Суспільство
Docudays UA запрошує на онлайн-дискусію про роль громадських активістів у змінах в країні
У середу, 24 листопада, о 19:00 усіх охочих запрошують приєднатися до онлайн-розмови на тему «Країна саме себе не змінить: історії громадських активістів/-ок».
Про це ШоТам повідомили організатори дискусії Docudays UA.
Планують обговорити історії кількох українських активістів, зокрема:
- дрогобичанин Іван Торський міг би спокійно займатися бізнесом: натомість, він розгорнув антикорупційну діяльність;
- херсонка Олена Старюк є юристкою проєкту «Шерифи для нових громад». Разом з колегами, вона допомагає мешканцям та мешканкам Херсонської області вирішувати безпекові питання;
- адвокатка, членкиня Правління Асоціації юридичних клінік України Марія Цип’ящук, попри величезну зайнятість, продовжує на волонтерських засадах координувати діяльність приймальні УГСПЛ в Рівному.
Герої та героїні цієї розмови розкажуть, як активізм перетворився у справу життя та як це їх змінило.
Читайте також: Шукаєте демісезонний капелюх? П’ять українських брендів, які здивують вибором
Розмова організована в межах 18 Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Модерує подію Людмила Янкіна, правозахисниця, керівниця стратегічного напрямку із захисту правозахисників/-ць та активістів/-ок Центру прав людини ZMINA.
Трансляцію розмови дивіться на за посиланням та на Facebook сторінці Docudays UA. Можна зареєструватися, організатори нагадають вам про подію.
Як виникла ідея?
Ідея провести таку онлайн-дискусію в організаторів виникла після перегляду стрічки «Колумбійська родина» (реж. Таня Воль Сьоренсен, Данія), яка отримала головну нагороду в номінації «RIGHTS NOW!» під час цьогорічного Docudays UA.
Під час громадянської війни в Колумбії правозахисниця Рубі відстоювала права найбідніших колумбійців та колумбійок. А коли ситуація в її країні стабілізувалася, перед героїнею документального фільму «Колумбійська родина» постав вибір — продовжити боротися чи повернутися до спокійного життя.
Перед героїнею «Колумбійської родини» Рубі постав вибір: жити спокійним життям чи почати змінювати себе, своє місто і свою країну. Кінокартину можна подивитися в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE.
Нагадаємо, вийшов трейлер військової драми «Схрон» про повстанську армію.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
Суспільство
Першу штукатурку в укритті робили батьки
«Ще ми доєдналися до всеукраїнської акції “Сади перемоги”. Засаджували овочами городи, які пустували. А вирощене передавали військовим, у дитячий садок, школи, лікарні та громади Запорізького напрямку», — ділиться Ірина Грищенко.
Зробили ремонт на літніх канікулах
«Ми всі розуміли, що війна надовго, тим більше такі почалися обстріли. Тож треба було створювати безпекове середовище в освіті, щоб батьки були спокійні за своїх дітей», — каже Ірина Грищенко.
Ініціатива місцевих знижує недовіру до влади
«Потрібно, щоб жителі зверталися до місцевої влади. Консультації з громадськістю і громадська ініціатива — це на першому місці зараз. Бо це знімає певну напругу в громаді, недовіру до влади, а це важливо. Нам вистачає проблем із війною, то не хотілося, щоб проблеми виникали ще з таких питань».
Суспільство
- Документи до 1 кілограма – 1000 гривень;
- Посилки до 2 кілограмів – 1050 гривень;
- Посилки до 10 кілограмів – 1700 гривень;
- Посилки до 30 кілограмів – 3000 гривень;
- Вантажі від 30 до 1 000 кілограмів – 120 гривень за кожен кілограм.