Боляче та небезпечно? Розвінчуємо 13 міфів про донорство крові

В умовах повномасштабної агресії росії донорство крові набуває критичного значення. Кров необхідна для порятунку життя військових і цивільних, постраждалих від обстрілів. Здавати кров можуть українці від 18 років, які пройшли відповідне медичне обстеження та не мають протипоказань, визначених МОЗ.

Однак багато людей утримуються від донорства через хибні уявлення, такі як ризик зараження хворобами чи відсутність потреби у поширених групах крові. SPRAVDI та Агенти Крові розвінчують найпоширеніші міфи про донорство крові.

Міф 1. Донорство — це боляче.

Правда: за відчуттями донація майже нічим не відрізняється від звичайного забору крові з вени для аналізу.

Донація — це дуже проста процедура. Тисячі донорів/ок здають кров по 40 і більше разів протягом життя. Для того, щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, достатньо вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктя.

Міф 2. Після донації треба брати вихідний.

Правда: після донації людина не потребує тривалого відпочинку.

Кров можна здавати в будь-який день, коли працюють пункти здачі крові. Важливо саме після донації відпочити впродовж 10-15 хвилин, уникати важких фізичних навантажень протягом дня й дотримуватися простих рекомендацій щодо харчування.

Якщо ви курите, то після донації треба витримати паузу перед цигаркою — 2 години.

Міф 3. Донорство викликає залежність.

Правда: донорство не шкодить організму здорової людини, а донації не можуть викликати звикання.

Адже організм людини еволюційно пристосований до втрати крові, а кров ніколи не відновлюється у надлишку. Натомість втрата крові в науково обґрунтованих дозах може мати певний стимулювальний ефект — організм вчиться швидко відновлювати кров.

Міф 4. Кров треба здавати в надзвичайних ситуаціях — якщо відбудеться теракт, авіакатастрофа тощо. Це важливіше, ніж здавати кров у звичайному режимі, бо вдасться врятувати більше людей.

Правда: для хворих кожна згаяна хвилина — екстремальний випадок. 

Читайте також: 9 порад від психологині, як впоратися з тривогою

Правильною стратегією є регулярне, а не екстрене донорство — тільки так можна забезпечити постійний запас компонентів крові, зокрема для постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

Ось кілька причин, чому це так:

• у будь-яку хвилину будь-де може трапитися нещасний випадок із втратою крові у потерпілих;
• здача крові та її компонентів займає деякий час, а кров може знадобитися негайно;
• кров потрібна хворим і постраждалим цілий рік. Тому регулярне донорство є надзвичайно важливим і дає змогу підтримувати потрібний рівень забезпечення кров’ю та компонентами на постійній основі в масштабах усієї країни.

Війна — це і є та сама надзвичайна ситуація, яка потребує регулярних та свідомих донорів. Щодня тисячі онкохворих пацієнтів, важких породіль, поранених військових чи цивільних потребують донорської крові. Можливо, ви їх не бачите, проте ці люди є — і ви маєте силу їм допомогти.

Міф 5: Ті, хто отримав “відвід”, не може допомогти.

Правда: допомагати можна завжди.

По-перше, не треба боятись слова “відвід”. Переважно це лише тимчасове обмеження до донорства, аби взяти перерву на турботу про своє здоров’я.

Якщо у вас немає абсолютних протипоказів, то дорога відкрита: усувайте причину відводу і гайда пробувати. Крім того, ви завжди можете покликати друзів чи навіть стати волонтером донорського руху.

Міф 6. Мене це не стосується.

Правда: на жаль, ніхто з нас не застрахований від надзвичайних ситуацій — тим паче під час війни.

Будь-кому з нас в якийсь критичний момент може знадобитись донорська кров. За статистикою ВООЗ, кожна третя людина протягом свого життя потребує переливання крові. І сьогодні саме ви можете стати донором/кою і допомогти “комусь третьому”. 

Щоб стати “агентом крові”, можна записатися на донацію через зручний чат-бот “Плазма”. Там можна ознайомитися з усім переліком протипоказів, а також знайти зручні для вас пункти збору крові.

Спробуйте — це просто! А ще Агенти після донації дарують піни з колекції клітин крові.

Міф 7. Я живу в місті далеко від фронту, тому моя кров не потрібна.

Правда: регулярні донори — це запорука безперебійного функціонування системи.

Кров потрібна щодня і всюди. По-перше, у далеких від фронту містах можуть лікуватися військові та цивільні, поранені внаслідок бойових дій. По-друге, з таких міст лікарі/ки та волонтери/ки можуть транспортувати кров на фронт та у прифронтові міста. По-третє, навіть у мирний час донорська кров необхідна для проведення планових операцій.

Міф 8. Під час донації є ризик заразитися сифілісом, ВІЛ та гепатит

Правда: Такого ризику не існує. Під час збору крові використовуються стерильні системи та голки, які розпаковують безпосередньо перед донацією.

Міф 9. Під час донації людина втрачає багато крові, також це негативно впливає на її здоров’я

Правда: Донор/ка віддає ту кількість крові, втрата якої не несе загрози його/ Життю та здоров’ю.Загальний обсяг Крові в організмі дорослої людини коливається від 4,5 літрів (у жінок) до 6 літрів (у чоловіків). Стандартний об’єм донації – 450 мл; отже, втрата крові складає
в середньому 8% від загального об’єму крові. Плазму організм поновить за 20 годин, а на відновлення еритроцитів може піти
трошки більше часу.

Міф 10. Якщо курити, вживати алкоголь, їсти жирну їжу, то ніколи не станеш донором

Правда: Донором/ко може стати кожен і кожна, варто лиш три дні перед донацією дотримуватися певних рекомендацій щодо харчування. Донорство не вимагає особливого стилю життя. Єдина вимога – дотримуватись гастрономічних обмежень за три дні до
донації. Детальніше про це можна дізнатися в чат-боті наших партнерів “Агенти крові”

Міф 11. Кров поширених груп не потрібна

Правда: Логічно припустити, що й хворих із поширеною групою крові так само більше. Тому потреба в різних групах крові є завжди.

Міф 12. Один раз здала кров і досить

Правда: Саме регулярне донорство дозволяє робити прогнозованою роботу центрів крові та створювати резерв заготовленої крові з Її компонентами. Крім того, регулярне донорство виховує в людей свідомий підхід до життя, що покращує показники крові.

Міф 13. Донорами крові повинен бути кожен.

Правда: Україні потрібно три донори/ки на сто людей. За даними ВОО3, рекомендована кількість
донорів для Країн із рівнем доходу вище середнього складає 16.4 людини на 1000 громадян або 2 донори/ки на сто людей. Навіть якщо в 16-поверховому будинку знайдеться 8 донорів/ok, система крові України зміцнішає та витримає будь-які виклики.

Нагадаємо, в Україні вдалося відновити понад 500 лікарень.

Фото: Донор