У центрі Києва, на перехресті вулиць Михайла Коцюбинського та Богдана Хмельницького, стоїть будинок з надзвичайною історією. Протягом різних епох він був домом для близько 130 письменників, поетів та інших видатних особистостей мистецтва.
Будинок письменників “Роліт” у стилі українського конструктивізму та класицизму збудували в 1934 році на вулиці Б. Хмельницького, 68. Редакція ШоТам зібрала 10 фактів про місце, де жила українська література в часи радянських репресій.
Ідея створення
Ідея створити власний будинок виникла у письменників після того, як їхні харківські колеги в 1928 році збудували будинок “Слово”, розташований за адресою: вулиця Культури, 9. Вони вирішили наслідувати цей приклад і створити простір, де б могли жити і творити в комфортних умовах.
Проєкт та зведення будинку
Архітектурним проєктом займався зодчий і художник Василь Кричевський, а допомагав йому учень Петро Костирко. Через нестачу коштів на будівництво доводилося кілька разів вносити правки в проєкт та зупиняти роботи. За деякий час родини українських письменників вирішили скластися грошима й допомогти закінчити будинок. Так з’явився Кооператив Робітник літератури, або просто Роліт.
Планування квартир
Перший корпус Роліту, розташований на вулиці М. Коцюбинського, має п’ять підʼїздів і налічує 60 квартир — дво- та трикімнатні, заселення яких почалося в 1934 році. Оскільки дім письменників будувався як елітне житло, у п’ятому підʼїзді розміщено кілька чотирикімнатних квартир.
У 1930-х роках мати житло на кілька кімнат з побутовими приладами та особистим телефоном було розкішшю для київських теренів.
Другий корпус
Проєкт другого корпусу в класичному стилі створив архітектор Микола Сдобнєв. Цей корпус розташований на вулиці Б. Хмельницького.
Будинок мав лише один підʼїзд, сім поверхів та 14 розкішних апартаментів. У ньому були робочі кабінети площею 22-25 кв. м, чотирикімнатні квартири площею 97,6 кв. м та п’ятикімнатні — 120,9 кв. м. Перших мешканців, провідних українських радянських письменників, заселили у 1939 році.
Відомі мешканці будинку
Борис Антоненко-Давидович (24, 53 кв.), Микола Бажан (31 кв.), Остап Вишня (21 кв.), Сава Голованівський (55 кв.), Олесь Гончар (65 кв.), Наум Тихий (31 кв.), Іван Кочерга (4 кв.), Андрій Малишко (68 кв.), Юрій Яновський (66 кв.) та інші видатні культурні діячі України.
Історична памʼять
“Роліт” нерідко згадувався у щоденниках та мемуарах У.Самчука, О.Гончара, О.Любченка. З 1970 року він став пам’яткою історії, що дозволило зберегти деякі меморіальні кімнати (Б.Лятошинського, Л.Вишеславського, І.Микитенко та ін.).
Перша пам’ятна дошка на фасаді будівлі була встановлена у 1958 році, а остання – у 2011 р.
Місце, в якому писалася історія
Довгий час Роліт був символом української літератури, адже в його стінах писалися видатні твори.
Тут Андрій Малишко написав “Пісню про рушник”, Олександр Гончар працював над романом “Собор”, й український переклад “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі також народився тут. Читачі надсилали улюбленим письменникам листи зі словами подяки та підтримки, перетворюючи Роліт на справжній осередок літературного життя України.
Репресії та спостереження
У будинку мешкали не лише письменники, але й ті, хто перебував під пильним контролем НКВС та КДБ. Звідси люди йшли у вʼязниці, в концтабори, на смерть від чекістської кулі, на фронт і в евакуацію.
Письменника Григорія Косинку застрелили, коли він планував, як обставлятиме квартиру меблями. Письменників Давида Гофштейна й Івана Кулика арештували та розстріляли. У таборах побували Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Матвій Талалаєвський.
Літературне життя в будинку в останні роки
Мистецька історія будинку Роліт тривала рівно сім десятиліть. Серед останніх відомих літераторів, які мешкали тут, були поет Л. Вишеславський, який помер у 2002 році, та письменник і правозахисник, Герой України М. Руденко, який пішов із життя у 2004 році.
Справжнім ветераном Роліту до останнього часу залишався літературознавець і багаторічний головний редактор журналу “Всесвіт” Олег Микитенко, який помер у 2020 році. Він єдиний, хто мешкав у будинку від першого дня, переїхавши сюди шестирічним хлопчиком. Сьогодні переважна більшість мешканців Роліту не мають прямого стосунку до літератури.
Книгарня “Тиша” на першому поверсі
На вул. Богдана Хмельницького, 68 в цьому році облаштували книгарню “Тиша”, де книги не продають, а видають за підпискою. Їх можна читати як у самій книгарні, так і взяти в оренду додому. Вартість підписки – 500 гривень на місяць.
Чудове місце для того, щоб просувати літературу в маси!
На фото Ганул стоїть поруч з активістом Владиславом Балінським. У своєму дописі Ганул зазначив: «В Одесі впав Ленін, проходив повз, в шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість».
Нагадаємо, що в Києво-Печерській лаврі встановлять пам’ятник Івану Мазепі з «Курчем»: фото.
Усі, хто має підписку на стримінговий сервіс, зможуть переглянути стрічку, яка розповідає про невідомі факти з біографії Назарія Яремчука — «першої української попзірки» та народного артиста УРСР. У фільмі зібрані спогади рідних, друзів і колег про легендарного виконавця.
«Завдяки безмежному таланту, ентузіазму й праці Назарій Яремчук зробив українську пісню модною й відомою по всьому світу», — зазначають автори проєкту.
Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» встановив рекорд як найкасовіша документальна стрічка в Україні, зібравши 9,9 мільйона гривень за три вікенди прокату. Це більше, ніж результат фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який зібрав дев’ять мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Такфлікс випускає добірку короткого метру «Літувати».
Головне управління розвідки України (ГУР) отримало нову зброю — ударні безпілотники, здатні вражати цілі на відстані до 1800 кілометрів.
Про це повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, зазначивши, що над розвитком цих дронів працюють найкращі фахівці, зокрема спеціалісти самого ГУР.
«Ці ударні безпілотники використовуються для ураження аеродромів та російських об’єктів, які «працюють на війну», — підкреслив Буданов. — «Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак».
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні не було виробництва ударних далекобійних безпілотників. Однак із початком війни ринок дронів в Україні зріс у рази.
Однією з причин цього зростання стало обмеження з боку західних партнерів, які не дозволяють Україні використовувати свою зброю для ударів углиб території РФ. Це стимулювало розвиток вітчизняного виробництва далекобійних дронів, які стали важливою частиною української оборони та атакуючого потенціалу.
Нагадаємо, що в Україні відкрили офіс протимінної діяльності ДСНС: які у нього функції.
Коментарі