Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як виростити овочі та зелень без жодної хімії? Кейс фермера з Сумщини

Родину Андрія та Світлани Марченко знають не тільки у рідному селі Клишки, що на Сумщині, а й по всій Україні.

РЕКЛАМНИЙ МАТЕРІАЛ

Опубліковано

Родину Андрія та Світлани Марченко знають не тільки у рідному селі Клишки, що на Сумщині, а й по всій Україні. Адже вони є засновниками першого в Сумській області фермерського органічного господарства “Світовоч”. Ще 20 років тому Марченки почали вирощувати овочі для себе, але традиційно з використанням хімічних препаратів та добрив. Через кілька років зрозуміли, що таким шляхом отримати здоровий урожай неможливо. Тому у 2004 році перейшли на органічне землеробство і повністю відмовились від хімії. Тепер на своїх 0,5 га землі фермер вирощує органічні овочі та зелень, які споживають не тільки на Сумщині, а й по всій Україні. 

Ми поспілкувались з Андрієм Марченком та дізнались у нього про всі секрети успішного вирощування культур, а також як отримати хороший органічний урожай без будь-яких хімікатів.

Андрій Марченко

Андрій Марченко

Родом з села Клишки, що на Сумщині. З 2004 року займається вирощуванням органічних овочів. Засновник першого органічного фермерського господарства в Сумській області “Світовоч”.

Вісім років навіть не отримував прибуток від фермерства

Я почав займатись овочівництвом ще у 1999 році. Спочатку я хотів стати спеціалістом комп’ютерної техніки чи будівельником, а також працював електромонтером. Але мій батько був агрономом і ще з дитинства навчав мене вирощувати рослини. Тому і я пішов у сільське господарство. 

Це був дуже важкий шлях. Моя дружина працювала вчителем англійської мови у місцевій школі, й ми всі свої дві зарплатні повністю віддавали на те, щоб розвивати бізнес. Але у нас зовсім нічого не виходило, ми не отримували врожаї і перші п’ять років взагалі працювали в мінус. Наші батьки нас постійно відмовляли, мовляв, нащо воно вам треба, тільки гроші викидати. Але я не хотів здаватись.

Перший прибуток ми отримали десь через 8 років і тоді побудували першу зимову теплицю. Далі поступово розвивались, але всі зароблені кошти інвестували у будівництво теплиці та обладнання.  Але, напевно, моя впертість і фанатизм призвели до того, що ми не покинули цю справу і вже більше 20-ти років вирощуємо овочі та зелень та відкрили своє фермерське господарство.

Від хімії до здорової органічної продукції

Спочатку вирощувати овочі для себе і як і всі використовували хімічні препарати та добрива. Але зрозуміли, що це хибний шлях, бо здорового врожаю таким способом отримати неможливо. До того ж у нас народились донечки, і ми дуже хотіли, щоб вони споживали здорову продукцію. 

“Відмовились від хімії, щоб діти споживали здорову продукцію”, – Андрій Марченко

У 2002 році я почав серйозно вивчати агрохімію. У теплицях почались постійні проблеми з хворобами, і всі шкідники, які існують, були у нас. Після хімічних препаратів рослини з часом хворіють та піддаються зараженням. У нас виходив такий дисбаланс, коли штучні рослини добре росли, але водночас були дуже смачними для шкідників і вразливими до хвороб. Я зрозумів, що це дорога в нікуди. Бо огірки росли, плодили 2-3 тижні, а потім просто гинули.

Якось я прочитав в журналі про американського фермера, який вирощує овочі без хімії та використовує біопрепарати, які оздоровлюють ґрунт. І я загорівся цією ідеєю. Інформації про органічне землеробство ніде не було, але я повірив в те, що можливо вирощувати здоровий урожай без хімікатів. І сьогодні я на 100% впевнений, що якщо є здорова земля, то буде здорова рослина. Так, у нас є шкідники, але вони не так активно проявляються. Це як у здорової людини віруси проходять майже непомітно, так і у нас в теплицях. Ми створили таку екосистему, де сформована мікрофлора і багато різноманітних бактерій, тому там важко процвітати патогенам. 

Вже 17 років ми не користуємось жодними штучними добривами, пестицидами та засобами захисту, тільки біопрепаратами для профілактичних цілей.

Якщо раптом розвивається якась хвороба, тоді користують біофунгіцидами. Так я вже більше 15-ти років вирощую овочі взагалі без використання хімікатів. В Україні вже є достатньо біопрепаратів, і їх ефективність не менша, ніж від хімічних засобів. Я користуюсь і довіряю компанії БТУ-ЦЕНТР та їх біопрепаратам ТМ Жива Земля. Вони виготовляють сертифіковані біопрепарати, які дозволені для використання в органічному овочівництві. Ці засоби дуже ефективні, коли з’являються проблеми у вирощуванні, наприклад шкідники чи хвороби.

Читайте також: “Наша мета – здорова земля”. Як працює найбільша в Україні компанія з виробництва біопрепаратів

На початку я взагалі постійно користувався їх МІКОХЕЛП та ФІТОЦИД, які вони ефективно працюють від фітофтори. А якщо нападають шкідники, то гарно працюють ЛЕПІДОЦИД-БТУ та БІТОКСИБАЦИЛІН-БТУ.

Жива Земля створює біопрепарати, що дозволені для використання в органічному землеробстві

Саме біопрепарати допомогли нам відродити екосистему. Зараз я можу з впевненістю сказати, що всі хімічні технології можна замінити на біологічні й цього буде достатньо, щоб впоратись з усіма проблемами рослин. Якщо порівняти з людиною, то хімічні препарати – це як антибіотики, які лікують швидко, але тоді ти ще кілька років після такого лікування відновлюєшся. А біопрепарати – лікують повільно, але надійно. Так, це не одразу помітно. Тому багато хто і боїться органічного рослинництва. Бо це не просто поприскати й забути, це цілий комплекс дій, який потребує праці.

В органічних овочах нітратів менше в рази

Зараз я вирощую понад 40 видів овочевих культур на 30 сотках. У мене є 400 квадратних метрів зимових опалювальних теплиць, а ще 1000 – неопалювальні. Крім того, маємо ще 20 соток відкритого ґрунту. Для органічного вирощування потрібна і зимова теплиця, і літня, і відкритий ґрунт. Адже навіть влітку не всі овочі можна вирощувати у теплицях. Наприклад, зелень та капуста потребують відкритого ґрунту. Ми вирощуємо всі традиційні овочеві культури – огірки, помідори, перець, редис, кабачки, капусту, кукурудзу та різні види зелені. Огірки та помідори в теплиці вирощуємо з касетної розсади.

Завдяки агротехніці нітратів у наших рослинах до 10 разів менше за норму. Наприклад, якщо для огірків допускається 400 мг на кілограм, то у нас інколи виходить 20-25.

У наших теплицях ми створили екосистему зі змішаних насаджень, тобто і огірки, і помідори ростуть на одній грядці з зеленню. Так і хвороб набагато менше. Щоб зменшити кількість шкідників, ми використовуємо земляних жаб. Вони дуже активно поїдають слимаків, білокрилок та попелиць, тобто тих шкідників, які дуже шкодять органічному виробництву. Овочам жаби не приносять ніякої шкоди. Тільки самому не дуже приємно, коли ти зриваєш салат, а жаба сидить під листком.

Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Головна відмінність від традиційного овочівництва – живий ґрунт. Наша земля є дійсно живою з купою бактерій, жучків і комашок. Ми навіть спеціально розводимо черв’яків для кращої структури ґрунту.  У землю додаємо деревний попіл, який багатий на кальцій, калій та мікроелементи, компост, трав’яні настої, а також послід своїх курей, який до речі можна замінити й біопрепаратами.

Теплиця Андрія Марченка

Можливо, це і не зовсім правильно, але ми навіть не міряємо вологість ґрунту, як це роблять у звичайному овочівництві. Раніше, коли у нас була ще хімічна технологія, ми могли приїхати з ринку, а наші теплиці стоять вже з в’яленими рослинами. Бо там було все штучне і тому доводилось постійно поливати. Після переходу на органічне землеробство я вже дуже багато років не бачив в’ялих рослин, тому що там волога підтягується з нижнього шару і її достатньо для зволоження. 

Хороші урожаї та теплова система з пластикових пляшок

За сезон в зимових теплицях ми можемо отримати десь 45 кілограмів огірків з метра квадратного за два обороти, помідорів – 30-35 кілограмів. У літніх теплицях виходить десь втричі менше. Урожай ми збираємо всією родиною – я, дружина та троє дітей. Всі активно допомагають в міру можливостей. Також у нас є кілька найманих працівників.

Окрім органічного вирощування овочів я маю ще одне велике хобі – енергоощадження. Я по життю економіст і довго шукав, як же досить економно можна зберігати тепло.  У зимових теплицях це вдається завдяки полікарбонату, яким вони накриті, а влітку не перегріваються. Теплиці опалюються дровами. Мікроклімат та система підігріву ґрунту контролюються автоматично. Але через те, що у зимових теплицях менше світла, там рослини ростуть повільніше.

Я дізнався, що звичайна вода є найкращим у природі теплонакопичувачем. Тому я облаштував таку саморобну систему з пластикових пляшок. Їх я наповнив водою, додав ЕМ-кераміки та шунгіту проти зацвітання і розвісив по всіх теплицях.

Пляшка з водою може нагрітись до 30-35 градусів, а одна тонна віддає 15 кіловат-годин тепла, яке просто вдень зібралось з повітря, а вночі віддається.  Ці кіловати рятують при мінусовій температурі, коли теплиця за годину може втрачати до 30-ти кіловатів. Це дуже зручно та економно. Єдине, що трохи складно набирати стільки пляшок з водою та завісити ними всю стіну.

Нас називали сектантами й не вірили в органічність продукції”

Щоб знайти свого споживача, ми перепробували все. Починали працювати з гуртовиками, але їм все одно органічна продукція чи ні, безпечна чи ні. Головне – дешевше купити. Також ми продаємо овочі на ринку у місті Шостка, але там реалізуємо тільки залишки. Бо звичайний ринок не розуміє, чому потрібно платити за продукцію дорожче. Тому ми відкрили у себе в місті магазин органічних продуктів, де маємо своїх постійних покупців. Дуже багато продукції продаємо через інтернет. Десь шість років тому ми створили власний сайт, отримали органічний сертифікат відповідності, розмістили про це інформацію і відразу зріс потік клієнтів.

Знаєте, нас часто називають якимись сектантами. Бо така віра і фанатизм у власну справу дійсно схоже на якусь релігію. Я дійсно вірю в органічне землеробство і намагався всіх сюди затягнути. Але поки людина сама не захоче вирощувати нормальні овочі без хімікатів – ти її не змусиш. Всіх хто хоче освоїти органічні технології вирощування, я навчаю в Клубі органічного землеробства в місті Шостка. Так само їздив по Україні й ділився досвідом вирощування органічних овочів.

Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

Я хочу продавати свою продукцію і ділитись досвідом з людьми, які це цінують. Колись агітував бабусь на ринку, але вони мені не вірили та вважали, що без хімії взагалі нічого виростити неможливо. Але я дуже вірю в органічне землеробство і тільки так виростити справді корисні та смачні овочі та фрукти.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі