Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/d4BPDjY7IPUSSSSSS

Суспільство

«Сталева сотня»: закохані створюють прикраси з відпрацьованих гільз (ВІДЕО)

Опубліковано

Вона шукала, як допомогти захисникам, а знайшла кохання.

Про волонтерку та командира роти і їхній «сталевий» союз розповідає ШоТам.

Ольга Данченко знаходила дрони й тепловізори для захисників, але не очікувала, що знайде на війні кохання. Та ще й в особі суворого командира роти.

І щоб забезпечити його з побратимами всім необхідним, вигадала робити прикраси з відпрацьованих гільз. Тепер ці каблучки й сережки купують у всьому світі, а військові мають гроші на свої потреби.

До вторгнення Ольга Данченко розвивала дитячий табір, а потім стала військовою волонтеркою. Якось поїхала на передову, щоб познайомитися з захисниками, для яких збирала на тепловізори та дрони.

«Я їхала на декілька днів, а лишилася на 4 місяці. Там уперше я побачила Сергія, і щось йойкнуло», — Ольга Данченко, волонтерка.

З’ясувалося, що обоє народилися в Тернополі, але познайомилися лише на фронті. І хоча Сергій як військовий перший час поводився стримано, все ж таки згодом піддався почуттям.

«Дуже сильно старалася допомогти у тих запитах, які були. Було видно, що для неї це дуже важливо і я їй сподобався», — Сергій Коновал (Норд), командир роти «Сталева сотня».

«Від нього віє такою чоловічою енергією, і це дуже насправді підкорило моє серце», — Ольга Данченко, волонтерка.

Читайте також: «Такі були у Бандери, Франка та Шевченка». Як донеччанка Тетяна Зез відтворює вишиті сорочки легендарних українців

Коли Оля повернулася до Тернополя, то перевезла речі Сергія до себе, щоб відчувати його поруч.

«Він моя сім’я, він моя рідна людина, він мій коханий чоловік. Ми вже живемо разом — я і його речі. Я завжди так кажу», — Ольга Данченко, волонтерка.

Дівчина хотіла забезпечити роту коханого всім необхідним і вигадала, як це зробити.

«Я побачила каблучку, вирізану з гільзи, як просто знак приналежності і згадки про війну. Ну, якось хотілося мені якусь таку прикрасу, використати ці гільзи як вторинну сировину і надати їм нове красиве життя», — Ольга Данченко, волонтерка.

Разом із батьком Сергія Оля зробила 10 пробних каблучок і виклала в соцмережу.

«Буквально за дві години в мене викупили всі каблучки. Люди почали торгуватся, викупляти їх. Я побачила попит, і, власне, так ми створили наш бренд Сталевої сотні», — Ольга Данченко, волонтерка.

«Сталева сотня» створює персні, сережки, браслети, кулони та брелоки з відстріляних гільз. А донати за прикраси передають на потреби бійців.

Нині Оля збирає гроші на дрони-камікадзе та на ремонт автомобілів. А Сергій продовжує боронити нашу країну в найгарячіших точках та думає про освідчення.

«Одруження, звісно, буде. Але я цього не скажу зараз нікому», — Сергій Коновал (Норд), командир роти «Сталева сотня».

«Він чекає, поки я вийду на пенсію. Тоді ми одружимося», — Ольга Данченко, волонтерка.

«Це секрет буде», — Сергій Коновал (Норд), командир роти «Сталева сотня».

Нагадаємо, ми розповідали про майстриню з Київщини, яка створює мінікопії глиняних українських хат.

Також дивіться відео, як обереги від юної вінничанки допомагають ЗСУ.

Суспільство

На Подолі в будівлі врятованої памʼятки відкрили арт-простір

Опубліковано

На вулиці Нижній Вал, 37/20 відкривається культурний простір “Кузня” (drib37).

Це анонсували на сторінці простору в Instagram.

Про архітектурну памʼятку

На вулиці Нижній Вал, 37/20 відкривається культурний простір “Кузня” (drib37). Це відновлена пам’ятка архітектури в центрі Подолу, де за сюжетом роману Валер’яна Підмогильного “Місто” проживав головний герой Степан Радченко після переїзду до Києва. У творі згадується: “На Нижньому Валу одшукав тридцять сьомий номер, зайшов хвірткою на подвір’я і постукав на ґанку в глухі, поїдені червою двері…”.

На початку повномасштабного вторгнення представники Подільської громади вивчали будівлі, що могли б бути потенційними пам’ятками, але перебували під загрозою знищення. Вони знайшли цю будівлю, отримали її законно у власність і почали опікуватися нею. Зокрема, оформили статус щойно виявленої пам’ятки архітектури, повідомляє команда проєкту для The Village Україна.

Ця будівля, збудована у 1900 році, раніше дійсно була кузнею. Вона зберегла свою автентичність, зокрема композицію й фасади, що робить її цінною, пояснюють у департаменті культурної спадщини КМДА.

Читати також: Українські підлітки спільно із колишнім консультантом NASA написали книги про Марс

Про простір

Тепер у цьому просторі облаштовано культурний центр із галереєю. Першою подією стане фотовиставка-рефлексія митця Микити Журавльова, присвячена Одесі.

“Кузня” працюватиме з 12:00 до 21:00. Відвідати виставку можна у ці ж години. Вона триватиме 21 та 22 травня (з можливим продовженням), а відкриття відбудеться о 18:00.

Вхід – вільний донат, усі кошти будуть передані підрозділу ГУР МО “Химера”.

Нагадаємо, що Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.

Також ми повідомляли, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Фото: простір “Кузня”

Читати далі

Суспільство

Лише 115 сантиметрів зростом, але одна з найсильніших в Європі

Опубліковано

Марії — лише 115 сантиметрів, у пологовому від неї відмовилися батьки, вона має інвалідність… Та попри все пережите, дівчина не втратила віри ні в себе, ні у свої можливості, ні у свою країну! Маша є однією з найсильніших спортсменок у Європі серед паралімпійців і веде свій блог у соцмережі, аби мотивувати інших любити себе та не втрачати мотивації, що б там не було!

Історія дівчини

Привіт! Мене звати Марія, мені 33 роки і ви будете здивовані, коли побачите мене в повний зріст. Та, попри це, я живу повноцінним життям, сама себе збезпечую, професійно займаюся спортом, учасниця Паралімпійських ігор, призерка Кубку світу та чемпіонка України і Європи.

Додатково я займаюся ще блогерством. Знаєте, я завжди хотіла жити в Америці, але зрозуміло після повномасштабного втогнення, що я хочу жити в своїй країні. Незважаючи на всі труднощі, я зрозуміло, що Україна в моєму серці понад усе.

Моя історія почалась з 1991 року. Коли я народився, лікарі побачили, що я дитина з вадами і запропонували моїм батькам написати відмову. Вони це і зробили.

Родина, яка була поряд

Після цього я потрапила до дитячого будинку і там проживала до підліткового віку. У 14 років я попала до прийомної родини. Я побачила різницю між дитячим будинком та сімʼїю. З розуміла, що саме в той час, коли я потребувала родини, вони були поряд. Саме завдяки моїй родині я знайшла себе і зрозуміла, чого я хочу від життя.

Спортом я почала займатися з підліткового віку. Мені запропонував тренер, мій перший Олександр Анатолійович. Попала вперше на Паралімпійські ігри, це у 2012 році. Я побачила, що таке дійсно великі спортсмени, дійсно ті, які здобувають медалі, ті, які боряться понад усе заради того, щоб у першу чергу подолати себе. У спорті я здобула силу духу,також фізичні сили. Я зрозуміла, що в цьому житті треба завжди боротися. Спорт мені це явно показав.

Читати також: Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Важка зустріч

У 28 років мені наснився сон, що в моїй квартирі моя рідна матір та її донька, моя сестра. Я це розповіла подрузі, і вона мені запропонувала поїхати та зустрітися з нею. Зустріч у нас була дуже тяжкою. Я сказала людині, що я на неї зла не тримаю. Хочу просто дізнатися, чому саме я така, чого так вийшло, що я залишилась без батьків.

Були питання дуже прості, не дуже складні для людини, яка має все знати. Але на відповідь я дуже багато чула брехні і неправди.

Матір по цей час приховує, що я є, що я жива. Я їй сказала, якщо ти будеш надалі мене приховувати, я не можу так надалі з тобою спілкуватися.

Я також поїхала, знайшла батька, ми з ним зустрілися. З батьком було все інакше. Батько – це та людина, яка показала, що ми всі люди, ми всі можемо помилятися. Найголовніше, що я побачила в ньому, що він хотів це виправити. Ми спілкуємось надалі, він мені дуже сильно допомагає, коли я потребую. З його сім’єю я також спілкуюсь, у нас дуже добрі і теплі відносини.

В своєму блозі я показую приклад, що попри всі життєві обставини і не зважаючи на те, що в мене є інвалідність, я живу повноцінним життям. Надалі я планую займатися ще спортом і зараз готуюся до Кубку світу. Потім вже буде ясно, чи попадаю я на Паралімпійські ігри в Париж 2024. Планую далі займатися і будую собі кар’єру саме в спорту.

Нагадаємо про 10 українських науковців, які змінили світ своїми винаходами.

Також ми повідомляли, що Олександр Усік переміг Фʼюрі та став абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.

Читати далі

Суспільство

В Києві запрацював перший рекрутинговий центр ССО

Опубліковано

Перший рекрутинговий центр Сил спеціальних операцій ЗСУ відкрили у Києві. 

Про це повідомляють в Telegram-каналі ССО.

Фото: ССО

Читати також: В Сумах запрацював реабілітаційний спецпроєкт для ветеранів та цивільних

Про центр

В ньому надають консультації з підготовки, забезпечення та умов проходження служби в Спеціальних операціях (ССО) та допомагають обрати військову спеціальність. Крім того, в рекрутинговому центрі можна отримати юридичну підтримку під час вступу на службу.

Фото: ССО

Центр розташований на Оболонській набережній, 7 (корпус №1) та працює щодня з 09:00 до 18:00. Також можна звернутися за номером 0 800 357 174.

Нагадаємо, що в київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток.

Також ми повідомляли, що “Азов” показав унікальні кадри порятунку цивільних з “Азовсталі” (ВІДЕО).

Фото: ССО

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство6 днів тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: