Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Унікальні українські степи перетворюються на пустелю.

«Від степів, які колись займали близько 45% площі нинішньої України, залишилося максимум 3% того, що було», – каже голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Унікальні степи Луганщини

«Я виріс на Київщині. Як і більшість людей, які не з Донбасу, я думав, що Донбас – це труби і терикони. Я просто про це не думав, так само, як про це не думають досі інші: що Донбас – це та частина України, особливо Луганщина, де природи більше ніж на Київщині, більше ніж на Львівщині, Черкащині, Вінниччині і тим більше – більше ніж у всіх інших степових областях. Понад половина всієї площі Луганської області – це дика природа», – розповідає захопливо Олексій.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

«Можна отак, не вдаючись в деталі, подивитись на карту України, таку фізичну, де різними кольорами, побачите, що в Карпатах і Поліссі багато лісу, багато природи. Але це ліс, штучно посаджений людиною переважно. Це ліс, посаджений на місці боліт. Ліс, посаджений на місці іншого вирубаного лісу. А природа на Донбасі – справжня. Там або степи на крейдах, або степи на камені», – додає екоактивіст.

Екопроблеми Дикого степу

Водночас, волонтер стверджує, що первозданний Дикий степ розорюють і сіють там кукурудзу чи пшеницю.

«У нас в степовій зоні оранки займають до 85% всієї площі степової зони. Це неймовірно багато», – каже Олексій.

І додає, що будь-якому виду живих істот, який має своєю домівкою степ, практично більше ніде жити.

«Ось наприклад таке видання – “Червона книга України”, в якій на цей час є півтори тисячі видів рослин, грибів і тварин, які є рідкісними і зникають. І кожен третій з них – це вид, який мешкає або зростає в степу». – каже Олексій.

«У нас вже багато десятиліть, а можливо й століть, немає диких степових копитних. Тому що їм треба тисячі кілометрів степу суцільного, через які вони мігрують. У нас, наприклад, найбільший літаючий птах світу – дрохва – зникає, і вона досі є в наших степах. Степовий журавель, всі великі види орлів, беркут, курганник, могильник», – наголошує голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

За його словами, це назви птахів, які чітко вказують, що вони мешканці степу. Але їм треба величезні площі, щоби вишукувати там здобич. Вони не можуть мешкати на одному гектарі, або навіть на 100 гектарах. Для них це занадто мало, вони на десятки кілометрів повинні відлітати від свого гнізда в пошуках здобичі. Тому такі види вимирають.

Враховуючи, що всі степи нині – це маленькі діляночки серед безкрайніх полів, які з різних причин не вдалося розорати, і на всіх полях використовують пестициди, звичайно, що вітер заносить пестициди також в степи.

І так само, як на полях гинуть всі комахи, яких вважають шкідниками сільського господарства, разом з ними гине взагалі все інше живе.

«На превеликий жаль, у нас майже вигоріли на півдні лісосмуги, і врешті-решт, розорювання степів призводить до втрати чорнозему. Якщо буде відбуватися все далі так само, як зараз – наш степ стане пустелею», – каже Олексій.

Розорані дикі степи – найбільше джерело викиду вуглецю в атмосферу

«Ми ж їмо оте, що вирощується, хто ж скаже, що клімат наш знищує не промисловість, а наша власна їжа. І тому найкраще, що ми можемо зробити зараз – це дати зберегтися тим степам, які залишились», – додає екоактивіст.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«Навіть якщо ми почнемо відновлювати там 100 гектарів, це все одно не буде компенсацією навіть одного гектара розораного. Тому що те, що викидається в перші пару років після оранки в атмосферу – це те, що накопичувалося тисячоліттями». – переконаний волонтер.

Україна – це єдина держава, яка повністю розташована в Європі, в якій є степи.

«Саме від долі степів в Україні залежить доля степів Європи. Все, що ми зможемо зберегти в Україні – це буде все степове, що буде збережено в Європі. Все, що ми втратимо – це будуть втрати всього континенту», – каже Олексій.

«Українська природоохоронна група» вже розробила план порятунку степів на 10 років.

Зараз «Українська природоохоронна група» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Суспільство

«Останній день на Азовсталі». Фільм Ореста з полку «Азов» став лауреатом Kharkiv MeetDocs

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фільм «Останній день на Азовсталі» звільненого з полону азовця Дмитра Козацького отримав премію «За вклад у розвиток документалістики» на кінофестивалі Kharkiv MeetDocs.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці фестивалю.

«Лауреатом цьогорічної премії став фільм “Останній день на Азовсталі”, що увійшов до циклу “Фортеця Маріуполь”, режисерів Дмитра “Ореста” Козацького та Юлії Гонтарук», – йдеться у повідомленні.

«Орест» – голова преслужби полку «Азов». Військовий перебував на «Азовсталі» від початку оточення Маріуполя. Напередодні свого виходу з вщент розтрощеного заводу, він зняв фільм-прощання «Останній день на Азовсталі».

Напередодні Дмитру Козацькому присудили спеціальну нагороду престижної польської премії Grand Press Photo 2022 за світлини з оточеного російськими військами Маріуполя.

21 вересня стало відомо, що Україна повернула з російського полону 215 військових, із них 108 – це бійці полку «Азов». Зокрема, обміняти вдалося й Дмитра Козацького.

Фото: Дмитро Козацький.

Читати далі

Суспільство

Волонтери UPAW доставили до України 840 тонн допомоги для тварин та нагодували понад 80 тисяч чотирилапих

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Від початку повномасштабного вторгнення волонтери та активісти організації UPAW доставили до України 842 тонни гуманітарної допомоги для тварин.

Про це ШоТам повідомили представники організації.

Доставлена гумдопомога допомогла активістам нагодувати 80 тисяч котів та собак, а також втілити низку важливих проєктів.

«Коли почалася повномасштабна війна, ми зрозуміли: крім бойових дій, нас чекає гуманітарна криза. І найважче буде тим, які не зможуть захистити самі себе, – тваринам. Ми побачили, що є величезна кількість потребуючих, які чекають на допомогу, тож ми не могли довго бути бездіяльними, зібрали однодумців та заснували організацію. UPAW має чотири вектори діяльності: освітні, інфраструктурні, законотворчі проєкти, а також кризовий менеджмент, який зараз є найбільш актуальним та затребуваним», – розповідає співзасновниця UPAW Оксана Кошак.

Наразі волонтери працюють над проєктом «Хвостаті заручники війни», у межах якого допомагають найбільш вразливим жертвам війни: безпритульним тваринам, чотирилапим з притулків, тваринам, які лишились без господарів з різних причин.

«В умовах війни треба дуже швидко приймати рішення. Після радісної новини про звільнення територій на Харківщині, ми відправили туди 20 тонн допомоги, оскільки розуміли, що на нас там чекають», – додає Кошак.

З березня організація отримала понад чотири з половиною тисячі звернень із проханням про допомогу та вже виконала 47% від усіх заявок. 842 тонни гуманітарної допомоги, зокрема, корми, ветпрепарати та інші життєво необхідні засоби команда UPAW доставила в регіони, близькі до бойових дій, тимчасово окуповані, звільнені ЗСУ, а також в області, куди евакуювали тварин.

Загалом за пів року роботи організації вдалося нагодувати 80 000 котів та собак. UPAW отримали 10 533 упаковки ветеринарних препаратів. 73% від загальної кількості вже розподілено по клініках.

Читайте також: «Головне – не досвід, а любов до тварин». Як Луцький зоопарк працевлаштовує переселенців з Донеччини

Також команда UPAW здійснила 148 доставок в обласні центри, а далі також у менші міста та села та подолала 140 754 кілометри Україною. Крім збору та доставок гуманітарних вантажів, організація забезпечила кампанії з безкоштовної стерилізації тварин та простерилізувала 162 хвостатих.

«Ми маємо багато планів на майбутнє, ідей та енергії, щоб допомагати чотирилапим, а також змінювати ситуацію в Україні щодо ветеринарної освіти, опіки над тваринами, гуманного ставлення до них, яке було б закріплене законом. А зараз, коли війна в активній фазі, мусимо і дуже хочемо рухатися вперед ще масштабніше, ще швидше, щоб врятувати хвостатих, які потребують харчування, ветпрепаратів та інших життєвонеобхідних речей», – каже співзасновниця UPAW Ольга Кирилович.

Раніше ми розповідали, як офіцерка Національної гвардії Вікторія Безус та її собака Бліка перемогли на Чемпіонаті світу з дресирування IGP WM FCI 2022.

Також нагадаємо, пес Макс, якого покинули окупанти й прихистили бійці Нацгвардії, вже вивчив команди українською та чергує разом із військовими на блокпостах.

Фото: надано ШоТам.

Читати далі

Суспільство

Спецпризначенці «Альфи» збили гелікоптер Ка-52 на Запоріжжі (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Запорізькому напрямку спецпризначенці Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ збили російський гелікоптер Ка-52.

Про це повідомили у телеграмі Служби безпеки України.

Зазначається, що тактична група спецпризначенців перебувала на передових позиціях, контролюючи район ймовірного проходу ворожої авіації.

Після появи в зоні враження трьох гелікоптерів один із російських Ка-52 здійснив «жорстку посадку» в результаті пострілу із переносного зенітного ракетного комплексу.

Читайте такожПідтримуємо своїх. Переселенці з Луганщини запустили в Дніпрі шелтер та коворкінг для земляків

Відзначимо, що Ка-52 — це російський бойовий вертоліт, що здійснює розвідку місцевості, цілевказівки і координацію дій групи бойових вертольотів. Машина здатна вражати броньовану і неброньовану техніку, живу силу і повітряні цілі на полі бою. Є продовженням розвитку моделі Ка-50 «Чорна акула».

Нагадаємо, напередодні, 2 жовтня, бійці тероборони збили гелікоптер Ка-52 російських окупантів на Запоріжжі.

Також минулої доби, 2 жовтня, ЗСУ збили ворожий гелікоптер Ка-52 на Херсонщині.

Фото: ssu.gov.ua.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство16 години тому

Шкарпетки, які об’єднують. Знищена окупантами Рубіжанська панчішна мануфактура відновлює роботу у Львові

За 25 років роботи Рубіжанська панчішна мануфактура стала абсолютним лідером в Україні та поступово почала...

Суспільство20 години тому

«Надійний тил має рятувати економіку». Як Хотинська громада стала фортецею для релокованого бізнесу

Попри невеликі розміри Хотинська громада, що в Чернівецькій області, прийняла вже шість релокованих підприємств. Більшість...

Суспільство2 дні тому

Підтримуємо своїх. Переселенці з Луганщини запустили в Дніпрі шелтер та коворкінг для земляків

Сидіти склавши руки – це не про них. Держслужбовці разом із громадськими організаціями займались відновленням...

NewСхід5 днів тому

«Найскладніше – переконати людей виїхати». Як громада на Хмельниччині стала другою домівкою для переселенців зі сходу

У громаді на Хмельниччині мешкає ціле поселення переселенців зі сходу нашої країни. Більшість із них...