Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

5 кейсів впливу контенту ШоТам на українське суспільство у 2023 році

Опубліковано

Герої в ШоТам надихають і мотивують інших на дії. Часом ми не тільки розповідаємо про них, а й поєднуємо читачів, представників громад, влади чи локального бізнесу.

Ми обрали п’ять прикладів того, як ШоТам єднає українців через контент.

Громади діляться досвідом з іншими

Куликівська ТГ розташована в самому центрі Чернігівської області. Протягом лютого-березня 2022 року населенні пункти опинилися під російськими обстрілами. Цілі вулиці були знищені вщент, якісь із них — пошкоджені через авіабомби.

«Ми чекали на допомогу держави, але не могли сидіти, склавши руки», — розповідає голова Куликівської сільської ради Юлія Постернак. 

Громаді вдалося отримати понад 30 грантів на 33 мільйони гривень. Після публікації історії відбудови в ШоТам, Куликівська ТГ прийняла в себе делегацію громад з Житомирської області. Як повідомила команді голова пресслужби Куликівської селищної ради Лідія Чобітько, вони ділилися досвідом співпраці з міжнародними донорами, зокрема, про кейс реновації Куликівського ліцею та дитячого садочка «Ромашка».

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Снігурівська громада Миколаївщини, про яку ми також розповідали в межах проєкту про відбудову, нині консультує тимчасово окуповані та новодеокуповані громади Запорізької області. Начальник Снігурівської військової адміністрації Іван Кухта ділиться досвідом того, як документувати руйнування, співпрацювати з державою, донорами та міжнародними організаціями. 

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Бібліотекарка, яка врятувала книжки від росіян, отримала нові від нашої читачки

Ми розповідали, як у Тростянецької громаді Сумської області бібліотекарка Валентина Ганцева врятувала понад 1000 книжок під час російських обстрілів у березні 2022 року. Разом з чоловіком Валентина вивезла в мішках для зерна на старенькому «Запорожці» не тільки майже всі книжки, а й техніку та навіть олівці.

«Звичайно, небезпечно було — цілий день літали ворожі літаки й стріляли, не всі люди навіть виходили з домівок. Але страху в мене не було — залишити книжки отак ми не могли», — розповідає бібліотекарка.

Ця історія так розчулила наших українців, що одна з читачок за нашого сприяння домовилась із керівництвом бібліотеки та подарувала їм книги. Жінка вирішила надіслати зі Львова літературу українською мовою з власного книжкового фонду.

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Історія про переселенку в кріслі колісному спонукала владу Львова облаштувати в її будинку пандус

Майстриня манікюру Алла Палагута евакуювалася зі Слов’янська до Львова у квітні 2022-го. Переселенка в кріслі колісному живе в найтуристичнішому місті країни, але досі жодного разу не бачила ні легендарних львівських вуличок, ні соборів, а також не пила каву з видом на Високий замок, адже в будинку Алли немає підйомника.

«І я спускаюся так: мама простеляє на сходах ковдру, я пересідаю з крісла на сходи й так на сідничках спускаюся — пум-пум-пум-пум — сім сходинок, — розповідає Алла. — Тому на вулиці я буваю нечасто — десь два рази на місяць. Коли холодає, то не виходжу зовсім. Я як той підсніжник, знаєте — з’являюся навесні».

Після публікації ШоТам Львівська міська рада відреагувала на ситуацію переселенки з інвалідністю. Наразі до Алли додому приходила комісія, аби оцінити можливість встановити в її будинку пандус. 

«Наразі маємо такі результати: ми облаштуємо там зручний пандус, щойно дозволять погодні умови. Щодо встановлення підйомника в цьому будинку: Алла не зареєстрована за цією адресою і не планує цього робити. Якщо питання з реєстрацією не буде вирішене, ми будемо шукати меценатів, аби все ж встановити підйомник у цьому будинку, щоб Аллі там було зручно проживати», — розповіла заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк.

Читайте історію в ШоТам.

Нові партнерства після публікації відео

Даніель Боду з Миколаєва після початку повномасштабного вторгнення започаткував власну справу — виготовляє павербанки та зарядні пристрої на 3D-принтері. За рахунок державної програми єРобота він отримав 250 000 гривень, уже має команду та нові верстати.

Після того, як у ШоТам опублікували відео про хлопця, низка всеукраїнських та місцевих компаній звернулися до нього, аби налагодити співпрацю. Зокрема, наразі герой веде перемовини з Ukrainian Maker Association, представники якої самі запропонували працювати над спільним проєктом.

Дивіться історію в ШоТам.

Завдяки ШоТам клієнти дізналися, що фермерка знову працює 

«Завдяки сюжету моя компанія ожила як фенікс для багатьох фермерів. Оскільки з першого дня вторгнення в нас не було ні електрики, ні зв’язку, а телефони були вкрадені, то наші клієнти логічно вирішили, що виробництво зупинилося», — говорить підприємиця Ксенія Костенко з Київщини.

Жінка поєднувала одразу два аграрні бізнеси: вирощування зернових та овочів і виготовлення унікальних органічних добрив. На початку повномасштабної війни окупанти розікрали обладнання та спалили транспорт, а поля ще довго лишалися замінованими. 

Та коли її історію опублікували, фермери, які раніше співпрацювали з Ксенією, знайшли її, написали слова підтримки й запропонували відновити співпрацю.

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Коментарі

Суспільство

Як біотехнологиня та вчителька мотивують жінок змінювати професії (ВІДЕО)

Опубліковано

Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.

Історія героїнь випуску

Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.

«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.

Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)

Фото: ютуб-канал ШоТам

У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.

Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.

Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.

Відео: ютуб-канал ШоТам

Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.

Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).

Фото: ютуб-канал ШоТам

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі