Рукав’янка, рукав’єнка, або рукавівка – це жіноча вишита сорочка з довгими, пишно оздобленими рукавами. Вона вважається одним із найкращих різновидів вишиванок, які існують в Україні.
Про одяг розповідає етнографиня Роксолана Шимчук виданню Vogue.
Про рукавівку
Сучасний вигляд цих сорочок робить їх легко інтегрованими в гардероб XXI століття. Головна окраса рукав’янок — рясна вишивка, що майже повністю вкриває пишні рукави.
Виготовлення рукав’янки могло займати роки: спочатку треба було виростити льон, потім наткати з нього полотно і вибілити його. Чим біліше полотно, тим престижнішою вважалася сорочка, адже це свідчило про працелюбність дівчини. Вишивання ж залишалося “на десерт”.
Дівчата з заможних родин, де мали наймитів, могли вишити свою рукав’янку швидше, оскільки мали більше вільного часу. Бідніші дівчата вишивали вночі при свічці, а взимку — коли роботи в полі не було.
Вкладені сенси
Сто років тому, за одягом можна було визначити соціальний статус жінки: чи вона заміжня, вдова, постує чи в жалобі. Про це свідчили прикраси, багатство сорочки, аксесуари та деталі вбрання. Рукавівку носили переважно незаміжні дівчата та молодиці, тоді як старшим жінкам така вишуканість не личила.
За словами Роксоляни Шимчук, рукав’янку вдягали на Великдень, Різдво, Зелені свята, коли йшли до церкви, яка була не лише релігійним, а й соціальним і культурним осередком. Мати гарну сорочку було питанням престижу.
Існує міф, що дівчата вишивали сорочки на вечорницях, але насправді там оздоблювали лише нескладні речі, як-от рушники. Сорочки ж вишивали на самоті, зберігаючи деталі оздоблення в таємниці для створення wow-ефекту. Сорочка мала бути несподіванкою.
Рукав’янки були характерні для всіх регіонів України, і в них ставали до шлюбу та виходили на великі свята. У деяких регіонах весільну сорочку зберігали до смерті — “В чому під вінець, в тому і в гробець”.
Як отримати свою рукавʼянку
Придбати рукав’янку можна у колекціонерів або замовити сучасний варіант. Вартість залежить від складності вишиття, рясноти, колекційної цінності тощо, розповідає пані Роксоляна.
Ціна може сягати трьох тисяч доларів. Якщо це справді рідкісний та цінний вінтажний екземпляр, слід поводитися з ним обережно, щоб зберегти для нащадків. Для носіння краще замовити сучасну копію старовинної сорочки. Догляд за сучасними виробами простіший, і зазвичай вони супроводжуються відповідними інструкціями.
Нагадаємо, як переселенка в Дніпрі створила центр для 7000 жителів Донеччини.
На Київщині планується створення нового ландшафтного парку під назвою «Приірпіння».
Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації оголосив тендер на розробку проєкту парку.
Переможець тендеру відповідатиме за створення проєкту, а також визначення території для створення регіонального ландшафтного парку. Основні завдання включають охорону, відтворення та рекреаційне використання природних комплексів і об’єктів парку.
У Музеї мистецтва Метрополітен у США почав діяти аудіогід українською мовою.
Про це повідомила перша леді України Олена Зеленська у фейсбуці.
Це вже 89-й аудіогід у 47 країнах і важливий етап у проєкті з українізації світових пам’яток. Зеленська підкреслила, що це має значення не лише для України, а й для світової культури, адже «чем більше в неї мов, тим вона багатша».
Перша леді згадала про українських художників, таких як Архип Куїнджі, Іван Айвазовський та Ілля Рєпін, і зазначила, що відомі роботи, які раніше вважалися російськими, тепер мають правильну історичну ідентифікацію.
Працівники музею висловили задоволення від можливості ділитися своєю колекцією з українцями, включаючи як відомі твори мистецтва, так і менш відомі.
Нагадаємо, що киян запрошують відновити унікальну каплицю Вітте на Байковому цвинтарі: як допомогти.
На Київщині встановили новий рекорд України — «Найдовший ланцюг з українських хустин». Це сталося 5 жовтня 2024 року в селі Підгірці.
Керівниця Національного Реєстру Рекордів України Лана Вєтрова повідомила, що в ланцюзі налічується 377 хустин, об’єднаних у ланцюг завдовжки 421 метр.
«Українська хустина — це наша культурна спадщина, наш оберіг. Цим рекордом ми хочемо показати всьому світу, що, незважаючи на труднощі, ми продовжуємо жити, творити та вірити у майбутнє нашої країни», — зазначила організаторка рекорду, заступниця директора Підгірцівського ліцею Надія Бевз.
Фото: Лана ВєтроваФото: Лана Вєтрова
Про встановлений рекорд
Кожна хустина має бірку з інформацією про її походження. Цей символічний ланцюг об’єднав усю Україну, включаючи хустини з різних регіонів — від червоних з заходу до чорних з темними візерунками, що носили жінки у важкі часи.
Коментарі