Проєк «Гастромандри Львівщиною» об’єднав 26 фермерських господарств

Творці фільму “Євродонбас” організовують вуличну виставку на Михайлівській площі в Києві, яка буде присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Про це повідомляє Pragmatika.

Про виставку

Виставка присвячена спадщині європейських країн на території Донеччини й Луганщини, щоб розібрати міф про виключно радянське походження цих земель. Відвідувачі зможуть дізнатись про історію будинку британця Джона Г’юза, засновника Донецька, гімназію в Лисичанську, залишену бельгійцями, млин Пітера Діка в селищі Нью-Йорк, побудований німцями, комбінат Ілліча в Маріуполі, створений американцями й бельгійцями, тощо.

Читати також: В Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО

Організатори виставки прагнуть розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка, Лисичанська, а також показати руйнування архітектурних пам’яток до й після повномасштабного вторгнення Росії.

“Після роботи над фільмом “Євродонбас” наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, уже знищені російськими окупантами”, – розповідає авторка проєкту Анна Паленчук.

Виставка триватиме з 21 травня до 4 червня.

9 травня, о 17:00, відбудеться показ документального фільму “Євродонбас” в інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції гідності.

Нагадаємо, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Також ми повідомляли, що виробники дронів можуть отримати гранти на 80% від вартості проєкту.

Фото: афіша виставки

Український політичний трилер “Вторгнення. Операція “Дунай” представив свій офіційний трейлер. Фільм розкриває події 1968 року в Чехословаччині, зосереджуючись на придушенні Празької весни та боротьбі країни проти радянської окупації.

Про це повідомляє Держкіно.

Про фільм

Події фільму відбуваються наприкінці 1960-х років, коли Чехословаччина вирішила позбутися комуністичного режиму. Однією з ключових постатей Празької весни був Франтішек Крігель, лікар і політик, який народився в єврейській родині в Галичині. Проте радянська влада не була готова втрачати свою зону впливу, і в одну ніч знищила надії народу на свободу.

Читати також: В Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО

Радянські танки ввійшли до Праги, а кремлівські спецслужби розпочали полювання. Франтішека Крігеля разом з представниками уряду викрали і вивезли до Москви. У полоні під тиском КДБ їх змушують підписати протокол, що означає згоду на військову окупацію країни. Проте Крігель відмовляється ставити свій підпис, навіть попри загрози ліквідації його та близьких, кинувши виклик навіть самому Леоніду Брежнєву.

Нагадаємо, що послуга ОСББ в Київ Цифровому стала переможницею міжнародної технологічної премії.

Також ми повідомляли, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Фото: Вторгнення. Операція “Дунай”

Близько 135 міст, сіл і селищ в Україні мають вулиці, названі на честь поета Василя Стуса. Близько 135 міст, сіл і селищ в Україні мають вулиці, названі на честь поета Василя Стуса. Шотам разом із проєктом «Стріткод» розповідає, чиї імена носять наші вулиці.

Біографія Василя Стуса

Дитинство та раннє життя

Радянська влада ламала його життя, кидала за ґрати, знищувала вірші, а він продовжував писати. Василь Стус народився 6 січня 1938 року у селі Рахнівка на Вінничині. Згодом його батьки переїхали до Сталіно – нині Донецька – працювати на хімічному заводі.

У 1954 Василь вступив до Сталінського педагогічного інституту на спеціальність «Українська мова і література». Після працював вчителем та попри русифікацію прищеплював дітям любов до української мови. У цей же час написав та видав перші вірші. Перекладав Ґете, Рільке, адже досконало знав німецьку мову.

Переїзд в Київ

У 1963 році переїхав до Києва і став аспірантом Інституту літератури. Доєднався до руху шістдесятників та написав першу збірку «Круговерть», але вона так і не пішла у друк…

У 60-х роках посилилися репресії та арешти української інтелегенції. Василь доєднався до протесту. На премʼєрі фільму «Тіні забутих предків» Стус піднявся та попросив встати всіх, хто проти арештів.

Арешти та заслання

За це його виключили з аспірантури, вигнали з гуртожитку, а про друк творів можна було забути. Підтримкою для поета стала кохана – Валентина.

1965 року Стус одружився, у них народився син Дмитро. Щоб прогодувати родину, працював на шахті, залізниці, у метро. Та писав вірші. Його другу збірку «Зимові дерева» видали підпільно. А в 1970 році ця книжка віршів потрапила до Бельгії та згодом була видана в Лондоні.

Стус відкрито критикував радянську владу, обурювався русифікації Донбасу та захищав дисидентів. Останнею краплею стала участь поета у різдвяному колядуванні, гроші з якого мали піти на допомогу політвʼязням. 1972 року Василя заарештовали за «антирадянську агітацію» та вилучили все, що було написано за 15 років. Зокрема, записи, на яких Стус читає свої вірші. Але, на щастя, у його друзів збереглися копії.

Читати також: В Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО

Ізолятор

В ізоляторі Стус написав вірші, – які стали основою для однієї з його найсильніших книг – «Палімпсести». Стусу дали 5 років увʼязнення та 3 роки таборів. Покарання відбував у Мордовії та Магадані. Писав вірші і там, але їх вилучали та знищували.

Лише деякі вдавалося передати через дружину. Двічі писав заяву про відмову від радянського громадянства, адже не хотів «бути рабом». У 1979 році Василь повернувся до Києва. Він був ще більше налаштований проти радянської системи. Приєднався до Української Гельсінської групи, яка розповідала світові про порушення прав людини в Україні. І цим підписав собі вирок – через 8 місяців його знову заарештували .

Судовий процес

Адвокатом на суді був Віктор Медведчук, який ніяк не захистив поета, а пізніше отримав обвинувачення у зраді України. Стусу дали найважче покарання – 10 років увʼязнення та 5 років заслання. Перебував у колонії у Пермському краї. Кілька разів оголошував голодування на знак протесту проти жорстокого поводження з політвʼязнями. Його збірку «Птах душі» знищили табірні наглядачі. Проте дещо вдалося винести на волю. Завдяки сусіду по камері – литовському політв язню Балісу Гаяускасу. У 1983 році під час побачення Балісу з дружиною він передав їй тексти.

Врятовані тексти та смерть

Це нотатки про життя та людей, які були зі Стусом в таборах. Їх видали під назвою «3 таборового зошита». Коли тексти опублікували за кордоном, Стуса намагалися висунути на Нобелівську премію. За це совєти кинули Стуса у камеру-одиночку на цілий рік. У 1985 році український поет помер у радянському карцері, офіційна версія – зупинка серця

Але є припущення, що Стус загинув від удару нарами, який підлаштували наглядачі. Стуса поховали таємно, без присутності рідних, на табірному цвинтарі у Пермській області. У 1989 році завдяки зусиллям сина та друзів його забрали та перепоховали на Байковому кладовищі у Києві.

Перша в Україні збірка поезій Стуса вийшла в 1990 році під назвою «Дорога болю». Саме за неї Стус отримав Державну премію ім. Т. Шевченка посмертно, а в 2005 році – звання Героя України. У 2019 році з нагоди 80-річчя вийшов фільм «Заборонений» про життя і загадкову смерть Василя Стуса. Світ побачила книга «Справа Василя Стуса» – з архівними документами, теторична свідченнями очевидців, листами з тюрми.

Нащаддя поета

Син Василя – Дмитро став письменником та написав декілька книжок про батька. У 2024 році було започатковано Стус-Фест – міжнародний фестиваль, присвячений творчості Василя Стуса. В Україні є щонайменше 135 вулиць, названих на честь Стуса.

Нагадаємо, що виробники дронів можуть отримати гранти на 80% від вартості проєкту.

Також ми повідомляли, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.