Суспільство
В Україні створили розмальовку, яка просуває репресованих українських митців (ВІДЕО)
Тернопільська команда у складі мисткині Марічки Юрчак, знавчині Юлії Цвігун та співзасновника видавництва «Сумна вівця» Романа Воробйова вирішили розповісти про українське мистецтво у мальовці-антистрес. «Українська мальовка» розповідає одразу про 18 картин та історії життя їхніх авторів.
Історію створення «Української мальовки» розповідає ШоТам.
«”Українська мальовка” – це унікальне видання і перше в Україні, де зібрано 18 українських художників та художниць. 18 розмальовок та картини до цих розмальовок», – розповідає співзасновник видавництва «Сумна вівця» Роман Воробйов.
П’ять років тому Роман разом з партнером заснував видавництво з оригінальною назвою «Сумна вівця»
«Спершу в нас був слоган: сумувати – це нормально. А вівця, тому що вівця мила, кудлата тваринка», – розповідає чоловік.
Починав з друкування листівок та планерів, а потім почав створювати мальовки. Так з’явилися «Світова мальовка» та «Серйозна» з роботами всесвітньо відомих художників, а ще «Котяча».
А потім Роман із мисткинями загорівся ідеєю просування українських митців. Зокрема, художників, яких переслідувала радянська влада і чию творчість знищували.
«Такі, як пан Мурашко чи пан Бойчук. Соня Делоне, які зараз наразі відомі більше за кордоном, ніж в Україні, на жаль», – Роман Воробйов, співзасновник видавництва «Сумна вівця».
Так у мальовці розказується про засновника бойчукізму Михайла Бойчука, якого розстріляли совєти.
Дивіться відео: Луганська філармонія двічі відроджувалася з попелу, бо не хотіла співпраці з окупантами
«Разом із більшістю його учнів і дружиною в 1937 році просто заарештували після повернення з мандрівок Європою, де вони їздили на свої мистецькі виставки до Франції, Італії і Німеччини. Та розстріляли через пів року у в’язниці за знову ж таки “терористичну контрреволюційну діяльність”», – розповідає співзасновник видавництва «Сумна вівця».
Є в мальовці і картина Олександра Мурашка, якого агенти ЧК вбили 1919 року в розквіті сил. Крім того, у книжці є твори українських художників, про яких знає світ, але не знали ми з вами.
Як-от українки Марії Башкирцевої – однієї з перших у світі жінок, чиї роботи виставили у Луврі. Або найдавніша українська картина невідомого автора.
«Це портрет святих Петра та Павла 12 століття. І мені воно дуже сподобалося, зокрема, через свою давність та автентичність», – коментує Роман Воробйов.
Кожну картину з книжки можна власноруч розмалювати, і це працює як потужний антистрес.
«Вона зроблена для того, щоб ти міг засвоїти цю інформацію в цьому терапевтичному процесі, в цьому розмалюванні, в цьому заспокоєнні», – Роман Воробйов, співзасновник видавництва «Сумна вівця».
Українцям така терапія сподобалась, адже від початку великого вторгнення продано 9 000 примірників. І тепер Роман разом із мисткинями готує другий том, де будуть не лише картини…
«Там буде мозаїчне панно «Боривітер», яке було зображене на одній зі стін у Маріуполі. Це панно було знищене через бомбардування росіян. І, відповідно, що воно втрачене вже, тому ми вирішили додати його в наступний том», – розповідає чоловік.
Роман мріє, щоб кожен українець знав власну історію та мистецтво. Адже російська агресія показала, що знати минуле – життєво важливо.
Раніше ШоТам розповідав, як підтримка однієї жінки на фронті переросла у найбільший фонд допомоги захисницям.
Також ми розповідали, як блогерка з інвалідністю надихає українців на яскраве життя.
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.