Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/oSYX8hUI8QM?si=xYr95wNIbrmvX-8bSSSSSS

Суспільство

Людмила Старицька – письменниця, яка боролася за вільну Україну

Опубліковано

Донедавна в Україні було понад 200 вулиць імені російського письменника Горького… Але жодної на честь його однолітки — української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської. Чию доньку вбили совєти, а її замучили за те, що вона боролася з їхньою брехнею та будувала вільну Україну. Сьогодні в Україні 3 вулиці названі імʼям Старицької, про яку ми маємо знати більше.

ШоТам разом з проєктом «Стріткод» розповідає про людей, на честь яких названі наші вулиці.

Історія письменниці

Людмила Старицька-Черняхівська народилася 29 серпня 1868 року в Києві. Її батько — письменник Михайло Старицький, а мати Софія — рідна сестра композитора Миколи Лисенка.

У русифікованому Києві саме батьки прищепили Людмилі любов до української мови. Дівчина з дитинства складала вірші та казки, вивчала німецьку мову й історію. У школі подружилася з Лесею Українкою, яка згодом підштовхнула її перекладати тексти на українську. З 20 років перекладала твори світових авторів з німецької та російської в літературному гуртку «Плеяда».

Одружилася з лікарем-гістологом Олександром Черняхівським — родичем Михайла Грушевського. У 32 роки в них народилася донька Вероніка, яка теж стала поетесою та перекладачкою. Людмила стала співавторкою багатьох творів батька. Разом вони написали трилогію «Богдан Хмельницький».

Головна тема її творів — історична правда про Україну без перекручених московією фактів. Найяскравіші твори Людмили – «Жива могила», «Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа», «Розбійник Кармелюк».

Читати також: В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

Громадська діальність

1908 року Старицька стала членкинею Товариства Українських Поступовців — координаційного центру українських сил. Їздила до Сибіру, щоб організувати комітет допомоги українським полоненим і переселенцям.

У Першу світову працювала в шпиталі сестрою милосердя. Там навчала поранених української мови й історії. Таким чином Людмила готувала військо до Української революції. У 1917 році з падінням царату Старицька стала однією з засновниць Української Центральної Ради.

Розвиток культури

У ті часи Людмила зосередилась на розвитку українського кінематографа. Організувала кінематографічну секцію при УЦР, писала сценарії, займалася зйомками фільмів. Після поразки Української революції постало питання про еміграцію, – але Людмила залишилася в Києві.

Жінка продовжувала писати й організувала вдома літературний салон для письменників.

Початок репресій

1930 року її разом з чоловіком заарештували за нібито приналежність до Союзу визволення України. Судовий процес відбувався в Харкові в оперному театрі, й квитки на нього видавали, як на виставу.

Подружжя засудили до 5 років позбавлення волі, але влада продемонструвала «милосердя». Вирок замінили на умовний і вислали родину до Сталіно, де Людмила займалася перекладами.

У 1936 році подружжя повернулося до Києва, але за 2 роки на них чекав новий удар від більшовиків. Доньку Вероніку звинуватили в шпигунстві на користь Німеччини. Вона була дружиною німецькою банкіра, прожила з ним лише рік, але це стало приводом для затримання.

Вероніку розстріляли в Києві того ж року, коли винесли вирок. А до того на допитах НКВДисти над нею знущалися та катували. Людмилі про вбивство доньки не сказали, натомість збрехали, що відправили Вероніку в заслання. Людмила їздила до Сибіру та шукала свою Рону. Писала листи до сталіна, ворошилова, калініна.

У цей же час важко захворів згорьований чоловік Старицької та через рік помер. Людмила жила разом із сестрою в Києві до 1941 року, поки в її двері знову не постукали НКВДисти.

Смертельний вирок

Вчинили обшук, звинуватили в українському націоналізмі й антирадянській діяльності. Уже літніх сестер під конвоєм відправили «телячим» вагоном до Казахстану. 73-літня письменниця померла в дорозі. Конвоїри просто викинули мертву з вагона. Вона так і не дізналась, що сталося з її донькою…

А точна дата й місце смерті самої Старицької досі невідомі. У 2000 році в Україні вийшла перша збірка Людмили Старицької-Черняхівської «Вибрані твори».

Памʼять

Сьогодні в Києві, Черкасах і селі Лящівка на Черкащині є вулиці на її честь. Щоб про письменницю знали більше людей, проєкт «Стріткод» готує особливу табличку на її вулиці в Києві. Відсканувавши QR-код, ви знайдете цікаві та важливі факти про видатну українку Людмилу Старицьку.

Дізнавайтеся про Людмилу Старицьку-Черняхівську, яка вірила в Україну до останнього подиху!

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що стали відомі найпопулярніші вакансії в ЗСУ: кого шукають найбільше.

Суспільство

ДСНС отримала три піротехнічні автомобілі від Словенії (ФОТО)

Опубліковано

Сучасну техніку для розмінування передали у рамках співпраці з платформою UNITED24. Це допоможе фахівцям ДСНС ефективніше виконувати завдання з розмінування територій. Три автомобілі підвищеної прохідності «Козак ПМ-Л» передали Державній службі України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Словенії.

Про це повідомляє ДСНС.

Призначення техніки

Автомобілі розроблені для перевезення обладнання, транспортування вибухонебезпечних предметів і розмінування. Новітня техніка підвищує мобільність і безпеку піротехніків у складних умовах.

Читати також: Рятують не тільки свою громаду, а й сусідні: на Одещині зібрали добровольців, аби швидко гасити пожежі

Голова ДСНС Андрій Даник висловив вдячність уряду Словенії та платформі UNITED24 за надану допомогу:
«Сучасні автомобілі «Козак ПМ-Л» забезпечать фахівцям мобільність і підвищать рівень безпеки під час виконання завдань із розмінування».

Нагадаємо, що КПІ запускає курс «Гуманітарне розмінування» для ветеранів і ветеранок.

Фото: ДСНС.

Читати далі

Суспільство

Землю ботанічного саду ім. Гришка у Києві захистили від забудови

Опубліковано

Договір, який передбачав будівництво житлових будинків та офісів на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, буде розірвано. Таке рішення ухвалили після хвилі обурення серед киян.

Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

«У відповідь на мій лист-рекомендацію, Національний ботанічний сад імені Гришка підтвердив: інвестиційний договір, який викликав стільки обурення серед містян, буде розірвано», — зазначив Ткаченко.

Він додав, що питання забудови ботанічного саду стало резонансним для громади, адже йдеться про унікальну природну зону, яка є не лише окрасою Києва, а й об’єктом національного значення.

Нагадаємо, як може виглядати Палац Щеньовських після реновації: активісти показали візуалізації (ФОТО).

Фото: facebook.com/nbg.kiev.ua, Дмитро Перов.

Читати далі

Суспільство

Станіслав Асєєв і Ольга Скрипник отримали міжнародну премію Freedom Award 2024

Опубліковано

Український письменник, журналіст і правозахисник Станіслав Асєєв та очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стали лауреатами престижної премії Freedom Award 2024 від данського фонду Poul Lauritzen Foundation.

Про це Асєєв повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.

«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник», — написав письменник.

Церемонія в Музеї данського спротиву

Нагородження відбулося 16 січня 2025 року в Копенгагені, у Музеї данського спротиву. У своєму виступі Ольга Скрипник присвятила премію українцям, які стали жертвами російської агресії, — військовополоненим, цивільним заручникам і мешканцям окупованих територій.

Читати також: З перших вуст про війну: 7 книжок від українських військових і воєнних журналістів

Скрипник розпочала свій виступ віршем Максима «Далі» Кривцова, поета й фотографа, який загинув на фронті:

Коли мене запитають, що таке війна
я без роздуму відповім: імена.

«Війна в Україні — це імена. Героїчних військових, полонених, вбитих дітей, тих, хто чинить опір у найскладніших умовах. Ця нагорода — знак поваги до незламності українського народу»,підкреслила Скрипник.

Що відомо про премію Freedom Award

Премію Freedom Award вручають щорічно за видатний внесок у захист прав людини в умовах ризику. Її заснував фонд Poul Lauritzen Foundation, заснований данським бізнесменом і учасником опору нацистській окупації Поулом Лаурітценом.

Нагадаємо, що Вікторію Амеліну посмертно відзначили за внесок у боротьбу за свободу слова.

Фото: фейсбук Станіслава Асєєва.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові

Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...

Суспільство2 тижні тому

Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами

«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...

Суспільство3 тижні тому

«Після 24 лютого жодного разу не зустрічав Новий рік удома». Про що мріють військові у 2025 році

Для військових 31 грудня — це ще один день боротьби. Хтось зустрічає Новий рік в...

Економіка і бізнес3 тижні тому

«Летять» лише до добрих людей. Крафтярка на кріслі колісному виготовляє голубок, як у фільмі «Сам удома»

Марія сидить посеред кімнати на кріслі колісному та старанно фарбує в білий колір прикрасу у...