Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

25.07.2019

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

На Львівщині відкрили сучасний м’ясопереробний комплекс

Опубліковано

На Львівщині відкрили сучасний м’ясопереробний комплекс із забою птиці. Його звели у селі Підгайчики, що у Золочівському районі. Про це повідомили у Львівській ОДА, передає westnews.info.

Зазначається, що проєктована потужність нових виробничих потужностей – 2000 голів на годину. Йдеться про понад 120 робочих місць із середньомісячною заробітною платою понад 10,5 тисяч гривень.

На забійний цех надходить птиця вирощена на власних птахофабриках, а також передбачається співпраця із птахофабриками західного регіону України – для забезпечення безперебійного функціонування цеху.

Читайте також: На Івано-Франківщині відкрили першу ферму в Україні з розведення півнів-каплунів

У планах компанії Agrol на 2021-2022 роки є збільшення потужностей щодо вирощування птиці до 6 млн голів в рік за рахунок будівництва нових сучасних птахофабрик, інкубатора та птахофабрик з вирощування батьківського поголів’я.

Фото: ukrhealth.net

Читати далі

Економіка

FlixBus запустив внутрішні рейси в Україні: вже відомі маршрути

Опубліковано

Автобусний оператор FlixBus запустив внутрішні рейси в Україні.

Про це пише ЦТС з посиланням на інформацію компанії.

Відомо, що з 8 липня відкриваються напрямки:

  • Київ-Одеса-Затока,
  • Київ-Житомир-Рівне-Львів,
  • Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Рівне – Львів – Ужгород.

Нові лінії запущені в партнерстві з компанією Euroclub. Автобуси зберегли оригінальне брендування Euroclub і мають зелені наклейки In copperation with FlixBus, за якими їх можна буде ідентифікувати на зупинках.

Читайте також: Куди поїхати на вихідних? П’ять дивовижних каньйонів України

На маршрутах працюватимуть автобуси Mercedes, Man і Neoplan, їхній середній вік – 6 років, вони обладнані кондиціонерами, розетками, а в салонах є Wi-Fi.

“В умовах обмеженого в’їзду в Європу можливість їздити всередині країни стала ще більш важливою для українців. В Україні ми починаємо з популярних напрямків: Київ-Львів, Київ-Ужгород і Київ-Затока через Одесу. На внутрішніх лініях ми дотримуємося тих же стандартів дезінфекції та гігієни, як і на міжнародних, щоб пасажири відчували себе в безпеці, вирушаючи з нами в подорож цього літа”, – повідомив директор FlixBus в Україні та Польщі Міхал Леман.

Київ-Одеса-Затока

Автобуси за маршрутом Київ-Одеса-Затока відправляються три рази в тиждень: в п’ятницю, суботу та неділю з Києва о 22:50 з прибуттям о 6:00 до Одеси, і 7:50 за Затоку.

Читайте також: ТОП-7 найколоритніших сіл Гуцульщини, які варто відвідати кожному

Назад автобус вирушає в суботу, неділю і понеділок о 19:00 з Затоки, о 20:50 робить зупинку в Одесі, і о 4:10 прибуває до Києва.

Київ-Львів

Лінія Київ-Львів курсуватиме щоденно з відправленням о 7:50 з Києва і прибуттям о 15:00 до Львова.

Назад автобус виїжджає о 10:00 зі Львова і прибуває о 17:00 до Києва. Зупинки також будуть в Житомирі та Рівному.

Київ-Ужгород

Маршрут Київ-Ужгород буде працювати на запущеній раніше лінії Київ-Відень, яка їздить двічі на тиждень: у середу і суботу автобус відправляється з Києва о 7:50 і прибуває до Ужгорода о 21:25, з зупинками в Житомирі, Новоград-Волинському , Рівне та Львові.

Назад автобус виїжджає в понеділок і п’ятницю о 4 ранку з Ужгорода і прибуває о 15:55 до Києва.

Читайте також: Відпочинок 2020. Шість великих озер України, про які ви точно не знали

Нагадаємо, раніше, ми повідомляли, що європейський автобусний лоукостер запустить внутрішні рейси в Україні

Усі фото: flixbus.ua.

Читати далі

Економіка

У Херсоні відвантажили перше судно із зерном нового врожаю (ФОТО)

Опубліковано

У Херсоні термінал «Максігрейн» почав перевантажувати зерно нового врожаю, відправивши першу партію на експорт до Кіпру.

Про це повідомляють у пресслужбі термінала у Фейсбук.

Читайте такожПричина №20, чому варто підтримати #ШоТам: ми підтримуємо експортний бізнес

«Термінал «Максігрейн» відкрив аграрний сезон 2020/2021. Компанія одна з перших в Херсоні здійснила навантаження судна з зерном нового врожаю 2020 року. 6 липня відвантажено 4 тис. ячменю», – йдеться у повідомленні.

Також у пресслужбі уточнили, що зерно доправлять одержувачу на Кіпрі.

Нагадаємо, Україна стала найбільшим постачальником зернових у Таїланд.

Як ми повідомляли раніше, Україна посіла друге місце у світі за валютною виручкою від експорту зерна.

Усі фото: facebook.com/maxigrainua.

Читати далі

Економіка

До морського порту Одеси побудують нову дорогу

Опубліковано

В Одесі обговорили розвантаження мережі місцевих доріг та забезпечення транспортного сполучення до Одеського морського торгового порту.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору.

Зазначається, що наявна мережа міських доріг Одеси не передбачає інтенсивного руху великовантажного транспорту, який сильно ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює рух міського транспорту.

На нараді обговорювався концепт будівництва автомобільної дороги від V черги естакади Одеської філії ДП «АМПУ» до автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса – Южний та накопичувального майданчика великовантажних автомобілей в Суворовському районі Одеси.

Читайте також: Причина №25, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо вам про нову, чесну еліту

Голова Укравтодору олександр Кубраков наголосив про необхідність будівництва нової дороги до Одеського морського торгового порту.

Будівництво дороги потребує виділення близько 20 га землі міста. Протяжність дороги – 4,3 км. Попередній проєкт включає також сполучення існуючої естакади з автомобільною дорогою, накопичувальний майданчик для відстоювання транспорту, майданчик зважування-в-русі (WiM).

Читайте такожЯк українець запустив бізнес в кризу та став проривом року за версією Payoneer — кейс

Нагадаємо, порт “Південний” за п’ять місяців збільшив прибуток на 1304%.

Як ми повідомляли раніше, в Україні планують звести найбільший глибоководний порт на Чорному морі.

Головне фото: vgorodok.com.

Читати далі

Економіка

Як на Закарпатті працює швейна фабрика за світовими стандартами (ФОТО)

Опубліковано

На Закарпатті у Великоберезнянському районі швейна фабрика «Березнянка» виготовляє і експортує одяг до Німеччини, Угорщини, Словаччини, Італії, Великої Британії, Бельгії та Франції.

Про це повідомили у пресслужбі обласної адміністрації.

Повідомляється, що одяг виготовляють для закордонних та українських замовників.

Підприємство обладнане сучасними машинами, просторими цехами.

Читайте також: Українка створює одяг та аксесуари зі старих мобілок (ВІДЕО)

Переважно тут шиють чоловічі штани. Продукцію виготовляють із давальницької сировини.

Розпочала свою роботу фабрика «Березнянка» у 2001 році. Тоді тут працювало 35 людей. Сьогодні – майже 400. Середня заробітна плата – 8,7 тис. на місяць.

Підприємство також долучилося до боротьби із поширенням коронавірусу. Тут почали шити захисні маски для обличчя.

Читайте такожУ Києві чоловік розвішує одяг на деревах. Навіщо він це робить? (ВІДЕО)

Нагадаємо, український бренд буде безкоштовно виробляти захисні костюми для медиків.

Також українська дизайнерка представила одяг з перероблених пляшок на Тижні моди у Нью-Йорку.

Усі фото: carpathia.gov.ua.

Читати далі

Економіка

Як виглядає флот «Нібулону» на зовнішньому рейді (ФОТО)

Опубліковано

У мережі з`явилися фото суден компанії «Нібулон» під час хмарних перевантажень на відкритому рейді Миколаївського морського торгівельного порту в районі банки Трутаєва.

Про це пише Миколаїв – місто корабелів.

Флот «Нібулону», що налічує наразі понад 70 суден сприяє оптимізації логістики експорту збіжжя, забезпечуючи його транспортування у буквальному сенсі з лану відразу в море.

Потужний буксирний склад та несамохідні судна з різними осадкою та водотоннажністю дають можливість приймати вантажі у розгалуженій мережі річкових терміналів компанії по Дніпру й Південному Бугу й доправляти їх відразу на відкриті морські рейди.

Такий підхід дозволяє суттєво зменшити навантаження на автомобільні шляхи, тому що транспортування автомобілями здійснюється лише на т. зв. «коротке плече» – з лану до найближчого річкового терміналу.

Читайте також: Нудистські пляжі України: де можна позасмагати голяка

Транспортний потік тепер оминає великі портові міста, що також зменшує навантаження на інфраструктуру міст, й позитивно впливає на екологію.

На світлинах судна компанії «Нібулон», побудовані за Миколаївськими кораблебудівниками:

  • Буксири NIBULON-2 та NIBULON-4, проєкту POSS-115, побудовані в 2011 році на суднобудівному заводі «Океан». Проект розроблено ПКБ POSS Torola.
  • Буксир «Козацький», проєкту 121, побудований в 2015 році на власній верфі «Нібулон». Проєкт 121 розроблено ПКБ «Суднокомпозит».
  • Плавкран «Нібулонівець», проєкту С14938, побудовано в 2015 році на власній верфі «Нібулон». Обладнаний перевантажувачем Terex Fuchs MHL 385 D з вантажопідйомністю в режимі гака 20 т та продуктивністю 350-400 т/годину.
  • Несамохідні судна NBL-013 та NBL-016, проєкту NBL-90, побудовані в 2010 році на суднобудівному заводі «Океан». Проект розроблено ПКБ POSS Torola.

Наголошується, що останні 6 років «Нібулон» демонструє зразковий підхід також й у розвитку власного суднобудівного заводу – сьогодні це одна з найсучасніших верфей Європи й приклад для інших українських підприємств.

Читайте також: Причина №25, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо вам про нову, чесну еліту

Нагадаємо, «Нібулон» спустив на воду несамохідне судно.

Як ми повідомляли раніше, в Україні освоїли технологію зварювання корабельного алюмінію.

Усі фото: shipbuilding.mk.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.