Суспільство
Замість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
З грибів та конопель виготовляють посуд, декор, будматеріали та навіть меблі. Роблять це в українській майстерні S.Lab. “Вирощують” речі з мікоматеріалу, в основі якого міцелій грибів (грибна тканина) та стеблі технічних конопель. Цей ресурс неймовірно екологічний, адже розкладається у ґрунті буквально за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.
Заснувало сімейну справу подружжя киян – Юлія Бялецька та Євген Томілін. В інтерв’ю ШоТам Юлія розповіла, що таке мікоматеріал, який у нього потенціал та як з грибів та конопель створюють настільні лампи.
Побачили “сміттєві килими” на Балі та задумались
S.Lab – це наш з чоловіком, Євгеном Томіліним, спільний проєкт. До нас обох одночасно прийшло усвідомлення того, що у світі занадто багато непереробного сміття і ми рухаємося не туди. Це сталось на острові Балі п’ять років тому. В якийсь день ми вийшли на пляж і побачили на піску суцільний килим із пластику. Вся берегова лінія була вкрита гірками сміття. Ми зрозуміли, що проблема перенасичення планети пластиком не десь там далеко, а вона існує тут і зараз. Тоді почався наш екосвідомий шлях.
Ми шукали інформацію, багато читали та цікавились, що у світі вже зроблено для того, аби витіснити пластмасу. Якось ми побачили, що в Європі та Америці є такий напрямок – виробництво мікоматеріалу, який є екологічною альтернативою пластику. В основі матеріалу – міцелій грибів і, наприклад, технічні коноплі, або ж будь-які інші відходи сільського господарства. Можна використовувати стебло пшениці, залишки хвої, лушпиння гречки – все, що завгодно змішувати з грибним міцелієм.
За знаннями відправились до інституту
Досвіду, звичайно, у нас не було. Все, що мене пов’язувало з подібним екологічним стартапом, це біологічна освіта, яку я отримала 10 років тому. Але я жодного дня не пропрацювала як біолог, а пішла в управління проєктами, чим і продовжую займатись.
Ми звернулися в Інститут ботаніки імені Миколи Холодного у Києві. Там є відділ мікології, який займається тим видом грибів, які потрібні, щоб отримувати цей екологічний матеріал. Ми тісно співпрацювали з керівником відділу та з аспірантами. У підсумку двоє з них – Данило Бороменський та Аліса Атаманчук – дуже зацікавились нашим проектом і зараз працюють з нами в команді.
Читайте також: EcoCity: як школярі створили першу в Україні мережу моніторингу якості повітря
У серпні 2020 року ми почали виходити на ринок з продуктом. До цього місяців 10 ми тестували матеріал. Треба було експериментувати з усім – з кількістю технічних конопель, з тим, як ми їх очищаємо, скільки міцелію додаємо, навіть з температурою у кімнаті, в якій все це росте. Потрібно було підібрати правильне співвідношення вуглекислого газу і кисню у повітрі.
Часто бувало, що все покривалося цвіллю або виростав інший вид гриба, який нам не підходив. Адже створювати мікоматеріал потрібно в стерильних умовах. А ми спочатку робили це на кухні, де в субстанцію могли потрапити чужорідні мікроорганізми і пригнічувати ріст потрібного нам міцелію. Потім же ми зробили окремий закритий бокс, де відбувається кварцування – знезараження простору у якому ми проводимо основні етапи для вирощування, все спиртується, а працюємо ми у рукавичках.
Як “росте” грибний пінопласт
У нашому випадку мікоматеріал – це змішані між собою міцелій гриба та стебла технічних конопель. Отриману субстанцію ми поміщаємо у таку форму, якої буде наш майбутній виріб. Припустимо, нам потрібна цеглина – тоді ми використовуємо прямокутник. Там міцелій починає рости. Він харчується субстратом – технічними коноплями, розростається, з’єднуючи частинки субстрату та заповнює собою всю форму. За 5-7 днів ми дістаємо продукт. Поки ми створюємо в лабораторії сприятливі умови для росту, міцелій росте. А потім ми зупиняємо процес за допомогою дуже високих температур – сушимо продукт у духовій шафі, аби припинити зростання грибів.
Готовий мікоматеріал чимось нагадує пінопласт за своєю структурою, але трохи важчий. У нього дуже приємна оксамитова поверхня. Текстуру можна порівняти з шапочкою гриба. Всі, кому ми даємо продукт в руки, фанатіють від нього й одразу починають гладити. Цей матеріал ми називаємо грибним пінопластом. А є ще так звана грибна дошка. Якщо ми почнемо пресувати вже готовий “пінопласт” (як, наприклад, роблять ДСП з деревини), то ми отримаємо дуже тверду дошку.
Меблі, будматеріали, посуд та коробки з грибів
Спектр застосування мікоматеріалу дуже широкий. М’який пінопластовий матеріал використовується для утеплення будинків, їхньої звукоізоляції, з нього роблять декоративні панелі, різноманітні упакування, аксесуари для дому – вази, свічники, лампи, люстри тощо. А з грибної дошки роблять корпусні меблі, стільці, двері тощо.
Коли ми тільки виходили на ринок, співпрацювали з дизайнером інтер’єрів Йовою Ягер, у колаборації з якою створили колекцію речей для дому. Ми робили вази, люстри, настільні лампи, свічники та декоративний посуд. Тарілки легко можна використовувати у повсякденному житті. Наш матеріал відштовхує воду та не боїться, щоб в ньому знаходилась рідина або його мили. Та, все ж таки, ганчірки та мийний засіб здатні пошкодити верхню структуру, тож не бажано його терти. Ця співпраця допомогла нам показати українцям, що є такий матеріал і як так його можна використовувати.
Зараз же ми зосередились на перспективному напрямку будівництва. Ми робимо декоративні, термо- та звукоізоляційні панелі. Наприклад, зараз дуже модні 3D панелі з гіпсу – ми пропонуємо такі ж, але з грибного матеріалу.
Також ми робимо упакування для українських виробників – для ювелірних виробів, або, наприклад, кераміки. Адже для транспортування доводиться використовувати у великих кількостях і пластик, і картонні коробки. Ми ж виготовляємо екологічний аналог, який ще й з точки зору естетики виглядає вдало.
І четвертий напрямок нашої роботи – це меблі. Поки що ми тільки отримали дошки, з якими далі можемо експериментувати. Але вже незабаром представимо якийсь продукт.
Через місяць у ґрунті ваша тарілка зникне
Варто зрозуміти – такі вироби довговічні. Звичайно, тривалих експериментів на 20-30 років науковці не проводили, адже мікоматеріал у світі використовується не більше 10 років. Але речі можуть слугувати десятиліттями. Думаю, навіть і більше.
А розкладається продукт 30-45 днів. Поки виріб тримає форму і структуру, з ним нічого не відбувається. Якщо його потрібно утилізувати, його можна легенько розламати – це не обов’язково, але так швидше – і кинути у ґрунт. В землі без будь-яких додаткових умов від нього не залишиться й сліду за місяць. Щобільше, мікоматеріал ще й удобрить ґрунт, адже у складі виробу були мілецій та коноплі.
Читайте також: Роблять килимки та віддають на благодійність: як у соціальному магазині «Ласка» дають друге життя старим речам
Ніяких космічних цін
Наша філософія у тому, що ми не робимо продукти дорожче, ніж такі ж вироби не екологічного походження. Ціни дорівнюють ринковими цінами інших матеріалів.
Наприклад, горщики під квіти з грибного міцелію коштують 250 гривень. Ми звикли купувати пластик за такою ж вартістю. А тут екологічна альтернатива. Звуко- і термоізоляційні панелі – 800 гривень за метр квадратний. Це еквівалентно будь-якому іншому матеріалу для звуко- та термоізоляції. Ялинкові іграшки у нас коштували до 100 гривень за штуку. Тут, звичайно, не виходить конкурувати з пластиковими китайськими аналогами, але це дорівнює ціні дерев’яних або скляних іграшок українського виробництва.
Вази для ресторанів та аксесуари для UFW
Нашою хрещеною мамою на старті роботи стала Йова Ягер, українська дизайнер у сфері hospitality – це дизайн ресторанів, кафе, готелів. Вона розповідала про нас кому тільки могла. Так, нашим першим замовником став київський ресторан Альтруїст. Сам заклад в принципі екосвідомий, у них багато речей з переробленого пластику. Тож після нашої зустрічі з власницею Аллою Андрієнко, ресторан оновив лінійку продуктів – у них є кілька наших ваз, а також чекниці з грибного матеріалу.
Найнезвичайніше замовлення – це, мабуть, вішалки для хімчистки. У замовника був запит на речі, які б були здатні біорозкладатись. І ми зробили. Чесно, такого ми ще не зустрічали у інших виробників з усього світу і зараз працюємо над заміною вішаків у цій хімчистці на виготовлені із мікоматеріалу.
Буквально на днях наш мікоматеріал засвітився на показі Ukrainian Fashion Week. Це була колаборація зі студентами Ukrainian Fashion Education Group – вони робили колекцію речей, яка мала продемонструвати вплив людства на світ. Їхнім завданням було зробити вироби з біорозкладних та zero-waste матеріалів. Тож з трьома дизайнерами ми зробили аксесуари з грибного міцелію. Загалом було 9 нарядів, до яких ми виготовили різні аксесуари, що доповнювали образи. Їх навіть складно описати, наскільки незвичайними вони вийшли. Це був політ фантазії студентів і ми намагалися в силу можливостей його реалізувати.
Майбутнє за шкірою з грибів
Кому б ми не показали мікоматеріал, всім дуже цікаво. Я розповідаю його характеристики і бачу, що у людей горять очі. Ще не було жодної людини, яка б сказала: “та що ви тут дурницями займаєтеся”. Навпаки, у людей моментально виникають ідеї і вони звертаються, щоб ми зробили для них щось.
І у цього матеріалу великі перспективи. Ми, наприклад, ще не намагались робити шкіру, хоча його використовують і для цього. Stella McCartney і Gucci заявили, що випустять цілу лінійку одягу зі шкірою з грибів. Завдяки широкому спектру застосування інтерес до мікоматеріалу тільки ростиме. Я впевнена, що скоро в Україні з’являться ще виробники, які будуть майструвати щось з натуральних компонентів і шукатимуть екологічні рішення у природі.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Село Новоселівка тримало першу лінію оборони Чернігова, тому тут так багато руйнувань: 148 будинків знищені вщент і ще 317 мали пошкодження.
Але місцеві мешканці не опускають рук: за підтримки міжнародних фондів вже відремонтовано майже всі будинки з частковими пошкодженнями. Для тих, хто втратив житло повністю, будують нове. П’ять сімей вже цієї зими знову матимуть власний дім.
Поки люди проживають у модульних містечках від польських партнерів. Про руйнування та нові будинки з SIP панелей, читайте у матеріалі ШоТам.
Володимир Шелупець
Киселівський сільський голова.
Раніше нацисти, а тепер рашисти спалили будинки
Село Новоселівка нашої громади було у першій лінії оборони Чернігова, тому саме там найбільше руйнувань. «Під нуль» зруйновано 148 будинків і ще 317 частково пошкоджені. Одразу коли окупанти пішли з нашої землі, ми створили комісію для обстеження руйнувань громади. Тоді ж ми розпочали писати листи до всіх відомих та невідомих нам благодійних фондів, також донори приходили через обласну воєнну адміністрацію. Відгукнулось багато організацій, та першим був Червоних Хрест – безплатно надали нам будівельні матеріали.
У Новоселівці 280 людей шукають на власний будинок. Фото: ШоТам.
Майже всі будинки, які були пошкоджені частково, вже відбудувалися і люди повернулись у свої домівки. Складніша ситуація з повністю знищеними будинками.
З перших днів звільнення до нас приїжджали різні делегації з Європи. Поляки миттєво відгукнулись на наші потреби та завезли три модульних містечка – одне в Новоселівку і два на Нижню базу у Чернігові, що також є частиною нашої громади. Ми щиро вдячні, що наші польські партнери так швидко допомогли дати людям дах над головою.
Розпочали з підведення комунікацій: водопостачання та водовідведення профінансували Червоний Хрест та німецький фонд New Way, а от електроенергію та благоустрій робили коштом місцевого бюджету.
Загалом такі містечка розраховані на 352 осіб, та, наприклад, у Новоселівці нині проживає 82 сімʼї, а це близько 280 осіб. Проживання безкоштовне – всі комунальні витрати покриваються місцевим бюджетом та через компенсації військової адміністрації. Взимку було важкувато через відключення електроенергії, та наші партнери допомагали. Нідерландці давали пальне для генераторів, то якось протримались.
Партнери з Польщі встановили на Чернігівщині три модульних містечка. Фото: ШоТам.
Усі ці люди чекають на відновлення власного житла. Цього року за допомоги фонду Open Door Ukraine встановлюють чотири енергоефективні будинки в Новоселівці та ще один в селі Товстоліс. За даними нідерландців, вартість будівництва одного житла складає близько 30 тисяч євро. Це якісні, утеплені домівки з високоізоляційних SIP панелей, що мають гарантію використання 50 років.
Світлана Максименко
жителька села Новоселівка, Чернігівської області.
На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло
24 лютого рано-вранці мені подзвонила невістка з Харкова і каже: «Харків бомблять, почалась війна». Яка війна? Ми не могли повірити. Ну так ходиш, руки ламаєш, не знаєш, що робить. У мене дочка живе через дорогу – пішла до неї. Згодом приїхав син та забрав нас до Чернігова, а чоловік залишився на господарстві.
Ми як думали: ну два-три дні й перестануть, треба потерпіти і повернемось додому. А воно чим далі, тим сильніше і гірше. Потім звʼязку з ним зовсім не стало. Як чоловік потім розказував, не було ні світла, ні газу. Єдине, що рятувало – пічне опалення. І десь 5 березня разом зі сватами він приїхав до нас у Чернігів.
Але і тут сильно бомбили, тому 19 березня волонтери вивезли нас до Новгород-Сіверського, де ми жили до кінця квітня. Приїхали, а там тиша. Незвично. Лиш час від часу виють сирени.
Онучці всього 3 рочки і вона так боялась тих сирен, плакала, просила нас: «Бабулю, мамо, ходімте у підвал». Кажемо їй: «Не бійся, тут не стріляють». «Ні, ходімте у підвал». Потім вже звикла, заспокоїлась.
Нашого будинку не стало 7 березня 2022 року. Сусіди розказали, що рашисти скинули дві авіабомби – так наш і всі навколишні будинки зруйнувались. Цей дім дістався у спадок від моєї тітки – вона дітей не мала, а ми допомагали їй по господарству та з усім. Тож вона нам і залишила будинок. Трошки підремонтували і восени 2014 року переїхали сюди жити. Але прийшли орки і тепер нічого немає – прямими влучаннями розбили все вщент: будинок, сарай, погріб і навіть город був весь у вирвах!
Як прогнали орків, ми одразу повернулись. Але дому нема – самі руїни. Так ми стали жити у модульному містечку. Це непросто з власного будинку переїхати в малу кімнату зі спільним санвузлом, кухнею, дитячою. Довго звикали, але якось призвичаїлись.
Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Фото: ШоТам.
На щастя, нам одним з перших запропонували відбудувати житло. Приїхали представники сільради разом з нідерландським фондом – ми підходили під їхні вимоги. Дуже сильно вдячні їм за це. Поки тривали погодження та підготовчі етапи, то воно лячно було. Як почали зводить фундамент, а потім будинок, то на душі так тепло-тепло стає, що скоро увійду у своє вже. Знов буду сама собі хазяйка.
Ще незвично, що матеріал невідомий нам. Ми як звикли – цегла або ж блоки. А тут SIP панелі – сучасні технології! Влітку вдома буде прохолодно, а взимку – тепло. Матимемо дві кімнати та велику кухню-студію. Вже проклали опалення, труби для води. На днях мають залити підлогу.
Потрошки і город відновимо. З усього саду лишилась одна маленька яблунька, що цього року навіть дала урожай. Волонтери привезли саджанці, ми вже посадили малину та полуницю. Квіти засіяли. Новий садок заклали, буде у нас ще груша, вишня, персик.
З усього саду вижила лише одна маленька яблунька. Фото: ШоТам.
Навколо люди теж рухаються: хто мав не сильних пошкоджень, вже навіть поремонтували. А от у кого знесено повністю, то от чекають як і ми. Нідерландці обіцяють з наступного року відбудувати житло й іншим людям. Так потрохи і село відродиться, і життя повернеться.
Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Данія виділить 100 мільйонів данських крон (понад 14 мільйонів доларів) на програму закупівлі боєприпасів для українських військових від країн Європейського союзу.
Про це повідомили у Міноборони Данії.
Міністр оборони Троелс Лунд Поульсен зазначив, що українці досі перебувають у ситуації гострої нестачі артилерійських боєприпасів.
«Ми маємо щось зробити з цим, і завдяки цьому внеску Данія у співпраці з низкою інших країн ЄС бере на себе відповідальність за постачання Україні 155-мм боєприпасів для своєї артилерії. Данія сприятиме більшій кількості спільних закупівель боєприпасів і залишається готовою підтримувати Україну в довгостроковій перспективі», – заявив він.
Читайте також: Госпіталь для душі: мама «Привида Києва» відкрила на Прикарпатті реабілітаційний центр для захисників та їхніх родин
Закупівлі здійснюються під егідою Європейського оборонного агентства (EDA), до якого Данію прийняли 23 березня 2023 року. Проєкт спільної закупівлі боєприпасів формує загальну структуру та повноваження для держав-членів щодо здійснення спільних закупівель боєприпасів. Проєкт існує понад 8 років, EDA є власником контракту та координує закупівлі. Боєприпаси будуть доставлені в 2024 році.
«Абсолютно важливо, щоб допомога Україні базувалася на широкій співпраці між країнами-союзниками – зокрема через спільні закупівлі. Після скасування минулого року оборонного резервування ЄС у Данії з’явилася можливість повноцінно брати участь у європейській оборонній співпраці, зокрема і в рамках Європейського оборонного агентства», — сказав міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен.
Нагадаємо, раніше Україна отримала перші 10 танків Leopard від Данії.
Також Данія передала Україні шість дронів для розмінування.
Фото: fmn.dk.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна отримала партію танків Leopard 2, відремонтованих у центрі обслуговування у Бумар-Лабендах у Польщі.
Про це повідомляє компанія Polska Grupa Zbrojeniowa.
Поки інші роблять заяви щодо майбутнього, ми діємо в консультаціях з українською стороною. Перші танки Leopard, спеціально відремонтовані в Бумар-Лабендах, отримала українська сторона. Робота над іншими танками триває”, — йдеться у повідомлення компанії у Твіттер.
Podczas gdy inni składają deklaracje odnoszące się do przyszłości, my w porozumieniu ze stroną ukraińską działamy. Pierwsze ekspresowo wyremontowane w Bumarze-Łabędy czołgi Leopard zostały odebrane przez stronę ukraińską 🇺🇦 Nad kolejnymi wozami prace trwają. pic.twitter.com/anWXVvIbC5
— Polska Grupa Zbrojeniowa🇵🇱 (@PGZ_pl) October 2, 2023
Відзначимо, що над наданням Україні основних бойових танків Leopard для протидії Росії співпрацюють Німеччина, Польща, Канада, Португалія, Іспанія, Норвегія, Данія та Нідерланди. Сполучені Штати, Чехія і також Нідерланди разом передають Україні понад 90 танків Т-72. Свої Т-72 надає і Польща. Велика Британія надає Україні роту основних бойових танків Challenger.
Про танк
Leopard 2 — основний бойовий танк, створений німецьким підприємством Краус-Мафай. Він став наступником успішної розробки тієї ж фірми — основного бойового танку Leopard 1 (ці старіші моделі також передають Україні). Виробництво Leopard 2 розпочалось у 1979 році. Взятий на озброєння збройних сил Австрії, Канади, Чилі, Данії, Фінляндії, Німеччини, Греції, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Сінгапуру, Швейцарії, Швеції, Іспанії та Туреччини.
Нагадаємо, Данія відправила Україні 45 танків.
Додамо, Польща першою передала Україні сучасні танки Leopard 2 у лютому 2023 року.
Фото: twitter.com/PGZ_pl.
