Суспільство
В Україні декомунізували 52 тисячі об’єктів
Упродовж чотирьох років внаслідок декомунізації в Україні змінено 52 тисячі топонімів. Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, повідомляє Укрінформ.
“В результаті декомунізації зроблено багато: 52 тисячі топонімів (змінено – ред.), переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість – пам’ятники Леніну”, – зазначив В’ятрович.
Читайте також: Дніпропетровську область перейменовують: подробиці
За його словами, декомунізація не обмежилася 4 законами, ухваленими 4 роки тому. Були також прийняті закони щодо реабілітації жертв політичних репресій та закон про ветеранів війни, завдяки чому бійці Повстанської армії отримали статус учасників бойових дій.
“Логічним продовженням декомунізації має бути деколонізація”, – вважає В’ятрович.
Читайте також: Столичну вулицю перейменовують на честь американського сенатора: пояснюємо навіщо
У цьому контексті, зауважив він, ми “чітко говоримо про країну-агресора – Росію, яка використовує своє імперське минуле для того, аби відновити свій вплив на Україну”.
Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закони “Про доступ до архівів респресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” та “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939- 1945 років”. 21 травня вони набули чинності, в результаті чого розпочалася масштабна декомунізація.
Суспільство
Що буде на виставці
- Майстеркласи з виготовлення будівель та декорацій для залізничних макетів;
- збирання власноруч залізниці в масштабі 1:87;
- можливість навчитися робити неонові вивіски;
- шанс покерувати макетом поїзда з інтерактивної кабіни.
Деталі проведення виставки
Коментарі
Суспільство
Від панського маєтку до бібліотеки
«У нас була традиційна бібліотека в сприйнятті минулого століття: килими, старі деревʼяні стелажі, вузький коридор зі скрипучою підлогою, вікна завішані темними шторами», — розповідає Катерина.
З війною розваги зійшли нанівець
«У нас у громаді понад 20 сіл, і всі вони розкидані. Тому люди хотіли, щоб був простір ближче, в старостинстві, куди можна легко й швидко дістатися».
Сільрада надала приміщення бібліотеки, а також кошти на ремонт
«Ми хотіли якнайшвидше зробити ремонт. Це відчуття можна порівняти з тим, як коли ти все життя жив в орендованій хаті, а тут купив своє і з нетерпінням чекаєш на завершення ремонту», — згадує Вікторія.
У просторі проводять зустрічі та навіть знімають серіал
«Він ще не бачив такого великого екрану — наче потрапив у кінотеатр. Знаєте, не у всіх є можливість відвезти дітей до кінотеатру», — каже жінка.
«Наша громада не має туристичних чи промислових переваг, тому наш головний ресурс — це люди. Такий простір допоможе нам долучати людей і передусім молодь до розв’язання питань, що стосуються розвитку громади».
Коментарі