Кабінет міністрів України перейменував порт «Южний» у «Південний». Про це повідомили у Міністерстві інфраструктури України. Відповідне рішення ухвалили під час засідання уряду 10 квітня.
“Найбільший морський порт України «Южний» перейменовано у «Південний». Немає жодної різниці, якою мовою спілкуватися, тому за замовчуванням ставимо у налаштуваннях нації — українську мову”, — йдеться у повідомленні.
Що варто знати про порт “Південний”?
Порт “Південний” розташований на узбережжі Чорного моря. Це найбільший та найбільш прибутковий порт України. За підсумками 2015 року порт посів 91-ше місце за вантажообігом серед всіх портів світу.
Натепер він виконує завантажувальні, розвантажувальні, допоміжні, переробні і транспортні функції. Крім того, порт надає послуги з відпочинку в санаторії-профілакторії “Портовик” та літній база відпочинку “Лагуна”.
Основні напрямки вантажопотоків: Чорноморський і Середземноморський басейн, США, Латинська Америка, Близький Схід, Південно-східна Азія.
Нагадаємо, упродовж чотирьох років внаслідок декомунізації в Україні змінено 52 тисячі топонімів. В результаті декомунізації зроблено багато: 52 тисячі топонімів змінено, переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість – пам’ятники Леніну.
Шестикласниця Марина знає, де росіяни можуть лишати вибухівки. Та вчить однокласників, куди треба дзвонити, якщо побачили підозрілий предмет. Адже в Боратинській громаді для школярів відкрили клас безпеки. Марина Дудар щодня мала по 6-7 уроків в Баївському ліцеї на Волині. Після школи любила проводити час із друзями та читати книжки. Але безтурботне життя дитини змінило повномасштабне вторгнення.
Важливість діяльності
Батьки з кожним днем усе більше хвилювалися, що з дітьми щось трапиться. Адже повітряна тривога могла застати дітей як під час уроків, так і дорогою додому. Щоб Марина та її однокласники були менш тривожними, в школі розказали, як поводитись, коли злітають МІГи.
“Звичайно, обираючи професію вчителя, я розуміла,що мені доведеться розказувати дітям про безпеку, бо мої предмети це вимагають. Самі розумієте – хімія, основи здоровʼя. Але, чесно кажучи, я навіть не уявляла, що у 21 столітті мені доведеться розповідати дітям про поведінку під час повітряної тривоги та під час обстрілів, а тим паче, тренувати це майже щодня”, – каже Альона Зарубко, вчителька хімії та основ здоровʼя.
А щоб розказати ще й про види мін, у школі відкрили клас безпеки.
“Фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Також ще ми зверталися до ДСНС, вони нам теж допомогли”, – каже Оксана Врублевська, головна спеціалістка відділу освіти Боратинської сільської ради.
“Нас на уроках мінної безпеки навчають правил поведінки, навчають тому, що міни можуть бути в будь-яких місцях, наприклад, в таких, як рюкзак або дитяча іграшка“, – каже Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.
Спочатку такі уроки проводили лише для учнів Баївського ліцею. Але зараз програму розширили для тих шкіл громади, де класи безпеки ще не відкрили.
“У цьому році ми уже проводили заняття для учнів інших шкіл з нашої громади, зокрема, для старшокласників з Рахівського та Лаврівського ліцеїв”, – розповідає Альона Зарубко.
Завдяки обʼєднанню влади та населення у двох школах громади класи безпеки вже діють.
“Ще ми плануємо відкрити один клас безпеки у вересні місяці, тобто в новому навчальному році”, – каже Оксана Врубелівська, головна спеціалістка відділу освіти Боратінської сільської ради.
Вирішувати безпекові питання громада може, зокрема, завдяки Проєкту USAID “ГОВЕРЛА”.
Тепер діти в закладах освіти забезпечені ще й генераторами. Зараз у Боратинській громаді думають, як ще покращити безпекові уроки. Тим часом Марина вже сама вчить однокласників, як поводитися з підозрілими предметами.
“Якщо ти побачив незнайомий предмет на вулиці,потрібно повідомити про це дорослих або подзвонити за номером 101. І ні в якому разі не підходити, не чіпати“, – розповідає Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.
Це відео було створено громадською організацією “Криголам” (медіа “ШоТам”) в рамках проєкту “Ефективні рішення для прогресивних громад”, та стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID “ГОВЕРЛА”. Зміст цього відео не обовʼязково відображає погляди USAID та Уряду США.
Нагадаємо, що УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ.
Також ми повідомляли, що на Київщині міжнародні партнери відновили понад 9 тисяч об’єктів: як скористатися програмою.
Створення реєстру має на меті електронну базу даних, що містить інформацію про порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України. Ця ініціатива спрямована на притягнення до відповідальності осіб, винніх у цих порушеннях.
Зараз Мінреінтеграції працює над запуском реєстру порушень міжнародного гуманітарного права.
Михайло Латинський каже, що створення реєстру має на меті формування електронної бази даних про порушення міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України з боку рф.
Початок роботи системи планується вже цього року. Також було повідомлено, що Мінреінтеграції спільно з громадським сектором розробило проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення на деокупованих територіях України з наданням поділу наслідків тимчасової окупації.
Як відомо, Рада ООН з прав людини продовжила ще на один рік мандат Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні. Комісія була створена у 2022 році для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов’язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України.
Нагадаємо, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів.
Також ми повідомляли, як скористатися мультишерингом документів у застосунку “Дія”.
Це щемка історія про пошуки дому, розказана пуделем на ім’я Домінік. Історія старого полковника та кількох поколінь жінок, яких зачіпають усі значущі події ХХ століття – від Голодомору до Скнилівської трагедії.
Всі кошти від реалізації передадуть сім’ї Вікторії.
Вікторія Амеліна – українська письменниця, авторка романів “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”, “Дім для Дома” та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.
Також ми повідомляли, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.