Суспільство
Чому цвіте Дніпро і чому ми у цьому винні? (ВІДЕО)
Чому цвіте Дніпро? Що сталося із головною річкою країни? Чому це стосується всіх нас? І що може зробити кожен, аби усе виправити?
Київ – унікальне місто. Воно стоїть за 500 кілометрів від моря, але влітку відкриває пляжний сезон. Чотирнадцять пляжів… – це трохи менше, ніж в Одесі. Але над більшістю з них сьогодні майоріє червоний прапор. Це означає – купання заборонене.
Все через оці яскраві острови. Люди кажуть, що ріка цвіте.
Насправді – це величезні мегаполіси фітопланктону. У Дніпрі він утворюється із синьо-зелених водоростей, які ще називають ціанобактеріями.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Чому цвіте Дніпро?
Це супер-агресивний вид, який швидко розмножується. Він дуже витривалий – ціанобактерія роду Gloeocapsa (глоеокапса) вижила після того, як провела 553 дні у відкритому космосі на МКС.
Цей вид небезпечний тим, що висмоктує кисень із води та блокує проникнення світла. Все живе у річці задихається. Більшість річок може самоочиститися від цієї пошесті, але не Дніпро.
Так Дніпро виглядав ще на початку двадцятого століття. Плавні, пороги. Достоту як у часи Запорізької Січі.
А от — вже 70-ті роки того ж сторіччя. Найпотужніша річка України стала нагадувати радше каскад озер. Все через гідроелектростанції. Даючи енергію містам, вони забирають її у Дніпра.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
Дамби перегороджують течію, зводячи її швидкість до майже нульової. Річка більше не може змивати в море весь цей зелений непотріб. До того ж – стояча вода не збагачується киснем, що тільки ускладнює долю річкової флори і фауни.
Ось що забруднює Дніпро найбільше. Важко повірити, але це робить кожен із нас щоденно. Ось як виглядає ТОП найбільших забруднювачів річок країни. Сім з десяти розташовані на Дніпрі. Більшість з них – водоканали.
Саме комунальні підприємства дають 70% забруднення. Промисловість і сільське господарство – далеко позаду. Чому ж саме ми, кожен із нас наносить непоправної шкоди Дніпру?
Все через ФОСФОР. Він є головним делікатесом для ціанобактерій. І саме без нього нам важко уявити своє життя сьогодні.
Чому це небезпечно?
Один грам фосфатної сполуки, який міститься у звичайному пральному порошку спричиняє зростання від п’яти до десяти кілограмів синьо-зелених водоростей.
За найоптимістичнішими прогнозами щороку в Дніпро потрапляє чотири з половиною тисячі тонн фосфатів. Проста математика і… ви самі можете порахувати наслідки звичайного прання чи миття посуду.
Фактично наша головна артерія – вже суцільна колонія ціанобактерій. Це неодмінно призведе до зникнення кисневозалежної флори і фауни та перетворення дніпровської води на таку, що непридатна для будь-якого застосування.Але що з очисткою води?
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
Це Бортницька станція аерації.
Вона відповідає за чистоту відпрацьованої води, що скидається в річку. Через ці відстійники та фільтри щоденно проходить до мільйона кубометрів каналізаційних стоків. І знову перетворюються на воду, придатну до споживання.
Чому ж ця станція не захищає Дніпро від фосфатів? Чому ж цвіте Дніпро?
Бо вона будувалася у 1960-х роках, коли пральних порошків та засобів для миття посуду ще не існувало як окремих товарів, а населення Києва було в чотири рази менше за сьогоднішнє. Станція просто не розрахована на те, щоби очищувати стічні води від сотень забруднюючих речовин, які з’явилися в наших трубах за останні 60 років. І так із усіма очисними спорудами вздовж Дніпра.
Яке вирішення?
То що ж робити?
Є два шляхи: або модернізувати очисні споруди уздовж Дніпра, або різко скоротити викиди фосфатів у річку.
В ідеалі слід робити це одночасно, але реалії, на жаль, не дозволяють.Чиновники кажуть, що модернізація станцій – це непідйомне навантаження на бюджет. Але скільки вартуватиме таке покращення ніхто точно не знає, бо його навіть немає у планах. Тому єдиний вихід – відмова від фосфатів у побуті.
Японія та деякі штати США відмовилися від фосфатів у пральних порошках ще в 1970-ті роки. Український уряд цього року прийняв постанову про обмеження вмісту фосфору у миючих засобах. Але набере чинності вона тільки через два з половиною роки. Такі правила Світової організації торгівлі.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Питання в тому, чи є у Дніпра ці два з половиною роки?
І що ми можемо зробити вже зараз, аби допомогти легендарній річці?
На ринку з’являється дедалі більше засобів, які можна назвати побутовою “НЕхімією”. Вони або зовсім не містять фосфатів, або мають незначну їх кількість.
При виборі пральних порошків, засобів для миття посуду і підлоги, шампунів – звертайте увагу на маркування. На екологічних засобах українського виробництва є маркування, подібне до журавлика, що означає екологічну сертифікацію, а на іноземних засобах найчастіше зображена емблема «Євролисток». Звичайно, такі засоби коштують дорожче за фосфатні, але це той випадок, коли економія реально вбиває.
Тепер кожен з нас, хто свідомо чи несвідомо доклався до катастрофи Дніпра, може врятувати його простою зміною споживацької звички.
Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.
Як ми повідомляли раніше, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.
Суспільство
Про що фільм?
Що кажуть глядачі?
Коментарі
Суспільство
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Коментарі
Суспільство
Реабілітація за світовими стандартами
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Коментарі