Суспільство
Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів
В українського бренду “Клямра” ви не знайдете китайських підробок “аля Гуччі” чи якихось гламурних аксесуарів. Адже цей виробник “вливає” душу у свої латунні пряжки, ремені, свічники та інші унікальні вироби. “Клямра” – це український бренд, який відтворює у своїх роботах давнє гуцульське мистецтво – мосяжництво. Але не тільки це робить цього виробника особливим. Пряжки “Клямри” просякнуті патріотизмом – від часів Київської Русі та періоду козацької доби – і до сучасності. А ще український бренд полюбили й іноземці, які збирають навіть цілі колекції виробів.
Андрій Левицький
Закінчив художнє училище. Навчався у Національному університеті “Львівська політехніка” в інституті дизайну. Після закінчення навчання працював графічним дизайнером. У 2007 році подався у ресторанний бізнес – відкрив кав’ярню у Львові. А у 2014 році познайомився з ливарною справою і вирішив започаткували власний бренд “Клямра”.
Відновлюємо давнє гуцульське мистецтво
У своїх виробах, ми відновлюємо давнє гуцульське мистецтво – мосяжництво. Мосяжем на Гуцульщині називали сплав міді, олова та сурми. Саме ремесло мало трохи ширше поняття – тут мається на увазі як ливарна справа, так і інші роботи, пов’язані з обробкою мосяжу. Ще наші предки робили з латуні різні побутові речі: люльки, горіходавки, свічники, пряжки, оздоби ножів, деталі кінної збруї. Це мистецтво має давнє коріння ще з Київської Русі, проте прижилось у карпатському краї і набуло там популярності. Мосяжництво поширювалось у багатьох селах Гуцульщини – не потрібно було ніякого виробництва і обладнання, а тільки невелика пічка.
Для початку з дерева вирізався “фірмак” – дерев’яний прототип майбутнього виробу. Опісля робилися дві земляні форми, в які по черзі вдавлювали ліву та праву сторони “фірмака” та прорізали борони для заливки металу. Опісля форми зводили в купу, міцно скручували та заливали топлену латунь. Виріб з такої форми виходив грубим та кострубатим, тому потребував вмілої обробки інструментом.
Вже коли виріб набував рис та ставав придатним до використання, його прикрашали карбуванням, як правило, набивали пуансонами геометричний орнамент, чи прорізали штихелями, створюючи неповторні художні композиції.
Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
Сьогодні ми намагаємось відтворювати гуцульські традиції, але з нотками сучасних технологій. Ми виготовляємо не банальні сувеніри, а речі, які будуть корисними людям у вжитку: ремені, пряжки, свічники, темпери, браслети.
Оновили технологію виробництва
З самого початку ми зосередились на технології лиття в землю. Але згодом побачили, що це обмежує творчість та не дозволяє робити складні об’ємні рельєфи і детальні зображення. Нам хотілось чогось більшого, тому ми частково перейшли на литво по восковим моделям. Ця технологія використовується і у ювелірній праці.
Для того, щоб зробити пряжку, спочатку ми малюємо ескіз, доводимо його до досконалості в комп’ютерній моделі, а потім вже на 3-д принтері друкуємо пластикову форму. У майстерні на основі цього взірця готують форму для лиття. Після відливу свій виріб удосконалюємо вручну. Його потрібно відполірувати, зробити дірки, відчистити від напилення і покрити патиною.Спочатку я всі ескізи робив сам. Але зараз маємо вже трьох скульпторів.
Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”
Робота займає багато часу. Одна пряжка може виготовлятись 15 робочих днів. Беремо в роботу одразу 10 виробів. Іноді і більше, якщо розробляємо корпоративні пряжки для компаній. Наприклад, вже три байкерських клуби замовляли для себе ремені.
Пряжки з латуні як витвори мистецтва
Перехід на нову технологію лиття дав змогу зробити наші пряжки не тільки індивідуальними, а й особливими. Тобто вони є двосторонніми – зображення на звороті відрізняється та доповнює основний малюнок. Там є і цілі сюжети, тому люди розглядають їх, як картини. Наприклад, на пряжці “Бандерштат” зображена пляшка з коктейлем Молотова, а на звороті розібрана бруківка. Це такий посил до Майдану і вільного міста. Є ще пряжка “Вільний птах”. На ній зображені два символи України: атакуючий сокіл та стяг. Найдавніший символ України захищає один з найновіших. І ця пряжка є також двостороння – частина крила переходить на зворот, де вилитий скелястий фон.
Ми постійно робимо пряжки, які пов’язані з Україною. Приємно, коли є клієнти за кордоном і вони вносять часточку української історії і самобутності. Крім того, у нас є велика лінійка пряжок за інтересами. Наприклад, є вироби для рибалок, на яких зображений короп, а на звороті – частина ставка. Такі ремені є цілим мистецтвом.
Ми робимо багато речей, як для себе. Саме тому у нас багато виробів, які направлені на чоловічу аудиторію. У нашому колективі всі хлопці, тільки одна дівчина менеджер. Вона і стала рушієм того, щоб ми почали робити більше речей для жінок. Проте, жіноча аудиторія і так була задоволена, бо є виробник, у якого можна підібрати класний ексклюзивний подарунок для чоловіка. Та й ціни у нас не такі високі. Ремені з унікальними пряжками з телячої шкіри коштують, в середньому, 600 гривень.
Ремені для Сил спеціальних операцій
Від більшості наших виробів віє патріотизмом та символікою України. Окремо пишаємося серією ременів для підтримки нової символіки українського війська. Кілька років тому українська армія почала змінювати знаки, щоб відрізнятись від ворога. Бо як це так: ми воюємо, а знаки у нас однакові?
Тому активісти створили громадський актив, куди долучились дизайнери і художники, які шукали ідеї, малювали ескізи. Це все було на волонтерських засадах. Тоді виникла проблема з погодженням знаку для Сил Спеціальних Операцій і нам запропонували долучились до того і зробити ремінь. Символіка ССО наголошує, що бійці спеціальних сил є спадкоємцями кращих воїнів, що коли-небудь існували на землях України. В її основі 2000 років збройного захисту рідної землі. Головний символ – могутній воїн-вовк, вовкулака, сіроманець. Девізом Сил спеціальних операцій ЗСУ пропонувалось обрати гордий войовничий клич, бойове гасло князя Святослава Хороброго – “ІДУ НА ВИ”.
Ми також зробили ремні і для інших військ: “Кара Небес” – Десантно-штурмові війська, “Залізний кулак” – танкові війська, а для розвідки зробили пряжку з їхнім гаслом.
Потрібно створювати якісний кежуал для військових, як це є в цілому світі. Щоб звичайні люди могли носити такі речі, тим самим, підтримуючи українську армію. Громадські активісти, які робили ескізи і малюнки, також підтримували цю символіку у побутових речах. Хтось робив горнятка, хтось посвідчення учасників бойових дій, а ми – ремені.
Справжній метал для справжніх людей
Своїх клієнтів ми уявляємо так: люди років 30-ти, які є самодостатні, креативні. Якщо хтось любить купувати ремінці “Гуччі” із замінника шкіри і на китайській пряжці – це не наш клієнт. Бо він не близький нам по духу. Справжній метал призначений для справжніх людей.
Наші вироби полюбили не тільки в Україні, а й за кордоном. Є навіть ті, хто колекціонує ремені і має їх близько 10-ти. За кордоном людям цікаво, що це творча річ, яка зроблена в Україні. Але також клієнтів приваблює і довговічність, адже пряжку зламати майже нереально, вона не ржавіє, а сам пасок можна завжди замінити. Тому такі ремені можуть стати справжньою реліквією і передаватись з покоління в покоління. Замовляють і з Америки, і з Європи, і з Австралії, і з Китаю. Пряжки дуже поширені за кордоном, а про наші пишуть, що розглядають їх як картини.
Основним каналом продажів є саме Фейсбук – маємо понад 60 тис. підписників. За кордон продаємо через платформи Amazon, Ebey, Etsy. Остання нам ближче, бо там аудиторія розуміє, в чому цінність лиття латуні.
Я б порадив хендмейдерам-початківцям не боятись і не лінуватись. На такі сайти легко самим потрапити і не залучати спеціалістів. Найскладніше – продати перші вироби, а далі вже грає роль ваша репутація як виробника, і як продавця.
А ще за кордоном дуже популярні темпери – інструмент, який бариста використовують для формування кавової таблетки в кошику холдера, коли готують еспресо. У нас в арсеналі є багато цікавих варіантів. Зазвичай темпер зроблений з алюмінію і дерев’яної ручки. А я й подумав, що наші кавовари заслуговують на щось краще. Подумав та й зробив.
Темпер застосовується для трамбування меленої кави в фільтрі холдера кавомашини.
Бізнес починався як хобі
Історія “Клямри” почалась саме з пряжок. Перші три я зробив для себе і друзів, а вже потім вирішив продавати.
Проте до цього я займався зовсім іншим – був власником однієї з львівських кав’ярень. Але дизайнер всередині не давав мені спокою, тому у закладі активно займався саме інтер’єром. Також мені довелось виготовляти стилізовані дверні ручки чи засуви. І у 2014 році я вперше познайомився з ливарною справою. Тоді зрозумів, що це ж можна робити оригінальні пряжки. Спробував виготовити перші варіанти. І в мене вийшло.
Читайте також: Мечі, щити, обладунки: як “Кузня фантазій” робить зброю для українського кіно
Спочатку ливарна справа була для мене як хобі. Але потім почала подобатись все більше і більше. І тоді я разом з напарником заснував бренд “Клямра”. Згодом ми створили сайт і почали їздити на різні виставки, де представляли свої вироби.
І сьогодні це перетворилось у бренд, який полюбили українські захисники, знаменитості, звичайні українці, та іноземці. І це не може не надихати.
Суспільство
У столиці запустили новий сервіс прокату електросамокатів під брендом Vzhooh («Вжух»), пише AIN.
Зазначається, що зона покриття на момент запуску обмежилася центром Києва, включно з Подолом, Печерськом та Лук’янівкою.
Ціна послуги
Розблокування електросамоката коштує 9 грн.
Хвилина поїздки з понеділка по четвер — 1,9 грн, а у п’ятницю та вихідні — 2,5 грн.
Читайте також: Збираємо самі: українські бренди меблів, які можуть конкурувати з IKEA
З нагоди запуску Vzhooh дарує користувачам 10 безкоштовних хвилин поїздки. При цьому промокод «Vzhooh» можна активувати двічі і отримати 20 хвилин.
Як орендувати?
Для оренди електросамоката потрібно встановити додаток Vzhooh (Google Play / App Store) і відсканувати QR-код.
Читайте також: Качова музика та вечори біля моря. Вісім фестивалів цього літа для справжніх музичних фанів
Vzhooh — це вже шостий сервіс прокату електросамокатів в Києві після Zelectra, Bolt, Kiwi, Skroll і BikeNow.
Нагадаємо, в Україні створили електросамокат із датчиками попередження аварійних ситуацій.
Головне фото: ain.ua.
Суспільство
У Києві в «Сквері Небесної сотні» відбувся благодійний концерт гурту Бумбокс на підтримку столичних парків, створених громадою.
Захід організувала керівниця громадської організації «Місто-сад» Євгенія Кулеба, повідомила головна редакторка Української Правди Севгіль Мусаєва у фейсбуці та поділилася своїми враженнями від концерту і благодійною роботою Євгенії Кулеби.
«Зібрала на рахунок благодійних внесків гроші для збереження та відновлення трьох скверів у Києві. Тільки обмежене коло людей знає, як вона нервувала до останнього і скільки сил віддала аби проєкт відбувся. Дуже тобою пишаюся», – написала Севгіль Мусаєва.
Читайте також: Одна здача крові може врятувати три життя. Історії українців, які стали донорами
Відомо, що частину зібраних благодійних внесків направлять на облаштування і забезпечення скверів у Києві:
- для «Грецької набережної» та «Вербового гаю» закуплять і встановлять нові лавки;
- у сквері на Старонаводницькій, 6А планують встановити садові меблі, який вже близько 20 років підтримується силами місцевих жителів.
Надалі у планах – організувати серію концертів, щоб допомогти в облаштуванні скверів у кожному районі столиці та підтримати ініціативи громади міста.
Читайте також: Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ
Організатори закликають всіх небайдужих долучатися до заходів, приходити на концерти і ставати благодійниками у підтримку київських скверів.
Нагадаємо, в Україні запустили благодійний фільтр в Instagram, що збирає кошти для дітей-сиріт.
Як ми повідомляли раніше, українці зібрали 65 тис. грн на підтримку дисидента Миколи Матусевича.
Усі фото: facebook.com/znenya.kuleba; facebook.com/sevgil.musaieva.
Суспільство
У Закарпатській області в рамках транскордонного проєкту “Ревітал-1” у Солотвинські шахти запустили робота UX-1, що досліджуватиме затоплені ділянки та руїни шахт Солотвинського басейну й збиратиме дані для науковців про їхній стан.
Про це повідомив Укрінформ з місця події.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
Завдання робота
Зазначається, що робот UX-1, якого опустили в затоплені шахти солерудника, має кілька завдань:
- вивчити та оцінити поточний екологічний стан Солотвинського солерудника та його околиць за допомогою інноваційної технології;
- дати старт процесу дослідження й моніторингу для відстеження якісних і кількісних змін у поверхневих і підземних водах та зміщення ґрунтів.
Робот розроблений за новітньою системою Unexmin. Це інноваційний метод картографування затоплених шахт, який застосовувався для вивчення уранових та мідних шахт у Португалії та Сербії.
Робот-дослідник використовуватиме неінвазивні методи для збору геологічної інформації. Його максимальна робоча глибина ~500 м, робот має форму сфери розміром 0,6 м в діаметрі, важить 112 кг, працює під землею до п’яти годин на максимальній швидкості 1-2 км/год.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
UX-1 в Солотвині обстежить водойми, виміряє порожнини в соляних шахтах, дослідить печерні системи та зони карстових проваль.
Спеціалісти сподіваються отримати внаслідок його роботи дані, за якими створять карту відновлення Солотвина.
Проєкт “Ревітал-1” є дуже важливим для регіону, адже затоплення шахт, створення карстових провалів, потрапляння засоленої води в поверхневі ґрунтові води басейну Тиси — це не тільки загроза для закарпатців у зв’язку із руйнацією інфраструктури, це передумови для екологічної катастрофи в країнах Дунайського басейну.
Читайте також: Качова музика та вечори біля моря. Вісім фестивалів цього літа для справжніх музичних фанів
Після даних, зібраних роботом, та створенням точної картини того, що відбувається у затоплених шахтах, науковці та усі зацікавлені сторони зможуть розробляти дорожню карту та шукати кошти для того, щоби відновити життя Солотвина.
Проєкт “Ревітал-1” підготовлено в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства “Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014-2020”.
Нагадаємо, українська компанія створила концепт робота-кур’єра.
Усі фото: Укрінформ.