Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Під Запоріжжям вирощують найдорожчі у світі прянощі

Опубліковано

У селі Матвіївка під Запоріжжям сім’я фермера Кирила Кочергіна вирощує шафран. Почали з 2 соток, посадивши близько 9 тисяч цибулин крокусу посівного (шафрану). За 1 грам шафрану запорізького виробництва отримують 195 гривень (близько 7 доларів). Про це пише видання “Заноза”.

Особливості “шафранового” бізнесу

Як розповідає фермер, 5 років тому його сім’я почала займатися ягодами. Спочатку вирощували полуницю, малину, але через низьку вартість продукції при високих витратах на вирощування почали цікавитися нішевими культурами.

“Познайомилися з фермером з Херсона, який вже 4 роки займається вирощуванням шафрану. Після його надихаючої розповіді про вирощування шафрану ми з сестрою Вікторією Вірозубовою вирішили посадити і спробувати що воно таке. Ці ж хлопці допомогли придбати цибулини і розповіли технологію посадки, збору, сушки”, – розповів Кирило Кочергін.

Читайте також: Буковинець створив унікальний розплідник горіхів

За словами Кирила, штука в роздріб коштує близько 6-10 гривень, залежить від розміру і ваги, оптова ціна то 7 до 15 доларів за кілограм.

“Перш ніж їх садити, ми підготували ґрунт. Наш посушливий клімат шафрану підходить. Його можна просто посадити, не поливати, нічим не удобрювати. Посадка була на початку серпня, вже в 20-х числах вересня почали прокльовується листочки, а 1 жовтня зацвіли. Цвіте шафран близько місяця і лише восени, пік цвітіння триває 2 тижні. Довелося вкласти всі гроші, які відклав на матеріали щоб перекрити дах. Було страшно, а раптом піде не так, не виросте”, – ділиться фермер.

Як квіти стають спеціями?

Кочергін разом з родиною починає збирати шафран з першими променями сонця, поки квіти не розпустилися. У бутонах головна цінність рослини – червоні рильця.

“В кожній квіточці є три червоних ниточки-рильця. Коли їх висушують – це і є спеція шафран. Зранку ми збираємо квіти, потім вручну витягуємо ці рильця. Бажано збирати закриті квіти, щоб рильця не в’янули і не обсипався пилок. Щоб отримати 1 грам спеції, потрібно зібрати близько 150 квіток. У кожній квітці 3 рильця, значить виходить в грамі приблизно 450 рилець. У пік цвітіння ми збираємо по 3-4 тисячі квіток за день. Часу йде дуже багато, особливо щоб розібрати квітки і посушити, процес трудомісткий”, – зазначив чоловік.

Після того, як квіти зібрані, з них витягнуті дорогоцінні рильця, настає ще один дуже важливий етап – сушка. Від цього залежить смак шафрану і збереження його корисних властивостей, пояснив фермер.

Читайте також: Як ветеран збудував успішний бізнес на полуниці

Чому шафран називають “червоним золотом”?

Шафран називають “червоним золотом” і вважають найдорожчою в світі спецією. Її широко використовують в кулінарії. Це хороший природний антисептик і консервант. Шафран також входить до складу багатьох ліків, застосовується в косметології і служить афродизіаком.

Запорізькі селяни за рахунок розмноження своїх цибулин планують збільшити площу, займану шафраном. Зі своєї ділянки фермери планують зібрати від 60 до 100 грам шафрану.

Спецію реалізовуватимуть роздрібним покупцям. 1 грам шафрану запорізького виробництва коштує 195 гривень (близько 7 доларів). Світові ціни на шафран складають від 3 до 30-35 доларів за грам. Роздрібна ціна українського приблизно 7 доларів, оптова – 5-6 доларів.

[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]

Реклама
Натисни та коментуй

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Суспільство

На Львівщині археологи знайшли залізоплавильний горн, якому понад 1000 років (ФОТО)

Опубліковано

Під час досліджень на місці реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська» у Львівській області працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» знайшли залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Про це повідомили у фейсбуці археологічного центру.

Зазначається, що загалом сім давніх поселень дослідили археологи під час реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська». Два з них науковцям вдалося вивчити докладно. 

Дослідження давніх поселень

Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ – ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова». 

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Під час вивчення поселення Воля Жовтанецька-1 найбільш вагомі знахідки датуються раннім залізним віком та належать висоцькій культурі (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).

У розкопах було знайдено залишки 15 об’єктів, переважно господарських споруд, та велику кількість предметів цього часу (ліпний посуд, знаряддя з кременю). 

Залізоплавильний горн

А от один з найцікавіших об’єктів, які трапились науковцям, – залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Його археологи зафіксували на узбіччі нової дороги, під час проведення археологічного нагляду при будівельних роботах на поселенні Блищиводи-6.

Завдяки чисельним знахідкам уламків посуду, горно датували VІІІ-ІХ ст. Його залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. 

«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1 х 0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна. 

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв. 

Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.

Про регіон

За словами Олександра Сілаєва, у давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу.

Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби. 

Водночас дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперію та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Напрямок дороги, що проходив повз села Сопошин, Блищиводи, Зіболки, Воля Жовтанецька та Батятичі, простежується за картографічними матеріалами починаючи з кінця ХVІІІ ст. На цих картах можна бачити густу мережу хуторів, які нині вже не існують.

Читайте такожНа околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)

Нагадаємо, на Черкащині знайшли один з найперших мегаполісів в історії людства.

Як ми повідомляли раніше, на околицях Львова виявили монети давнього Рима.

Усі фото: facebook.com/ras.1991.ua.

Читати далі

Суспільство

Дар’я Білодід здобула першу медаль для України на Олімпіаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Дзюдоїстка Дар’я Білодід принесла Україні першу нагороду на Олімпійських Іграх-2020 у Токіо.

Українка здобула бронзову медаль в олімпійському турнірі дзюдоїсток.

У сутичці за 3-тє місце у ваговій категорії до 48 кг Білодід перемогла Ширу Рішоні з Ізраїлю.

Читайте такожШоТам розпочинає нову кампанію з підписки: як підтримати єдине в Україні медіа про добрі новини

Відзначимо, що Дар’я Білодід принесла історичну бронзу Олімпійських ігор. Це не лише перша олімпійська медаль в Токіо, це перша в історії Незалежної України нагорода у жіночому дзюдо.

У півфіналі українка поступилась іменитій японці Фуні Тонакі, яку раніше двічі перемагала у фіналах чемпіонатів світу в 2018 та 2019 роках.

«Золото» розіграють японка Фуна Тонакі та Дістрія Краснікі з Косово.

Довідка

Ігри ХХХІІ Олімпіади в Токіо триватимуть з 23 липня по 8 серпня. Україну на найголовнішому спортивному форумі чотириріччя представлятимуть 158 олімпійців у 25 видах спорту (30-ти дисциплінах).

Нагадаємо, у львівському дворику Ратуші запрацювала олімпійська фан-зона.

Як ми повідомляли раніше, український стартап Refаce перетворив наших олімпійців на супергероїв.

Головне фото: kyivpost.com.

Читати далі

Суспільство

Український АН-124 доправив чотири F-16 із Ізралю до США (ФОТО)

Опубліковано

Український літак Ан-124 доправив чотири винищувачі F-16 з Ізраїлю до американського штату Арізона.

Про це пишуть Крила з посиланням на видання flugrevue.de.

Зазначається, що АН-124 вже вдруге перевозить F-16 до Штатів.

Ан-124 з бортовим номером UR-82008 напередодні вилетів зі столиці Ізраїлю Тель-Авіва.

Політ тривав загально 17 годин. Приземлився літак в аеропорту Фенікс-Меса. Там його вже чекали співробітники сервісної служби Top Aces.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Через деякий час з вантажного гіганта вивантажили чотири частково розібрані винищувачі F-16A.

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Списані ізраїльськими військово-повітряними силами, винищувачі будуть модернізовані в компанії Top Aces з цивільними посвідченнями.

Нагадаємо, Ан-225 «Мрія» перевіз із Кабула три гелікоптери Puma ВПС Британії.

Також «Антонов» показав фюзеляж нової моделі літака для української армії.

Як ми повідомляли раніше, «Антонов» розробляє ударно-розвідувальний дрон «Горлиця-2».

Усі фото: wing.com.ua.

Читати далі