Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану

У вівторок, 7 травня, відбудеться перший півфінал “Євробачення-2024” у Мальме, де 15 учасників будуть змагатися за право представити свою країну у фіналі. Україну у цьому півфіналі представлятимуть дует alyona alyona & Jerry Heil з піснею “Teresa & Maria”, а їх виступ заплановано під пʼятим номером.

Про це повідомляє Суспільне.Культура.

Телеканал Суспільне Мовлення забезпечить пряму трансляцію “Євробачення” на кількох платформах, включаючи телебачення та цифрові платформи, щоб глядачі мали можливість дивитися подію онлайн.

Де буде показана трансляція

• Телебачення;
  Пряму трансляцію першого півфіналу “Євробачення-2024” можна буде побачити на телеканалі Суспільне Культура. Коментуватиме шоу Тімур Мірошниченко.
• Цифрові платформи;
  сайт Суспільне Культура;
  сайт Суспільне Євробачення;

Коли: півфінал розпочнеться 7 травня о 22:00.

Читати також: Українська акторка Іванна Сахно зіграє головну роль в продовженні M3GAN

Де можна проголосувати?

Голосування у півфіналі розпочнеться після виконання останньої пісні і триватиме приблизно 15–25 хвилин.

Глядачі матимуть можливість віддати свої голоси за допомогою застосунків для iOS, Android або Windows. Зокрема, через цей додаток можна буде голосувати з країн, які не беруть участь у конкурсі.

Також із країн, які не беруть участь у конкурсі, можна проголосувати через спеціальний сайт. Голосування для таких глядачів розпочнеться після закінчення трансляції другої генеральної репетиції обох півфіналів напередодні ввечері та завершиться на початку прямого ефіру.

У півфіналах можуть голосувати лише глядачі тих країн, які беруть участь у відповідному півфіналі. Тобто в Україні можна віддати свої голоси лише 7 травня. У першому півфіналі зможуть проголосувати глядачі з Німеччини, Швеції та Великої Британії, а у другому — з Франції, Італії та Іспанії.

Кожен глядач може проголосувати до 20 разів за представників країн, які йому подобаються.

Нагадаємо, що Укрпошта випускає нову марку, присвячену очищенню Чорного моря від російських кораблів.

Також ми повідомляли, що в Сумах розробили концепцію відновлення набережної: як вона буде виглядати.

Фото: alyona alyona & Jerry Heil

У травні стартує всеукраїнський проєкт “Уроки Незламності”. Його спільно з ГС “Освіторія” та медіа “ШоТам” реалізує ГО “Історична платформа”. Уроки спрямовані на формування достовірних історичних знань у дітей та підлітків, вони в цікавому форматі знайомлять з життям незламних українців у різні часи.

Команда “ШоТам” долучилася до проєкту “Уроки Незламності”, щоб показати дітям та підліткам, які українці стійкі та круті. Попри численні виклики, з якими їм доводилося і доводиться стикатися. Саме “ШоТам” створює короткі інформативні відео про постатей.

Сама ідея Уроків належить ГО “Історична платформа”, яка наприкінці минулого року запустила краудфандинговий збір на платформі “Моє Місто” для підготовки матеріалів про незламних українців і розробки на їхній основі тих самих Уроків Незламності.

“Ми отримали 439 заявок від шкіл на матеріали для Уроків. Це школи з усіх куточків України. Буквально — зі всіх, тобто і з Донецької області, і з Луганської. Окрім, хіба що, Криму”, — каже авторка збору і співзасновниця ГО Наталя Демідова. 

В рамках проєкту були підготовлені матеріали про діячку культури Людмилу Старицьку-Черняхівську, військову формацію Січові Стрільці, дисидента Олексу Тихого, офіцерку та науковицю Олену Степанів та багатьох інших.

“Робота з дітьми — один з ключових напрямків нашої організації. Ми дуже раді можливості реалізувати її з такими потужними партнерами”, — каже голова і співзасновниця ГО Інна Крупник.

Освіторія.Медіа долучилася до проєкту як розробник Вчительського конструктора Уроків Незламності — універсальної методики з набором інструментів для вчителя, щоб провести цікавий та різноформатний урок.

“Вчительський конструктор — це матеріал, до якого ми завжди залучаємо інноваційних експертів та методистів, щоб кожен учитель склав свій унікальний креативний урок із цеглинок-вправ. Віримо, що наш спільний Вчительський конструктор надихне освітян та їхніх учнів та учениць”, — ділиться головна редакторка Освіторія.Медіа Катерина Кисельова. 

Читайте також: Україна піднялася на 18 пунктів в Індексі свободи преси

ГО “Історична платформа” відома іншим масштабним проєктом — “Стріткод: історія на кожному кроці”. Саме з використанням або на основі його матеріалів готують й Уроки Незламності. “Стріткод” розповідає про імена в назвах вулиць — цікаво й верифіковано. А також маркує простори міст стріткодами — авторськими табличками, які ведуть на платформу, де можна дізнатися більше про постать, на чию честь названі вулиці. Минулого року проєкт стартував у Києві, а цього року у планах команди — застріткодити Луцьк, Вінницю, Гадяч, Конотоп та інші міста. 

Напередодні масштабування новими містами команда почала роботи із вдосконалення сайту, розширення його функціоналу. Партнером цієї технологічної модернізації стала українська продуктова студія Railsware — там переконані, що успішне майбутнє можна будувати лише тоді, коли добре знаєш власне минуле. 

Дивіться відео, підготовлені в рамках Уроків Незламності. Читайте про незламних постатей на Стріткод-платформі. Робіть все або хоч дещо, щоб зберегти історичну пам’ять і передати її наступним поколінням. Бо — ми ж з вами Незламні.

Нагадаємо, у Міноборони розповіли про грошове забезпечення для важкопоранених військових.

Фото: Уроки Незламності

Протягом року Україна піднялася на 18 позицій у Індексі свободи преси, який складає міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF), досягнувши 61-го місця.

Про це повідомили на сайті організації.

Україна опинилася вище в рейтингу завдяки покращенню політичного і безпекового показників.

У звіті організації йдеться про те, що російсько-українська війна ставить під загрозу виживання українських медіа. На ЗМІ випливають боротьба з російською пропагандою і зниження економічних показників.

«Після російського вторгнення в лютому 2022 року безпека журналістів опинилася під загрозою як ніколи. Іноді їх навмисно обстрілюють, незважаючи на те що вони демонструють знаки “Преса”, і список поранених або вбитих репортерів і ЗМІ, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати… Кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації також викликають занепокоєння», — зазначають правозахисники.

Читайте також: Як переселенці опікуються одне одним у Мамаївській громаді (ВІДЕО)

RSF стверджує, що ухвалений наприкінці 2022 року закон про медіа погодив українське законодавство з європейським, але застосування воєнного стану іноді призводить до обмежень щодо журналістів.

Репортери без кордонів (RSF) — міжнародна недержавна організація захисту прав людини, яка оберігає свободу слова в усьому світі. Організація проводить боротьбу з цензурою та виступає за звільнення журналістів, котрі перебувають в ув’язненні, пов’язаному з їхньою професійною діяльністю.

Індекс свободи преси публікується з 2002 року. Під час його формування враховуються такі чинники: незалежність ЗМІ від власника і політичного впливу, рівень самоцензури, законодавча база, яка регулює діяльність ЗМІ, плюралізм думок у ЗМІ, рівень насильства проти журналістів.

Нагадаємо, у Києві триває реєстрація стартапів “Стійке місто”.

Фото: