Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Тест: Чи знаєш ти, як лаялись наші предки? (18+)

Опубліковано


Лайливі слова люди використовують, щоб вивільнити свої емоції, під час стресу, здивування чи навіть радості. Видатні автори української літератури не цурались підкріпити свої твори такими словами. Та й наші предки також могли використати красне слівце, щоб висловити свої емоції чи полаятись з сусідкою. Тому пропонуємо вам пройти наш тест і дізнатись, як в давнину матюкались на нашій землі, а також якими українськими висловами можна замінити нецензурну лексику. Збережіть собі на випадок, якщо закон про дематюкацію все ж таки приймуть.

Обережно, тест можна проходити тільки якщо вам вже виповнилось 18 років! =)

0%

Легеньке питання. Як наші предки виражали своє невдоволення чи досаду?

Вірно! Неправильно!

Коли наші предки були чимось незадоволені, то казали "бісова ковінька!" Запам’ятай цю фразу. Це точно краще вживати, ніж лайку, яка прийшла до нас з російської мови.

А тепер здогадайтесь, на кого казали “луципір”?

Вірно! Неправильно!

Луципір - те ж саме, що чорт, погана людина. Візьміть собі на замітку таке цікаве слово. Може хтось і не здогадається, що ви на нього лаєтесь.

Йдемо далі. Як в давнину називали гулящу жінку?

Вірно! Неправильно!

Правильна відповідь - курва. Хоч це і польський вульгаризм, але на західній Україні цим словом називали саме гулящу жінку. Хвойда - неохайна людина, а матка - це хрещена мати. Уявляєте?

А як ще називали незграбну людину?

Вірно! Неправильно!

Таких людей називали "вайло". Досить цікаве слово, щоб описати незграбність. Візьміть собі на замітку.

А тепер здогадайтесь, яке з цих слів є лайливим?

Вірно! Неправильно!

Шляк - це лайливе слово. Шляк би його взяв - так казали наші предки, коли хотіли побажати “щастя” комусь. Сусік - відгороджене місце в коморі, призначене для зберігання врожаю зернових культур. А "сявка" використовували на Харківщині. Так називали хуліганів.

Зараз у нас кажуть “не вішай локшину мені на вуха”, коли людина обманює. А як же казали наші предки?

Вірно! Неправильно!

Не побивай мені дупи - не обманюй мене! Така фантазія була у наших предків. Чомусь тоді були дуже популярними лайки зі словами “срака” чи “дупа”.

Як ви думаєте, на кого вдавнину казали “курвар”?

Вірно! Неправильно!

Запам’ятайте це слово. Курваром називають чоловіків, які полюбляли ходити до чужих жінок. А ще використовували слово дзюндзик - це чоловік, розпусник,який любить аж занадто багато жінок.

Наші предки вживали лайку не так часто, як сучасне покоління. Але їхні красні словечка були дуже вдалими та незвичайними. Наприклад, “впасти, як сливка в гівно”. Про що так казали?

Вірно! Неправильно!

Те саме, що вступити у щось . Якщо люди вскочила в халепу, то казали, що вона впала, як сливка в гівно.

А тепер здогадайтесь, як називали дурня чи тупого чоловіка?

Вірно! Неправильно!

Дурень чи бовдур - банально! Наші предки використовували цікавіше слово - матолок. Мантелепою називали неохайну жінку. Казали ще “мантелепа засрана”. А "вишкребок" казали на останню дитину в сім'ї.

А тепер перейдемо до закарпатської лайки. Як думаєте, що казали предки, коли хотіли захиститись від злих людей?

Вірно! Неправильно!

Оберігаючись від нечистого та від злих людей-ворожбитів, на Верховині хрестилися, кажучи "Осцина бы 'му!" чи "Цураха бы 'му!"

Що означає вислів “не плести гімно дівчині в коси"?

Вірно! Неправильно!

Цей вислів означає - не наговорювати неправду на чесну людину.

Всі знають про “Лист запорожців турецькому султану.” У ньому козаки не цурались вживати лайливі словечка. Також там згадували одного звіра: "Який ти в чорта лицар, коли голою сракою ..... не вб'єш?!". Про яку тварину там мова?

Вірно! Неправильно!

Це груба козацька лайка. Якщо казали - вбивати їжака голою сракою, то це означало не боятись і демонструвати безстрашшя. Використовували також більш гуманний вислів - налякати їжака голою сракою.

Тест: Чи знаєш ти, як лаялись наші предки?(18+)
Гаспид матюкливий! Страшно навіть запитати, звідки такі знання? Вашим недругам треба побоюватись, бо ви як ніхто зможете вилаяти їх міцним українським слівцем. А поділіться з нами, яку лайку ще знаєте? Вже дістаємо блокноти!
А ви ще той шибеник! Ще трохи, і будете давати майстер-класи брутальної лайки. Але тільки не забудьте звичайні слова, добре?
Ого! Ви прямо взірець моралі та етики! Але навіть лікарі кажуть, що іноді лаятись корисно. Тому збережіть собі кілька лайливих слів з нашого тесту!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

У заповіднику «Качанівка» на Чернігівщині відкрили сувенірну крамничку

Опубліковано

На території заповідника «Качанівка» Чернігівської області почала працювати сувенірна крамничка

Про це пише у фейсбуці Чернігівщина туристична запрошує.

Заповідник «Качанівка» — палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

 

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані.

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Нагадаємо, Музей Івана Гончара відкрив онлайн-крамничку.

Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.

Усі фото: facebook.com/chernihivregiontravel.

Читати далі

Суспільство

Юна волонтерка віддала своє волосся онкохворим дітям (ВІДЕО)

Опубліковано

Ця маленька принцеса віддала своє волосся онкохворим дітям.

8-річна Поліна зрізала косу і передала Hair for Share. Цей проєкт робить перуки для онкохворих дітей.

«Коли я дізналась, що можна віддавати волосся для дітей, які хворіють на рак» – каже Поліна.

«Я зразу ж погодилась. Я дуже рада, що змогла зробити хоч щось, щоб допомогти діткам» – додає дівчинка.

 

Hair for Share заснували у Львові у 2018 році. Нині 26 перукарень по всій країні підтримують цей проєкт!

Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Перука з натурального волосся коштує від 8 тисяч гривень.

Онкохворі віддають всі гроші на лікування і не можуть дозволити її собі.

За допомогою Hair for Share хворі отримують перуки безкоштовно.

За ці роки було виготовлено 100 перук, а донорами стали понад 600 українців.

Якщо не маєте розкішних кіс – можна надіслати кошти на виготовлення перуки!

Читайте також: Героїчний вчинок: 24-річна дівчина рятувала поранених, а по ній лупили з мінометів (ВІДЕО)

Нагадаємо, молодята закликали дарувати на весілля корм для тварин замість квітів, щоб нагодувати песиків з притулку.

Як ми повідомляли раніше, реперка alyona alyona стала голосом орфанних пацієнтів в Україні.

Читати далі

Суспільство

Українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн

Опубліковано

В онлайн-кінотеатрі Державного агентства з питань кіно з’явився пригодницький фільм Ігоря Письменного «Іван Сила» про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети.

Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.

Стрічка відтворює окремі сторінки життя молодого Івана, який достойно пройшов через серйозні випробування, змужнів і став непереможним велетом сили й духу.

Дія стрічки розгортається в Європі початку XX століття.

 

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Як зазначається, всі персонажі, включно з численною масовкою, одягнені в історичні костюми, надані для картини чеською кіностудією «Баррандов», усі сцени зняті в будівлях і справжніх інтер’єрах тієї епохи. Крім того, й усі видовищні та силові трюки виконані у фільмі наживо.

Автори сценарію та режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний. Фільм поставлений за мотивами книжки Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

У ролях – Дмитро Халаджи, Леонід Шевченко, Іванна Сахно, Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Ігор Письменний, Василь Вірастюк, Алла Приходько. Продюсери – Ігор Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова.

Картину створено кінокомпанією Інсайт Медіа за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Загальна вартість виробництва фільму 15 млн 631 тис. 800 грн, з яких 15 млн 514 тис. 800 грн становить державна фінансова підтримка.

Переглянути стрічку можна за посиланням.

Нагадаємо, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».

Як ми повідомляли раніше, український фільм «ІНО» здобув почесний приз на кінофестивалі у Парижі.

Усі фото: usfa.gov.ua.

Читати далі