нортроп», Андрій Варваренко 
  • Foundation Coffee Roasters, Тимур Козонов 
  • Betonwood,  Дмитро Буберман
  • ЮК «Де-Юре», Григорій Трипульский
  • БК «Атмосфера», Олександр Верник та Дмитро Полiщук
  • Компанія «Buro 201», Максим Лагунов
  • CLIXAR, Дмитро Казавчинський 
  • мережа парфумерних магазинів «ЖАН», Олексiй Радян 
  • Ribas Hotels Group, Артур Лупашко
  • NETPEAK Group, Артем Бородатюк 
  • Онлайн-ресторан SMILEFOOD, Олександр Соколов
  • Інтегра-груп, рекламно-поліграфічна компанія, Сергій Гур’єв

Меценати проєкту: Георгій Бочорішвілі, Олександр Верник, Єгор Гребенніков, Костянтин Соболь, Вадим Стрюк, Максим Лагунов. 

Читайте також10 держпослуг за 15 хвилин: як працює електронний сервіс єМалятко для батьків

Сторінки центру Дія.Бізнес в Одесі у соціальних мережах:

Про центри в Україні

У 2020 році були відкриті центри підтримки підприємців Дія.Бізнес у Харкові та Миколаєві, а також центр для студентів і майбутніх підприємців Дія.Бізнес на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1 березня 2021 року стартував новий пілотний формат консультаційного стенду Дія.Бізнес у Черкасах. Загалом у 2021 році планується відкрити 7-15 центрів Дія.Бізнес. Незабаром — Ужгород, Буча, Кременчук, Полтава, Кривий Ріг, Львів. 

Нагадаємо, мінцифри запустило соціальну рекламу про платформу «Дія».

Окрім того, в Україні запустили безкоштовний онлайн-курс про працевлаштування.

Як ми писали раніше, у Мінцифри показали можливий вигляд електронного паспорта.

Усі фото: thedigital.gov.ua.

Читати далі

Економіка

Укрзалізниця збільшує кількість веловагонів у Карпатах

Опубліковано

Укрзалізниця відреагувала на пропозиції пасажирів стосовно додаткових сервісів у потягах та обладнала приміські електропотяги спеціальними тримачами для велосипедів.

Про це повідомили у пресслужбі перевізника.

Зокрема з 12 червня почне курсувати електропоїзд №7001/7002 сполученням Львів — Мукачево — Львів, у якому можна буде комфортно перевозити велосипеди.

 

Читайте також: В Україні відкрили найбільший у світі притулок для свійських тварин

Також з 5 червня вже вийшов на маршрут відремонтований поїзд №829/830 Львів — Ужгород — Львів, який теж став дружнім до велотуристів.

Правила перевезення двоколісних

Перевозити велосипеди у потягах далекого сполучення та швидкісних наразі можна тільки в розібраному та упакованому вигляді на місцях, передбачених для ручної поклажі.

А капітально відремонтовані приміські поїзди 2021 року облаштовуються велотримачами. Зазвичай це від 8 до 16 місць для велосипедів у головних вагонах.

Читайте такожПро кіз, трактори і городи: вісім українських сільських блогерів

З велосипедами вже можна комфортно подорожувати також у поїздах, які з 15 березня курсують за маршрутом Святошин — Буча в межах проєкту Kyiv City Express.

Нагадаємо, Укрзалізниця запускає електричку з вагонами для перевезення велосипедів.

Як ми повідомляли раніше, у залізничних потягах показуватимуть ролик «Марафон фільмів» до 30-річчя Незалежності.

Головне фото: uz.gov.ua.

Читати далі