Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/LXTuHxVPIbwSSSSSS

Суспільство

На Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи (ВІДЕО)

Опубліковано

Унікальні українські степи перетворюються на пустелю.

«Від степів, які колись займали близько 45% площі нинішньої України, залишилося максимум 3% того, що було», – каже голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Унікальні степи Луганщини

«Я виріс на Київщині. Як і більшість людей, які не з Донбасу, я думав, що Донбас – це труби і терикони. Я просто про це не думав, так само, як про це не думають досі інші: що Донбас – це та частина України, особливо Луганщина, де природи більше ніж на Київщині, більше ніж на Львівщині, Черкащині, Вінниччині і тим більше – більше ніж у всіх інших степових областях. Понад половина всієї площі Луганської області – це дика природа», – розповідає захопливо Олексій.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

«Можна отак, не вдаючись в деталі, подивитись на карту України, таку фізичну, де різними кольорами, побачите, що в Карпатах і Поліссі багато лісу, багато природи. Але це ліс, штучно посаджений людиною переважно. Це ліс, посаджений на місці боліт. Ліс, посаджений на місці іншого вирубаного лісу. А природа на Донбасі – справжня. Там або степи на крейдах, або степи на камені», – додає екоактивіст.

Екопроблеми Дикого степу

Водночас, волонтер стверджує, що первозданний Дикий степ розорюють і сіють там кукурудзу чи пшеницю.

«У нас в степовій зоні оранки займають до 85% всієї площі степової зони. Це неймовірно багато», – каже Олексій.

І додає, що будь-якому виду живих істот, який має своєю домівкою степ, практично більше ніде жити.

«Ось наприклад таке видання – “Червона книга України”, в якій на цей час є півтори тисячі видів рослин, грибів і тварин, які є рідкісними і зникають. І кожен третій з них – це вид, який мешкає або зростає в степу». – каже Олексій.

«У нас вже багато десятиліть, а можливо й століть, немає диких степових копитних. Тому що їм треба тисячі кілометрів степу суцільного, через які вони мігрують. У нас, наприклад, найбільший літаючий птах світу – дрохва – зникає, і вона досі є в наших степах. Степовий журавель, всі великі види орлів, беркут, курганник, могильник», – наголошує голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

За його словами, це назви птахів, які чітко вказують, що вони мешканці степу. Але їм треба величезні площі, щоби вишукувати там здобич. Вони не можуть мешкати на одному гектарі, або навіть на 100 гектарах. Для них це занадто мало, вони на десятки кілометрів повинні відлітати від свого гнізда в пошуках здобичі. Тому такі види вимирають.

Враховуючи, що всі степи нині – це маленькі діляночки серед безкрайніх полів, які з різних причин не вдалося розорати, і на всіх полях використовують пестициди, звичайно, що вітер заносить пестициди також в степи.

І так само, як на полях гинуть всі комахи, яких вважають шкідниками сільського господарства, разом з ними гине взагалі все інше живе.

«На превеликий жаль, у нас майже вигоріли на півдні лісосмуги, і врешті-решт, розорювання степів призводить до втрати чорнозему. Якщо буде відбуватися все далі так само, як зараз – наш степ стане пустелею», – каже Олексій.

Розорані дикі степи – найбільше джерело викиду вуглецю в атмосферу

«Ми ж їмо оте, що вирощується, хто ж скаже, що клімат наш знищує не промисловість, а наша власна їжа. І тому найкраще, що ми можемо зробити зараз – це дати зберегтися тим степам, які залишились», – додає екоактивіст.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«Навіть якщо ми почнемо відновлювати там 100 гектарів, це все одно не буде компенсацією навіть одного гектара розораного. Тому що те, що викидається в перші пару років після оранки в атмосферу – це те, що накопичувалося тисячоліттями». – переконаний волонтер.

Україна – це єдина держава, яка повністю розташована в Європі, в якій є степи.

«Саме від долі степів в Україні залежить доля степів Європи. Все, що ми зможемо зберегти в Україні – це буде все степове, що буде збережено в Європі. Все, що ми втратимо – це будуть втрати всього континенту», – каже Олексій.

«Українська природоохоронна група» вже розробила план порятунку степів на 10 років.

Зараз «Українська природоохоронна група» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Суспільство

Понад половину ФОПів у 2023 році створили жінки

Опубліковано

Більша частина ФОПів  (57%) у 2023 році зареєстрували жінки.

Про це йдеться у дослідженні YouControl Market.

Ця тенденція є стабільною протягом останніх п’яти років. У 2023 році кількість нових ФОПів, відкритих жінками, зросла і становить 45 000 більше, ніж тих, що були створені чоловіками.

Попри це, більше нових підприємств все ж відкривають чоловіки. Жінки становлять лише 24% від загальної кількості нових компаній. Ця тенденція триває протягом багатьох років в Україні.

Дослідження також розглянуло, які галузі вибирають жінки для створення бізнесу та чому великий бізнес залишається переважно чоловічим. Також досліджено кількість жінок-власниць у топ-1000 компаній.

За результатами дослідження, найбільше жінок ФОПів працюють в сферах аудиту, бухгалтерії, освіти та інших послуг.

Читайте також: 10 безкоштовних онлайн-курсів, що допоможуть пережити війну та її наслідки

Найпопулярнішою галуззю для жінок-підприємців у 2023 році стали салони краси, де вони створили понад 18 000 нових ФОПів. Це стало найбільшою кількістю серед усіх нових ФОПів, де частка жінок становить 94%.

У топ-1000 компаній у 2023 році лише 7% мають кінцевих бенефіціарів жінок, а ще 11% – жінки власниці разом з чоловіками. Більшість компаній в Україні керують чоловіки, але лише 14% жінок обіймають посаду керівника у цих компаніях.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що 27 березня у Міжнародний день театру о 16:00 в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей і юнацтва відбулося урочисте нагородження лауреатів театральної премії “Київська пектораль-2023“.

Фото: YouControl Market.

Читати далі

Суспільство

Стали відомі лауреати театральної премії “Київська пектораль-2023”

Опубліковано

27 березня у Міжнародний день театру о 16:00 в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей і юнацтва відбулося урочисте нагородження лауреатів театральної премії “Київська пектораль-2023“.

Про це повідомляє журнал “Музика”.

Лауреати

За підсумками голосування журі, до складу якого традиційно входили кваліфіковані експерти – театрознавці, музикознавці, журналісти, переможцями у 14-ти номінаціях стали:

  • Найкраща драматична вистава – “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраща музична вистава – мюзикл “Тигролови”, Київська національна оперета;
  • Найкраща дитяча вистава – “Піноккія”, Київська опера на Подолі;
  • Найкраща камерна вистава (вистава малої сцени)” – “Намалюй мені літак”, Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра;
  • Найкраща режисерська робота – Давид Петросян за виставу “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраще виконання чоловічої ролі – Олексій Богданович за роль Альфреда у виставі “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраще виконання жіночої ролі – Ольга Гришина за роль Анелі у виставі “Для домашнього вогнища”, Національний театр імені Лесі Українки;
  • Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану” (премію розділили два актори) – Остап Ступка за роль Бургомістра у виставі “Візит”, Національний театр імені Івана Франка; Олександр Бондар за ролі Екскурсовода, фанатичного студента й диригента Артуро Тосканіні у виставі “Соломія”, Театр драми на Печерську;
  • Найкраще виконання жіночої ролі другого плану – Лариса Трояновська за ролі Кошатниці та Надії Танашевич у виставі “Зелені коридори”, Театр на Подолі;
  • Найкраща сценографія – Даниїла Колот, вистава “Візит”, Національний театр імені Івана Франка;
  • Найкраща музична концепція вистави – Борис Севастьянов, мюзикл “Піноккія”, Київська опера на Подолі;
  • Найкраще пластичне вирішення вистави – Раду Поклітару, балет “ДискриміНАЦІЯ”, Київ модерн-балет;
  • Найкращий акторський дебют – Ганна Михайличенко, моновистава “Мовою троянд”, Київська академічна майстерня театрального мистецтва “Сузір’я”;
  • Найкращий режисерський дебют – Володимир Абазопуло, Ярослав Гуревич, вистава “Круасани з мигдалем”, Київська академічна майстерня театрального мистецтва “Сузір’я”.

Про премію

Театральну премію “Київська пектораль” засновано за ініціативою Київського місцевого відділення Національної спілки театральних діячів України у 1992 році та за підтримки Головного управління культури Київської міської державної адміністрації. “Київська пектораль” стала першою в Україні професійною театральною премією. Це – визнання і вшанування кращих акторів, режисерів, представників інших творчих професій, пов’язаних із театральним мистецтвом.

Премія є престижною у театральній галузі, підкреслює значимість творчої праці майстрів сценічного мистецтва, адже український театр був і залишається джерелом духовності, оберегом і популяризатором культурного надбання.

Читати далі

Суспільство

Поїзд “Прага – Чоп” здійснив свій перший рейс

Опубліковано

28 березня розпочав курсування новий міжнародний рейс між Прагою та Чопом, який поєднує зручним нічним сполученням столицю Чехії, словацький Кошице та український Чоп.

Про це Укрзалізниця повідомляє на своєму Telegram-каналі.

Вартість квитків

Вона залежить від дня поїздки й у середньому становить близько 1060 грн за сидяче місце або 1700 грн за спальне місце. Придбати квиток можна на сайті перевізника RegioJet. У поїзді доступні жіночі купе, асортимент страв та напоїв з бортового меню, зокрема сніданки.

Читати також: Студія Triomatica Games презентувала нову детективну гру, дія якої розгортається у Києві

Деталі маршруту

Час поїздки між Прагою і Чопом складатиме близько 13 годин, відправлення з Праги щодня о 21:52, прибуття до Чопа о 10:35. У зворотному напрямку відправлення з Чопа щодня о 17:35, прибуття до Праги о 05:57.

Спеціально під запуск нового міжнародного сполучення Укрзалізниця призначила новий внутрішній денний поїзд “Чернівці – Чоп – Ужгород”, розклад руху якого підлаштований для комфортної пересадки буковинських та закарпатських пасажирів.

Нагадаємо, що компанія з Британії вдосконалить дрони для ЗСУ.

Також ми повідомляли, що Мінцифра анонсувала безоплатний освітній тренінг з відкритих даних.

Фото: Укрзалізниця

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

“Глядачі полюбили нас за українську виставу”: як харківський лялькар лікує депресію у військових

Там, де болю не видно зовні, всередині він може бути гострішим. Українські воїни, які щодня...

Суспільство6 днів тому

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три...

Суспільство7 днів тому

Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки...

Суспільство1 тиждень тому

Думав, що гранти виграють лише «свої». Як кондитер з Київщини почав створювати українські макарони

Його соцмережі — це поєднання естетичного задоволення та вибуху смакових рецепторів. А різнокольорові макарони, які...

РЕКЛАМА: