Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 фактів про київський «Роліт» – будинок, де жили та українські митці в часи радянських репресій

Опубліковано

У центрі Києва, на перехресті вулиць Михайла Коцюбинського та Богдана Хмельницького, стоїть будинок з надзвичайною історією. Протягом різних епох він був домом для близько 130 письменників, поетів та інших видатних особистостей мистецтва.

Будинок письменників “Роліт” у стилі українського конструктивізму та класицизму збудували в 1934 році на вулиці Б. Хмельницького, 68. Редакція ШоТам зібрала 10 фактів про місце, де жила українська література в часи радянських репресій.

Ідея створення

Ідея створити власний будинок виникла у письменників після того, як їхні харківські колеги в 1928 році збудували будинок “Слово”, розташований за адресою: вулиця Культури, 9. Вони вирішили наслідувати цей приклад і створити простір, де б могли жити і творити в комфортних умовах.

Проєкт та зведення будинку

Архітектурним проєктом займався зодчий і художник Василь Кричевський, а допомагав йому учень Петро Костирко. Через нестачу коштів на будівництво доводилося кілька разів вносити правки в проєкт та зупиняти роботи. За деякий час родини українських письменників вирішили скластися грошима й допомогти закінчити будинок. Так з’явився Кооператив Робітник літератури, або просто Роліт.

Планування квартир

Перший корпус Роліту, розташований на вулиці М. Коцюбинського, має п’ять підʼїздів і налічує 60 квартир — дво- та трикімнатні, заселення яких почалося в 1934 році. Оскільки дім письменників будувався як елітне житло, у п’ятому підʼїзді розміщено кілька чотирикімнатних квартир.

У 1930-х роках мати житло на кілька кімнат з побутовими приладами та особистим телефоном було розкішшю для київських теренів.

Другий корпус

Проєкт другого корпусу в класичному стилі створив архітектор Микола Сдобнєв. Цей корпус розташований на вулиці Б. Хмельницького.

Будинок мав лише один підʼїзд, сім поверхів та 14 розкішних апартаментів. У ньому були робочі кабінети площею 22-25 кв. м, чотирикімнатні квартири площею 97,6 кв. м та п’ятикімнатні — 120,9 кв. м. Перших мешканців, провідних українських радянських письменників, заселили у 1939 році.

Відомі мешканці будинку

Борис Антоненко-Давидович (24, 53 кв.), Микола Бажан (31 кв.), Остап Вишня (21 кв.), Сава Голованівський (55 кв.), Олесь Гончар (65 кв.), Наум Тихий (31 кв.), Іван Кочерга (4 кв.), Андрій Малишко (68 кв.), Юрій Яновський (66 кв.) та інші видатні культурні діячі України.

Історична памʼять

“Роліт” нерідко згадувався у щоденниках та мемуарах У.Самчука, О.Гончара, О.Любченка. З 1970 року він став пам’яткою історії, що дозволило зберегти деякі меморіальні кімнати (Б.Лятошинського, Л.Вишеславського, І.Микитенко та ін.).

Перша пам’ятна дошка на фасаді будівлі була встановлена у 1958 році, а остання – у 2011 р.

Місце, в якому писалася історія

Довгий час Роліт був символом української літератури, адже в його стінах писалися видатні твори.

Тут Андрій Малишко написав “Пісню про рушник”, Олександр Гончар працював над романом “Собор”, й український переклад “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі також народився тут. Читачі надсилали улюбленим письменникам листи зі словами подяки та підтримки, перетворюючи Роліт на справжній осередок літературного життя України.

Репресії та спостереження

У будинку мешкали не лише письменники, але й ті, хто перебував під пильним контролем НКВС та КДБ. Звідси люди йшли у вʼязниці, в концтабори, на смерть від чекістської кулі, на фронт і в евакуацію.

Письменника Григорія Косинку застрелили, коли він планував, як обставлятиме квартиру меблями. Письменників Давида Гофштейна й Івана Кулика арештували та розстріляли. У таборах побували Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Матвій Талалаєвський.

Літературне життя в будинку в останні роки

Мистецька історія будинку Роліт тривала рівно сім десятиліть. Серед останніх відомих літераторів, які мешкали тут, були поет Л. Вишеславський, який помер у 2002 році, та письменник і правозахисник, Герой України М. Руденко, який пішов із життя у 2004 році.

Справжнім ветераном Роліту до останнього часу залишався літературознавець і багаторічний головний редактор журналу “Всесвіт” Олег Микитенко, який помер у 2020 році. Він єдиний, хто мешкав у будинку від першого дня, переїхавши сюди шестирічним хлопчиком. Сьогодні переважна більшість мешканців Роліту не мають прямого стосунку до літератури.

Книгарня “Тиша” на першому поверсі

На вул. Богдана Хмельницького, 68 в цьому році облаштували книгарню “Тиша”, де книги не продають, а видають за підпискою. Їх можна читати як у самій книгарні, так і взяти в оренду додому. Вартість підписки – 500 гривень на місяць.

Чудове місце для того, щоб просувати літературу в маси!

      Суспільство

      У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

      Опубліковано

      На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

      Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

      Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

      Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

      Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

      • Eneris Recupyl в Польщі;
      • Accurec в Німеччині;
      • EraSteel у Франції тощо.

      Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

      Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

      Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

      Читати далі

      Суспільство

      «Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

      Опубліковано

      «Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

      Про це повідомили в «Культурних силах».

      Що обговорили на заході

      Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

      На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

      «Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

      Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

      Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

      У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

      «Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

      Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

      «Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

      Презентація кліпу «Місто наречених»

      На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

      «Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

      Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

      «Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

      Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

      Довідка

      «Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

      • «Культурний десант»;
      • «Книга на фронт»;
      • «Фронтова студія»;
      • «Оркестр 59» тощо.

      «Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

      Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

      Фото: «Культурні сили»

      Читати далі

      Суспільство

      На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

      Опубліковано

      У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

      Про це повідомили у команді простору.

      Що буде в MLYN design hub

      Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

      Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

      «В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

      Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

      Перша експозиція

      Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

      «Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

      MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

      Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

      Фото: MLYN design hub

      Читати далі