Суспільство
Донеччанка вдруге втекла від війни, але не хоче покидати Україну (ВІДЕО)
На неї чекає робота за кордоном, а вона не хоче залишати Україну.
Хоча уже двічі змушена була тікати від російських обстрілів та двічі починати з нуля свій бізнес – студію відновлення волосся.
У 2014 році Олена Кулик разом з донечкою покинули рідний Слов’янськ. У 2022 році російська агресія змусила залишити Харків.
За 8 років місто стало рідним: тут Олена мала салон, викладала. А тепер змушена починати все спочатку в Івано-Франківську.
Друзі кличуть за кордон, пропонують житло і роботу. Але Олена з Віолеттою не хочуть їхати з України.
«Тому що там багато знайомих, одразу було б і житло, і з роботою б мені допомогли. Там було б навіть простіше, ніж тут, але виїжджати я не хочу. Тут… Приємніше знаходитись, воно все рідне, тут батьки, тут родичі…», — Олена Кулик.
Ще одне важливе рішення – перекласти українською всі свої лекції. Завдання непросте, адже все життя Олена розмовляла російською.
«Спочатку просто не все виходило швидко казати, адже ти дуже багато думаєш російською, і поки ти перекладеш, поки скажеш, щось намагаєшся пригадати… А зараз вже легше. Я і з клієнтами спілкуюсь українською, і з учнями, і зараз я свої матеріали для роботи перекладаю українською», — Олена Кулик.
На онлайн-курс до Олени уже записуються навіть за кордоном.
«Запити є. В мене, наприклад, дівчинка із США буде навчатися, будуть декілька дівчат з Польщі», — Олена Кулик.
Поки Олена винаймає робоче місце та працює у шаленому графіку.
«О сьомій годині завжди на роботі. Працюємо до самої комендантської години, виходимо за 10 хвилин одинадцята…», — Олена Кулик.
Все для того, щоби втілити мрію, – знову відкрити б’юті-школу.
Дивіться відео: «Герой нашого часу»: казахстанець врятував сотні людей з Бучі та записав свідчення злодіянь окупантів
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».