Суспільство
Бонги для айтішників та “повітряні кити”: донецький архітектор створює унікальні глиняні фігури
Нещодавно у Києві з’явилась місцина натхнення, де будь-хто – бізнесмени, продавчині чи технологи – сідають за одним столом та ліплять фігурки з глини за особливою технологією.
Цей чоловік у фартусі – Віктор Кущенко з Донецька, власник майстерні KUST ceramics. Він створює з глини китів, кашалотів, косаток, незвичайні ліхтарі у вигляді коралу та інші вироби для декору. А також допомагає іншим прикрасити свій дім власними руками. Зараз молодий архітектор працює над створенням освітньої платформи та проводить майстер-класи для всіх бажаючих.
Як чоловіку вдалось продавати глиняні фігурки за $100, розпитував у нього журналіст “ШоТам?”.
Глиною захопився з дитинства
Я ще з дитинства любив ліпити щось з глини та пластиліну. Із семи років займався у художній школі, а згодом навчався у відомого донецького художника Георгія Беро в училищі.
Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”
Так аж 10 років життя присвятив мистецтву кераміки. Але навчатись пішов на архітектора, це допомогло мені розширити свої знання в композиції та дизайні. Коли ще жив у Донецьку, то займався графіті.
Коли розпочалась війна, довелось шукати своє місце в інших містах, подалі від вогню. Коли приїхав у Київ, спочатку працював художником на телебаченні.
Відтоді минуло два роки, і я зрозумів, що хочу повернутись у свою нішу та власними руками робити з глини різні чудернацькі вироби. У 2016 році подруга запропонувала орендувати частину студії на Подолі. Це невелике приміщення на 70 кв. метрів, де ми почали вирощувати своє дітище: я займався скульптурами та керамікою, а дружина – соціальними мережами та рекламою. Так і з’явився наш бренд KUST ceramics.
Повітряні кити та “коралові” світильники
Для виготовлення цих фігурок ми використовуємо різні види глини: біла, шамотна, червона, гончарна. А для покриття беремо німецьку глазурь.
Щоб наші фігурки не прив’язувалися до площини столу, вигадали спеціальну конструкцію, на якій виріб дороблюється та висихає. Це такий станок на підвісках, за допомогою якого наші кити чи косатки “плавають” у повітрі.
Також розробляємо нові техніки, використовуємо сучасні медіа. Наприклад, якщо ми робимо велике панно, то використовуємо проектор, щоб відтворити зображення на виробі.
Читайте також: П’ять українок, які примусили ІТ-технології працювати на суспільство
Щоб зробити такого кита чи косатку, недостатьої лише взяти глину та сісти за роботу. Спочатку ми розробляємо стратегію реалізації. Нам потрібно зрозуміти, на які етапи потрібно розбити роботу. Спочатку ми робимо основну масу (якщо це тварина), потім додаємо лапки чи плавники. Далі на станках робимо вирізи. Останній етап – робота з інструментами, коли ми розгладжуємо, шліфуємо виріб. Після цього опалюємо їх у спеціальній електропечі при 950 градусів Цельсія. Потім покриваємо глазур’ю і знову опалюємо вже при температурі 1100 градусів і вище.
Кити є найбільш популярними. Вони одні з найбільших та добродушних створінь на планеті. Кити надихають своїми масштабами та грацією.
Ми розробили окрему колекцію фантазуючих світильників Liquid. Їх поверхня при світлі ламп переливається різнокольоровими глазурями. Я люблю працювати зі світлом і створив для нього такий об’єкт, щоб вони підкреслювали одне одного.
Ми отримуємо різні замовлення: робили генеалогічні дерева, столи та фігурки омарів. Щоб зробити великі замовлення у нас може піти 2-3 місяці.
Бонги для українських айтішників
Так, у нас зараз дуже великий асортимент виробів. Але першими ми почали виготовляти бонги. Це пристрій для куріння марихуани.
Спочатку розробив більше 100 штук.
Я орієнтувався спочатку на країни, де це легально – тобто США чи Європу. Але згодом зрозумів, що бонги користуються популярністю і в Україні. Тут їх замовляють, переважно, айтішники. Ми можемо робити ексклюзивні бонги, було замовлення на дизайн у вигляді пікачу.
Чому закордонний ринок невигідний
Серед нашого асортименту найпопулярніші скульптури та фонарі у вигляді китів. Вони коштують 2500 гривень. Взагалі, ціни різні – залежно від ексклюзивності та складності.
Ми продаємо та розповідаємо про свої вироби на своїй сторінці у соціальних мережах, а також на “Всі свої”, де виставляємо продукцію під відсоток від продажу.
Читайте також: Незвичайні меблі з автозапчастин: як іванофранківець побудував бізнес на мотлосі
Вироби купують для дому або офісу. Ми маємо клієнтів у США, Шотландії, Канаді. Але ми не дуже популяризуємо свої вироби за кордон, адже такі скульптури досить важко перевозити, великі ризики та потрібно робити націнку товару.
Був випадок, коли ми відправляли у Штати три світильника і скульптуру. І всі наші вироби приїхали до замовника розбиті. Ми переробляли його знову, клієнт оплатив тільки повторну доставку.
Хочете дешевше? Робіть самі
Багато людей хотіли наших китів, але не всі могли дозволити купити готовий виріб. Тому ми вирішили зробити майстер-класи, де можна зробити такого ж кита чи світильник власними руками, але дешевше. І плюс, це вирішувало проблему маленьких продажів.
Це стало початком нашої освітньої платформи. Ми розробили ще декілька форм і додали професійний курс з скульптури. До нас приходять і айтішники, і маркетологи, і журналісти – всі, хто хоче створити ексклюзивну річ власними руками.
Є майстер-класи по заготовленим формам. На першому занятті робимо виріб, а на другому – глазуруємо. Вартість залежить від вибраної скульптури, наприклад, голова кита, єдинорога чи медведя – 1000 гривень, а світильник у вигляді коралу – 1500 гривень. Є формат занять, коли людина робить свій виріб з нуля. Для проходження цього курсу знадобиться 10 днів і близько 5000 гривень.
До нас приїжджають спеціально з Європи, щоб пройти курси. Переважно це українська діаспора. Наприклад, дівчина, яка жила в Італії приїхала спеціально до нас, щоб навчитись робити скульптури.
Новий підхід
Зараз у нашій команді 4 особи. Я, моя дружина, помічниця, яка проводить майстер-класи та гончар.
У нас абсолютно новий підхід і багато нових форматів, це дозволяє залишатись лідерами на ринку. Зараз кераміка на вершині популярності, але багато майстрів концентруються на економічній стороні, ніж на креативності. У цьому і проблема. А головна моя порада – це бути креативними та йти не по протореному шляху.
Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки
Сьогодні, я бачу розвиток своєї компанії як освітньої платформи. Я прагну, щоб до нас могли приїжджати різні художники і проводити уроки. Також планую запустити франшизу на майстер-класи, і поширювати своїх китів по всьому світу.
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
