Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Боляче та небезпечно? Розвінчуємо 13 міфів про донорство крові

Опубліковано

В умовах повномасштабної агресії росії донорство крові набуває критичного значення. Кров необхідна для порятунку життя військових і цивільних, постраждалих від обстрілів. Здавати кров можуть українці від 18 років, які пройшли відповідне медичне обстеження та не мають протипоказань, визначених МОЗ.

Однак багато людей утримуються від донорства через хибні уявлення, такі як ризик зараження хворобами чи відсутність потреби у поширених групах крові. SPRAVDI та Агенти Крові розвінчують найпоширеніші міфи про донорство крові.

Міф 1. Донорство — це боляче.

Правда: за відчуттями донація майже нічим не відрізняється від звичайного забору крові з вени для аналізу.

Донація — це дуже проста процедура. Тисячі донорів/ок здають кров по 40 і більше разів протягом життя. Для того, щоб дізнатися свої відчуття від уколу голки, достатньо вщипнути шкіру на внутрішній поверхні ліктя.

Міф 2. Після донації треба брати вихідний.

Правда: після донації людина не потребує тривалого відпочинку.

Кров можна здавати в будь-який день, коли працюють пункти здачі крові. Важливо саме після донації відпочити впродовж 10-15 хвилин, уникати важких фізичних навантажень протягом дня й дотримуватися простих рекомендацій щодо харчування.

Якщо ви курите, то після донації треба витримати паузу перед цигаркою — 2 години.

Міф 3. Донорство викликає залежність.

Правда: донорство не шкодить організму здорової людини, а донації не можуть викликати звикання.

Адже організм людини еволюційно пристосований до втрати крові, а кров ніколи не відновлюється у надлишку. Натомість втрата крові в науково обґрунтованих дозах може мати певний стимулювальний ефект — організм вчиться швидко відновлювати кров.

Міф 4. Кров треба здавати в надзвичайних ситуаціях — якщо відбудеться теракт, авіакатастрофа тощо. Це важливіше, ніж здавати кров у звичайному режимі, бо вдасться врятувати більше людей.

Правда: для хворих кожна згаяна хвилина — екстремальний випадок. 

Читайте також: 9 порад від психологині, як впоратися з тривогою

Правильною стратегією є регулярне, а не екстрене донорство — тільки так можна забезпечити постійний запас компонентів крові, зокрема для постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

Ось кілька причин, чому це так:

  • у будь-яку хвилину будь-де може трапитися нещасний випадок із втратою крові у потерпілих;
  • здача крові та її компонентів займає деякий час, а кров може знадобитися негайно;
  • кров потрібна хворим і постраждалим цілий рік. Тому регулярне донорство є надзвичайно важливим і дає змогу підтримувати потрібний рівень забезпечення кров’ю та компонентами на постійній основі в масштабах усієї країни.

Війна — це і є та сама надзвичайна ситуація, яка потребує регулярних та свідомих донорів. Щодня тисячі онкохворих пацієнтів, важких породіль, поранених військових чи цивільних потребують донорської крові. Можливо, ви їх не бачите, проте ці люди є — і ви маєте силу їм допомогти.

Міф 5: Ті, хто отримав “відвід”, не може допомогти.

Правда: допомагати можна завжди.

По-перше, не треба боятись слова “відвід”. Переважно це лише тимчасове обмеження до донорства, аби взяти перерву на турботу про своє здоров’я.

Якщо у вас немає абсолютних протипоказів, то дорога відкрита: усувайте причину відводу і гайда пробувати. Крім того, ви завжди можете покликати друзів чи навіть стати волонтером донорського руху.

Міф 6. Мене це не стосується.

Правда: на жаль, ніхто з нас не застрахований від надзвичайних ситуацій — тим паче під час війни.

Будь-кому з нас в якийсь критичний момент може знадобитись донорська кров. За статистикою ВООЗ, кожна третя людина протягом свого життя потребує переливання крові. І сьогодні саме ви можете стати донором/кою і допомогти “комусь третьому”. 

Щоб стати “агентом крові”, можна записатися на донацію через зручний чат-бот “Плазма”. Там можна ознайомитися з усім переліком протипоказів, а також знайти зручні для вас пункти збору крові.

Спробуйте — це просто! А ще Агенти після донації дарують піни з колекції клітин крові.

Міф 7. Я живу в місті далеко від фронту, тому моя кров не потрібна.

Правда: регулярні донори — це запорука безперебійного функціонування системи.

Кров потрібна щодня і всюди. По-перше, у далеких від фронту містах можуть лікуватися військові та цивільні, поранені внаслідок бойових дій. По-друге, з таких міст лікарі/ки та волонтери/ки можуть транспортувати кров на фронт та у прифронтові міста. По-третє, навіть у мирний час донорська кров необхідна для проведення планових операцій.

Міф 8. Під час донації є ризик заразитися сифілісом, ВІЛ та гепатит

Правда: Такого ризику не існує. Під час збору крові використовуються стерильні системи та голки, які розпаковують безпосередньо перед донацією.

Міф 9. Під час донації людина втрачає багато крові, також це негативно впливає на її здоров’я

Правда: Донор/ка віддає ту кількість крові, втрата якої не несе загрози його/ Життю та здоров’ю.Загальний обсяг Крові в організмі дорослої людини коливається від 4,5 літрів (у жінок) до 6 літрів (у чоловіків). Стандартний об’єм донації – 450 мл; отже, втрата крові складає
в середньому 8% від загального об’єму крові. Плазму організм поновить за 20 годин, а на відновлення еритроцитів може піти
трошки більше часу.

Міф 10. Якщо курити, вживати алкоголь, їсти жирну їжу, то ніколи не станеш донором

Правда: Донором/ко може стати кожен і кожна, варто лиш три дні перед донацією дотримуватися певних рекомендацій щодо харчування. Донорство не вимагає особливого стилю життя. Єдина вимога – дотримуватись гастрономічних обмежень за три дні до
донації. Детальніше про це можна дізнатися в чат-боті наших партнерів “Агенти крові”

Міф 11. Кров поширених груп не потрібна

Правда: Логічно припустити, що й хворих із поширеною групою крові так само більше. Тому потреба в різних групах крові є завжди.

Міф 12. Один раз здала кров і досить

Правда: Саме регулярне донорство дозволяє робити прогнозованою роботу центрів крові та створювати резерв заготовленої крові з Її компонентами. Крім того, регулярне донорство виховує в людей свідомий підхід до життя, що покращує показники крові.

Міф 13. Донорами крові повинен бути кожен.

Правда: Україні потрібно три донори/ки на сто людей. За даними ВОО3, рекомендована кількість
донорів для Країн із рівнем доходу вище середнього складає 16.4 людини на 1000 громадян або 2 донори/ки на сто людей. Навіть якщо в 16-поверховому будинку знайдеться 8 донорів/ok, система крові України зміцнішає та витримає будь-які виклики.

Нагадаємо, в Україні вдалося відновити понад 500 лікарень.

Фото: Донор

Суспільство

На Подолі відкриється новий артпростір Splav

Опубліковано

27 червня у Києві  відкриється новий артпростір “Splav”. Він знаходиться на вулиці Нижній Вал, 23 у самому центрі Подолу. 

Про відкриття повідомили засновники простору на сторінці у Facebook.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

В артпросторі “Splav” показуватимуть виставки молодих художників та художниць, а куратори та мейкери створюватимуть та експонуватимуть нові проєкти, ділитимуться ідеями та досвідом.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

Новий простір “Splav”  орієнтуватиметься на

  • створення мультимедійних проєктів;
  • підтримку молодих художників та художниць;
  • горизонтальну співпрацю між митцями та інституцією;
  • колаборацію із самоорганізованими культурними просторами.

Киян запрошують на відкриття простору, яке відбудеться 27 червня о 18:00. Там відбудеться презентація групової виставки “Чому я тут?”. Одна з учасниць виставки — молода художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця.

Нагадаємо, в Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів.

Фото: Splav

Читати далі

Суспільство

Е-посвідчення ветерана прирівняють до паперового: що іще змінять у ветеранській політиці

Опубліковано

Кабінет Міністрів України погодив зміни до законодавства, згідно з якими електронне посвідчення ветерана отримає статус основного документа замість паперового.

Про це йдеться на офіційному сайті.

Зараз статус основного документа має паперове посвідчення. Тобто спершу ветеран має отримати його й лише тоді, за бажанням, згенерувати електронний варіант у «Дії». 

Натомість якщо зміни до закону ухвалять, то отримувати паперове посвідчення буде необов’язково. Це має прискорити надання послуг для ветеранів, зменшити час на перевірку їхнього статусу, а також дозволить інтегрувати посвідчення в інші електронні системи.

Читайте також: В Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів

Які зміни будуть

Зараз пораненим, загиблим (померлим) військовослужбовцям причину інвалідності чи смерті пов’язують з отриманою травмою. Утім чинне законодавство не передбачає причину інвалідності або смерті внаслідок травми, а лише внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання.

Тобто військові не завжди можуть отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни, а члени їхніх сімей у разі загибелі військового – статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Відтак пропонують визнати травму причиною інвалідності або загибелі. Документ має ухвалити Верховна Рада України. 

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: Е-посвідчення

Читати далі

Суспільство

 Якою була будівля Київської міської думи 100 років тому: архівне фото

Опубліковано

З 1878 по 1944 рік на місці сучасного Майдану Незалежності в Києві знаходилася будівля Міської думи. Велична споруда нагадувала розігнуту підкову, а її дах прикрашала статуя архангела Михаїла, покровителя міста.

Архівні фотографії цієї будівлі були опубліковані в Telegram-каналі спільноти “Київ Історичний”. На жаль, будівля не пережила радянську епоху.

“Втрачена архітектурна спадщина Києва: будівля Міської думи на Хрещатику. У 1874-1878 роках на місці нинішнього Майдану Незалежності (по правій стороні) була зведена розкішна будівля з баштою для Міської думи”, – повідомили в спільноті.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Ця двоповерхова будівля нагадувала розігнуту підкову, обернену випуклою стороною до Хрещатика. На першому поверсі знаходилися крамниці, що приносили міській казні 30 тисяч рублів щорічно. На другому поверсі розташовувалися приміщення для міської управи та зала засідань. Третій поверх був невеликою чотирикутною вежею з годинником і шпилем, увінчаним статуєю архангела Михаїла, створеною скульпторкою Євою Куликовською.

Читайте також: Мільйон на простір для ветеранів та інших жителів. Ці громади отримали грант на створення інклюзивних громадських центрів

Крім того, в цій будівлі діяла художня школа Миколи Мурашка і перший в Європі пункт нічних лікарських чергувань.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото
Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: “Київ Історичний”

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Табір, як у дитинстві, але для дорослих. Як працює перший в Україні кемпінг на деревах

Ви колись пробували спати в повітрі, коли поряд ліс, гори та зоряне небо вночі? А...

Суспільство1 тиждень тому

Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Друг-однодумець, жага до авантюризму та добре бойківське вино — так чотири роки тому почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Щоденні обійми, заробіток і козяче щастя: як невістка зі свекрухою вдвох розвивають маленьку ферму на Черкащині

«У нас є сир, налітайте», — з цього повідомлення в соцмережах минулого року почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Той, хто створив дизайн ЗСУ. Тарас Іщик про творчу карʼєру в армії

Сотні чоловіків ішли добровольцями, не знаючи, яку роботу будуть виконувати в ЗСУ. Сотні бояться потрапити...

РЕКЛАМА: