Суспільство
Луганська філармонія двічі відроджувалася з попелу, бо не хотіла співпраці з окупантами (ВІДЕО)
Луганська філармонія — колектив, які двічі втратив усе, але не пішов на співпрацю з окупантами. Вони 9 років не були вдома, але невпинно доносять світові: «Луганськ — це Україна!».
Про колектив, який залишився без документів, нот, музичного обладнання та інструментів, і, найболючіше, без рідного дому, однак не втратив віру та любов до України, розповідає ШоТам.
«Для нас війна почалася у 14-му році, і вона для нас не припиняється», — Ігор Шаповалов, директор Луганської обласної філармонії.
Луганська обласна філармонія до 2014 року виступала по всьому світу: в Європі, Китаї, Японії. Коли Луганськ окупували, в оркестрі сподівалися, що це тимчасово, але вийшло інакше… Колектив почав виїжджати з міста. Нинішній директор Ігор Шаповалов теж ухвалив це складне рішення.
Але Луганщини не покинули — перебралися до Сєвєродонецька, почали з нуля набирати музикантів. Дехто з артистів філармонії знайшов іншу роботу, але більшість повернулася до рідного колективу.
Філармонії довелося наново робити документи, бо колишня директорка стала на бік окупантів і не віддавала їх. Потроху життя в Сєвєродонецьку налагоджувалося, фінансування збільшувалося, колектив зростав.
Музиканти відновили концерти: об’їхали весь захід України, виступали в Італії та Польщі. Ще ввечері 23 лютого 2022 року в музикантів була репетиція. А зранку почалася велика війна.
Музиканти виїхали в евакуацію. Майже всі місця в їхніх автівках зайняли інструменти. А Ігор забрав найважливіше: документи, печатки та жорсткий диск із бухгалтерією. Завдяки колегам зі Львівського органного залу луганці знайшли новий прихисток у рідній Україні.
Читайте також: «Зруйнуйте комунізм». Як уникнути помилок радянського минулого під час відбудови? Пояснює архітектор
«Ми лишилися без нічого, скажемо так. І без нот, і без деякого обладнання. Дякувати Богу, вдалося евакуювати інструменти частково», — Ігор Шаповалов, директор Луганської обласної філармонії.
Філармонії довелося наново збирати техніку, музичну апаратуру та інструменти. У Львові луганцям віддали для виступів та репетицій органну залу та гуртожиток для проживання.
І незламна Луганська філармонія почала відроджуватись уже вдруге.
«У нас усі, хто були тут хлопці, всі працювали волонтерами. І на вокзалі, і на завантаженні-розвантаженні гуманітарки», — Ігор Шаповалов, директор Луганської обласної філармонії.
Уже незабаром колектив почав брати участь у заходах Львова, а нині має по 6–7 концертів на місяць. Філармонія стала амбасадором «Спільноти відновлення» та лауреатом відзнаки «Незламні зі сходу».
Дивіться відео: Легендарний Ленні Кравіц має українське коріння
Нині в колективі 35 осіб. Серед них все ще є ті, хто в філармонії з 2014. Музиканти дають благодійні концерти для Збройних Сил України. Та мріють знову зіграти у вільному українському Луганську!
«Ми впевнені в тому, що дійсно переможемо. І Україна буде вільна. Повністю», — Ігор Шаповалов, директор Луганської обласної філармонії.
Нагадаємо, аеророзвідник облаштував на фронті музичну студію і пише пісні.
Також ШоТам розповідав, як колумбійський музикант просуває у світі українські повстанські пісні.
Окрім того, дивіться відео, як Квітка Цісик дала нове життя українській пісні.
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.