Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Завод на Черкащині перейшов на воєнні рейки і виготовляє консерви для ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Завод на Черкащині, який до війни виготовляв корми для тварин, переорієнтував діяльність на потреби Збройних сил і гуманітарних організацій. Тепер консерви «Каневілль» користуються великим попитом у військових, пише Економічна правда.

У жовтні 2021 року підприємець Тарас Лисенко разом з партнерами запустив завод з виробництва кормів для котів і собак. У створену ними компанію Kaniville (ТОВ «Борисфен-трейд») інвестували майже 50 млн грн і найняли близько пів сотні працівників. А за чотири місяці після цього почалася війна.

Підприємці вирішили переорієнтували виробництво. Нині на заводі щомісяця виготовляють близько 2 млн банок м’ясної продукції. Майже половина з них постачається військовим, частину викуповують представники міжнародних гуманітарних організацій і безкоштовно роздають українцям, а решта потрапляє на полиці супермаркетів.

Корм для тварин завод теж виготовляє, його частка – 20% від усієї продукції.

Запуск заводу під Каневом і початок війни

Тарас Лисенко 20 років працював у сфері кормів для тварин і ніколи не думав, що йому колись доведеться виготовляти консерви для людей.

Два роки тому підприємець разом із партнерами придбав виробничий майданчик під Каневом, де раніше працював завод «Верес». Його загальна площа – 6 га, на яких розташовані 4 тис кв м виробничих приміщень.

Ідею будівництва заводу з виробництва їжі для тварин підприємці виношували п’ять років.

«Усе було таке занедбане, що ми рік робили ремонт, встановлювали обладнання для виробництва кормів для котів і собак», – зазначає Лисенко.

Читайте такожДім за тиждень. Як підприємець із Луганщини розробив унікальний модульний будинок для переселенців

У жовтні 2021 року запустили виробництво і почали виготовляти корми в металевих консервах з торговими марками Carnie, Pet Chef і «М’ясна миска».

«Улітку 2021 року я сів у машину, об’їхав усю Україну, уклав угоди з дистриб’юторами щодо продажу кормів для котів і собак у кожній області. У листопаді 2021 року ми відправили першу партію товару», – пригадує підприємець. Так продукція потрапила в роздрібні мережі та зоомагазини.

До війни Collar експортувала товари для тварин у 78 країн

Через чотири місяці почалася війна. Харків’янина Лисенка вона застала на заході України. До рідного міста він тоді так і не повернувся.

«Перший тиждень після початку війни всі ми були в шоці від того, що відбувається. Я почав обдзвонювати клієнтів, яких знав особисто. За два тижні ми не отримали жодного замовлення і навіть відповіді на питання, коли будуть можливі нові поставки. Навіть у спокійне Закарпаття», – зізнається він.

Читайте також«За день годуємо пів тисячі відвідувачів». Як харківська «Каша Маслом» релокувалася до Чернівців

На той момент на підприємстві працювали майже сто людей, яких потрібно було забезпечувати роботою і зарплатою. Частину обладнання купували за кредитні кошти, отримані в українських банках, і їх потрібно було повертати. Тож завод продовжував працювати, виготовляючи корми на склад.

«На початку березня мій партнер Ігор, який живе в Черкасах, їхав на завод до Хмільної на Черкащині і побачив, як з фури просто на трасі безкоштовно роздавали людям м’ясо курей. Їм нікуди було дівати товар, у них також перестали працювати звичні канали постачань», – каже Лисенко.

У підприємців виникла ідея: брати курятину і робити консерви для людей. Провели переговори і птахофабрика запропонувала хорошу ціну. За тиждень підприємці розробили рецептуру, зробили тестову партію курячого паштету і до кінця березня виготовили кілька сотень тисяч банок продукції.

«На обладнанні, де ми робили корм для тварин, можна виготовляти консерви. У нас було майже все, крім рецептур», – каже співвласник заводу.

Зараз підприємство продовжує виготовляти корми для тварин паралельно з консервами для людей. Частка перших становить близько 20%. Крім власних брендів, на заводі також виготовляли продукцію для кількох інших компаній під їхніми брендами. Наприклад, для чернігівської компанії Collar.

«В одному цеху на одному обладнанні за нормами можна виготовляти консерви для людей і тварин, але потрібно розносити виробництво в часі. Обладнання миється спеціальним чином», – розповідає співвласник заводу.

Щоб виготовляти консерви для людей, довелося змінити лише рецептуру.

«Приймаємо сировину, зберігаємо її в морозильних камерах. Далі в цеху м’ясо перемелюється і через трубопроводи подається в банки. Вони закатуються і сушаться. Потім усе це складають в корзини і завантажують в автоклав, де відбувається стерилізація», – пояснює виробничий процес Лисенко.

Він каже, що найважче було ухвалити рішення про виробництво консервів для людей. Після виготовлення першої партії в компанію почали звертатися клієнти.

Читайте також: Експортувати під час війни. Як харківський бренд шкіряних виробів підкорює міжнародний ринок

«Ми розробити свою торгову марку – Kaniville, зробили простий дизайн упаковки. Згодом виявилося, що він дуже схожий на польський паштет. Поляки писали, що ми вас, українців, звичайно, дуже любимо, але чому ж воно таке схоже? Тому ми змінили етикетку», – згадує підприємець.

Спочатку на заводі виготовляли курячий і печінковий паштети. Таку продукцію, за словами Лисенка, швидко розкуповували. Згодом попит спав.

«До середини травня був жорсткий дефіцит цієї продукції, ми з коліс продавали все, що виготовляли. Ближче до кінця травня в нас були повні склади, ми не знали, куди продавати ці паштети, і завод зупинився», – каже підприємець.

У компанії провели примітивне маркетингове дослідження у вигляді опитування клієнтів. Воно показало, що ринок потребує тушонки. Технологи розробили кілька рецептів. Так вдалося підхопити нову хвилю попиту.

Час від часу виникали проблеми із сировиною

«У березні-квітні нас врятувала близька комунікація з птахофабрикою. З травня почалися перебої: то зникала яловичина і росла її ціна, то свинина. У жовтні в нас було велике замовлення на курячу тушонку, але партнери з птахофабрики не підтвердили постачання. Ми шукали курятину по всій країні», – розповідає Лисенко.

Останнім часом із забезпеченням сировиною стало простіше. Виробники м’яса часто самі пропонують співпрацю. Наприклад, зацікавлення виявила компанія OPOS, яка, зокрема, постачає яловичину для McDonald’s.

Попри це, аби не залежати від постачальників, на заводі почали будувати цех механічного обвалювання м’яса.

«Ми придбали пʼять обвальних машин та інше обладнання, яке дозволить купувати будь-яку частину курки. Це дозволить вирішити питання дефіциту сировини», – зазначає підприємець.

Основні споживачі – супермаркети, гуманітарні програми, армія

Потужності заводу дозволяють виготовляти щомісяця понад 2 млн банок продукції. «Борисфен-трейд» має прямий контракт з однією військовою частиною Міноборони, а партнери компанії виграють тендери на поставки ЗСУ.

Через запити волонтерів та військових завод почав виготовляти м’ясні каші. Недавно асортимент доповнили п’ятьма видами курячих крилець у соусах.

Близько 40% продукції через дистриб’юторів потрапляють у супермаркети та роздрібні мережі. З мережею АТБ «Борисфен-трейд» працює напряму. Ще близько 35% товару купують гуманітарні та волонтерські організації, які безкоштовно роздають продукцію тим, хто її потребує.

Читайте також: Як цивільним підготуватися до зустрічі з нападником. Поради інструктора з самооборони

Інші 25% реалізують через нетрадиційні канали, зокрема через «Укрпошту». З нею підприємство працює напряму – консерви продаються у відділеннях. У ці 25% також входять відвантаження консервів для потреб української армії.

За його словами, тестову партію товару також замовив фонд Сергія Притули.

Готові до роботи під час війни та блекауту

У виробництво на етапі запуску партнери інвестували понад 50 млн грн власних і кредитних коштів. Після початку великої війни довелося вкласти ще кілька десятків мільйонів. Завод починав роботу з двох автоклавів, а зараз їх п’ять.

Підприємство готове працювати попри російські ракетні обстріли і вимкнення електроенергії. Тут є дизель-генератор, який дозволяє заводу не зупиняти виробництво деяких найменувань продукції навіть в умовах знеструмлення.

«Генератор дозволяє безперервно виготовляти каші і тушонки. Для випуску паштетів потрібна більша потужність генератора», – каже Лисенко.

Власна котельня для виробництва може працювати на газі, а невдовзі зможе працювати і на твердому паливі. Також на території є власні джерело водопостачання та каналізація. Усе обладнання встановили ще до війни. На заводі триває реконструкція приміщення площею 1 200 кв м, де встановлять ще одну виробничу лінію.

Експорт продукції та розширення асортименту

У жовтні компанія отримала дозвіл на експорт кормів для тварин. Наразі в процесі оформлення дозвіл на продаж за кордон м’ясних консервів для людей.

«У травні я був на виставці Interzoo (одна з найбільших виставок товарів для тварин – ЕП) у Нюрнберзі, де познайомився з десятками дистриб’юторів. Ще у 2022 році плануємо відправити продукцію ТМ Carnie, Pet Chef та “М’ясна миска” в Словаччину, Румунію та Молдову», – розповідає Лисенко.

Завод продовжить виготовляти консерви для людей. За словами бізнесмена, підприємство розширить асортимент м’ясо-рослинної здорової їжі.

«Певний час з таким сусідом ми ще будемо годувати нашу армію. Ми себе добре зарекомендувати в Міністерстві оборони», – переконує підприємець.

Компанія планує розширити й асортимент кормів для тварин і вже купила обладнання.

«Для тварин ми виготовляємо лише паштети, основний обсяг продукції на ринку вологих кормів – шматочки в соусі», – пояснює Лисенко.

Також у планах – придбати обладнання для пакування корму в пакетики.

Нагадаємо, на Житомирщині запустили перший селекційний лісонасіннєвий центр.

Раніше ми повідомляли, що у Білій Церкві на Київщині будують приміщення під релокований завод з інвестиціями $2 млн.

Фото: epravda.com.ua.

Економіка

Українських бджіл і бджолопакети експортуватимуть до Канади

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Держпродспоживслужба та Канадське агентство інспекції харчових продуктів (CFIA) погодили форму ветеринарного сертифікату для експорту бджолопакетів до Канади.

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

Сертифікат дає змогу українським виробникам експортувати до Канади не лише бджолиних маток, а й живих бджіл.

Методичні рекомендації для експорту бджолиних маток та бджолопакетів з України до Канади можна знайти за посиланням.

Відзначимо, що бджолопакет – це невелика, але повноцінна сім’я бджіл, яка містить не менше трьох кілограмів корму, дві і більше рамки з друкованим розплодом і близько 1,2-1,5 кг самих бджіл.

Читайте також: Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя

Нагадаємо, на Київщині з’явиться перша у світі ІТ-пасіка українсько-польських розробників AmoHive.

Також ми розповідали, як бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.

Окрім того, в Інституті бджільництва імені П.І. Прокоповича науковці вивели новий внутрішньопородний тип української степової породи бджіл — «Гадяцький».

Фото: dpss.gov.ua.

Читати далі

Економіка

За рік Україна вийшла на експортні ринки 12 країн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Упродовж 2022-го року Україна розширила міжнародні ринки збуту та почала експортувати продукцію тваринного походження до 12 країн світу.

Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Зазначається, що Україна погодила з іноземними партнерами 22 форми міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт. А саме:

  • Албанія – м’ясні напівфабрикати;
  • Грузія – равлики для споживання людиною;
  • Домінікана – молоко та молочні продукти;
  • Ізраїль – декоративна прісноводна риба; живі кролі, жувальні предмети для домашніх тварин; свіжі заморожені шкіри та шкури; оброблені шкіри та шкури.
  • Канада – м’ясо птиці та продукти з нього;
  • Кенія – молоко та молочні продукти;
  • Північна Македонія – жувальні предмети для домашніх тварин; консервовані корми для домашніх тварин; сирі корми для домашніх тварин для безпосередньої реалізації або побічні продукти тваринного походження для годівлі хутрових тварин;
  • Сінгапур – корми для домашніх тварин;
  • Сербія – інкубаційні яйця; консервовані корми для домашніх тварин; перероблені корми для домашніх тварин;
  • Туреччина – продукти переробки тваринного білка (не для споживання людиною); рибні продукти;
  • Пакистан – столові яйця.
  • Чорногорія – м’ясні напівфабрикати, призначені для споживання людиною; м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури, кишки.

Читайте такожСмарт-каміни без диму. Як український стартап Neverdark завоював ринок ЄС «розумним вогнем»

Також відзначається, що за рік в Україні збільшилася кількість підприємств, які виробляють продукти тваринного походження і мають право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу. Їх тепер в Україні 432, що на 53 більше, ніж було на початок 2022 року. Для порівняння, за 2021 рік таке право отримали 23 підприємства.

Нагадаємо, бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.

Окрім того, український виробник їстівного чаю Brancho виходить на ринок Скандинавії.

Фото: petsgal.com.

Читати далі

Економіка

За тиждень Фонд держмайна на приватизаційних аукціонах залучив 323 млн грн

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

З 23 до 27 січня Фонд держмайна провів 9 приватизаційних аукціонів на загальну суму 323 млн грн.

Про це повідомили на сайті Фонду держмайна.

Зазначається, що в аукціонах взяли участь 77 осіб.  Серед найбільших лотів були:

  • готель «Власта» у Львові,
  • офіс з підстанцією «Дніпропетровськавтотранссервіс» у Дніпрі.

Відомо, що 23 підприємці змагались за готель «Власта» у Львові. Така конкуренція була обумовлена технічними характеристиками будівлі та її місцем розташування. 12-ти поверхова споруда зі 175 номерами готелю розміщена за 15 хвилин ходи від центру. Переможець запропонував за «Власту» 115 млн грн, що у 16 разів перевищує її стартову ціну.

Читайте також«Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»

На фото – готель Власна у Львові

Бізнес продемонстрував зацікавленість і в менших об’єктах. Так, в аукціоні за приватизацію господарського будинку у Витвиці на Івано-Франківщині взяли участь 15 учасників. Під час торгів ціна на нього зросла у 18 разів – до 555 тис. грн.

На фото – будинок у Витвиці (galka.if.ua)

Наступного тижня – упродовж 30 січня до 3 лютого – ФДМУ планує провести 11 аукціонів приватизації.

Серед виставлених активів – офісні приміщення поблизу центру Києва та підприємство-переробник металу «Прогрес» на Одещині.

Нагадаємо, в Україні вперше продали морський порт. «Усть-Дунайськ» пішов з молотка за 201 млн грн.

Також ми повідомляли, що у Львові відбувся перший у 2023 році земельний аукціон, під час якого продали одну ділянку під бізнес за 1,6 млн грн.

Фото: facebook.com/spfu.gov.ua.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя

Із бджільництвом Артур Красовський вперше перетнувся ще під час служби в поліції Маріуполя. Побратим покликав...

Суспільство6 днів тому

«Відправка на Бахмут? Вже готуємо». Хто частує ЗСУ смаколиками? Знайомтеся, «Хлібобулочні війська»

«Хлібобулочні війська» утворилися в перші тижні російського вторгнення – у дніпровській квартирі на 11-му поверсі....

Суспільство1 тиждень тому

Як отримати 800 тис. на розвиток бізнесу? Кейс аграрія з Київщини, який відновив зруйновану війною плантацію лохини

Аграрна сфера чи не найбільше постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення російської армії, особливо – на територіях,...

Суспільство1 тиждень тому

«Не сім кіл пекла, але схоже». Як чоловікам-волонтерам виїхати за кордон? Гайд від першопрохідців

Чи реально чоловікам-волонтерам виїхати за кордон? Безумовно, але попри наявність державної системи варто готуватися до...