Суспільство
У Львівському університеті відкривають лабораторію Інтернету речей за 1,2 млн грн
Дві ІТ-компанії ― Vakoms та Indeema Software ― відкривають у Львівському Національному університеті імені Івана Франка лабораторію Інтернету речей для навчання студентів, пише zaxid.net.
Обсяг інвестицій становитиме 1,2 млн грн.
Лабораторію створять для потреб студентів факультету радіофізики і комп’ютерних технологій. Студенти зможуть на практиці застосовувати знання про Інтернет речей:
- програмувати «розумні» пристрої,
- створювати мобільні застосунки,
- розібратись у тонкощах публікації в Apple Store та Play Market.
Простір обладнають новими комп’ютерами Mac та платами розробки для проектування ІоТ рішень. Студентів забезпечать інженерними робочими місцями і 3D-принтером для створення дизайну корпусів пристроїв.
Компанії вже підписали договір про співпрацю з університетом, погодили приміщення і його дизайн. Відкриття лабораторії заплановано на вересень 2022 року. У подальшому ІТ-компанії готові брати випускників на роботу.
Читайте також: Віртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів
«Це буде не просто лабораторія. Це буде певна екосистема, спільнота молодих перспективних студентів-ентузіастів, які готові дізнаватися і вчитися новому. Ми залучатимемо наших досвідчених працівників, аби вони ділилися досвідом. Працюватимемо над цікавими, сучасними проектами», – розповів співзасновник Vakoms Андрій Шевчик.
Про ІТ-компанії
Vakoms – ІТ-компанія з офісами у Львові та Івано-Франківську. Заснована у 2010 році Андрієм Шевчиком та Павлом Пелехом. Серед ключових напрямків роботи – розробка Internet of Things систем та рішень для галузі охорони здоров’я. Компанія нараховує близько 150 спеціалістів і активно наймає молодих спеціалістів.
Indeema Software – інноваційна компанія, що створює цифрові продукти Інтернету речей для світових лідерів у різних галузях. Заснована Володимиром Шевчиком і Ярославом Рибієм.
Нагадаємо, на Дніпропетровщині створили інноваційну лабораторію для електрозварників.
Фото: Vakoms.
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».