Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

25.07.2019

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

На Львівщині запустять виробництво швидкозаморожених овочів і фруктів

Група компаній T.B. Fruit запустить напрямок шокової заморозки овочів, фруктів та ягід у місті Городок Львівської області вже цього року.

Про це пише GrowHow.

Повідомляється, що раніше цим напрямком займався польський завод компанії, однак його вирішили перенести в Україну.

Читайте також: Українська компанія виконала перші поставки меду в Саудівську Аравію

У такий спосіб компанія забезпечить робочими місцями українців і створить передумови для розвитку вітчизняної сировинної бази.

Про технологію

Технологія IQF (Individual Quick Freezing) – це швидке заморожування продуктів шляхом використання максимально низьких температур.

Технологія дозволяє зберегти зовнішній вигляд, смакові властивості та всі корисні речовини у фруктах, ягодах та овочах на рівні свіжого продукту.

Потужності виробництва з шокової заморозки становитимуть 120 тонн сировини на добу.

Куди постачатимуть

Заморожену продукцію постачатимуть великими обсягами для b2b сегменту, а також на полиці українських супермаркетів. Це дозволить витіснити іноземного виробника і здешевити продукт для кінцевого споживача.

Читайте також: Як село на Запоріжжі за рік вирощує 600 тисяч тонн овочів для України та Європи (ВІДЕО)

Да джерелами, нині більшість замороженої продукції на полицях українських супермаркетів займає продукція польських виробників, які тут в Україні закуповують сировину, фасують її у Польщі, а потім українці споживають імпортовану продукцію з полиць вітчизняних магазинів.

Компанія хоче зламати тенденцію і дати розвиток українському виробництву в цьому напрямку. За рахунок цього збільшиться посадка садівництва під відповідними агрокультурами.

Нагадаємо, у Польщі будують український фруктовий завод, що стане найбільшим у Європі.

Також Україна встановила історичний рекорд із експорту овочів і фруктів.

Окрім того, Україна потрапила до трійки найбільших виробників вишні і порічки в світі.

Читати далі

Економіка

Франція інвестує в Луганщину понад 100 мільйонів євро: на що гроші

Франція інвестуватиме в Луганщину понад 100 мільйонів євро. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Як зазначається, голова обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай зустрічався з Надзвичайним і Повноважним Послом Франції в Україні Етьєном де Понсен, де обговорив можливості фінансування будівництва залізничного сполучення на Луганщині.

«Зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Франції в Україні мала гарні результати для нашої області. Ми вирішили декілька питань, фінансування яких візьмуть на себе наші французькі партнери. Орієнтовна сума інвестицій складатиме понад 100 мільйонів євро», – наголосив Сергій Гайдай.

Читайте також: Україні надали мільйон євро на підтримку реформ

Кошти спрямують на будівництво залізничного сполучення, що приєднає гілку «Лантратівка – Кіндрашівська-Нова» до всеукраїнської мережі. Адже нині на Луганщині дев’ять від’єднаних він державної залізничної мережі районів.

Крім того, на зустрічі домовились щодо електрифікації залізничного сполучення області та реалізації проєкту очистки системи водопостачання.

Читати далі

Економіка

У порту Південний хочуть збудувати окремий причал для портофлоту

Адміністрація морського порту Південний розглядає можливість створення спеціальної інфраструктури для портофлоту. Як повідомляє видання Центр транспортних стратегій, йдеться зокрема про будівництво окремого причалу і бази портового флоту.

Що це дасть?

За словами начальника адміністрації порту Максима Широкова, створення окремого причалу і бази портового флоту забезпечить відповідні умови базування суден з необхідними приміщеннями та інфраструктурою, які потрібні для безпечної експлуатації та ефективного обслуговування вантажних суден в акваторії порту.

Читайте також: Один із найбільших портових операторів заходить в Україну

“Наявність нової бази створить передумови для відновлення і розширення складу портофлоту. До того ж у адміністрації порту з’явиться можливість використання причального фронту для перевантаження генеральних вантажів і Ro-Ro. А збільшення суднозаходів в порт позитивно позначиться на економіці порту”, – заявив Широков.

Раніше в адміністрації порту Південний відзвітували про обсяги перевалки в 2019 році. Тут опрацювали 53,8 млн тонн вантажів.

Довідка

Південний – один з наймолодших і найбільш глибоководних портів України, заснований у 1978 році.

Традиційно є лідером серед вітчизняних портів за обсягами вантажообігу.

Розташований за 30 км від Одеси на західному березі Аджалицького лиману Чорного моря.

Довжина причальної лінії – 5,9 км (30 причалів) з максимальними глибинами до 19 м. 

Основні напрямки перевезень – це країни Чорноморського та Середземноморського басейнів, Латинської Америки, США, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

Читати далі

Економіка

На Полтавщині запрацював сучасний молокозавод

У Полтавській області у селі Сагайдаки Шишацького району відкрили молокопереробний мінізавод потужністю 10 т молока на добу.

Про це пише polvet.gov.ua.

За інформацією, підприємство забезпечено необхідним обладнанням: від пастеризації молока до упаковки готового сиру.

Зазначається, що обладнання виготовило підприємство «Полтава-Союзмаш», що спеціалізується на обладнанні харчового виробництва.

Читайте також: Оприлюднили результати голосування за кращий рослинний продукт року в Україні

Відомо, що молоко використовується із власної ферми, де налічується 500 голів дійного стада. Ба більше, годують корів  екологічно чистими продуктами, без жодних домішок і натуральними кормами.

Натуральне і якісне молоко поставляють на завод для виготовлення твердих сирів і масла. І найголовніше, як стверджують на підприємстві, під час виробництва не використовують рослинних жирів.

Читайте такожЇжа для веганів: 6 українських виробників рослинної продукції

На підприємстві мають надію, що в найближчий час завод збільшить обсяги виробництва, почне працювати на повну потужність, розширить асортимент товару.

Нагадаємо, українська компанія вклала 5 мільйонів євро в завод із виробництва веганського молока.

Читати далі

Економіка

Скільки Україні приніс експорт ІТ-послуг

Минулоріч українські компанії експортували за кордон ІТ-послуг на загальну суму 2,43 мільярда доларів. Такі дані наводяться у звіті Держстату, передає Громадське.

Зазначається, що за останній рік експорт ІТ-послуг з України зріс на 15% і наразі він складає 16% експорту всіх послуг з України (експорт послуг приніс 15,23 мільярда доларів).

Яка структура?

79,2% експорту ІТ-послуг склали комп’ютерні послуги (на 1,92 мільярда доларів), 16,3% — експорт інформаційних послуг (395,5 мільйона доларів) решту склав експорт телекомунікаційних послуг, який приніс 110,6 мільйона доларів надходжень в економіку країни.

Водночас у 2019 році Україна імпортувала ІТ-послуг на 495,8 мільйона доларів.

Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

Експорт послуг перевищує імпорт

Найбільші обсяги експорту послуг Держстат зафіксував у сфері надання транспортних послуг — 9,03 мільярда доларів за рік або 59,3% загального обсягу експорту послуг з України. На імпорт транспортних послуг Україна витратила 1,5 мільярда доларів.

На відміну від торговельного сальдо товарами, сальдо торгівлі послугами в України позитивне. Це означає, що експорт послуг перевищує імпорт загалом на 8,7 мільярда доларів.

Найбільше послуг Україна експортувала до Росії — на 6,18 мільярда доларів (40,6% експорту всіх послуг за рік), а найбільше імпортувала з Британії (на 586,5 мільйона доларів).

До ЄС Україна продала послуг на 4,28 мільярда доларів, а імпортувала звідти на 3,56 мільярда доларів.

Читати далі

Економіка

Україна потрапила до трійки найбільших виробників вишні і порічки в світі

Україна зайняла місце в трійці найбільших виробників вишні і порічки в світі. Про це повідомляє mind.ua.

«Україна – один із найбільших виробників овочів і фруктів у Східній Європі. Віна посідає третє місце за виробництвом яблук у регіоні, після Польщі та Росії, також входить до трійки найбільших світових виробників вишні та порічки», – зазначається у повідомленні.

Читайте також: Україна встановила історичний рекорд із експорту овочів і фруктів

За даними видання FruitLogistica, зокрема, Туреччина та Ірак були найбільшими імпортерами українських яблук у 2018/19 роках, попри те, що майже нічого не імпортували з України ще кілька років тому.

FruitLogistica – одна з найбільших в світі щорічних міжнародних виставок торгівлі та транспортування фруктів та овочів, яка проводиться у Німеччині.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.