Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/QLP8nd5ZnQISSSSSS

Суспільство

Чому цвіте Дніпро і чому ми у цьому винні? (ВІДЕО)

Опубліковано

Чому цвіте Дніпро? Що сталося із головною річкою країни? Чому це стосується всіх нас? І що може зробити кожен, аби усе виправити?

Київ – унікальне місто. Воно стоїть за 500 кілометрів від моря, але влітку відкриває пляжний сезон. Чотирнадцять пляжів… – це трохи менше, ніж в Одесі. Але над більшістю з них сьогодні майоріє червоний прапор. Це означає – купання заборонене.

Все через оці яскраві острови. Люди кажуть, що ріка цвіте. 

Насправді – це величезні мегаполіси фітопланктону. У Дніпрі він утворюється із синьо-зелених водоростей, які ще називають ціанобактеріями.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Чому цвіте Дніпро?

Це супер-агресивний вид, який швидко розмножується. Він дуже витривалий – ціанобактерія роду Gloeocapsa (глоеокапса) вижила після того, як провела 553 дні у відкритому космосі на МКС.

Цей вид небезпечний тим, що висмоктує кисень із води та блокує проникнення світла. Все живе у річці задихається. Більшість річок може самоочиститися від цієї пошесті, але не Дніпро.

Так Дніпро виглядав ще на початку двадцятого століття. Плавні, пороги. Достоту як у часи Запорізької Січі.

А от — вже 70-ті роки того ж сторіччя. Найпотужніша річка України стала нагадувати радше каскад озер. Все через гідроелектростанції. Даючи енергію містам, вони забирають її у Дніпра.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Дамби перегороджують течію, зводячи її швидкість до майже нульової. Річка більше не може змивати в море весь цей зелений непотріб. До того ж – стояча вода не збагачується киснем, що тільки ускладнює долю річкової флори і фауни.

Ось що забруднює Дніпро найбільше. Важко повірити, але це робить кожен із нас щоденно. Ось як виглядає ТОП найбільших забруднювачів річок країни. Сім з десяти розташовані на Дніпрі. Більшість з них – водоканали.

Саме комунальні підприємства дають 70% забруднення. Промисловість і сільське господарство – далеко позаду. Чому ж саме ми, кожен із нас наносить непоправної шкоди Дніпру?

Все через ФОСФОР. Він є головним делікатесом для ціанобактерій. І саме без нього нам важко уявити своє життя сьогодні.

Чому це небезпечно?

Один грам фосфатної сполуки, який міститься у звичайному пральному порошку спричиняє зростання від п’яти до десяти кілограмів синьо-зелених водоростей.

За найоптимістичнішими прогнозами щороку в Дніпро потрапляє чотири з половиною тисячі тонн фосфатів. Проста математика і… ви самі можете порахувати наслідки звичайного прання чи миття посуду.

Фактично наша головна артерія – вже суцільна колонія ціанобактерій. Це неодмінно призведе до зникнення кисневозалежної флори і фауни та перетворення дніпровської води на таку, що непридатна для будь-якого застосування.Але що з очисткою води? 

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Це Бортницька станція аерації.

Вона відповідає за чистоту відпрацьованої води, що скидається в річку.  Через ці відстійники та фільтри щоденно проходить до мільйона кубометрів каналізаційних стоків. І знову перетворюються на воду, придатну до споживання. 

Чому ж ця станція не захищає Дніпро від фосфатів? Чому ж цвіте Дніпро?

Бо вона будувалася у 1960-х роках, коли пральних порошків та засобів для миття посуду ще не існувало як окремих товарів, а населення Києва було в чотири рази менше за сьогоднішнє. Станція просто не розрахована на те, щоби очищувати стічні води від сотень забруднюючих речовин, які з’явилися в наших трубах за останні 60 років. І так із усіма очисними спорудами вздовж Дніпра.

Яке вирішення?

То що ж робити?

Є два шляхи: або модернізувати очисні споруди уздовж Дніпра, або різко скоротити викиди фосфатів у річку.

В ідеалі слід робити це одночасно, але реалії, на жаль, не дозволяють.Чиновники кажуть, що модернізація станцій – це непідйомне навантаження на бюджет. Але скільки вартуватиме таке покращення ніхто точно не знає, бо його навіть немає у планах. Тому єдиний вихід – відмова від фосфатів у побуті.

Японія та деякі штати США відмовилися від фосфатів у пральних порошках ще в 1970-ті роки. Український уряд цього року прийняв постанову про обмеження вмісту фосфору у миючих засобах. Але набере чинності вона тільки через два з половиною роки. Такі правила Світової організації торгівлі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Питання в тому, чи є у Дніпра ці два з половиною роки? 

І що ми можемо зробити вже зараз, аби допомогти легендарній річці? 

На ринку з’являється дедалі більше засобів, які можна назвати побутовою “НЕхімією”. Вони або зовсім не містять фосфатів, або мають незначну їх кількість.

При виборі пральних порошків, засобів для миття посуду і підлоги, шампунів – звертайте увагу на маркування. На екологічних засобах українського виробництва є маркування, подібне до журавлика, що означає екологічну сертифікацію, а на іноземних засобах найчастіше зображена емблема «Євролисток». Звичайно, такі засоби коштують дорожче за фосфатні, але це той випадок, коли економія реально вбиває.

Тепер кожен з нас, хто свідомо чи несвідомо доклався до катастрофи Дніпра, може врятувати його простою зміною споживацької звички. 

Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...