Суспільство
Як герої «Азовсталі» у полоні боролися за Україну і волю (ВІДЕО)
Для кожного українця повернення захисників «Азовсталі» — це перемога. Їхні погляди, стомлені, але сильні, відзеркалюють внутрішній стан кожного з нас.
Як визволені герої Маріуполя та «Азовсталі» боролися за Україну і довели всьому світові, що українці — нація сміливих, розповідає ШоТам.
Новина, якої ми так чекали: 215 захисників Азовсталі визволені. Їхні імена та обличчя запали в серце кожному з нас. Ми хочемо нагадати, як вони боролися за Україну і свою свободу.
Назарій Грицевич у полоні гідно відповідав пропагандистам.
«Ми військовослужбовці, ми робимо своє діло до кінця. Є наказ стояти, немає наказу — йдемо. Я б виконував наказ. До останнього», — Назарій Грицевич, позивний Грінка, захисник Маріуполя.
Владислав Дутчак так само не реагував на провокації під час допитів:
- «У Маріуполі знайдені масові поховання цивільних, яких поховали в той період, коли там перебував, зокрема, Азов», — казали у полоні пропагандисти.
- «Цього не може бути», — відповів захисник Маріуполя Владислав Дутчак.
- «Вам є в чому покаятися?», — запитували у полоні Владислава.
- «Немає. Зовсім», — відповів захисник Маріуполя Владислав Дутчак.
Орест. Його фото прокричали про Азовсталь на весь світ.
Катруся Пташка. Її спів у бункері дарував українцям віру.
А командири стали символами спротиву Азовсталі та України. Уже легендарні Редіс, Калина, Волина, Хоменко, Самойленко та Шлега.
«Солдати з честю та мужністю виконують наказ, воюють, тримають оборону», — Святослав Паламар, заступник командира полку «Азов».
Читайте також: «Я не можу опускати руки». Дружина захисника «Азовсталі» відкрила у Львові квіткову крамницю
«Я пишаюся своїми солдатами, які прикладають надлюдські зусилля, аби стримувати натиск противника», — Денис Прокопенко, командир полку «Азов».
А ще — поліцейські Маріуполя, які не зрадили присязі, іноземці, які захищали Україну і яких у «днр» погрожували стратити… та інші герої, чиї призвіща вже вписані в історію України.
Українці чекали на повернення кожного з них. І ми віримо, що дочекаємося всіх інших героїв, які досі в полоні.
Нагадаємо, 21 вересня Україна повернула з полону 215 військових, зокрема і бійців полку «Азов».
Також 13-річний школяр створив діораму, присвячену героям «Азовсталі».
Раніше ми повідомляли, що в Україні створили серію коміксів про героїв, які захищали «Азовсталь».
Суспільство
У Києві на Михайлівській площі з 21 травня до 4 червня творці фільму «Євродонбас» презентують вуличну виставку, присвячену культурній спадщині європейських країн на сході України, яку залишили бельгійські, французькі, німецькі, британські та американські промисловці на зламі ХIX–ХX століть.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.
«Досі існує міф, що розбудова одного із найбільших промислових регіонів України належить Совєтському Союзу. У суспільному дискурсі мало порушується тема внеску європейських інвесторів у заснування містечок, розвиток промисловості та суспільного життя на Донеччині та Луганщині задовго до приходу радянської влади», – йдеться в повідомленні.
Так, метою виставки є розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка, Лисичанська, яку будували промисловці з країн Європи, а також показати стан і руйнацію архітектурних пам’яток до та після повномасштабного вторгнення Росії.
«Ми прагнемо розповісти про спадщину європейських країн на Донеччині та Луганщині якомога ширшій авдиторії – і в Україні, і за кордоном. Зокрема, для того, аби спростувати міф про виключно радянське походження Донбасу, яке постійно просуває Росія. Тому після роботи над фільмом «Євродонбас» наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, вже знищені російськими окупантами», — зазначила продюсерка і авторка проекту Анна Паленчук.
Зокрема, на виставці представлена історія будинку британця Джона Г’юза, який заснував Донецьк. Також можна дізнатись прo гімназію у Лисичанську, яку залишили бельгійці, млин Пітера Діка у селищі Нью-Йорк, який збудували німці, комбінат Ілліча у Маріуполі, створений американцями та бельгійцями, французьку спадщину Дружківки тощо.
Крім того, у межах виставки відбудеться показ документального фільму «Євродонбас» режисера Кoрнія Грицюка в інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності 9 травня 2024 року о 17.00.
Виставка є частиною комплексного культурно-просвітницького проєкту присвяченого спадщині європейських країн на Сході України, який реалізує кінокомпанія «435 ФІЛМС», вона буде доступна українською та англійською мовами.
Цей проєкт включає документальний фільм «Євродонбас» (продюсерка Анна Паленчук, режисер Корній Грицюк), аудіоподкаст «Євродонбас: Німецька спадщина» та онлайн-проєкт «Європейська індустріальна спадщина на Сході України» ( у співпраці з фондом «Ізоляція»).
Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини
Проєкт «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» підтриманий у рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО «Музей сучасного мистецтва» та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO @unesco, та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO-Ашберг для митців та культурних професіоналів.
Партнери виставки – посольство Королівства Бельгія в Україні, Міністерство закордонних справ України, Міністерствo культури та інфoрмаційнoї пoлітики України, Український інститут національної пам’яті, Націoнальний музей Ревoлюції Гіднoсті, міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив».
Нагадаємо, бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом.
Фото: МКІП
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...