Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
міцелій міцелій

Суспільство

Замість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

З грибів та конопель виготовляють посуд, декор, будматеріали та навіть меблі. Роблять це в українській майстерні S.Lab. “Вирощують” речі з мікоматеріалу, в основі якого міцелій грибів (грибна тканина) та стеблі технічних конопель. Цей ресурс неймовірно екологічний, адже розкладається у ґрунті буквально за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.

Заснувало сімейну справу подружжя киян – Юлія Бялецька та Євген Томілін. В інтерв’ю ШоТам Юлія розповіла, що таке мікоматеріал, який у нього потенціал та як з грибів та конопель створюють настільні лампи. 

Побачили “сміттєві килими” на Балі та задумались

S.Lab – це наш з чоловіком, Євгеном Томіліним, спільний проєкт. До нас обох одночасно прийшло усвідомлення того, що у світі занадто багато непереробного сміття і ми рухаємося не туди. Це сталось на острові Балі п’ять років тому. В якийсь день ми вийшли на пляж і побачили на піску суцільний килим із пластику. Вся берегова лінія була вкрита гірками сміття. Ми зрозуміли, що проблема перенасичення планети пластиком не десь там далеко, а вона існує тут і зараз. Тоді почався наш екосвідомий шлях. 

Ми шукали інформацію, багато читали та цікавились, що у світі вже зроблено для того, аби витіснити пластмасу. Якось ми побачили, що в Європі та Америці є такий напрямок – виробництво мікоматеріалу, який є екологічною альтернативою пластику. В основі матеріалу – міцелій грибів і, наприклад, технічні коноплі, або ж будь-які інші відходи сільського господарства. Можна використовувати стебло пшениці, залишки хвої, лушпиння гречки – все, що завгодно змішувати з  грибним міцелієм. 

За знаннями відправились до інституту

Досвіду, звичайно, у нас не було. Все, що мене пов’язувало з подібним екологічним стартапом, це біологічна освіта, яку я отримала 10 років тому. Але я жодного дня не пропрацювала як біолог, а пішла в управління проєктами, чим і продовжую займатись. 

Ми звернулися в Інститут ботаніки імені Миколи Холодного у Києві. Там є відділ мікології, який займається тим видом грибів, які потрібні, щоб отримувати цей екологічний матеріал. Ми тісно співпрацювали з керівником відділу та з аспірантами. У підсумку двоє з них   – Данило Бороменський та Аліса Атаманчук – дуже зацікавились нашим проектом і зараз працюють з нами в команді. 

Читайте також: EcoCity: як школярі створили першу в Україні мережу моніторингу якості повітря

У серпні 2020 року ми почали виходити на ринок з продуктом. До цього місяців 10 ми тестували матеріал. Треба було експериментувати з усім – з кількістю технічних конопель, з тим, як ми їх очищаємо, скільки міцелію додаємо, навіть з температурою у кімнаті, в якій все це росте. Потрібно було підібрати правильне співвідношення вуглекислого газу і кисню у повітрі.

Часто бувало, що все покривалося цвіллю або виростав інший вид гриба, який нам не підходив. Адже створювати мікоматеріал потрібно в стерильних умовах. А ми спочатку робили це на кухні, де в субстанцію могли потрапити чужорідні мікроорганізми і пригнічувати ріст потрібного нам міцелію. Потім же ми зробили окремий закритий бокс, де відбувається кварцування – знезараження простору у якому ми проводимо основні етапи для вирощування, все спиртується, а працюємо ми у рукавичках.

Як “росте” грибний пінопласт

У нашому випадку мікоматеріал – це змішані між собою міцелій гриба та стебла технічних конопель. Отриману субстанцію ми поміщаємо у таку форму, якої буде наш майбутній виріб. Припустимо, нам потрібна цеглина – тоді ми використовуємо прямокутник. Там міцелій починає рости. Він харчується субстратом – технічними коноплями, розростається, з’єднуючи частинки субстрату та заповнює собою всю форму. За 5-7 днів ми дістаємо продукт. Поки ми створюємо в лабораторії сприятливі умови для росту, міцелій росте. А потім ми зупиняємо процес за допомогою дуже високих температур – сушимо продукт у духовій шафі, аби припинити зростання грибів.

Міцелій здатен приймати будь-які форми. Наприклад, можна виростити грибний горщик для сукулентів.

Готовий мікоматеріал чимось нагадує пінопласт за своєю структурою, але трохи важчий. У нього дуже приємна оксамитова поверхня. Текстуру можна порівняти з шапочкою гриба. Всі, кому ми даємо продукт в руки, фанатіють від нього й одразу починають гладити. Цей матеріал ми називаємо грибним пінопластом. А є ще так звана грибна дошка. Якщо ми почнемо пресувати вже готовий “пінопласт” (як, наприклад, роблять ДСП з деревини), то ми отримаємо дуже тверду дошку.  

Меблі, будматеріали, посуд та коробки з грибів

Спектр застосування мікоматеріалу дуже широкий. М’який пінопластовий матеріал використовується для утеплення будинків, їхньої звукоізоляції, з нього роблять декоративні панелі, різноманітні упакування, аксесуари для дому – вази, свічники, лампи, люстри тощо. А з грибної дошки роблять корпусні меблі, стільці, двері тощо. 

Коли ми тільки виходили на ринок, співпрацювали з дизайнером інтер’єрів Йовою Ягер, у колаборації з якою створили колекцію речей для дому. Ми робили вази, люстри, настільні лампи, свічники та декоративний посуд. Тарілки легко можна використовувати у повсякденному житті. Наш матеріал відштовхує воду та не боїться, щоб в ньому знаходилась рідина або його мили. Та, все ж таки, ганчірки та мийний засіб здатні пошкодити верхню структуру, тож не бажано його терти. Ця співпраця допомогла нам показати українцям, що є такий матеріал і як так його можна використовувати.

міцелій
Екологічний грибний посуд, створений S.Lab у колаборації з дизайнером Йовою Ягер.

Зараз же ми зосередились на перспективному напрямку будівництва. Ми робимо декоративні, термо- та звукоізоляційні панелі. Наприклад, зараз дуже модні 3D панелі з гіпсу – ми пропонуємо такі ж, але з грибного матеріалу. 

Також ми робимо упакування для українських виробників – для ювелірних виробів, або, наприклад, кераміки. Адже для транспортування доводиться використовувати у великих кількостях і пластик, і картонні коробки. Ми ж виготовляємо екологічний аналог, який ще й з точки зору естетики виглядає вдало. 

І четвертий напрямок нашої роботи – це меблі. Поки що ми тільки отримали дошки, з якими далі можемо експериментувати. Але вже незабаром представимо якийсь продукт. 

Через місяць у ґрунті ваша тарілка зникне

Варто зрозуміти – такі вироби довговічні. Звичайно, тривалих експериментів на 20-30 років науковці не проводили, адже мікоматеріал у світі використовується не більше 10 років. Але речі можуть слугувати десятиліттями. Думаю, навіть і більше. 

А розкладається продукт 30-45 днів. Поки виріб тримає форму і структуру, з ним нічого не відбувається. Якщо його потрібно утилізувати, його можна легенько розламати – це не обов’язково, але так швидше – і кинути у ґрунт. В землі без будь-яких додаткових умов від нього не залишиться й сліду за місяць. Щобільше, мікоматеріал ще й удобрить ґрунт, адже у складі виробу були мілецій та коноплі. 

Читайте також: Роблять килимки та віддають на благодійність: як у соціальному магазині «Ласка» дають друге життя старим речам

Ніяких космічних цін

Наша філософія у тому, що ми не робимо продукти дорожче, ніж такі ж вироби не екологічного походження. Ціни дорівнюють ринковими цінами інших матеріалів. 

міцелій
Міцелій грибів та коноплі мають широкий спектр застосування – з них можна виготовляти як посуд та декоративні вази, так і меблі, будівельні матеріали та навіть шкіру.

Наприклад, горщики під квіти з грибного міцелію коштують 250 гривень. Ми звикли купувати пластик за такою ж вартістю. А тут екологічна альтернатива. Звуко- і термоізоляційні панелі – 800 гривень за метр квадратний. Це еквівалентно будь-якому іншому матеріалу для звуко- та термоізоляції. Ялинкові іграшки у нас коштували до 100 гривень за штуку. Тут, звичайно, не виходить конкурувати з пластиковими китайськими аналогами, але це дорівнює ціні дерев’яних або скляних іграшок українського виробництва. 

Вази для ресторанів та аксесуари для UFW

Нашою хрещеною мамою на старті роботи стала Йова Ягер, українська дизайнер у сфері hospitality – це дизайн ресторанів, кафе, готелів. Вона розповідала про нас кому тільки могла. Так, нашим першим замовником став київський ресторан Альтруїст. Сам заклад в принципі екосвідомий, у них багато речей з переробленого пластику. Тож після нашої зустрічі з власницею Аллою Андрієнко, ресторан оновив лінійку продуктів – у них є кілька наших ваз, а також чекниці з грибного матеріалу. 

міцелій
Міцелій, що виріс у формі вішака. Унікальний грибний виріб стоворений командою S.Lab для хімчистки.

Найнезвичайніше замовлення – це, мабуть, вішалки для хімчистки. У замовника був запит на речі, які б були здатні біорозкладатись. І ми зробили. Чесно, такого ми ще не зустрічали у інших виробників з усього світу і зараз працюємо над заміною вішаків у цій хімчистці на виготовлені із мікоматеріалу.

Буквально на днях наш мікоматеріал засвітився на показі Ukrainian Fashion Week. Це була колаборація зі студентами Ukrainian Fashion Education Group – вони робили колекцію речей, яка мала продемонструвати вплив людства на світ. Їхнім завданням було зробити вироби з біорозкладних та zero-waste матеріалів. Тож з трьома дизайнерами ми зробили аксесуари з грибного міцелію. Загалом було 9 нарядів, до яких ми виготовили  різні аксесуари, що доповнювали образи. Їх навіть складно описати, наскільки незвичайними вони вийшли. Це був політ фантазії студентів і ми намагалися в силу можливостей його реалізувати. 

Майбутнє за шкірою з грибів

Кому б ми не показали мікоматеріал, всім дуже цікаво. Я розповідаю його характеристики і бачу, що у людей горять очі. Ще не було жодної людини, яка б сказала: “та що ви тут дурницями займаєтеся”. Навпаки, у людей моментально виникають ідеї і вони звертаються, щоб ми зробили для них щось.  

І у цього матеріалу великі перспективи. Ми, наприклад, ще не намагались робити шкіру, хоча його використовують і для цього. Stella McCartney і Gucci заявили, що випустять цілу лінійку одягу зі шкірою з грибів. Завдяки широкому спектру застосування інтерес до мікоматеріалу тільки ростиме. Я впевнена, що скоро в Україні з’являться ще виробники, які будуть майструвати щось з натуральних компонентів і шукатимуть екологічні рішення у природі. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Львові активісти створюють «зелений» простір із дощовим садком

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові небайдужі містяни за адресою вул. Кульпарківська, 158 заклали основу для формування «зеленого» простору із дощовим садком, водопроникною поверхнею, вертикальним і контейнерним озелененням.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Активісти розробили проєкт і перемогли у програмі «Сафарі для громад у Львові» у 2020 році. Реалізацію проєкту розпочали громадські організація «Плато» та «Тарілка» наприкінці вересня цього року.

Наразі спільними зусиллями волонтерів вдалося облаштувати дощовий садок поруч із місцем, де після дощів утворювалася велика калюжа, замінити асфальтоване покриття у внутрішній частині простору водопроникною поверхнею, перефарбувати стіни у білий колір, а також із зовнішнього боку висадити в’юнкі рослини для формування вертикального озеленення та зменшення нагрівання простору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

«Ми прагнемо показати мешканцям, що за допомогою простих і відносно дешевих природоорієнтованих рішень можна водночас пристосувати громадський простір до тривалих періодів спеки та інтенсивних опадів, які щороку стають помітнішими, і таким чином зробити його більш комфортнішим для користувачів», – стверджує виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика.

Роботи відбуваються за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, Фонду захисту біорізноманіття України, Фундації стратегічних змін і Залізничної районної адміністрації. Ініціатори зазначають, що роботи на цьому не завершуються: надалі заплановано облаштування контейнерного озеленення із місцями для відпочинку у внутрішній частині простору.

Нагадаємо, прикордонники висадили дерева у межах акції «Створюємо ліси разом».

Усі фото: city-adm.lviv.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Суд у Нідерландах ухвалив передати «скіфське золото» Україні

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив передати Україні «скіфське золото» – експонат із кримського музею, що був вивезений на виставку перед окупацією півострова Росією і досі не повернувся в Україну. Рішення є остаточним.

Про це пише Радіо Свобода з посиланням на агенцію Reuters.

У справі йшлося про понад 565 предметів з музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки. Вартість колекції становить близько 10 мільйонів євро.

У квітні Україна під час засідання апеляційного суду закликала не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів кримських музеїв в Україну. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення.

11 березня 2019 року слухання цієї справи розпочалося в Апеляційному суді Амстердама.

Про виставку «Крим: золото і таємниці Чорного моря»

Суто бюрократична, на перший погляд, суперечка між музеями та міністерствами різних країн за ці роки перетворилася на запеклу політичну баталію за участі найвищих державних посадовців України та Росії.

Читайте також«Кримськотарські чебуреки» та «Українська ковбаса»: Укрпошта презентувала нові марки

Експонати прибули до Амстердама з Києва, Сімферополя, Севастополя, Керчі та Бахчисарая. Колекція складається з унікальних історичних артефактів. Скіфи створювали з металів справжні витвори мистецтва, поєднуючи техніки лиття, кування та інкрустації.

Наприклад, на цьому золотом скіфському шоломі IV століття до нашої ери зображені сцени битви, а також зняття скальпа з убитого. Шолом знайшли у 1988 році в одному з курганів в Донецькій області.

Нагадаємо, у Києві презентували онлайн-курс про Крим і кримських татар.

Усі фото: radiosvoboda.org.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українські стюардеси SkyUp вирушили у перший рейс у новій «революційній» уніформі (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українська авіакомпанія SkyUp відправила у перший рейс своїх бортпровідниць в оновленій уніформі.

Про це повідомили у пресслужбі авіаперевізника.

Нова форма стюардес складається з брючних костюмів із кросівками (замість традиційних спідниць і підборів).

«З першими годинами дня наші бортпровідниці попрощалися з підборами та з’явилися в нових образах SkyUp Champions! Наша велика мрія — щоб такі зміни стали світовим трендом. Щоб нашу ініціативу підхопили авіакомпанії, які щиро дбають про своїх співробітників. Щоб на кожному борту літака жінки почувалися вільно, зручно і працювали у задоволення», – написали у компанії.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

Зазначається, що новий образ SkyUp Champions це:

  • зручний і стильний брючний костюм
  • кросівки NikeAir, в яких буквально хочеться «літати»
  • натуральний мейкап і нові зачіски з плетінням
  • шовкова хустка на плечі.

Також відомо, що нова форма дівчат — лише початок шляху до зміни форми всього екіпажу.

Нагадаємо, український лоукостер SkyUp отримав новий літак — Boeing 737.

Усі фото: facebook.com/skyup.aero.

Підтримай ШоТам

Читати далі