Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба всерйоз замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компоненту канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться однаразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення продуктів харчування, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напортачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві задіяні насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж, коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих в світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють грунти. Рослина може вирощуватись на бідних грунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі в минулому році було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги з Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресирують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регионі.

Деякі коноплярі всерйоз замислюються над підготовленими Асоціацією проектами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка

Рівне з’єднають зі Львовом швидкісним шосе

Опубліковано

Рівне планують з’єднати зі Львовом швидкісним шосе. Кабмін вже працює над пошуком фінансування для нових інфраструктурних проектів, йдеться на сайті Рівненської ОДА.

Покриття України мережею швидкісних шосе стане важливим етапом поєднання України з європейськими країнами.

Зазначається, що на найближчі роки пріоритетом має стати доведення до першої категорії автомобільної дороги М06 на ділянці Рівне – Львів, а також розбудова швидкісного сполучення Києва з Івано-Франківськом та Тернополем , а також Львова з Мукачевом.

В перспективі від Львова планується довести маршрут до кордону з Польщею та з’єднати із існуючим польським автобаном А4. А також запустити проект з будівництва нової дороги автомагістралі Львів — Мукачево через Карпатський хребет, і з’єднати її з угорським автобаном М3 та словацьким D1. 

Читайте також: Укравтодор відремонтував частину маршруту «Золоте кільце Карпат»

Як зауважили у Мінфіні, основним кредитором ресурсу для розвитку швидкісного руху в Україні стали міжнародні фінансові організації (МФО). Лише цього року на проекти з реконструкції та будівництва автомобільних доріг в Україні Мінфін залучив майже 5 мільярдів гривень. Йдеться зокрема про підтримку МБРР проєкту розбудови швидкісного шосе на дорозі від Борисполя до Харкова, яка є частиною транспортного коридору Європа-Азія, а також кредити ЄБРР та ЄІБ на покращення пропускної спроможності під’їздів до Києва та реконструкцію дороги М06 Київ — Чоп.

Фото: thepage.ua

Читати далі

Економіка

На Рівненщині проєктують індустріальний парк площею 43 га

Опубліковано

На Рівненщині будуватимуть індустріальний парк для залучення інвесторів. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Загалом в Україні зареєстровані 13 індустріальних парків. І Рівненщина впевнено рухається в цьому напрямку.

«На сьогодні такий один проект – в процесі реєстрації в Мінекономіки. Варто й відзначити, що наша область – одна серед переможців конкурсу «Золота ділянка 2020». Дві території, у тому числі й частина індустріального парку в Малолюбашанській ОТГ, визнані як найбільш привабливі. На переможців конкурсу серед іншого чекає промоція інвестиційних ділянок серед іноземних інвесторів. Окрім того, частина парку в зазначеній ОТГ вже використовується під інвестиційний проект – тут спорудили сонячну електростанцію», – зазначив заступник голови ОДА Сергій Гемберг.

Читайте також: Індустріальний парк «Біла Церква» виділить 15 га землі під вирощування часнику

Що передбачає проєкт?

На території Привільненської ОТГ під індустріальний парк відвели ділянку площею 43 га, змінили її цільове призначення. Виготовили план, облаштували інженерні та технічні комунікації, а тепер передали на реєстрацію у Мінекономіки.

Обрали таку ділянку, яка має вигідне логістичне положення – поблизу міжнародної траси Київ-Чоп. Парк будуватиметься у 3 черги, матиме 26 різнофункціональних корпусів. Серед них – промислові, адміністративні, складські та лабораторно-дослідницькі. На початкові роботи ОТГ кошти вже виділила.

Фото: rv.gov.ua, 112.ua

Читати далі

Економіка

Південно-Африканська Республіка хоче продавати Україні м’ясо крокодилів

Опубліковано

В українських магазинах може з’явитися м’ясо крокодилів. Про це інформує Економічна правда.

Зазначається, що Південно-Африканська Республіка висловила зацікавленість в експорті до України шерсті, м’ясної продукції, зокрема м’яса крокодилів, повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби за підсумками відеозустрічі із фахівцями ПАР.

Читайте також: Борщ з карасями та желе з ромашки: шість столичних закладів української кухні

Також сторони обговорили можливості експорту українського м’яса (м’яса птиці та свинини) до ПАР, а також яєць та яєчної продукції, зокрема умови доступу на ринки.

Окрім того, у ході розгляду питання експорту свинини учасники обговорили можливості визнання регіоналізації в частині АЧС враховуючи ситуацію у світі.

Також зазначається, що вперше  за історію двосторонніх консультацій з компетентними органами іноземних країн, на зустрічі були присутні особисто Надзвичайні і Повноважні Посли обох держав.

Фото: wikimedia.org

Читати далі

Економіка

На Волині за понад 38 млн євро будують новий цех птахофабрики (ВІДЕО)

Опубліковано

На Волині триває будівництво нового Комплексу переробки Володимир-Волинської птахофабрики. Вартість – понад 38 млн євро. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Що відомо про будівництво?

Зазначається, що здати перший етап будівництва планують вже найближчим часом. Це дасть регіону збільшення надходжень до державних бюджетів у вигляді податків, і нові робочі місця.

Загалом на сьогодні птахофабрика забезпечує роботою понад 1500 співробітників із середньою зарплатою на підприємстві у понад 12 тисяч гривень.

До слова, Володимир-Волинська птахофабрика з початку 2020 року сплатила майже 180 мільйонів гривень податків до різних бюджетів. З них до місцевих бюджетів надійшло понад 38 мільйонів гривень, а 141 мільйон до державного (з них майже 5 мільйонів військового збору).

Читайте також: Сінгапур дозволив експорт української свинини

Фото: voladm.gov.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.