Суспільство
Чорнобиль переживає туристичний бум: чому іноземці їдуть у зону відчуження
Від початку 2019 року Чорнобильську зону відчуження вже відвідали 107 000 осіб. Такий рекорд був встановлений у жовтні, інформує Державне агентство України з управління зоною відчуження.
Що вплинуло на збільшення кількості туристів?
Зростання відвідуваності почалося навесні. Фактори, які вплинули на збільшення потоку туристів:
- спрощення процедури оформлення перепустки
- створення додаткової інфраструктури
- підвищений інтерес до ЧАЕС після виходу міні-серіалу HBO «Чорнобиль».
Звідки їдуть?
Найбільше відвідувачів приїздять із-за кордону – майже 80%. Країни-рекордсмени: Велика Британія – 15738, Польща – 9378, Німеччина – 7826, США – 5580, Чехія – 4063 туриста. Із України загалом зону відвідали 22468 осіб.
Читайте також: В Україні запустять річковий турмаршрут повз Чорнобиль
«Прозорі правила перетину кордону Чорнобильської зони відчуження, система «Електронний білет», злагодженість у роботі служби забезпечення відвідування та супроводу – дали можливість приймати великі потоки відвідувачів без особливих складнощів. Те, що відвідуваність зростає – наше спільне досягнення. За останні місяці ми відкрили нові маршрути, зокрема водні й повітряні, встановили інформаційні стенди на двох мовах, збільшили кількість гідів – це лише початок реалізації великої стратегії щодо розвитку зони відчуження на виконання указу Президента України про розвиток зони», — коментує помічник директора ДП ЦОТІЗ Кирило Гарник.
Читайте також: Станцію “Дуга” у Чорнобилі перетворили на найбільшу в Україні лазерну інсталяцію (ВІДЕО)
Нагадаємо, що зона відчуження цікава не тільки туристам, а й митцям. За останній час відбулося декілька подій, які привертають увагу спільноти до відновлення природи у ЧЗВ. Цього року також відкрили декілька нових маршрутів.
Для того, щоб відвідати зону, потрібно зареєструватися та подати заявку в системі «Електронний білет» на сайті .
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».