Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Опубліковано

Світ заполонили масове виробництво, дешеві китайські товари та синтетичні матеріали. І від цього все більше і більше людей шукають порятунок у давніх ремеслах, ручній праці та натуральних матеріалах. Та й українські бренди радують. З’являється все більше виробників, які інтегрують українські традиції у сучасне життя – будь-то ліжники, лляний одяг чи кошики з лози. Пропонуємо вам познайомитись ближче з брендами, які своїми виробами повертають нас на кілька поколінь назад. 

1. Лляні речі – одяг, як у наших предків

Багато років тому льон та вишиванка були невід’ємним атрибутом гардеробу. Наші бабусі зазвичай носили тільки натуральний одяг та спали на натуральних постелях. І сьогодні ця традиція до нас повертається. Лляні речі стають популярними, адже є гіпоалергенними, натуральними, екологічними та довговічними.

А коли на таких них є ще й ручна вишивка, то це додає унікальності. Такий текстиль чи одяг можна знайти в українського бренду Moon Linen. За словами засновників бренду, поштовхом до відкриття власного лляного виробництва стала стара скриня, що залишилась від бабусі: там були вишиті скатертини, фіранки, простирадла, прикрашені ручною в’язкою. І сьогодні речі бренду й справді повертають у дитинство та нагадують шухляди наших бабусь. Вироби від Moonlinen коштують, в середньому, 2000 гривень.

А ще ми вам детальніше розповідали про українських виробників текстилю з льону та одягу з льону.

2. Символ оберегу від привидів – лялька-мотанка

Лялька-мотанка є одним з найдавніших предметів ручної роботи в українському ремеслі. Їх виготовляли як домашні символи родючості. Ці ляльки відігравали важливу роль у повсякденному житті наших предків.

За давніми народними віруваннями, обличчя надихало душу в ляльку. Душа могла бути доброю чи поганою, тому було безпечніше взагалі не надавати образ ляльці і робити їх безликими. Лише ляльки Слобожанщини характеризуються хрестами на обличчях. Українці вірили, що мотанка зніме хворобу у дітей і захистить будинок від злих духів і привидів.

Сьогодні це ремесло відроджують, як стильний декор. Сестри Тетяна і Наталія Катриченко вже довгий час роблять мотанки і навіть встигли вийти з ними на закордонний ринок, щоб там популяризувати традиції. Ляльки сестер можна зустріти по всьому світу.

Майстрині не малюють обличчя, щоб дозволити маленьким дітям розвивати свою уяву і думати про емоції ляльки під час гри з нею. Для своїх виробів дівчата добирають найкращі тканини. Більшість з них домоткані, зроблені людськими руками. А ще кожна лялька має своє ім’я. Коштують вони, в середньому, 1000 гривень.

3. Ліжники з гірських потоків

Навіть у місті Яворів, яке вважається центром ліжникарства, не знають, коли саме зародилось це ремесло. Воно сягає корінням у сиву давнину і тісно переплетено з традиціями вівчарства. Проте за стільки століть технологія не змінилась. Ліжники – ковдра з овечої вовни, з візерунком чи без. Вони тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на м’якому гірському повітрі.

Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства

Ліжники є справді унікальними і за виглядом, і за технологією виробництва, і за призначенням. Гуцули переконані в тому, що вовна має цілющі властивості, а ліжниками застеляють ліжко, кладуть на підлогу чи використовують як ковдру. 

В основному ліжники тчуть старші жінки. Але бажання зберегти, переосмислити традиції та дати можливість до них доторкнутися спонукало молодь з Косова створити власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Ціни на ці вироби – від 6000 гривень.

“З Ґушкою ви будете в теплі. А хто в теплі — той в любові”, – кажуть засновники бренду.

4. Глина, яка має величезну силу

Від сімейних майстерень до дизайнерських ательє – керамічна справа в Україні живе, розвивається і продукує посуд та декор у різних стилях. Саме у глині наші предки вбачали величезну силу, а прикрашали посуд візерунками, які втілювали навколишній світ та духовні ідеали.

Якщо ви любителі традицій, то українські бренди мають тарілки та глечики з орнаментами, а для прихильників мінімалізму є незвичайні скульптурні форми ваз і чашок.

Засновник українського бренду кераміки “Мох” каже, що його вироби натхненні дикою природою – безкінечним джерелом ідей. Івано-Франківський майстер Євген Бебешко працює лише руками, без використання гончарного круга. Саме тому вироби виходять дивної геометричної форми, але надзвичайно стильні.

Для декору хлопець використовує природні мотиви, які наносить за допомогою тиснення. А коли тарілка або ваза вже готова, то замочує її у молоці, щоб при запіканні виріб став коричневого кольору. Тут можна купити унікальні чашки, тарілки, вази і вазони. Ціна за вироби стартує від 500 гривень.

Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”

5. Лозоплетіння – найдавніше ремесло

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел, сліди якого на нашій території знайдені археологами ще в неоліті. Багато пам’яток українського плетіння зберігається у музеях Львову та Києва.

Сьогодні плетені кошики асоціюються саме з селом. Але вони можуть стати як стильним аксесуаром, так і унікальним екологічним предметом інтер’єру.

В Україні не так багато майстрів, які відроджують це давнє ремесло. Один із них – Олександр Розанов. Лозоплетінням займається 20 років. Основи цього ремесла опанував самотужки. З вербової лози майстер плете різні вироби – хлібниці, різноманітні кошики (великодні, для газет, парасольок, білизни), таці, панно, торшери тощо. Інколи у своїх роботах використовує гілля акації.

6. Килими, як у бабусі в селі

Ще кілька років тому килими вважались антитрендом. Вони асоціювались тільки з сільською хатиною чи господарями, які не мають смаку. Проте сьогодні килими українських брендів прикрашають найстильніші інтер’єри.

Килимарство — це мистецтво виготовлення вручну на старовинних верстатах безворсових двосторонніх килимів з натуральної вовни. Ремесло настільки давнє, що важко встановити, коли і де саме воно народилося. Бренд KilimArt Studio відновлює цю традицію, повертає йому повагу у світі.

Килими від цього виробника вже поїхали в Європу, Канаду та всі куточки України. Виробництво зосереджене у Косівському районі, який історично та культурно пов’язаний з українським килимарством.

Тут можна придбати килими з гуцульськими вишивками (2700 гривень) та подушки, вишиті вручну вовняною ниткою (1300 гривень). Такі вироби й справді додадуть будь-якій оселі національного колориту.

7. Мосяжництво – гуцульська ливарна справа

Колись на Гуцульщині було популярне мосяжництво. Мосяжем називали сплав міді, олова та сурми. Ще наші предки робили з латуні різні побутові речі: люльки, горіходавки, свічники, пряжки, оздоби ножів, деталі кінної збруї. Це мистецтво має давнє коріння ще з Київської Русі.

Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев

Український бренд “Клямра” відроджує це давнє мистецтво. Вони створюють ремені, пряжки, свічники, темпери, браслети з латуні. Фішкою бренду є саме пряжки, які наповнені патріотизмом – від часів Київської Русі та періоду козацької доби – і до сучасності. Їхні ремені з незвичайними пряжками поширені у всьому світі. А їх особливістю є те, що клямри двосторонні, тому майстри зображують на них цілі сюжети та історії.


Такі шкіряні ремені поширені не тільки в Україні, а й в усьому світі. Та й коштують вони не дорого – 600-700 гривень.

18.06.2020

Суспільство

Закинуту територію на Дніпропетровщині перетворюють на комфортний сквер (ФОТО)

Опубліковано

У селищі Покровське на Дніпропетровщині замість кущів та розбитого асфальту з’явиться місце для комфортного відпочинку. Тут розпочали реконструювати паркову зону, повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

«Незабаром старий сквер, що розташований біля місцевого центру дозвілля, перетвориться на улюблене місце відпочинку мешканців Покровського району», – розповів заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Стороженко.

Яким буде сквер?

Підрядники вже розпочали підготовчі роботи. За проєктом, старе асфальтове покриття замінять тротуарною плиткою, облаштують пішохідні доріжки та алеї. Встановлять альтанку, клумби з квітами, а також лавки, урни й стійки для велотранспорту. А ще – обладнають дитячий ігровий майданчик та воркаут-зону.

Читайте також: У Києві завершують капремонт парку «Радунка»

Загальна площа скверу – близько 0,8 га. На благоустрій паркової зони у селищі Покровське з обласного бюджету виділили майже 14 млн грн.

Фото: adm.dp.gov.ua

Читати далі

Суспільство

Короткометражку української режисерки відібрали до одного з найкращих міжнародних кінофестивалів

Опубліковано

Короткометражний ігровий дебют режисерки Єлизавети Сміт Solitude відібрали до офіційної конкурсної програми Raindance Film Festival, який відбудеться офлайн із 28 жовтня до 7 листопада. Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

Стрічка Solitude є однією із п’яти картин, відібраних з усіх короткометражних стрічок фестивалю до номінації Best Short of the Festival.

Що відомо про фестиваль?

Raindance Film Festival є найбільшим незалежним кінофестивалем у Великій Британії та входить до 50-ти найкращих міжнародних кінофестивалів за версією журналу Variety.

Додатковою перевагою участі у Raindance Film Festival є те, що відібрані на конкурс короткометражні фільми будуть кваліфіковані на престижні світові премії “Оскар” і BAFTA й можуть отримати шанс поборотися за ці найпрестижніші нагороди.

Про що фільм?

Короткометражний фільм Solitude створений кінокомпанією TABOR Production за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Зйомки фільму відбувалися в Одесі 2017 року.

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.