Суспільство
В Одесі розширять територію історичного центру, яку включили до спадщини ЮНЕСКО
В Одесі розширять межі історичного центру, який потрапив до спадщини ЮНЕСКО.
Про це повідомили на сайті Одеської міської ради.
Зазначається, що територію збільшать на півдні – до вулиці Успенської, на заході – до вулиць Ковальської і Торгової і на сході – до Лідерсовського бульвару. Інша центральна частина міста разом з портом і Французьким бульваром пропонується як буферна зона
Читайте також: Одеса – лідер українства? Постаті й товариства, що протистояли імперії
Пропозицію міськради вже розглянули у Міністерстві культури. Наступний крок – передача графічних матеріалів з текстовими обґрунтуваннями до ЮНЕСКО на затвердження.
Нагадаємо, до Церкви Святої Трійці у місті Жовкві на Львівщині повернули після 4-річної реставрації іконостас. Цей стародавній храм належить до восьми дерев’яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО.
Також ми повідомляли, що надзвичайний фонд спадщини ЮНЕСКО виділив Україні 1,5 млн доларів на цифровізацію культурної спадщини.
Фото: unsplash.com
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.