Щоб точно не натрапити на замаскований продукт від російських виробників чаю, які вперто намагаються проникнути на полиці наших магазинів під іншими назвами, обирайте чаї від українських крафтярів.
Так ви не лише підтримаєте своє, рідне, але й відкриєте для себе дивовижні чайні ідеї з різних регіонів України.
ШоТам поспілкувався з крафтярами та зібрав для вас підбірку чаїв, які неодмінно здивують навіть найбільших гурманів незвичайним кольором, смаком або подачею.
Синій чай, що стає рожевим або зеленим — як ви захочете
«Чай з лісової мальви — це кольорове диво в чашці. Після заварювання він стає синім, потім зеленіє. Якщо додати скибочку лимона, він стане рожевим. Додасте тичинку шафрану — перетвориться в яскраво-зелений ефір», — розповідає співзасновниця сімейної мануфактури To Ta Torbа Софія Лашків.
Але синій чай люблять не лише за перформанс. Його цінують у країнах Сходу за здатність швидко втамовувати спрагу.
Синій чай з лісової мальви від To Ta Torbа. Фото бренду
Що це за чай: «Український анчан» від мануфактури To Ta Torbа
Хто й де виготовляє: сімейна мануфактура To Ta Torbа в селищі Вигода Івано-Франківської області
Як смакувати: смак чаю з лісової мальви ледь відчутний, але неповторний. Якщо ж хочеться додати виразних ноток, Софія радить міксувати сушені суцвіття мальви з лимонною травою та звичайним чорним чаєм, але врахуйте, що це вплине й на гру кольорів.
Це чай не в пакетиках, а в букетиках! Та ще й упаковка незвичайна — сито.
Що це за чай: це авторські чаї під брендом «Трави з яру»
Любов Попова збирає трави та цвіт і складає з них маленькі букетики. Що та коли збирати, вони перейняла від своєї бабусі Ганни. Фото надала крафтярка
«По-перше, це дуже красиво — букетик квітів у чашці, а по-друге — добре можна роздивитися склад, які рослини там є», — каже Люба.
Ідея пакувати свої чайні букетики в сито народилась випадково. Одного разу Люба подала гостям свої букетики в ситі, бо воно першим потрапило під руку, і було зручно. Гості були в захваті, тому жінка вирішила розробити пакування на основі звичайного сита для борошна.
Хто й де виготовляє: сировину жінка збирає в селі Козіївка, що на Харківщині, де ставки, піщані кар’єри та сонячні схили всипані запашними цілющими травами: чебрець, материнка, звіробій, алтей, ромашка. Тут же вона збирає цвіт липи та бузини і ягоди шипшини.
Букетований чай від Люби настільки вразив українців, що крафтярка вже розпродала увесь свій запас і тепер приймає передзамовлення на наступний сезон.
«Готуватиму три збори: «Баринкове зіллячко» (на честь нашого сімейного вуличного прізвиська), «Од усього» й «Душа Яру» — усі з різним смаком і всі загальнозміцнюючі, а головне — смачні й ароматні», — ділиться планами травниця.
Люба захоплюється вишивкою та рушниковими швами, тому вирішила класти в кожну коробку з чаєм ще й маленький тематичний подарунок. Який — не скажемо, хай вам буде сюрприз!
Як смакувати: один букетик розрахований на літр чаю. Люба радить подавати чай у прозорому заварнику, аби смакувати також красу букетованого чаю.
Пакування: коробка на основі сита, загорнута в папір і перев’язана стрічкою
Скільки коштує: від 900 гривень за коробку залежно від розміру
Чай зі справжнім бурштином
Бурштиновий чай — древня традиція в Балтійських країнах. У Латвії є цілий курорт з бурштину — там на ньому сплять, ним роблять масаж, п’ють бурштиновий чай. В Україні створили та запатентували власну рецептуру чаю з місцевим бурштином.
Ідеальний сувенір з Рівненщини — чай з місцевим бурштином, молодими пагонами сосни й українським іван-чаєм — ферментованим кипрієм. Фото: vsesvit_ivanchai
Що це за чай: це іван-чай «Поліський бурштин» від ТМ Всесвіт
Хто й де виготовляє: бренд «Всесвіт» заснувала родина Єва Єндрик та Романа Степановича з Рівного. Подружжя власноруч збирає листя іван-чаю в Карпатах, сушить і робить різні композиції його основі. При зборі вони керуються правилом, що рослина має продовжити рости, тож з кожної збирають лише по кілька листочків.
У бренду чималий вибір чайних сумішей, і найбільше нас здивував чай з порошком бурштину. «Це унікальний, запатентований продукт, аналогів якого в Україні не існує, — каже Єва. — Ми створили іван-чай з хвоєю, і там наче чогось бракувало. Вирішили додати бурштин — ми купуємо камінці й товчемо їх у пудру».
Чай з бурштином уже став візитівкою регіону й улюбленим сувеніром з Рівненщини. Ірина пояснює, що, активуючись у гарячій воді, бурштин вивільняє корисні ефіри, бурштинові солі — терпени.
Як смакувати: заварювати звичним способом — у горнятку чи в чайничку-заварнику. Приготувати смачний і корисний напій з цього чаю можна навіть, використовуючи холодну воду, адже він «розкривається» навіть за низьких температур завдяки гранульований формі й глибокій ферментації.
Пакування: фірмовий дерев’яний тубус ручної роботи. Без застосування клею та лаку
Скільки коштує: 250 грн за 80 г
Чай з ряскою
Так-так, з тією самою ряскою, яку так люблять гуси та качки. Ця мікроскопічна рослинка містить багато важливих для організму амінокислот, а також вітаміни С, Е та групи В. Також ряска дуже багата на йод. З давніх-давен українці використовували ряску в лікувальних цілях, а на Чернігівщині пропонують посмакувати чай з цією зеленою королевою озер і річок.
Що це за чай: чай «Русальна пісня» від родинної ферми «Сонячна земля»
«Русальна пісня»: чай з ряскою та шматочками сушених персиків. Фото Тетяни Шанойло
Хто й де виготовляє: фермерка-травниця Тетяна Шанойло із села Количівка Чернігівської області власноруч збирає й сушить ряску та решту інгредієнтів.
«Окрім ряски малої до складу чаю входять цвіт липи, м’ята, лепеха, сушені лимон та персик, квіти жасмину садового. Усе сушу сама. Все крім ряски та лимона — з нашого родинного саду», — розповідає Тетяна. Каже, вивчаючи давні книги з травництва, давно зацікавилась ряскою, але все шукала їй ідеальну компанію.
«Якщо заварити монозбір ряски, він на смак трохи нагадує морські водорості, хоч ця рослина росте в прісній воді. Тож я доповнила цей чай яскравими нотками цитрусу, персика», — ділиться травниця.
Як смакувати: заварювати, як звичайний трав’яний чай, кількість заварки та час настоювання регулювати на власний смак.
Напівпрозора кольорова кулька, що таїть у собі поєднання трав, фруктів і ягід Якщо опустити її в горнятко окропу, ви почуєте характерний тріск, і все смачне й ароматне з «бомбіти» вивільниться, а сама вона безслідно зникне. Що за магія? Це лід чи якийсь пластик? Ні, це карамель, приготовлена з ізомальту — замінника цукру. При потраплянні у воду вона розчиняється, даруючи напою солодкий смак.
Що це за чай: «Чайні Бомбіти» від родинної майстерні SOFI-NA
«Чайні Бомбіти» виглядають як ялинкові кульки — яскраві та крихкі. Фото SOFI-NA
Хто й де виготовляє: Світлана Салтановська із селища Велика Долина Одеської області. Матір Світлани Софія Нагорняк — лікарка за фахом. Уже кілька років жінки збирають дикороси для лікувальних чаїв на берегах Південного Бугу. З 2020 року вирощують власний овес, іван-чай, ромашку.
У якийсь момент Світлана вирішила, що просто заварювати чай чи сухі трави — це нудно.
«В мережі я побачила чайні бомбочки, і вони мене вразили. Вирішила спробувати виготовити цю красу сама, але щоб всередині була не просто чайна заварка, а цілі букети смаку й аромату — з шматочками фруктів, пелюстками квітів і спеціями», — розповідає майстриня.
Каже, процес виготовлення солодких кульок потребує ювелірної точності. Адже захолола ізомальтова карамель дуже крихка, а її робоча температура — 160-170 °C, тож найменша необережна крапля може обернутися сильним опіком.
Попри це, Світлана обожнює чаклувати з карамеллю та називає свій чай «найінстаграмнішим».
Як смакувати: велика «бомбіта» розрахована на 1-1,5 літра води, маленька — на велику чашку. Секретик: якщо перед подачею «бомбіту» на 7 хвилин покласти в морозильну камеру, то при заварюванні почуєте той самий смачний «хруст безе».
Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.
Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.
У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.
Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.
Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.
Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».
Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.
Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.
Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.
Про що фільм?
«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років. Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.
Відео: FILM.UA Group
Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.
Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.
Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель.
Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло.
Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.
Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам
Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає.
Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.
От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину.
Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.
Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам
Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.
Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.
Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам
Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.
Коментарі