Суспільство
EcoCity: як школярі створили першу в Україні мережу моніторингу якості повітря
Три роки тому чотири школярі запропонували ідею, яку досі не змогла впровадити держава — громадський моніторинг якості повітря. EcoCity розповідає українцям про стан забруднення повітря у містах та дозволяє аналізувати ці дані. Ініціатори проєкту тепер точно знають, хто ж найбільше забруднює повітря в Україні та як із цим боротися.
Громадський моніторинг зміг вивести Україну з тіні. З їх допомогою світ вперше зміг дізнатися, наскільки безпечно дихати повітрям в нашій країні. До цього такі ініціативи існували тільки в країнах Євросоюзу, США, Китаю та інших розвинених держав.
Олексій Трелевський,
Куратор громадського моніторингу якості повітря EcoCity
співавтор проєкту «Навчимо 1000 дітей Arduino робототехніці в школах м. Івано-Франківськ», співавтор проєкту «Дитяча 3D-лабораторія», керівник ГО «Фрі Ардуіно»
Ідею з моніторингом повітря вигадали діти
Я вже давно проводжу безкоштовний гурток робототехніки для дітей в Івано-Франківську. Коли набралася третя група у 2018 році, в ній були вже більш досвідченні діти, які почали займатися програмуванням на мові Arduino. Вони створювали різні роботизовані пристрої. На одному з підліткових хакатонів у чотирьох школярів з групи виникла ідея створити в місті автоматизовану мережу оцінювання якості повітря. Там їх ідею не підтримали — вони не посіли жодне призове місце.
Однак я бачив майбутнє у цьому задумі й запропонував своїм юним робототехнікам податися на грантову програму від Urban Space 100 в Івано-Франківську. Ці гранти надає ресторан, в якому власники 80% свого прибутку віддають на різні соціальні проєкти міста. Вони мене послухали, подали свою ідею, її там підтримали. Подібного на той час в Україні не було, тож задум хлопців їм сподобався.
Для реалізації проєкту потрібно було розробити перші п’ять станцій прототипу моніторингу, налаштувати сайт, оформити карту моніторингу. Для цього було необхідно 29 тисяч грн. За умовою гранту, приблизно 18 тисяч грн ми отримали від Urban Space 100, ще 30% покрили допоміжні спонсори. І вже того ж року в Івано-Франківську з’явилися п’ять перших автоматизованих станцій моніторингу. Всі дані в режимі онлайн виводилися на карту EcoCity й показували реальні показники якості повітря.
Наші пристрої вивели Україну з тіні
Від початку проєкту ми виготовили і встановили вже приблизно 500 станцій моніторингу, з яких близько 250 постійно виводять дані у режимі онлайн. Наші станції зараз збирають дані по всій країні. Дані з сенсорів на станції обробляються платформою Arduino і надсилаються на сервер. Після цього дані виводяться в зручному вигляді на сайті. Наявність таких станцій дозволяє контролювати забрудненість у містах, а також аналізувати ці дані. Екологи можуть використовувати дані зі станцій для різного роду розрахунків. Також таким чином можна доводити інформацію про стан забрудненості повітря в маси та популяризувати екологічний рух серед населення.
Крім того, ми наші сервери відправляємо на всесвітню карту моніторингу якості повітря WAQI.info. Наш проєкт першим вивів Україну на цю мапу. Наша країна була сірою частиною цієї карти — не ній не було показано жодної станції, яка контролює якість повітря в Україні.
Розумні пристрої самі вмикають витяжки
Також у нас є станції внутрішнього моніторингу, які аналізують якість повітря у приміщенні. Прилади перевіряють наявність дрібнодисперсного пилу в будівлях. Ці станції оптимізовані таким чином, що можуть керувати вентиляцією або витяжкою. Наприклад, якщо вдома піднялася концентрація вуглекислого газу до якогось рівня, який ви задаєте самі, то буде вмикатися вентиляція.
Окрім іншого, в нас є мобільні прилади, які на карті показуються в русі. Вони дозволяють робити заміри якості повітря, наприклад, коли людина їде чи йде. Пристрій відправляє gps-координати в такій динаміці, виводячи дані на карту. Це наша остання розробка, їх можна брати з собою і вимірювати 15 параметрів якості повітря, в тому числі радіаційний фон.
Ми потрібні тим, кому на себе не байдуже
Переважно наші прилади купують активісти, громадські організації та люди, які хочуть розуміти, чим вони дихають. Також звертаються деякі органи місцевого самоврядування, якщо мають кошти на балансі та розуміють, що потрібно контролювати якість повітря. Відтак вони можуть ці кошти спрямовувати через тендери на закупівлю нашого обладнання. Ми вже мали такий досвід з Хмельницькою, Кам’янець-Подільською міськрадами, зараз Луцька міська рада ще хоче придбати.
Найпростіший прилад коштує 1475 гривень. Від дорожчих вони відрізняються наповненням. Хоча концепт скрізь однаковий — показники дрібнодисперсного пилу, термокомпенсації, температури, вологи та тиску. Пристрій може бути на кронштейні — це вже додатково для того, щоб регулювати якість повітря на будівлях. Ми рекомендуємо людям все ж таки брати станції з кронштейнами щонайменше у 40 сантиметрів від стіни. Річ у тім, що стінами завжди йде темно, тому вона — тепліша. Завдяки кронштейну сенсор досліджує справжнє повітря, яке є на вулиці.
Хто ж шкодить більше: люди чи заводи?
За цей час ми зібрали достатньо даних, щоб стверджувати, що найбільше повітря забруднює виробництво. Це теплові електростанції, металургійні заводи, коксохімічна промисловість. Вони викидають бруд далеко в атмосферу, якщо в них високі труби. Забруднення відносить далі, відповідно, відбувається більше розсіювання в атмосферу. А коли ще й несприятливі метеорологічні умови, тоді все це одразу осідає на найближчих населених пунктах.
Однак значна частина бруду потрапляє в повітря й через людей. Йдеться, зокрема, про спалювання решток рослинності, яке в нас відбувається кожної весни й осені, коли люди починають палити суху траву. Також сильно забруднюють атмосферу твердопаливні котли.
Рівень забруднення коливається відносно пори року. В опалюваний сезон по всій Україні спостерігається перевищення показників, адже коли вітряна чи дощова погода — бруд видувається, очищається водою. Коли немає вітру та дощу, забруднення накопичується.
«Поїзди-шкідники» — на смітник
Зробити повітря чистішим можна чітким законодавством. Досі нормально не врегульована відповідальність за забруднення повітря. Якщо подивитися на штрафи державної інспекції, вони просто смішні. Уявіть, штраф за самовільне спалювання листя вищий, ніж за забруднення повітря. Це терміново треба переглянути. За викиди в атмосферу штрафи високі, але підприємство покарати дуже важко, якщо в нього з дозволами все нормально.
Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття
Зараз починають змінювати законодавство. Планується, що і штрафи будуть вищі, і кримінальна відповідальність може з’явитися. Країні потрібна зрозуміла процедура звернень громадян і чіткі нарахування збитків за забруднення повітря. Якщо такий закон ухвалять, багато що зміниться. Навіть половину поїздів, які їздять Україною, потрібно буде замінити. Адже зараз в них немає необхідної вентиляції, відповідних фільтрів — вони їздять на дизелі й опалюють вагони вугіллям. Люди, які їдуть в таких поїздах, наражають своє здоров’я на можливу онкологію.
В Європі вже давно такого немає. Там знають, що вугілля — це найбрудніша складова спалювання. Коли воно горить, то виділяє в повітря багато забруднювальних речовин. Тому коли буде чітке законодавство, тоді буде все врегульовано. Однак з ухваленням таких норм не поспішають, адже всі розуміють, що коли буде таке законодавство, то буде дуже багато затрат.
Повітря вбиває й у власній оселі
Українцям варто почати стежити за якістю повітря, звертаючи на це більше уваги. Тому що коли ми заходимо в магазин, зазвичай вибираємо собі якісніші продукти з нормальним терміном придатності й більшою кількістю натуральних інгредієнтів. Також купуємо очищену воду — з крана вже майже ніхто не п’є. А от на повітря, без якого людина не може прожити й двох хвилин, не часто звертаємо увагу. Люди просто не розуміють, що дуже значний відсоток хвороб — від неякісного повітря.
Особливо страшно те, що це джерело забруднення може бути в нашій оселі, наприклад, через неякісні оздоблювальні матеріали, які постійно виділяють різні органічні хімічні сполуки, як от альдегіди та формальдегіди. Важливо завжди звертати увагу, щоб таких компонентів не було. Також шкідливими часто є мийні засоби: вони виділяють токсині речовини, які потрапляють у повітря. Відповідно, перевагу варто надавати натуральним засобам. Чим більше люди будуть цікавитися усім, що їх оточує, тим здоровішою ставатиме нація.
Суспільство
“Постільна білизна, що робить дім затишнішим, а світ добрішим”, – каже Юлія Бігун, засновниця бренду Ohra Home. Це унікальний проєкт, адже постіль створена незвичайними жінками – мамами особливих дітей. Зазвичай, їм складно знайти роботу, адже більшість часу потрібно проводити з малечею. Ohra Home розв’язує цю проблему. Тепер мами мають можливість працювати та створювати стильну постільну білизну. А кошти від продажу йдуть на медичну допомогу дітям з інвалідністю.
Юлія Бігун розповіла нам про те, як вдалось заснувати проєкт, особливості соціального бізнесу та допомогу мамам дітей з інвалідністю.
Мами дітей з інвалідністю не можуть знайти хорошу роботу
Історія почалась два роки тому. Я завжди любила та вміла шити, але ніколи не мала швейної машинки. Та якось друзі здійснили мою мрію і подарували її. Спочатку я почала шити одяг для храму, де служить мій чоловік. Адже церковна продукція дуже дорога, тому я створювала її сама. Але згодом подумала, що можна було б зайнятись пошиттям постільної білизни на продаж.
Чотири роки тому я заснувала фонд “Твоя любов”, де ми допомагаємо дітям з інвалідністю з Фастівського реабілітаційного центру. За час роботи ми побачили, що 70% сімей з такими дітками є неповними та малозабезпеченими. Є величезна проблема – мами не можуть влаштуватись на роботу зі звичайними графіками, адже потрібно постійно доглядати за малечею. Тому вони зазвичай працюють прибиральницями, або взагалі сидять вдома. Їм дуже складно.
І якось ми з чоловіком сиділи біля храму і я розповіла про свою ідею шити постільну білизну. Тоді він і каже, що можна спробувати навчати цих мам дітей з інвалідністю шити і дати хорошу роботу. І у цей же момент мені написала знайома волонтерка з Німеччини, мовляв, знайшла грант, давай щось вигадаємо і подамося. Їй сподобалась моя ідея і ми подали заявку. Так отримали 3 500 євро від Partnerschaft Ost-Bistum Magdeburg на обладнання, машинки та перші тканини.
Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»
Я почала навчатись та читати багато інформації, бо зовсім не розумілась на веденні бізнесу. Спочатку навіть не уявляла, як це все працюватиме – було лише бажання допомогти цим мамам.
Зарплата вище ринкової та можливість реалізації
Зі своєю ідеєю я звернулась до директора Фастівського реабілітаційного центру, де ми з фондом допомагаємо сім’ям. Там почали запитувати мам чи хотіли б вони попрацювати у нас. Знайшлося вісім жінок, які погодились. Але потім зіштовхнулись з новою проблемою – навчити їх шити. Довгий час ми шукали технолога, а потім виявилось, що одна з мам дітей з інвалідністю професійна швачка. Зараз вона працює у нашому проєкті та навчила всіх інших шити. Це зайняло близько пів року, адже почати з нуля працювати на машинці важко.
Спочатку долучитись до проєкту погодилось вісім мам, а залишилось п’ять. Було декілька критеріїв відбору – бажання вчитись, відповідальність та акуратність. Деякі мами прямо казали, що це не для них.
Зараз ми ще навчаємо двох мам – одна буде шити, а інша – пакувати продукцію. Всі працівниці мають вільний графік роботи, але є чіткі терміни виконання 1-3 дні. Кожна мама саме бере в роботу стільки комплектів, скільки може зробити – хтось може 10, а хтось і 20. Але обов’язково потрібно здати продукцію у чіткі терміни. Звичайно, ми зважаємо і на складні ситуації жінок. Наприклад, якщо у дитини з синдромом Дауна стаються приступи, то звісно мама може не працювати в цей час.
Зараз наші працівниці отримують хорошу зарплату – вищу за ринкову на 20-30%. Я спеціально дізнавалась ціни на різних фабриках. Наш проєкт розв’язує головну проблему – мами дітей з інвалідністю можуть працювати та отримувати за це гідну оплату.
Люди повертаються за новими комплектами
Перші продажі постільної білизни у нас почались лише місяць тому, але підготовка до запуску бренду зайняла майже два роки. Спочатку ми виграли грант, а потім навчання мам припало на мою вагітність. У мене був сильний токсикоз, тому я не могла повноцінно керувати процесами. Планували запуститись у березні 2020 року, але через карантин все відклали.
Читайте також: Сім українських брендів текстилю з льону
Але найбільша пауза була пов’язана з пошуком тканин. Знайти дійсно якісну однотонну бавовну в Україні дуже складно. Багато постачальників пропонують щось на кшталт 7-го кілометра, якусь тканину у квіточки чи поганої якості. Також пропонували матеріал 50 на 50 з поліестером, але ми одразу вирішили, що нашу постіль будемо шити тільки з 100% бавовни без ніяких домішок. Зараз закуповуємо тканину в Азербайджані, Молдові, Польщі та Білорусі. Поки в асортименті лише однотонна постіль, але ми плануємо співпрацювати з художниками та робити унікальні принти. Та на все потрібні ресурси. Грантові кошти давно закінчились, а щоб втілити ідею в життя потрібно докладати чимало своїх грошей.
Поки прибутку проєкт не має, коштів вистачає тільки на оренду приміщення, тканину та зарплату працівникам. Але хоч ми і працюємо лише місяць, проте вже маємо багато клієнтів, яким подобається і колір, і якість продукції. Але найбільше мене радує те, що вони повертаються за другим, третім комплектом. Це неймовірно.
Поки ми продаємо постіль тільки онлайн. Скоро будемо представлені на “Куражі” і “Всі. Свої “. Крім того, плануємо вийти на міжнародну платформу Etsy.
Особливі мами з особливими історіями
Знаєте, от часто у мене бувають важкі моменти, коли щось йде не по плану і опускаються руки. Тоді мені здається, що проєкт взагалі нікому не потрібний і ми робимо все даремно. У такі моменти мене заспокоюють мої працівниці. Я радію від того, що вони щасливі працювати у нас, можуть собі заробляти на життя та стають незалежними від чоловіків.
Також ми ще й намагаємось допомагати дітям. От у нас є мама з інвалідністю і у її сина вади слуху. Минулого року ми купили для Назарчика слуховий апарат. Емоції дитини, коли вона починає чути, просто не передати словами. Так само і мама розцвіла. Вона має ще трьох дітей, жила в селі, ніде не могла працевлаштуватись і сиділа вдома. А тепер заробляє на життя. Я розумію, що проєкт справді корисний.
Читайте також: Проєкт «не про жалість». Як працює інклюзивна кондитерська «ФіолЄтово»
Всі наші працівниці особливі жінки з власними історіями. Я планую зібрати історію кожної, щоб розказати про них людям.
От у нас ще є мама, яка всіх навчила шити. Алла справжня бджілка – налаштовує процеси, перевіряє якість та дає настанови іншим. У неї хлопчик з інвалідністю, його звати Андрійко. У нього вроджена вада серця. Алла часто приводить його в майстерню і він нам охоче допомагає – то тканину перенесе, то щось подасть. Я взагалі хочу облаштувати якийсь куточок у майстерні, де б діти змогли проводити час, поки мами працюють. Адже дуже часто мамам немає з ким залишити малечу навіть на кілька годин.
Ще одна мама зараз навчається і скоро буде у нас працювати. Її старший син має ДЦП. Вони живуть в селі у дуже старому будинку, де стеля була повністю вкрита пліснявою. Ми вирішили їм допомогти. Мій чоловік до свого дня народження зібрав кошти і ми повністю утеплили будинок та перекрили дах. Тому такими маленькими кроками допомагаємо сім’ям і в проєкті Ohra Home, і у фонді “Твоя любов”.
Кошти від продажу – на допомогу дітям з інвалідністю
У центрі “Твоя любов” є 152 родини, якими ми опікуємось. Основний прибуток від продажу постільної білизни плануємо віддавати на реабілітацію дітей, оплату ліків та операцій. Адже були такі моменти, коли терміново за добу треба зібрати 25 000 гривень. Це дуже складно, тому потрібно, щоб кошти були завжди для таких випадків.
З цього і вийшла ідея соціального бізнесу з двома основними цілями – забезпечити роботою та реалізацією мам дітей з інвалідністю, а також допомогти цим дітям вчасно.
Читайте також: Інклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями
Наш фонд “Твоя любов” ми заснували ще 4 роки тому. Його створення – це такий поклик душі. На той час я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і він мені сказав, що мріє усиновити 10 дітей, дати їм освіту та реалізувати у житті. І каже, що було б чудово створити якийсь фонд зараз, щоб можна було допомагати дітям. Тоді я познайомилась з мамою хлопчика, у якого був рак. Я допомагала родині знайти донорів та кошти на лікування. Відтоді ми почали шукати людей, для яких можемо щось зробити. Одразу почали звертатись у дитячі будинки, але там нам відповіли, що їм допомога потрібна тільки фінансова. Тому зараз ми допомагаємо тільки малозабезпеченим родинам і таким центрам, як у Фастові.
Уже 4 роки ми допомагаємо людям. Все почалось з бажання і переросло у велику справу – фонд “Твоя любов” та бізнес “Ohra Home”. Ти розумієш, що ти потрібний і робиш хорошу справу. Я навіть не думала, що ми зможемо врятувати стільки родин. Ще на початку я не розуміла як допомогти 20-м дітям з інвалідністю. Для мене це було неможливо. А зараз вже є в центрі 152 родини.
Суспільство
Українці створили інтерактивну мапу місцями життя і творчості Лесі Українки – там відображено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці з описами цих подорожей.
Розробила мапу команда журналу «Локальна історія». Переглянути карту можна за посиланням.
«Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на «Лісову пісню», а «Камінного господаря», дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Зазначається, що мапа розповідає про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила.
Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».
Як ми повідомляли раніше, підлітки з Ужгорода зачитали реп-біографію Лесі Українки.
Головне фото: bbc.com.
Суспільство
До 150-річного ювілею Лесі Українки студія Animagrad представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».
Зазначається, що реліз мультфільму відбудеться в 2022 році.
Про мультфільм
«Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.
Персонажі
Сценарій анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня» засновано на класичному сюжеті драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на образах із української міфології.
У новому тизері-трейлері розгортаються захопливі події! Головна героїня Мавка приходить на допомогу наляканим зубрам. Вона – Берегиня й Душа Лісу, тонко відчуває настрої лісових жителів і здатна долати їхні страхи. Її магічна сила заспокоює і спрямовує стривожених мешканців Лісу на рятівний шлях.
Ця сцена відображає екологічну місію мультфільму – привернути увагу до захисту тварин, що знаходяться на межі зникнення: зубра, чорного лелеки, євразійської рисі та бурого ведмедя, а також рослин і метеликів. Про цю важливу тему в тизері-трейлері нагадує і зворушливий епізод із риссю та рисеням. Партнером проєкту в цій місії став Всесвітній фонд природи WWF-Україна.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Поряд із реальними тваринами у відео можна побачити й міфічних лісових створінь з давніх українських легенд. А ще вперше глядачі побачать коханого Мавки – талановитого музику Лукаша.
Також вперше в українській анімації для роботи над пластикою та рухами 3D-героїні Мавки було запрошено приму-балерину Національної опери, народну артистку України Катерину Кухар. На знімальному майданчику вона відтворювала дії головної героїні, їй навіть довелося виконати кілька трюків. Результат цієї кропіткої, технічно складної роботи можна побачити у сцені з зубрами.
Музика фільму
Також особливу увагу в мультфільмі приділено музиці. До створення саундтреку тизера-трейлера залучили українських музикантів, серед яких – відомий фольклорний мультиінструменталіст Максим Бережнюк. Спільно з італійським композитором Даріо Веро була розроблена концепція об’єднання кінематографічної оркестрової музики та українських народних інструментів.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Унікальний та самобутній образ Мавки, зітканий із древніх легенд та елементів живої природи, доповнює низку сильних жіночих характерів, створених студією Animagrad, серед яких – героїні мультфільмів «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) та «Роксолана».
Чарівність слов’янської автентики, сюжет, сповнений пригод, багатогранні характери героїв і добрий гумор роблять цей мультфільм привабливим для дітей і дорослих у всьому світі.
Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.
Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.