Суспільство
Польський спортивний бренд 4F розвиватиметься в Україні
Польська компанія OTCF, що є власником торговельної марки спортивного одягу й аксесуарів 4F, та компанія «Епіцентр К» уклали угоду про розвиток мережі магазинів в Україні
Польський бренд 4F спеціалізується на створенні спортивного одягу та аксесуарів для зайняття активними видами спорту та фітнесом. Також 4F розвиває лінійку товарів для туризму та повсякденного використання. Бренду належать 174 монобрендові магазини в Польщі, його продукція представлена в 500 мультибрендових магазинах в 30 країнах світу.
Донедавна бренд 4F на вітчизняному ринку був представлений лише окремими товарами у великих мультибрендових магазинах спортивного одягу. З серпня цього року він почав виходити на ринок України, відкривши в ТРЦ Retroville у Києві перший монобрендовий магазин.
«Ми постійно вивчаємо можливості світового ринку. Бачимо великий потенціал у подальшому розширенні на Схід. Ми поставили собі мету – підвищити впізнаваність бренду в Україні та стати ще ближчими для клієнта. Нашим ексклюзивним місцевим партнером став «Епіцентр». Результатом цієї співпраці стане відкриття мережі монобрендових магазинів 4F в Україні. Наразі готуємось до наступних кількох відкриттів до кінця цього року і віримо в успіх цієї співпраці», – говорить президент компанії OTCF SA Ігор Кляя.
Команда Food Train приготувала святкові обіди для жителів Харківщини Під час свят особливо важливо підклуватися про тих, хто поряд. Саме тому команда потягу-кухні Укрзалізниці – Food Train – приготувала близько 4300 великодніх обідів для мешканців Харківщини.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
“Цього разу Food Train привіз до Харкова ще й 2300 власноруч спечених та прикрашених Великодніх пасок. Ними пригощали місцевих мешканців, серед яких – внутрішньо переміщені особи, багатодітні родини, пенсіонери, жителі знеструмлених будинків, пацієнтинти психіатричної для лікарні та будинку літніх людей. Прояв турботи одне про одного дозволяє українцям не втрачати віру та триматися попри складні часи”, – повідомили у Мінвідновленні.
Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень
Закупівля продуктів для поїзда-кухні фінансується нашими партнерами – Фондом Говарда Баффета – The Howard G. Buffett Foundation.
Нагадаємо, уряд запропонував виробникам дронів пільгові гранти.
Фото: Міністерство відновлення України
Воїн з Одеси віддав життя за Україну, але продовжує робити рідну землю красивішою навіть після загибелі… Ця сумна й водночас зворушлива та надихаюча історія про військового Бориса Айзенберга, , який усе своє життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. І зараз, коли Бориса не стало, справу продовжує його батько, а сакури та клени, які в пам’ять про героя саджають по всій Україні, радуватимуть українців і милуватимуть їхнє око. Детальніше у сюжеті ШоТам!
Після повномасштабного вторгнення Борис пішов на фронт добровольцем. Попри жахи війни він надихався природою і там: малював квіти та прикрашав ящики з боєприпасами. “Йде наступ – цвіте яблуня переможна….” – писав Борис під своїми фото з рослинами.
Читайте також: У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років
Так народилася ціла серія флори, яку українці побачили вже після загибелі захисника… Борис загинув 13 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Врятував пораненого побратима, наклавши йому турнікет, а сам потрапив під ворожий обстріл.
Після смерті Бориса його справу продовжив його батько, його також звати Борис. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 рослин, які колись привіз його син. Груші, сливи, сакури, 18 кущів клену… Все цвіте у пам’ять про Бориса. А ще його сакури прикрашають Київську оперу, а клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею.
Так справа Бориса продовжує жити й надихати українців дивовижним квітом.
Нагадаємо, у Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку.
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...