Суспільство
«Будуємо бомбосховище на 500 людей». Як у Бузовій відновлюють багатоповерхівки
Три багатоповерхівки у центрі села Бузова на Київщині до повномасштабної війни виглядали як чудове місце для спокійного життя: сучасний дизайн, через дорогу – школа та стадіон, а позаду розкинулись кілька локальних озер.
У кожному з цих будинків мешкало приблизно по 200 людей. Один з них – Валерій Зіневич, що прожив у одній з п’ятиповерхівок 9 років.
Та на початку березня 2022-го росіяни розстріляли з танків та артилерії квартири людей, багато з них залишилися без житла. Той будинок, де мешкав Валерій, довелося відбудовувати майже з нуля – панельна будівля з пʼятого поверху по підвальне приміщення буквально склалася. Тепер чоловік і його сусіди мешкають у модульному містечку від польських партнерів, і щодня можуть спостерігати, як по цеглинці відбудовують їхній дім.
Про відновлення будинків та новий проєкт з протирадіаційним бомбосховищем на 500 мешканців, ШоТам розповів голова правління ОСББ у Бузовій Ігор Ткачук.
Ігор Ткачук
голова правління ОСББ у Бузовій.
Росіяни з танків стріляли по житлових будинках
28 лютого війська рф підійшли до села. До цього часу десь половина людей виїхали.
Перші дні ми проживали у своїх квартирах, але коли вже почалися обстріли на початку березня, то усі спускались до підвалів. Ми буквально ходили по квартирах і попереджали людей, що треба ховатись.
До 4 березня у нас було світло, вода, газ, тепло. А вже наступного дня росіяни прицільно розстріляли три п’ятиповерхівки.
Росіяни зруйнували будинки у Бузовій. Фото надав Ігор Ткачук.
Два будинки зазнали значних ушкоджень, але не критичних. Частково був дах зруйнований на одному будинку, частково вигорілий – на іншому. Але ситуація з третім будинком була критичною: в нього влучили і з артилерії, і з танків. А оскільки це панельний дім, то він буквально склався. Тобто панелі з пʼятого поверху по підвальне приміщення були повалені. Того ж дня комунікації до всіх будинків знищили.
Один з перших пострілів влучив у балконний блок, де знаходились неповнолітні діти з батьками. На жаль, в результаті вибуху хлопчик отримав легку контузію.
Після обстрілів, ми побачили не тільки обвалені панельні перекриття та балкони, а й вигорілі квартири, розбиті уламками автівки, зруйновану котельню тощо.
У третій багатоповерхівці обвалилися панелі. Фото: ШоТам.
Хоча всі багатоповерхові будинки були пошкоджені, та у когось житло зазнало менших руйнацій, в когось більших. Для багатьох сімей це була безвихідна ситуація. Деякі мешканці були вимушені повертатись у понівечені квартири ще навіть до того, як оголосили відбудову. Жителі та волонтери почали розчищати завали та затягувати вікна плівкою, в той час, коли ми лагодили мережі та шукали фінансування на відбудову.
Хтось поїхав до родичів, хтось винаймає житло. Та багато людей проживають у модульному будинку, що знаходиться прямо біля нашого ОСББ.
Валерій Зіневич та інші мешканці багатоповерхівок чекають на відбудову у модульному містечку. Фото: ШоТам.
У третьому будинку одразу закладаємо протирадіаційне укриття
Відновлювати будинки з нашого ОСББ ми почали власними силами фактично відразу після деокупації. Протягом місяця відновили усі комунікації. Тому базові умови проживання в деяких квартирах були. Деякі люди повертались і під час будівельних робіт, і, звісно, залишаються в себе вдома зараз.
Перші роботи з відбудови за кошти місцевого та державного бюджетів почали на початку літа. Але ті сімʼї, хто мали фінансові можливості, стали власними силами робити ремонти. Інші чекали на благодійні фонди та єВідновлення.
Наразі один з трьох наших будинків відновлено на 95%, тобто ще залишились декілька нюансів: десь пофарбувати, десь щось допідключати. Інший наш будинок почав відбудовуватися за програмою UNITED24. Роботи розпочались на початку 2023 року і нині обіцяють завершити у першій половині 2024-го.
Перший будинок вже майже відновили, другий – на початку 2024 року. Фото: ШоТам.
Третій будинок, який був зруйнований повністю, також включили до державної програми відбудови. Ми оновили і дизайнерський проєкт, і осучаснили будинок під реалії нового часу. Адже, на жаль, події лютого-березня 2022 року показали, що бомбосховища дійсно потрібні. У новому будинку заклали протирадіаційне бомбосховище на 500 осіб. Укриття матиме всі зручності для комфортного перебування: зони відпочинку, місце для приготування їжі тощо. В планах завершити цю відбудову до кінця 2024 року. І люди, які чекають, зможуть знову жити вдома.
Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Від школи англійської Інни Черевко лишились понівечені стіни і дах. Але вона все відбудувала і готує чернігівців до вступу у Гарвард. Та разом з міжнародними фондами допомагає відновлювати зруйновані міста.
Викладачка англійської Інна Черевко 5 років наймала людей у пивоварню. Проте в перервах між співбесідами мріяла навчати жителів Чернігова англійської. Разом із сестрою у вільний час викладала мову школярам.
Професійний зріст
“Ми сиділи разом із сестрою на кухні й вирішили, що нам треба рухатись у якийсь інший напрямок. Тому зародилася ідея створити школу, щоб це було не просто вдома на кухні чи в кімнаті, а щоб було більш професійно”, – розповідає Інна.
В орендованому кабінеті 2х2 метри сестри були й викладачками, і секретарками, і прибиральницями. А за 12 років школа виросла до двоповерхового офісу з 10 кабінетами.
Повномасштабне вторгнення та влучення
24 лютого 2022 життя змінилось у всіх – Інна ледь не втратила справу свого життя. Та жінка продовжувала працювати аж до 19 серпня. Коли під час ракетного обстрілу в школі вирвало вікна, пошкодило двері та стіни.
“Це сліди від шматків розбитого скла, яке летіло сюди. Так само про ракетний удар нам нагадують наші столи, на яких, якщо ви детально глянете, також є подряпини, які залишилися від скла”, – згадує вона.
Інна була в розпачі, коли побачила руйнування, адже у школі було знищене геть усе. Тому на 4 місяці школу довелося закрити та припинити всі уроки. Але щоб студенти якнайшвидше відновили навчання, жінка звернулася до грантодавців.
Отримання гранту
“Завдяки участі в проєкті МОМ “Розвиток МСП: економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу” ми відновили всю матеріально-технічну базу, яка в нас була”, – згадує дівчина.
За отримані кошти в школі відремонтували освітлення, закупили ноутбуки й підручники. Нова техніка дозволила відновити офлайн-навчання, а також займатися зі студентами онлайн. Тепер у школі більше 300 студентів — це 30 груп для дітей і дорослих.
У школі студентів готують до тестів Cambridge та IELTS. Найстаранніші з них вступають до Гарварда та Манчестера. А найкращі випускники працюють з міжнародними фондами задля відновлення зруйнованих міст. Та вивчають можливості інклюзивної відбудови України.
Нагадаємо, що фільм «Вторгнення. Операція «Дунай» спільного виробництва України і Чехії вийде у прокат 30 травня.
Вона перейшла від неможливості пересуватися рідним містом до змін створених власноруч. Понад 20 років тому Неля отримала травму, після якої їй довелося пересісти на крісло колісне. Самостійно прийняти ванну, поїсти та — найболючіше для Нелі — гуляти без перешкод рідним Житомиром, стало проблемою. Але Неля Ковалюк вирішила все змінити й, об’єднавшись із Коаліцією «Житомирщина 1325» та її головою, зробити місто більш доступним. Що з цього виходить, дивіться в новому випуску ШоТам!
“Я не можу вийти із свого помешкання, я не можу самостійно перейти дорогу та прогулятися своїм містом, не користуючись ні громадським транспортом ні авто”, – каже Неля.
Тоді Неля зрозуміла, що час щось змінювати. У 2005 році створила організацію “Молодь. Жінка. Сім’я”.
“Прийшла пора говорити про права взагалі: і жінок, і чоловіків з інвалідністю. Тому такі однодумці, як я, зібралися і вирішили створити громадську організацію”, – згадує жінка.
Читайте також: Мами в декреті роблять торбинки з вишивкою. Як переселенка створила бренд MAMARADA та двічі виграла грант
А щоби зробити власне місто доступнішим, Неля долучилася до Коаліції “Житомирщина 1325”.
1325 – це номер Революції Ради Безпеки ООН, яку ухвалили у 2000 році. В Україні Коаліції почали працювати з 2018 року. У Житомирі таку Коаліцію створили у 2022 році. Її мета – об’єднати зусилля у відповідь на безпекові виклики та вирішити проблеми з якими зіштовхуються жінки. Це вдалося завдяки підтримці Українського жіночого фонду.
З ініціативи Коаліції, Неля вчила місцеву владу встановлювати ліхтарі й тактильну плитку. А щоби розповідати про проблеми не тільки на сцені конференц-залів, провела гендерний аудит безпеки. Разом із коліжанками прогулялася парками Житомира. Завдяки цьому аудиту Житомир може стати зручнішим та доступнішим для всіх людей.
Наразі Неля і сама є представницею міської влади. Тож робить все, щоби люди з інвалідністю могли брати повноцінну участь у житті своєї громади.
Нагадаємо, європейські видавці розширюють співпрацю з українськими видавництвами.
Які ворожі установки ППО:
- Оса
- Панцир
- Тор
- Бук
- Стріла
