Суспільство
У Дніпрі створили унікальний календар, присвячений різновидам обрядового хліба українців
У Музеї спротиву Голодомору в Дніпрі був створений унікальний календар на 2024 рік під назвою «Український хліб», який присвячений обрядовій випічці українського народу.
Про це повідомили представники музею.
Календар був створений співробітницями музею, зокрема – методисткою Вірою Аннусовою та художницею Юлією Лисенко.
На кожному з 12 аркушів відображені народні свята, а також наведено перелік смаколиків, які готували у минулому в цей день.
Завантажити чи переглянути календар можна за посиланням.
Інформацію про традиційні види обрядового хліба було зібрано зі спогадів старожилів, які досліджувала переселенка з Луганщини Віра Аннусова. Крім відзначених українських свят, у календарі також вказані державні та військові свята, а також інші пам’ятні дати.
Читайте також: «Ми були потрібні людям». Як на Київщині попри окупацію та відключення світла продовжували пекти хліб
Віра Аннусова наголосила, що хліб, навіть звичайний, має особливе значення для українців.
«Люди старшого покоління, напевно, пам’ятають всю магію приготування хліба. Вони пекли його раз на тиждень, у суботу, а в п’ятницю заносили велике дерев’яне корито з борошном, робили луночки, вставляли туди глиняні горщики, наливали гарячої води, щоб зігріти борошно і підбадьорити тісто. Ввечері готували дріжджі, а ще пізніше мішали тісто в макітрі. Потім ставили в тепле місце, і бабуся майже всю ніч спала, підбиваючи тісто», — розповіла вона.
За її словами, українські традиції передбачають спеціальний хліб та іншу обрядову випічку.
Наприклад, на Петра Вериги (16 січня) пекли штрудлики-рулетики зі шкварками або сухофруктами та медом, а під час передвеликоднього посту на Середохрестя – середохресні хлібці, які використовувалися при виході вперше в поле, а на Вознесіння Господнє (40-ий день після Великодня) – драбинки з бубличного тіста.
«Драбинки опускали в солону воду. Багато обрядів пов’язані з цим символом. Якщо драбинки ламалися чи розбивалися, їх з’їдали. А цілі драбинки ставили у святий куточок. Якщо в родині траплялася якась біда, їх ставили на вікно. Вважалося, що саме по цих драбинках ангели спустяться до оселі і допоможуть людям», – пояснила Віра Аннусова.
Нагадаємо, обрядовий хліб Вінниччини визнано культурною спадщиною України.
Раніше ШоТам розповідав, як у Києві пекарі з інвалідністю виготовляють хліб для ЗСУ.
Фото: Музеї спротиву Голодомору.
Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту
Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...