Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Мами в декреті роблять торбинки з вишивкою. Як переселенка створила бренд MAMARADA та двічі виграла грант

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про підприємців, які за грант відновлюють свій бізнес.
Чому ми його робимо?… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про підприємців, які за грант відновлюють свій бізнес.
Чому ми його робимо?

Аби більше українських підприємців дізналися про можливості відкрити новий бізнес або відновити старий, навіть якщо його зруйнувала війна.

Перше оголошення про роботу Віра Сопельник написала для таких мам, як вона. Шукала жінок з дітьми, що погодяться на вільний графік, адже знала, як цінно реалізуватися навіть у декреті. Бажання підтримати матусь переросло в міцну спільноту й соціально відповідальну майстерню MAMARADA.Тепер це місце, де одні жінки створюють красу для інших — ще й з українськими мотивами. 

Віра розповіла ШоТам, як після евакуації з Донеччини у 2014 році знайшла натхнення на Закарпатті та завдяки двом грантам змогла заснувати, а потім і відновити бізнес. 

Життя перевернулося — почали заново на Тернопільщині

Віра з дитинства любила шити. Жінка народилася в Краматорську, але переїхала з чоловіком до Горлівки. Саме там Віра створила школу розвитку для дітей і займалася з ними творчістю. Та коли почалася війна у 2014 році, сім’я змушена була виїхати з міста й почати все заново. Тоді у Віри було двоє дітей, а молодшій донечці — всього 3 місяці:

«Тоді ми переїхали на Тернопільщину. Життя перевернулося: немає житла та речей, усе покинули. І ми почали думати, що робити далі».

Оскільки Віра завжди любила створювати щось красиве, вона почала задумуватися про вишивання, але тоді ще не знала, що саме хоче робити. Каже, поки жили на Тернопільщині, вдалося трохи подорожувати Україною. У 2014 жінка поїхала в Яремче, і там побачила такі колоритні вишиванки! Їй захотілося робити таке ж. В Ужгороді знайшла перших клієнтів.

«Була в невеличкій кав’ярні й побачила в офіціантки не дуже гарний фартушок. Запропонувала зробити щось цікавіше, з логотипом. Отримала контакти керівниці Наталі — це наші перші клієнти, ми співпрацюємо досі», — пригадує Віра.

Для пекарні «Полонинський хліб» тоді створили першу партію фартухів, і Віра зрозуміла — це те, чим вона хоче займатися. Від благодійного фонду «Надія» Віра дізналася про грант від Міжнародної організації з міграції (МОМ). Жінка подалася, пройшла й отримала 700 доларів. За ці кошти купила вишивальну машинку, пройшла навчання та створила бренд MAMARADA.

Уже за рік сім’я переїхала в Білу Церкву на Київщині та продовжила розвивати бізнес.

«І тут у нас вже закрутилося. Я вишивала й почала шукати собі помічницю. У самому оголошенні було вказано, що шукаю матусю з дитиною на вільний графік роботи, бо я теж так працювала», — розповідає Віра. 

Так доєдналася Ганна Діхтяр та кілька майстринь. Пробували робити дитячу постіль, та зупинилися на брендуванні фартухів. MAMARADA росла, але повномасштабна війна призупинила всі плани.

«Я просто не могла повірити, що все повторюється»

Перше, що пам’ятає Віра з повномасштабного вторгнення — сильний вибух у місті. Каже, о пів на п’яту ранку почула, як чоловік каже: «Почалась війна». За 3 години сім’я зібрала валізи:

«Я вже мала досвід швидко збиратися. На вечір ми знову їхали на Тернопільщину. Замість 10 годин доїхали за 19. Ми пожили там тиждень. Сльози були цілими днями, я не знала, що робити. Ми ж планували жити в Білій Церкві, придбали житло, почали жити з нуля — і тут знову це все було покинуто. Я просто не могла повірити, що все повторюється».

За кордон Віра не збиралася, та чоловік наполіг. 4 місяці жінка з доньками прожила в Німеччині. Каже, що її добре там прийняли, але вона сумувала за домом, тож повернулася в Україну та продовжила розвивати бізнес.

Віра згадує: дуже допоміг проєкт «Крила» від організації Пакт. Саме після бізнес-тренінгів, які жінка відвідала з Ганною Діхтяр, вдалося відновити роботу. А Ганна стала партнеркою Віри, щоб підсилити бізнес, тож якщо раніше MAMARADA — це було більше про Віру, то зараз у неї є рівноцінна партнерка та чудова команда:

«MAMARADA — це команда жінок, які радіють від того, що можуть створити якісне, гарне, і нести в цей світ радість».

Віра Сопельник і Ганна Діхтяр — партнерки по бізнесу MAMARADA. Фото надала героїня

Віра ділиться тим, що дає їй силу працювати й далі:

«Відповідальність — не тільки за себе, але ще й за інших людей, за колектив, тому що вони отримують не лише зарплатню, а й спільноту. Ми можемо побалакати, поділитися чимось. Це не просто робота — це місце, де є затишок».

Отримали другий грант від МОМ

Та проєкт «Крила» був не єдиним підсиленням бізнесу. У 2023 році Віра натрапила на сайт МОМ, де тривала грантова програма від Уряду Німеччини через Німецький банк розвитку KfW. Жінка подалася на неї, адже ще на початку роботи у 2014 році отримувала підтримку від організації.

«Була на співбесіді, а в них у базі записано, що ми вже отримували вишивальну машинку. Це додало довіри до нас. Я була дуже схвильована, коли ми отримали цю грантову підтримку», — пригадує Віра. 

Загальна сума гранту була 4 200 доларів — за ці кошти вдалося придбати вже четверту вишивальну машинку, тканину, стрічки, принтер і комп’ютер. 

«Завдяки гранту ми змогли зробити ще додаткове робоче місце для нашої швачки. Її чоловік зараз у ЗСУ, а вона одна з двома дітьми, тож для неї це дуже велика підтримка», — ділиться Віра.

Команда майстерні MAMARADA з шоперами, які вони виготовили. Фото надала героїня

«Створюємо красу, завдяки якій чиєсь серце починає битися трошки швидше»

Зараз MAMARADA виготовляє шопери та гобеленові сумки. А ще — сумочки для телефону — такі невеличкі чохли з ремінцем, Віра пояснює: вони добре підходять для зайнятих матусь, адже телефон завжди поруч, і не треба його шукати в сумці. Також майстерня має корпоративний сегмент: брендує фартухи, футболки, світшоти, шопери чи косметички. Поки жінки не мають власного магазину, але віддають свою продукцію в крамниці «Рідні Речі» в Білій Церкві, «Добродій» у Києві тощо.

Шопер з вишивкою та особливими ручками від MAMARADA. Фото надала героїня

Віра каже, що пробували шити й одяг, але вирішили, що їм це не підходить. А от сумки — це фішка майстерні, адже для торбинок або шоперів спеціально замовляють особливі ручки з вишитими елементами:

«Ми постійно шукаємо якісь нові дизайни, де буде сучасна вишивка з етнічними мотивами. Як я люблю казати, з мотивами традицій наших прабабусь».

Сумочка з орнаментом від MAMARADA. Фото надала героїня

У команді є дизайнерка, також періодично працюють ще з трьома. Дизайни орнаментів або замовляють безпосередньо в спеціалістів, або купують на стоках. 

«Найцінніше для мене — це створювати щось особливе разом з командою. І потім, коли створюється продукт, ти просто кайфуєш від того, що воно таке гарненьке, і що хтось може зробити подарунок або себе порадувати. Найцінніше — створювати красу, завдяки якій чиєсь серце починає битися трошки швидше», — ділиться Віра.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі