Суспільство
Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції
Світ заполонили масове виробництво, дешеві китайські товари та синтетичні матеріали. І від цього все більше і більше людей шукають порятунок у давніх ремеслах, ручній праці та натуральних матеріалах. Та й українські бренди радують. З’являється все більше виробників, які інтегрують українські традиції у сучасне життя – будь-то ліжники, лляний одяг чи кошики з лози. Пропонуємо вам познайомитись ближче з брендами, які своїми виробами повертають нас на кілька поколінь назад.
1. Лляні речі – одяг, як у наших предків
Багато років тому льон та вишиванка були невід’ємним атрибутом гардероба. Наші бабусі зазвичай носили тільки натуральний одяг та спали на натуральних постелях. І сьогодні ця традиція до нас повертається. Лляні речі стають популярними, адже є гіпоалергенними, натуральними, екологічними та довговічними.
А коли на таких них є ще й ручна вишивка, то це додає унікальності. Такий текстиль чи одяг можна знайти в українського бренду Moon Linen. За словами засновників бренду, поштовхом до відкриття власного лляного виробництва стала стара скриня, що залишилась від бабусі: там були вишиті скатертини, фіранки, простирадла, прикрашені ручною в’язкою. І сьогодні речі бренду й справді повертають у дитинство та нагадують шухляди наших бабусь. Вироби від Moonlinen коштують, в середньому, 2000 гривень.
А ще ми вам детальніше розповідали про українських виробників текстилю з льону та одягу з льону.
2. Символ оберега від привидів – лялька-мотанка
Лялька-мотанка є одним з найдавніших предметів ручної роботи в українському ремеслі. Їх виготовляли як домашні символи родючості. Ці ляльки відігравали важливу роль у повсякденному житті наших предків.
За давніми народними віруваннями, обличчя надихало душу в ляльку. Душа могла бути доброю чи поганою, тому було безпечніше взагалі не надавати образ ляльці і робити їх безликими. Лише ляльки Слобожанщини характеризуються хрестами на обличчях. Українці вірили, що мотанка зніме хворобу у дітей і захистить будинок від злих духів і привидів.
Сьогодні це ремесло відроджують, як стильний декор. Сестри Тетяна і Наталія Катриченко вже довгий час роблять мотанки і навіть встигли вийти з ними на закордонний ринок, щоб там популяризувати традиції. Ляльки сестер можна зустріти по всьому світу.
Майстрині не малюють обличчя, щоб дозволити маленьким дітям розвивати свою уяву і думати про емоції ляльки під час гри з нею. Для своїх виробів дівчата добирають найкращі тканини. Більшість з них домоткані, зроблені людськими руками. А ще кожна лялька має своє ім’я. Коштують вони, в середньому, 1000 гривень.
3. Ліжники з гірських потоків
Навіть у місті Яворів, яке вважається центром ліжникарства, не знають, коли саме зародилось це ремесло. Воно сягає корінням у сиву давнину і тісно переплетено з традиціями вівчарства. Проте за стільки століть технологія не змінилась. Ліжники – ковдра з овечої вовни, з візерунком чи без. Вони тчуться на домашніх верстатах, вивалюються у карпатських водах та сохнуть на м’якому гірському повітрі.
Читайте також: “Ковдри перед продажем мию в гірській річці”. Гуцулка про секрети ліжникарства
Ліжники є справді унікальними і за виглядом, і за технологією виробництва, і за призначенням. Гуцули переконані в тому, що вовна має цілющі властивості, а ліжниками застеляють ліжко, кладуть на підлогу чи використовують як ковдру.
В основному ліжники тчуть старші жінки. Але бажання зберегти, переосмислити традиції та дати можливість до них доторкнутися спонукало молодь з Косова створити власний бренд Ґушка. Вони виготовляють з 100% овечої вовни килими, ковдри, доріжки, пледи та подушки за традиційними техніками. Ціни на ці вироби – від 6000 гривень.
“З Ґушкою ви будете в теплі. А хто в теплі — той в любові”, – кажуть засновники бренду.
4. Глина, яка має величезну силу
Від сімейних майстерень до дизайнерських ательє – керамічна справа в Україні живе, розвивається і продукує посуд та декор у різних стилях. Саме у глині наші предки вбачали величезну силу, а прикрашали посуд візерунками, які втілювали навколишній світ та духовні ідеали.
Якщо ви любителі традицій, то українські бренди мають тарілки та глечики з орнаментами, а для прихильників мінімалізму є незвичайні скульптурні форми ваз і чашок.
Засновник українського бренду кераміки “Мох” каже, що його вироби натхненні дикою природою – безкінечним джерелом ідей. Івано-Франківський майстер Євген Бебешко працює лише руками, без використання гончарного круга. Саме тому вироби виходять дивної геометричної форми, але надзвичайно стильні.
Для декору хлопець використовує природні мотиви, які наносить за допомогою тиснення. А коли тарілка або ваза вже готова, то замочує її у молоці, щоб при запіканні виріб став коричневого кольору. Тут можна купити унікальні чашки, тарілки, вази і вазони. Ціна за вироби стартує від 500 гривень.
Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”
5. Лозоплетіння – найдавніше ремесло
Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел, сліди якого на нашій території знайдені археологами ще в неоліті. Багато пам’яток українського плетіння зберігається у музеях Львову та Києва.
Сьогодні плетені кошики асоціюються саме з селом. Але вони можуть стати як стильним аксесуаром, так і унікальним екологічним предметом інтер’єру.
В Україні не так багато майстрів, які відроджують це давнє ремесло. Один із них – Олександр Розанов. Лозоплетінням займається 20 років. Основи цього ремесла опанував самотужки. З вербової лози майстер плете різні вироби – хлібниці, різноманітні кошики (великодні, для газет, парасольок, білизни), таці, панно, торшери тощо. Інколи у своїх роботах використовує гілля акації.
6. Килими, як у бабусі в селі
Ще кілька років тому килими вважались антитрендом. Вони асоціювались тільки з сільською хатиною чи господарями, які не мають смаку. Проте сьогодні килими українських брендів прикрашають найстильніші інтер’єри.
Килимарство — це мистецтво виготовлення вручну на старовинних верстатах безворсових двосторонніх килимів з натуральної вовни. Ремесло настільки давнє, що важко встановити, коли і де саме воно народилося. Бренд KilimArt Studio відновлює цю традицію, повертає йому повагу у світі.
Килими від цього виробника вже поїхали в Європу, Канаду та всі куточки України. Виробництво зосереджене у Косівському районі, який історично та культурно пов’язаний з українським килимарством.
Тут можна придбати килими з гуцульськими вишивками (2700 гривень) та подушки, вишиті вручну вовняною ниткою (1300 гривень). Такі вироби й справді додадуть будь-якій оселі національного колориту.
7. Мосяжництво – гуцульська ливарна справа
Колись на Гуцульщині було популярне мосяжництво. Мосяжем називали сплав міді, олова та сурми. Ще наші предки робили з латуні різні побутові речі: люльки, горіходавки, свічники, пряжки, оздоби ножів, деталі кінної збруї. Це мистецтво має давнє коріння ще з Київської Русі.
Читайте також: Пекторалі зі Львова. Як родина Козій робить прикраси для сучасних королев
Український бренд “Клямра” відроджує це давнє мистецтво. Вони створюють ремені, пряжки, свічники, темпери, браслети з латуні. Фішкою бренду є саме пряжки, які наповнені патріотизмом – від часів Київської Русі та періоду козацької доби – і до сучасності. Їхні ремені з незвичайними пряжками поширені у всьому світі. А їх особливістю є те, що клямри двосторонні, тому майстри зображують на них цілі сюжети та історії.
Такі шкіряні ремені поширені не тільки в Україні, а й в усьому світі. Та й коштують вони не дорого – 600-700 гривень.
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.
Щоб розвивати Доброслав, шукають партнерів
