Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Один сталевий монстр з’їв кілька алмазних стрічок”. Ветеран АТО робить надміцні ножі

На Чернігівщині Денис Мостович робить ножі зі сплавів металів за технологією, яку використовували ще у 15 столітті для виготовлення лицарських мечів.

Опубліковано

На Чернігівщині Денис Мостович робить ножі зі сплавів металів за технологією, яку використовували ще у 15 столітті для виготовлення лицарських мечів.

У місті Корюківка працює кузня, у якій народжуються клинки із “дамаської сталі”, а коштують такі вироби від $100.

  Денис Мостович

Денис Мостович

У складі 13 окремого мотопіхотного батальйону “Чернігів-1”  протягом 2014-15 років воював на Донбасі. Під Вуглегірськом отримав контузію від розриву міни. Потім з іншими військовими витягував побратимів під Дебальцевим.

У мирному житті працював на Корюківській фабриці технічних паперів. За освітою електрик-зварювальник. “Маю схильність до інженерних рішень, як то кажуть “Божу іскру”. Думаю, що це через високий IQ (сміється)”.

Сталевий монстр за $700

Ножі роблю з 2016 року. Якось отримав ексклюзивне замовлення, думаю, що клієнт був мільйонером. У нас була угода приватності: домовилися, що фото готового виробу я не поширюю в соцмережах і повторювати такий же ніж не буду. Замовник хотів, аби річ лишилися ексклюзивною. 

Для своєї майстерні більшість обладнання Денис зібрав власноруч. Частину компонентів взяв на прийомі металобрухту

Дорого, бо довелося міксувати матеріали. Для руків’я використав бивень мамонта, зі срібла робив гард (упор-обмежувач на ручці, щоб рука не зісковзнула на клинок) і тильник (край руків’я). А сталь була найкрутіша – американська rex 121, замовляв її зі Штатів. 

То надтвердий матеріал. Пояснюю: зазвичай майстрові вистачає шліфувальної стрічки, щоб заточити 10 ножів. А клинок із американської сталі “з’їв” декілька алмазних стрічок. Бо 60 одиниць по шкалі Роквелла – шкрябають скло, а той клинок мав цілих 72 hrc.

Читайте також: Українець виготовляє унікальні ножі, які продає в 35 країн світу

“Дамаська сталь”

За книжками німецьких сталеварів опанував технологію “дамаської сталі”. Раніше з такої робили мечі для лицарів, проте “рецепт приготування” було втрачено. У ХХ столітті його відновили. І щоб отримати сплав, як 600 років тому, потрібно змішати три види сталі і зварити ковкою. 

Щоб виготовити один клинок високої якості, потрібно матеріалів щонайменше на $70

Майстри, які займаються ковальською справою понад 10 років, вміють робити мозаїчний “дамаск”, тоді виходить чудернацький малюнок зі сплавів. А технологія малюнку така, як в калейдоскопі – як сталь крутонеш, такий візерунок і вийде.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

100 тисяч на майстерню і станки з металобрухту

Усе обладнання і станки зібрав своїми руками: гідравлічний прес, горн, муфельну піч, шліфувальний станок та решту. По-перше, мені це подобається, по-друге, почуваюсь Кулібіним від народження. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

Хоча і додатково вклав ще до 100 тисяч гривень, усе, що десь підзаробив – витратив на матеріали. Суттєво зекономив на матеріалах для обладнання, бо багато деталей знаходжу на прийомці металобрухту, яку тримає мій близький товариш. Але дещо доводиться і купувати – один електродвигун на станок коштує три тисячі гривень.

Ножі у цифрах це:

  • Щоб виготовити один ніж потрібно використати матеріалів на $70.
  • Розпалити горн і розігріти його до 1000 градусів – це година часу, при цьому вигорає 1,5 літри газу (кузня на газу).
  • Заготовки роблю партіями. У горн одразу закидаю пакет для “дамаску”, із якого виходить 5-6 клинків, які одразу кую і закаляю. 

Не роблю “аби як”, бо вважаю, що потрібно робити або якісно, або не братися.

Ціни від $100

Коли тільки починав робити ножі – рахував їх, давав їм імена. А потім від тих сентиментів відійшов і зробив за чотири роки до 400 виробів. Щоправда, це не лише ножі, а й клинки, які продаю іншим ковалям, щоб ті могли з них оформити свої вироби. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

Вважаю, що хороший ніж не може бути дешевшим за $100. Бо в ціну закладено не тільки роботу майстра і матеріали, а й вартість помічника. От це зараз проблема. 

Навчатися ковальству дуже дорого. Здається, що всі, хто міг працювати – виїхали, а лишились з двома лівими руками. От кума свого люблю і поважаю за золоті руки. Його про що не попросиш – усе вміє. А дай учневі шматок срібла, так зіпсує його і влетиш на 1000 гривень своїх грошей.

Клинки майстра на передовій

Військовим продаю ножі за ціною матеріалів, але виріб віддам не будь-якому. Принципово нічого не роблю для аватарів. А ті хлопці, які підписали контракт і зараз на передку – їм же потрібен нормальний ніж, щоб підстругати щось чи відкрити консерву. Тому їм і знижки.

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

На передовій зараз моїх 10 ножів. Але інші майстри, які купували в мене клинки і доводили їх до ладу, теж передавали. То таких відправили близько 5 кілограмів, а це ще десь 30 штук. 

Холодна зброя чи кухонний прилад

У ножа одна задача – різати. А вже як його назвеш чи класифікуєш, для мене має не таке велике значення.  

В Україні досі немає нормального закону про зброю. Знайомий робить ножі кукрі (бойовий ніж воїнів Непалу). Експерт з Києва дав один висновок, а з Харкова сказав, що це таки холодна зброя. Кожен трактує, як хоче.

А сам я “чоботар без чобіт”. Користуюся ножем, який придбав на виставці за 300 гривень. Він у мене і мисливський, і рибальський, і ковбасу порізати.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі