Суспільство
«Щедрик» Леонтовича готують до внесення у світову спадщину ЮНЕСКО
До списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО хочуть внести мелодію «Щедрика» в обробці українського композитора Миколи Леонтовича.
Про це повідомили у пресслужбі Вінницької обласної державної адміністрації.
Зазначається, що процес внесення усесвітньо відомої пісні «Щедрик», ймовірно, триватиме майже два роки і реалізовуватиметься у три етапи.
Як відбуватиметься процес?
Спочатку (до червня 2021 року) «Щедрик» внесуть до місцевого переліку культурних пам’яток, а до жовтня 2021 року його мають внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Потім документи подадуть на внесення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО. За прогнозами, цей етап розпочнеться у грудні 2021 року і триватиме до вересня 2022 року.
Ці заходи приурочують до сторіччя першого виконання «Щедрика» у США, як першого проєкту культурної дипломатії в історії модерної України.
Читайте також: Українські військові виконали “Щедрик” (ВІДЕО)
Про Щедрик
5 жовтня 1922 року український хор Олександра Кошиця дав прем’єрний концерт у найпрестижнішому концертному залі Нью-Йорка Carnegie Hall. Саме в цей день відбулась американська прем’єра «Щедрика».
«Щедрик» — всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку ХХ століття. Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія, відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (Carol of the Bells), стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
100 років тому текст української щедрівки також переклали французькою, фламандською та іспанською мовами.
Нагадаємо, український «Щедрик» переклали мовою гінді.
Також вінничанин об’єднав півсотні каверів на «Щедрик».
Окрім того, українського “Щедрика” зіграли на старовинних інструментах серед Кавказьких гір.
Як ми повідомляли раніше, військовий оркестр США привітав українців «Щедриком».
Головне фото: np.pl.ua.
Суспільство
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ