Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Врятували понад 1000 книжок у мішках для зерна. Ця бібліотека на Сумщині пережила окупацію і знову працює

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Лишилися стіни й двері, стеля — на підлозі, а книжки розкидані. Таким застала своє місце роботи у Солдатському бібліотекарка Валентина Ганцева, коли у центр села росіяни скинули дві авіабомби. Та жінка не розгубилася — разом з чоловіком вони склали книжки у мішки для зерна і відвезли додому на старенькому «Запорожці». Страху у них не було — залишити книжки отак просто не могли.

За шість місяців бібліотеку відновили та туди повернулися читачі. ШоТам розповідає про окупацію села та про те, як це — рятувати книжки й справу своєї душі. 

Артилерія, авіабомби — як Солдатське переживало початок вторгнення

«Ідея створити нову бібліотеку вперше спала на думку після приєднання до Тростянецької міської громади», — розповідає староста Солдатського старостинського округу Антоніна Вискребенцева.

Антоніна Вискребенцева згадує, що на відкриття бібліотеки прийшло багато односельців. Фото: ШоТам.

У Тростянецькій громаді уже була гарна бібліотека, тож вирішили за її зразком зробити й у себе — переобладнати, замінити опалення. Ця бібліотека розташована в приміщенні колишньої сільської ради — тепер адмінбудівлі.

Тож 19 грудня 2021 року було урочисте відкриття — прийшло багато людей. Та бібліотеці судилося недовго попрацювати — уже 24 лютого 2022 року росіяни зайшли у село. Саме Солдатське стало першим населеним пунктом громади, який зустрів окупантів. Антоніна пригадує, що хоч бойових дій на території не було, але жителі вже з перших днів відчули, що таке війна. 25 лютого почались обстріли села. А вже 7 березня руйнування зазнала Солдатська бібліотека. 

Староста села показує пошкодження у бібліотеці. Фото: ШоТам.

Мешканців повідомили, що краще залишатися вдома, по селу гатила ворожа артилерія — це відчули всі. Усі російські снаряди лягли майже в радіусі центру Солдатського — пошкодили 48 будинків місцевих, були й прямі влучання. Саме в цей день була зруйнована майже вся інфраструктура — школа, будинок культури, ФАП, адмінбудівля. 

Антоніна пригадує, що 8 березня прийшла зранку у центр і побачила, що у приміщенні адмінбудівлі не було ні даху, ні вікон, ні дверей — все навстіж. Того дня дещо вдалося затулити, щоб не допустити подальших пошкоджень. Але з 9 на 10 березня в центр села скинули дві авіабомби — епіцентр вибуху був за 70 метрів від бібліотеки. Це остаточно зруйнувало всю інфраструктуру — повиривало всі замки і вікна, які ще трохи трималися.

У центр села росіяни скинули дві авіабомби. Фото: ШоТам.

Праправнучка цукрового магната дала нове життя бібліотеці

У кінці березня громаду звільнили від росіян, тож обстріли припинилися. Солдатське почали відновлювати, хоч село і близько до кордону з росією, а війна триває. Староста каже, вони впевнені: Збройні Сили України захистять всі села від росіян. До відбудови долучилася і міська громада Тростянця, і закордонні благодійники. 

На відбудову Солдатського виділили і державні кошти — люди подалися на програму «єВідновлення». А міська рада видавала те, що було на складах. У селі шукали прихистку люди, що втратили дім — з Харківської, Донецької областей та навіть сусідніх громад Сумщини. Тож у колишній амбулаторії створили центр ВПО. Зараз там проживає 3 родини. 

Бібліотеку теж вдалося відновити — вже після звільнення Тростянця 26 березня у Солдатське навідався мер Юрій Бова і побачив масштаби пошкоджень. Міська рада виділила 150 листів шиферу, щоб перекрити дах — так будівля не постраждала від дощів та снігу. 

Антоніна каже, спонсорів знайшли теж у міській раді — праправнучка Леопольда Кеніга, цукрового магната, який мав заводи у Тростянці, запропонувала свою допомогу. А все, що було в бібліотеці — книжки, комп’ютери — зберегла бібліотекарка Валентина Ганцева.


Валентина Ганцева

бібліотекарка у Солдатському, що на Сумщині.

Писанина у формулярах — справжня мрія

У моєму дитинстві комп’ютерів не було, тож ми бігали у сільську бібліотеку читати книжки. Мені завжди подобалося, як бібліотекарка знаходить формуляр, пише туди — саме оця писанина мене захоплювала. Я думала: як же це все цікаво! 

Робота бібліотекарки була завжди цікавою для Валентини. Фото: ШоТам.

Я вступила в педінститут, не закінчила його, вийшла заміж і переїхала в Солдатське. Колишня бібліотекарка якраз пішла на пенсію, а я стала новою бібліотекаркою і вступила до університету на бібліотечну справу. І вже працюю тут 32 роки. Якщо я проробила всі роки в бібліотеці, то що можу сказати? Для мене все моє життя — бібліотека, це моя доля.

Нова бібліотека у Солдатському запрацювала у грудні 2021 році — це була подія для села. За місяць ми набрали 100 читачів!

Але вже 24 лютого все змінилося. Я не очікувала вторгнення, довелося побачити наяву, що росіяни вже на українській землі. Якби готувалися, то, мабуть, і книжковий фонд забрали б, і комп’ютери. А так — не очікували.

Валентина Ганцева у відновленій Солдатській бібліотеці. Фото: ШоТам.

Складала книжки у мішки для зерна

Ми з сім’єю були у селі, нікуди не виїжджали. О пів на сьому ранку 10 березня мені подзвонили і сказали — бібліотека розбита. Тож ми з чоловіком зібралися і приїхали. Тут було страшне — ми думали зовсім нічого не застанемо, але бібліотека залишилася. Хоч і геть зруйнована. Мабуть, лише двері та стіни лишилися — ми побачили, що книжки розкидані, а стеля на підлозі.

Звичайно небезпечно було — цілий день літали ворожі літаки і стріляли, не всі люди навіть виходили з домівок. Але страху у мене не було — залишити книжки отак ми не могли. Почали збирати їх, трохи обтрушували від бруду, але часу багато не мали. Чоловік каже: «Ну жаль їх тут залишати, нова ж література, її порозбирають і попалять, а це труд». І справді, відчувалося, наче це моя особиста власність — як я могла сидіти вдома?

Тож сказала чоловікові їхати по мішки — звичайні, для зерна. Почали швиденько збирати книжки і вивозити додому. Знаєте на чому вивозили? На старенькому запорожці — чоловік зробив рейсів зо п’ять, щоб усе забрати. Книжковий фонд у нас був 1100 видань, мабуть, лише кількох не дорахувалися, а решту — врятували. Книжки вдома склали у ящики та скотчем заклеїли — не знали, скільки ще війна триватиме. 

А тоді чоловік сказав, що скоро повернеться і поїхав кудись знову. А тоді привозить — мультимедійну дошку, проєктор, стільці і навіть м’який куточок. Жаль йому стало, що покрадуть. Тож за один день від 7 ранку до 15-16 — вивезли з бібліотеки все, що могли. Навіть олівці позабирали. І книжки стали чекати свого часу. Буває сидимо з чоловіком ввечері й кажу: «Як ми з тобою все це перевезли вдвох?». Деколи й не віриться. 

Разом з чоловіком з бібліотеки вони вивезли усе, що могли. Фото: ШоТам.

Ходили на роботу і не ховалися

Ми були вдома хіба тиждень, а тоді вже й на роботу вийшли: сітки маскувальні плели, готували нашим хлопцям — дома не сиділи та не ховалися. Все працювало — і будинок культури, і сільрада.

Росіяни до бібліотеки не заходили, ми бачили, як вони проїжджали через село — ночували на початку Солдатського. А після них — оцей рев і гар ще добу стояли. 

Наприкінці березня ЗСУ звільнили нашу громаду. Бібліотеку відновили доволі швидко — уже у вересні 2022 року вона запрацювала. Відкриття не було таке урочистим, як вперше, але люди приходили. Знаєте, вона мало чим змінилася, зараз така стала як була. Ми по тому ж проєкту відновили, мабуть, ще й краща стала — так мені здається.

 Бібліотеку відновили за старим проєктом — вона майже не змінилася. Фото: ШоТам

І читачі повернулися, звісно не всі: багато людей повиїжджало, попереселялися. Але працюємо —  люди приходять і потребують газет — бо де їм новини брати? Тож і цікавляться. Також читають художню літературу — і українську, і світову. Ми тільки російські книжки не зберегли, нам таке не потрібно. 

Вистачає і найменших читачів — у нас є дитячий куток. Діти беруть і казки, і книжки про мандри, дитячі енциклопедії. Багато чим цікавляться.

І наша бібліотека, і будинок культури — це зв’язок між селянами. Тут можна зустрітися і поговорити, пошта приїжджає — заходять в бібліотеку. Школа у нас онлайн, але коли потребує приміщення для заходів, то теж йдуть сюди. Бібліотека — це місце, де ми спілкуємося всі.

Це місце об’єднує село. Фото: ШоТам.

Віримо в перемогу України — і це дає силу працювати далі. Так дожидаємо цієї перемоги й боремось за неї, це підтримує наш дух. 

Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. 

Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Суспільство

Укрнафта запустила на Львівщині нову високодебітну свердловину

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ПАТ Укрнафта запустила в роботу нову свердловину з початковим добовим дебітом нафти 25-30 тонн.

Про це повідомила пресслужба компанії.

Зазначається, що ціллю буріння свердловини стала розвідка запасів у стрийських відкладах на Львівщині. Роботи провели в стислі терміни: стовбур загальною протяжністю 1244 метри пробурили всього за 32 доби.

«У процесі будівництва об’єкту відкрили проєктний горизонт та за допомогою геофізичних досліджень встановили його перспективність в плані нафтовидобутку», — зазначив директор Укрнафти Сергій Корецький.

Наразі здійснили перфорацію покладів в інтервалі 1085-1122 метрів, це близько 30% від загальної товщі нафтонасичених пластів стрийських відкладів.

Читайте також: «Усі овочі вирощують звичайні жителі півдня». Шеф-кухар з Одещини відроджує традиційні спеції Бессарабії. Як це працює

Відбувається процес освоєння. Початковий дебіт нафти – 25-30 тонн на добу.

В Укрнафті зазначили, що це вже третя свердловина, пробурена компанією у 2023 році в межах одного конкретного родовища, і друга з них створена в партнерстві з ТОВ БК Горизонти. До кінця року на цьому ж родовищі мають бути побудовані ще три свердловини.

Довідка

ПАТ «Укрнафта» — найбільша нафтовидобувна компанія України, видобуває понад 86% нафти, 28% газового конденсату та 16% газу від загального видобутку вуглеводнів в Україні. Розробляє родовища вуглеводнів на території двох нафтогазоносних регіонів України.

Нагадаємо, Укрнафта планує відновити видобуток на своїх ліквідованих свердловинах та брати в оренду ліквідовані свердловини інших компаній.

До того ж в Україні планують створити мінімальні запаси нафтопродуктів, які зможуть забезпечити потреби населення в разі виникнення кризової ситуації.

Фото: ukrnafta.com.

Читати далі

Суспільство

Знищено 10 із 17 «шахедів» за ніч — Повітряні сили

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Протиповітряна оборона Україні уночі збила 10 ворожих безпілотників.

Про це повідомили у пресцентрі Командування Повітряних сил.

Зазначається, що у ніч на 5 грудня 2023 року росіяни атакували ударними безпілотниками Shahed-136/131 з двох напрямків — з Курської області та російського міста Приморсько-Ахтарськ, а також — зенітними керованими ракетами С-300, які спрямували по цивільних об’єктах Донеччини та Херсонщини.

Усього в ударі зафіксовано 17 ударних БпЛА типу «шахед».

«В результаті бойової роботи знищено 10 ударних БпЛА в різних регіонах України», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожКапітанка Марія Павлівна. Мати загиблого захисника збудувала на Рівненщині спортивно-розважальний комплекс для дітей

До відбиття повітряного нападу противника залучено винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.

Про Повітряні Сили

Повітряні сили ЗСУ — вид збройних сил, який має на озброєнні винищувальну, бомбардувальну і транспортну авіацію, а також зенітні ракетні війська і радіотехнічні війська. Повітряні сили у цьому вигляді були створені у 2004 році шляхом об’єднання двох видів: Військово-повітряних сил та Військ протиповітряної оборони України.

Нагадаємо, напередодні українська ППО знищила 18 ворожих дронів та авіаційну ракету.

Фото: Повітряні Сили.

Читати далі

Суспільство

Одна з країн НАТО замовила для України партію снарядів на 140 млн євро

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення на виготовлення 155 мм артилерійських снарядів для України.

Про це йдеться у заяві, опублікованій на офіційному сайті компанії.

Зазначається, що загальна сума контракту становить близько 142 млн євро. Замовником є неназвана країна НАТО, «чиїм заявленим наміром є підтримка України у її оборонній боротьбі за допомогою ефективної довгострокової військової допомоги».

Замовлення передбачає постачання «десятків тисяч комплектних 155-мм артилерійських снарядів». Боєприпаси будуть доставлені у 2025 році.

Читайте такожОзброюємо, навчаємо та одягаємо. Як фонд Markus Foundation забезпечує необхідним тисячі бійців 47-го штурмового полку

У Rheinmetall також повідомили, що компанія планує у 2024 році значно збільшити потужності з виробництва боєприпасів на своїх заводах у Німеччині, Іспанії, Південній Африці та Австралії, довівши річну виробничу потужність приблизно до 700 тисяч одиниць.

Нагадаємо, 3 грудня Німеччина надала Україні новий пакет військової допомоги.

Раніше ми повідомляли, що В Україні створили компактну систему радіоелектронної розвідки ЕТЕР.

Фото: Rheinmetall.

Читати далі