Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Закарпаття пропонують зробити майданчиком для подорожей у будинках на колесах

Опубліковано

Закарпаття пропонують зробити платформою для українського караванінгу – тобто подорожей у будинках на колесах.

Про це повідомили у Першому екскурсійному бюро у фейсбуці.

В Асоціації караванерів України, що функціонує вже понад 10 років, вважають, що саме Закарпаття має чимало цікавих локацій і як крайня західна область країни ідеально для цього підходить.

Про спільноту

Наразі, в Україні є спільнота із близько двох тисяч караванерів, які люблять мандрувати і в такий спосіб об’їхали всю Європу. А через карантин вони почали більше подорожувати вдома і відкривати для себе Україну. Тому Закарпаття саме тепер має чудовий шанс, щоб зайти в цю нішу й запропонувати послуги каравенарам з усієї країни, стати таким собі плацдармом для розвитку цього напрямку в Україні – вважають в Асоціації.

До того ж, на Закарпатті є можливість подорожувати караванерам в усі сезони, особливо це прекрасно у міжсезоння, коли мало людей.

Як подорожувати?

Зазвичай, караванери об’єднуються і подорожують кількома будиночками. Першопрохідці позначають місця зі стоянками на Google-мапі, щоб потім інші також могли тут зупинитися і не витрачати час на пошуки зручного і безпечного місця для відпочинку.

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Поки що найзручніша і найкраща стоянка для відпочинку в будиночках на колесах — біля озера Шамбала. Також відомі й інші точки для зупинок на Закарпатті:

  • в Дийді на Берегівщині,
  • Ізках на Міжгірщині,
  • у Солотвині на солоних озерах.

Тривають перемовини із власниками термалів на Закарпатті щодо обладнання таких стоянок навколо відомих геотермальних курортів області. У Європі такі місця також позначені на Google-мапах, вони мають старплац — парковку з освітленням, електроточками, душем, доступом до Wi-Fi. За відповідний сервіс мандрівники на колесах сплачують певні гроші.

Довідка

Караванінг – це подорожі автомобілем з причепом у формі трейлера або автобудинком. Іноді його ще називають яхтингом на колесах. Це західна традиція подорожування, дуже популярна в сусідніх із Закарпаттям Угорщині та Чехії. Караванери подорожують у власних будинках (новий коштує близько 50 тис. євро, вживаний – від 10 тис. євро), або орендують їх за 100-150 євро на добу. Це ідеальний варіант для подорожей в межах однієї країни, особливо для родин із маленькими дітьми. Одна із найпопулярніших країн Європи для караванінгу – Норвегія.

Нагадаємо, «Дорога смаку і вина» об’єднає крафтових виробників Чернігівщини.

Як ми повідомляли раніше, під Києвом знайшли екопарк, де можна перезавантажитися.

Головне фото: facebook.com/primetour.

Суспільство

«PromПрокачка» змінила простір для йогині, мами і дружини військового Світлани (ВІДЕО)

Опубліковано

Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах. 

Йога на тлі війни

Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.

За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.

Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)

Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.

Місія шоу 

У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.

«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.


Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».

Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.

Фото надали творці шоу

Читати далі

Суспільство

Новий випуск подкасту «А шо далі?» від ШоТам — про роботу «Слідство.Інфо» під час війни (ВІДЕО)

Опубліковано

Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.

У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.  

Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство

У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа. 

Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.

Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).

Читати далі

Суспільство

Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю від редакції ШоТам з проєкту разом з ПРООН про українські бізнеси, які підтримують людей з інвалідністю
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Ціль кампанії — підвищити обізнаність роботодавців про переваги найму людей з інвалідністю.


Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.

Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.

Знайшов нову роботу

До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.

Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку: 

«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».

Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.

«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».

Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію

Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.

«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.

Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан. 

Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:

«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».

Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.

На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.

Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 тижні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство3 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо1 місяць тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...