Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/71g3qYf2H2MSSSSSS

Суспільство

Лікарка емігрувала до Угорщини, але повернулася на Батьківщину за 2 місяці (ВІДЕО)

Опубліковано

Емігрувати чи залишитися? Шукати роботу за фахом? Чи погоджуватись на будь-яку? Ці питання крутяться в голові не однієї українки.

Як молода лікарка Аліна Цьоміна спробувала знайти себе за кордоном і що з цього вийшло — розповідає ШоТам.

Вона виїхала до Угорщини як біженка, але повернулась за 2 місяці.

І якщо в Угорщині для неї знайшлася лише найпростіша робота на кухні, то в Україні молоду спеціалістку одразу запросили на посаду акушера-генеколога на Волині. А ще надали житло у громаді!

Молода лікарка Аліна Цьоміна виїхала з Харкова евакуаційним потягом на початку війни. Дісталась Угорщини і швидко знайшла там роботу: нарізала салати, чистила овочі та мила посуд. Через 2 місяці роботи зрозуміла: працюватиме лише за фахом і лише вдома.

«Повернутися до України я захотіла тому, що я хотіла працювати по своїй професії, по своїй спеціальності», — Аліна Цьоміна акушерка-гінекологиня.

Читайте також: «Щойно вивезли тварин – снаряд знищив конюшню». Кінний клуб із Кремінної знайшов другу домівку на Тернопільщині

Кликало дівчину додому і серце. Коханий Міхаель ‒ німець, приїхав в Україну ще у березні як доброволець. Захищає кордони на Харківщині і вчить українську.

«Я довго думала, як почати з ним учити українську, тому що в нас інші літери. І я розпочала з букваря. Він вже знає “дякую”, “привіт”, “мама”», — Аліна Цьоміна акушерка-гінекологиня.

В Україні дівчина знайшла роботу за фахом на сайті Державної служби зайнятості. Її запросили в лікарню Маневичів, що на Волині.

«Я повірив у неї як людину. Вона молода і з нею можна буде працювати, вона зможе розвиватися. Ми її зарахували на ставку акушера-гінеколога стаціонарного відділення. Щоб її трошки зацікавити, — на території нашої лікарні є незадіяне одне приміщення під житло. Ми готові дати їй те житло, щоб вона перебувала в нас якнайдовше довше і працювала в нас», — каже Олег Бегаль, директор Маневицької багатопрофільної лікарні.

Нині Аліна працює, аби українців ставало ще більше. І будує з коханим плани на майбутнє, найголовніший з яких ‒ Перемога.

Нагадаємо, команда ілюстраторів будує вольєри для врятованих із зони бойових дій тварин.

Також ШоТам розповідав, як 93-річний переселенець із Лисичанська став «пігулкою бадьорості» для волинян.

Суспільство

Документальний фільм «Да Вінчі» у травні покажуть в Івано-Франківську та Львові

Опубліковано

У травні покази документального фільму «Да Вінчі», присвяченого пам’яті Героя України Дмитра Коцюбайла, командира батальйону «Вовки Да Вінчі», відбудуться в Івано-Франківську та Львові.

Про це повідомив в ефірі Українського радіо продюсер стрічки Назар Борушок.

«Найближчі покази в Україні відбудуться 14 травня в Івано-Франківську та 15 травня у Львові. В нас актуальна інформація з’являється по ходу, тому що пишуть люди, які хочуть організовувати це в тих чи інших містах чи країнах. І по факту ми вже додаємо актуальну інформацію на нашу сторінку у Фейсбуці», – зазначив він.

Потім, за словами продюсера, буде показ в Угорщині, далі – у 5 містах Великої Британії, зокрема у Лондоні та Манчестері. Вже відбувся показ у Клівленді та Детройті (США).

Читайте також: 52 ветерани отримають гранти на розвиток бізнесу

«Після чого фільм вийде вже в український прокат, і кожна людина зможе в зручний для себе час відвідати показ у кінотеатрі. Частина коштів із продажу квитків буде спрямована на батальйон «Да Вінчі», – сказав Борушок.

Він нагадав, що стрічка «Да Вінчі» складається передусім з інтерв’ю людей, які його добре знали – це і родина, і його найближчі друзі, і кохана, і побратими, з якими він воював з 2014 року. Також у фільмі використані архівні матеріали.

«Коли я шукав архіви, то теж проробив дуже велику роботу, оскільки я моніторив все, що було з 2014 року. Я заходив буквально у Фейсбук, просто гортав стрічку до найпершого посту Дмитра і вишукував матеріали, які могли забутися. Потім я заходив до всіх його друзів, шукав там матеріали і таким чином знайшов кілька унікальних відео, які вже всі забули і які ми використали», – зазначив продюсер.

Крім того, за його словами, у фільмі родзинкою стали кадри, які взагалі ніхто не бачив. Це кадри з бодікамери з GoPro, яка була на шоломі у «Да Вінчі». Особливо багато цих кадрів було з моменту повномасштабного наступу.

«Тож ми склали стрічку з цих трьох частин: з архівів 2014 року, з інтерв’ю його друзів, побратимів і родичів та з архіву, який він знімав сам на GoPro», – сказав Борушок.

Нагадаємо, анонсували створення навчальної програми по розмінуванню для жінок.

Фото: Да Вінчі

Читати далі

Суспільство

У виші Києва відкриють школу для підготовки ШІ-спеціалістів

Опубліковано

На базі Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка хочуть відкрити школу для підготовки спеціалістів у галузі штучного інтелекту.

Про це повідомив директор Інституту журналістики КНУ Юрій Бондар, передає «Укрінформ».

«Партнерами школи стануть американські меценати Шелбі й Калеб Ворд (Shelby & Сaleb Wards), які є засновниками першої у світі платформи для ШІ-сторітелерів Curious Refuge. Їхні тренінги застосовують Netflix, Pixar, Google й інші», – розповідає Бондар.

Читайте також: Український ШІ-стартап залучив $30 000 інвестицій

Безпосередньо для створення школи партнери можуть залучити до пʼяти мільйонів доларів. Наразі вивчення проблематики індустрії штучного інтелекту впроваджують у навчальні програми й модулі для студентів.

«Ринок штучного інтелекту в Україні сьогодні не досить розвинутий, спеціалісти працюють несистемно. Тож навчальні платформи, як-от школа при КНУ, дадуть можливість підготувати й обʼєднати спеціалістів», – додає Бондар.

Нагадаємо, МЗС України представило ШІ-аватара Вікторію, яка тепер коментуватиме консульську інформацію.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

До переліку нематеріальної культурної спадщини додали практику охорони гуцульського орнаменту

Опубліковано

Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нову практику з охорони “Гуцульського орнаменту (узорів) та пов’язаного з ним культурного простору”.

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики

Практикою з охорони нематеріальної культурної спадщини є комплекс заходів, які провадить організація для охорони елементу нематеріальної культурної спадщини або нематеріальної культурної спадщини в цілому.

Фактично нова практика – це програма, яку представляє Мала академія наук України. Вона розпочалася у 2000 році з ідеї створення підручника “Гуцульський орнамент”. Головна мета цього видання – збереження і розповсюдження знань про гуцульський орнамент, його розмаїття, людей, які його практикують, культурний та соціальний контекст побутування.

На основі досліджень розробили й програму, що передбачала залучення молоді до досліджень, популяризації проявів нематеріальної культурної спадщини, пов’язаних з гуцульською орнаменталістикою.

Читайте також: Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село

Це дало можливість вивчати супутні напрямки, такі як властивості деревини, математичну складову в орнаментах, хімічні властивості барвників, які використовуються у писанні писанок. Базуючись на традиційних знаннях, розвивався напрямок, який поєднує використання народних традиційних мотивів у сучасному дизайні, зокрема дизайні одягу, вкрапленні традиційних мотивів у дизайн інтер’єрів, а також використання в оздобленні просторів як міських, так і сільських, зокрема створення муралів.

Програма складається з кількох напрямків. Серед них дослідження культури гуцульського орнаменту та пов’язаного з ним простору; взаємозв’язок дереворізьблення, в якому втілюється орнамент, та впливу на нього навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та знищення лісу.

Також зазначена програма популяризивутиме через створення ігор, написання статей, матеріалів, створення фотовиставок, розповіді про різні напрямки народного мистецтва, в яких використовується орнамент, програми про носіїв-практиків.

Також досліджуватимуть використання мотивів традиційного народного орнаменту в сучасному дизайні та мистецтві.

Ще одним напрямком є програма музейної педагогіки, яка поширюється на дослідження та популяризацію музейних колекцій, в яких є збірки, пов’язані з культурою гуцульського орнаменту.

Завдяки активній роботі в рамках програми та залученню нових слухачів знання про гуцульський орнамент поширюються серед більшої кількості людей, тому кількісні показники постійно зростають.

Нагадаємо, на Фестивалі української писанки в Києві встановили світовий рекорд.

Фото: МКІП

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство4 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство4 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: